178171
182818

Бюджетне відшкодування ПДВ “Кернел” вже перевищило річні дотації “МХП”

Про це свідчать дані Державної казначейської служби, передає УНН.

У січні компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала 931,5 млн грн, а в лютому - 674,5 млн грн державних коштів.
Для порівняння: ця сума на 200 тис. грн більше, ніж всі дотації "Миронівського хлібопродукту" за весь 2017 рік (1,4 млрд грн).

Якщо говорити про річні преференції "Кернел" і "МХП", то компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала в минулому році в два рази більше, ніж компанія Ю.Косюка.

При цьому обидві компанії вважаються рентабельними. Відповідно до річного фінансового звіту компанії "Кернел", його прибутковість становить 176,2 млн дол. США, або приблизно 4,5 млрд грн. Фактично, можна говорити про те, що весь прибуток "Кернел" становлять гроші платників податків, які згодом виплачуються акціонерам у вигляді дивідендів.

Водночас малі та середні підприємства обмежені у доступі до державної підтримки, зазначив народний депутат від "Батьківщини" Вадим Івченко.

"Я виступаю за те, щоб доступ до дотацій передусім отримали малі та середні виробники, що намагаються вийти на ринок та претендують на ведення свого бізнесу у легальному полі", - зазначив він.

Адже сьогодні актуальною є проблема так званої “сірої зони” в агропромисловому комплексі, додав В.Івченко.

"У контексті останнього питання ми маємо розуміти, що із 7,6 млрд "Кернела", фактично 30% коштів - це кошти, які вони отримали додатково за те, що купили продукцію у тих фермерів, які працюють у “сірій” зоні. Фактично у тих, хто не сплачує податки до місцевих бюджетів, хто ігнорує земельні податки. Такі собі одноосібники, або ті, хто використовує землі, які сьогодні не розподілені, які не можна використовувати у легальному полі.

Такі фермери продають свою продукцію за готівку відповідним аграрним холдингам, зокрема компанії "Кернел". А "Кернел" та інші, у свою чергу, показують більше врожайності на своїх полях за рахунок “лівого” зерна, за рахунок чого і відшкодовують мільярдне ПДВ", - розповів нардеп.

Ваш вибір 'Подобається'.


Кабмін передав землі сільгосппризначення першим семи об’єднаним громадам

Рішення про передачу земель було ухвалене на рівні Уряду наприкінці січня, і сьогодні вступає в практичну фазу реалізації, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

Коментуючи процес, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що реформа децентралізації розпочалася рівно 4 роки тому – в лютому 2014 року та мала в своїй основі ідею розвитку потенціалу, який мають громади.
За минулі роки процес став незворотнім, передача фінансових та адміністративних повноважень закріплена законодавчо.
«А сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам», – сказав Глава Уряду.

За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року. «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя», – звернув увагу Володимир Гройсман.

Земельні ділянки загальною площею 7 810,93 га у комунальну власність отримали Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га); Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно); Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га); Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га); Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га); Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).
100% земельних ділянок на території зазначених ОТГ були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру, що дало змогу здійснити передачу у стислі терміни – протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного звернення головним управлінням земельної служби. Процедура не потребувала витрат з Державного бюджету.

Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, протягом першого місяця реалізації розпорядження Уряду були відпрацьовані  технічні елементи передачі та стандартизовані протоколи, що дозволить прискорити та максимально автоматизувати процес передачі земель в усіх областях України. «Ми бачимо позитивний feedback та рекордну зацікавленість з боку ОТГ. Ця ефективна співпраця допоможе дотриматись визначених термінів загальнонаціональної земельної децентралізації та ще раз підтверджує правильність курсу, вибраного Урядом», - підкреслив він.

Довідка
31 січня  Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.
В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, яким може бути передано біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Протягом першого тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром.
Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).
Із поетапною блок-схемою отримання земельних ділянок у власність ОТГ можна ознайомитися за посиланням.

 

 



Як зробити органічну продукцію доступнішою для українців

Про це йшлося під час «Органік медіа брекфест» 27 лютого в Києві, пише propozitsiya.com.

«Якщо вдосконалимо «Закон про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», можливо ситуація покращиться і обізнаність населення зросте. Український органічний сектор має всі підстави зробити цей закон таким же жорстким і прозорим, як у наших західних колег, — розказав Андрій Олефіренко, директор ТОВ «Органік Оригінал».

Зараз більшість виробленої продукції йде на експорт. За словами Ольги Трофімцевої, заступника Міністра агрополітики з питань європейської інтеграції, на $60 млн реалізується органічної продукції щороку за кордон. Розвиток внутрішнього ринку стримує низька купівельна спроможність населення.  «Навіть я не можу дозволити собі купувати виключно органічні продукти щодня. Проте така ситуація не лише в Україні, а і в європейських країнах», — додала О. Трофімцева.

Основна органічна продукція, що експортується з України — це зернові, олійні та бобові культури, дикорослі ягоди, гриби, горіхи та лікарські трави. За даними органу сертифікації «Органік Стандарт» головними країнами-імпортерами є Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія та Угорщина. Також українські виробники постачають «органіку» до США, Канади, Австралії та деяких країн Азії.

Щоб зробити органічну продукцію більш доступною для українців, потрібно збільшувати обсяги виробництва, переконаний А. Олефіренко. «При розвитку будь-якого ринку, збільшення обсягів сприяє падінню собівартості витрат на виготовлення продукції. Ми працюємо вже сім років і спостерігаємо цю тенденцію. Коли органічна продукція у нас досягне хоча б європейської частки виробництва — 10–12%, то вартість крупи «органічної» і конвенційної крупи буде різнитися не в 2 рази, як зараз, а буде вищою лише на 20–30%», - пояснив експерт.

Ще один варіант стимулювання попиту — програми здорового харчування в школах і дитячих садках. Такі проекти найкраще працюють, коли задіяні і держава і бізнес одночасно, переконана О. Трофімцева. «Зараз ми в Міністерстві обговорюємо, яким чином ці програми можуть працювати. Навіть такі багаті країни, як Німеччина не «тягнуть» на самостійне виконання таких програм», — пояснила вона.

Україні також потрібно працювати над іміджем якісного виробника органічної продукції, наголосила Наталія Прокопчук менеджер україно-швейцарського проекту SECO-FiBL. «Вже ця зміна відбулася і наші швейцарські колеги її помічають. Коли на виставці нас представляє такий заступник Міністра, як Ольга Трофімцева, а не хтось, хто не вміє говорити англійською, то до виробників відчувається інше ставлення», — додала Н. Прокопчук.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Тваринницьку продукцію перевірятимуть ретельніше

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Документ було розроблено з метою попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин, зокрема, африканської чуми свиней, підвищення відповідальності операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності і безпечності харчових продуктів.

Складна епізоотична ситуація зумовлює необхідність дієвого державного контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин та харчових продуктів, у тому числі тваринного походження. Для контролю небезпек у харчових продуктах в усьому харчовому ланцюгу «від лану до столу» основоположним принципом є обов’язкове впровадження «системи простежуваності».

Система простежуваності дає можливість знати звідки була отримана сировина та куди було направлено готовий продукт та відповідно надати таку інформацію державному органу контролю безпечності харчових продуктів у найкоротший час у разі харчового інциденту. Це є ефективним засобом захисту споживача, який у випадку інциденту з харчовим продуктом дає можливість постачальнику визначити, куди було направлено небезпечну сировину чи харчовий продукт і хто або де міг його спожити, а також визначити виробнику чи продавцю де було джерело загрози. Такі дані дають можливість простежити весь шлях небезпечної сировини чи небезпечного продукту.

«Ухвалення Законопроекту №7489 стане важливим кроком, який забезпечить підвищення безпечності харчових продуктів для споживачів, попередить розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб тварин і надасть можливість державному органу з контролю безпечності харчових продуктів швидко реагувати на небезпеку», - прокоментував Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Жоден пивзавод в Україні не має власного хмільника

Про це в інтерв’ю agrotimes розповів Микола Михайлов, директор «Хопштайнер Україна», що вирощує хміль на Житомирщині.

За його словами, вирощування хмелю потребує значних фінансових інвестицій та ручної праці. В процесі виробництва пива хмелю потрібно зовсім мало, тому пивзаводам займатися вирощуванням нецікаво.

Переважно вітчизняні пивовари імпортують сировину з Німеччини та США.

Зараз в Україні нараховується 19 виробників хмелю, серед них — два державні: Інститут хмелярства та господарство «Пасічна». Вітчизняний врожай оцінюється в 570 тонн, майже 80% цього об’єму забезпечує  «Хопштайнер».

При цьому Михайлов зазначає, що невеликому фермеру домовитись з пивзаводом про постачання сировини дуже складно, адже потрібно сформувати певну партію. Тим більше, що виробництво пива – процес безперервний і завод хоче мати 100% гарантію постачання. Аргументи на зразок «не вродило» або «вибило градом» не проходять.

Сам «Хопштайнер» на вітчизняному ринку половину врожаю, переважно хміль реалізують у вигляді пресованих шишок та гранул.

 

Джерело: agroday.com.ua

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


З яєчних білків вчені створили паливо

Розробка дасть змогу не вдаватися до експлуатації водню, який випаровує завелику кількість вуглекислого газу, пише ua.newwest.media

Зазвичай у процесі створення палива фахівці використовують водень як один зі складових елементів. Водень виконує роль "резервуару" для зберігання енергії. Проте вчені визначили, елемент є не економічним та шкідливим у використанні. Він потребує забагато викопного палива та викидає завелику кількість вуглекислого газу. Останній викликає каталітичні реакції, позбутися яких можна тільки за наявності каталітичного конвертера.

Каталітичний конвертер сприяє зниженню токсичності від відпрацьованих матеріалів. Досягти цього можна за допомогою створення групи каталітичних молекул, які культивуються бактеріями. Проте такий метод потребує спеціального обладнання та не є дешевий. Тому науковці знайшли біологічну заміну затратному лабораторному способу — використання звичайних курячих яєць. Вони дешеві та мають у складі лізоцизм — фермент, необхідний для прискорення реакції вуглекислого газу.

Процес прискорення вплине на зменшення кількості окису, оксидів, токсинів з відпрацьованого вуглекислого газу та дасть змогу у майбутньому вивести з використання водень.