Черговий пішов: голова ДПЗКУ заявив про відставку

Теґи: 

Про це повідомила прес-служба компанії.

«Я залишаю посаду керівника Державної продовольчо-зернової корпорації України за власним бажанням. Щиро дякую за плідну працю всім керівникам структурних підрозділів, директорам та співробітникам наших філій. Адже саме їх працьовитість та наполегливість в роботі – є рушійною силою розвитку цієї компанії. Сподіваюсь, корпорація і надалі триматиме позитивну динаміку ключових показників своєї основної діяльності», - зазначив Дмитро Гавриш.

Він також зауважив, що пріоритетні завдання, які наразі стоять перед держкорпорацією: підвищення ефективності діяльності, оптимізація бізнес-моделі ДПЗКУ, поліпшення фінансових показників за рахунок ефективного розподілу ресурсів та досягнення домовленостей з китайськими партнерами щодо виконання кредитних зобов’язань, найближчим часом будуть успішно виконані наступним топ-менеджментом.

Дмитро Гавриш керує ДПЗКУ з 15 вересня минулого року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Силіконовій долині салат вирощують роботи

Роботи переміщують рослини по мірі їх розвитку, спостерігають за станом салату, вибраковують слабкі паростки і навіть визначають хвороби,  пише agroday.com.ua.

Інженери налаштовують штучний інтелект таким чином, щоб він контролював весь процес вирощування — від посадки насіння до збору врожаю.

Уже в 2018 році Iron Ox планує відкрити автоматизовану ферму на 750 кв. метрів. Як обіцяє компанія, таке виробництво не буде використовувати пестицидів.

«За кілька років робототехніка зайшла дуже далеко. Датчики стали дешевшими, а програмне забезпечення надійнішим», — каже співзасновник і генеральний директор Iron Ox Олександр Брендон.

Американське виробництво салатів зосереджено переважно в Каліфорнії та Арізоні. Ці регіони по мірі зміни клімату все більше відчувають брак води. Більш того, поки головка салату дійде до споживача, вона обробляється дев’ятьма видами різних пестицидів.

Iron Ox зумів вирішити обидві ці проблеми, а заодно і третю — брак робочої сили. Залишилося останнє — зробити продукцію більш доступною для споживача. Зараз головка салату, вирощеного в теплиці, коштує $3,99. Ту ж саму продукцію з поля продають за $1,99.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Звання нетто-експортера свинини Україна втримала лише номінально

Такі дані митної статистики днями оприлюднила ДФСУ, повідомляє прес-служба АСУ.

У порівнянні з 2016-м сальдо зовнішньої торгівлі свіжою, охолодженою та мороженою свининою скоротилося майже на 40%, а по товарній позиції «живі свині» (код УКТ ЗЕД 0103) – майже у п’ять разів, коментують в аналітичному відділі АСУ.

Валютні надходження за рахунок зовнішніх поставок свинини зросли удвічі в порівнянні з попереднім роком, а їх обсяги в натуральному вираженні збільшились на 56%. Проте активізація імпорту свинини у другому півріччі 2017-го дозволила не тільки надолужити результати 2016-го, а й перевищити їх удвічі. Якщо протягом січня-грудня року, що минув, експортували 4,9 тис. т сукупною вартістю 10,5 млн дол. США, а імпорт 5,6 тис. т свинини «коштував» 9,96 млн дол. США. Тож звання нетто-експортера свинини Україна втримала лише номінально.

Хоча обсяги зовнішніх поставок живця зросли незначно (+8% до 2016-го), проте за рахунок вищої ціни реалізації дозволили заробити понад 4,5 млн дол. США. Водночас, майже стільки ж українські свиногосподарства витратили на закупівлю чистопорідних та гібридних свиней з-за кордону для посилення племінного потенціалу.

Зауважимо, що за аналізований період зріс імпорт жиру як кількісно, так і вартісно, а також субпродуктів. Проте рекордний обсяг експорту останніх (8,6 тис. т сукупною вартістю 9,98 млн дол. США) дозволив зменшити від’ємне значення зовнішньоторгового сальдо по цій товарній позиції (УКТ ЗЕД 0206). Згадані групи продуктів включають не тільки свинячі продукти, проте саме на них припадає левова частка зовнішньої торгівлі. Тож протягом 2017-го українські трейдери проявляли більшу активність у закупівлі як свинячого жиру, так і в реалізації морожених свинячих субпродуктів до Гонконгу та В’єтнаму.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

На компенсацію вартості сільгосптехніки виділять мільярд

Із визначених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн на підтримку АПК, 945 млн грн буде виділено на програму компенсації вартості техніки та обладнання. Порівняно з минулим роком сума фінансування на ці цілі зросла на 42% (550 млн грн у 2017 році). Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Минулого року вітчизняні аграрії використали лише 24% програми компенсації вартості техніки, що становить трохи більше 134 млн грн. За цим механізмом  вітчизняні аграрії придбали близько 80 тракторів, 1 зернозбиральний комбайн і більше 2000 одиниць ґрунтообробної та посівної техніки на загальну суму 804,3 млн грн.

На думку Олега Нестерова, координатора комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) збільшення суми фінансування програми майже удвічі, виглядає нелогічним, навіть з врахуванням того, що ринок техніки минулого року зріс. «Передумов для значного зростання попиту на вітчизняну техніку не спостерігається, особливо на фоні нарощення вітчизняними агровиробниками імпорту с/г техніки. Так, за 10 місяців 2017 року поставки в Україну тракторів та комбайнів іноземного виробництва зріс у 1,6 рази, а ґрунтообробної техніки – збільшилися удвічі. Навіть якщо врахувати загальний тренд зростання ринку техніки, буде використано лише половина із виділених коштів».

Позиція комітету техніки УКАБ стосовно програми держпідтримки полягає у внесені змін до існуючого порядку розподілу коштів. Основне, що пропонують в УКАБ – розширити перелік техніки і обладнання, що підпадають під програму компенсації. «Маючи майже мільярд гривень на технічне переоснащення для виробників, сумнівно, що він буде використаний на 100 і навіть на 60% на ці цілі, зважаючи на рівень використання коштів минулого року. Тому ми пропонуємо розширити перелік техніки і обладнання, яке підпадає під програму компенсації. Наприклад, додати до нього БПЛА (безпілотні літальні апарати/дрони)  для сільського господарства або обладнання для елеваторного господарства», - зазначив Олег Нестеров, координатор комітету техніки УКАБ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпорт пальмової олії досяг максимуму за останні сім сезонів

У 2017/18 сезоні (вересень-листопад) Україна імпортувала максимальний за останні сім сезонів обсяг пальмової олії - біля 78 тис. тонн, що на 43,7% більше в порівнянні з аналогічнім періодом минулого сезону (54,6 тис. тонн), пише УкрАгроКонсалт.

Географія імпорту пальмової олії в Україну продовжує демонструвати зміни, характерні для початку поточного сезону. Так, Індонезія далі нарощує поставки і займає 74% усього українського імпорту. Малайзія (6%), навпаки, знизила товарний потік й поступилася першістю новому гравцеві - Гондурасу (15%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перспектива за овочевими напівфабрикатами

Проте перспективи є, і вони у глибинній переробці овочів.

Про це у своїй публікації для Agravery.com повідомила експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман.

Світ не стоїть на місці, зміни  відбуваються не тільки зовні, потреби українців теж змінюються і частіше за все, у бік продукції з доданою вартістю. «Ми вирощуємо досить багато сировини, частіше за все, саме її ми бачимо на ринках та полицях супермаркетів. А от справжній продукт, який був би якісним та зручним для кінцевого покупця, знайти досить важко, навіть, в сезони з надвиробництвом, хоча попит на нього вже сформувався»,—  розповідає експерт.

Найбільш актуальними, на її думку, стануть овочеві  напівфабрикати для потреб ресторанного бізнесу та кулінарії, також перспективним напрямком лишається глибока переробка овочів. «Це ніші, які сміливо можна заповнювати на внутрішньому ринку і пам’ятати, що така продукція має набагато кращі експортні перспективи  порівняно зі звичайними овочами»,— закликала пані Гетьман.

Джерело: info.shuvar

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview