Чеський гонщик пройде 160-кілометрову трасу на тракторі

Як повідомляє agro.guide, вибір Мачика зупинився на фінській техніці Valtra.

Трактор уже отримав гоночний номер 1951 – це рік, коли вперше почали виготовлятися трактори, що пізніше отримали назву Valtra.

На своїй сторінці в Facebook гонщик показав, як виглядає трактор, який він збирається “осідлати” через пару тижнів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині застрелили голову фермерського господарства

Про це повідомляє УНН з посиланням на відділ комунікації поліції в Київській області.

На місці події працювали керівництво Головного управління поліції Київщини, працівники прокуратури області, слідчо-оперативна група Фастівського відділу поліції, криміналістична лабораторія, кінологи. Під час огляду місця злочину поліцейські виявили та вилучили речові докази.

Тіло чоловіка, на якому фахівці виявили декілька отворів від куль, направлено на проведення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті.

За фактом умисного вбивства відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. Тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення осіб, причетних до даного злочину, розглядаються різні версії вбивства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпорт свинини перевищує експорт у 19 разів

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, головним постачальником свинини в Україну була Польща. З Польщі Україна імпортувала свинини на 7,5 млн дол.

Друге місце у списку належить Німеччині. У січні-березні Україна завезла з Німеччини свинини на 2,7 млн дол.

На третьому місці - Данія. За три місяці цього року Україна імпортувала з Данії свинини на 1 млн дол.

Водночас, у січні-березні Україна поставила на експорт всього 316 тонн свинини загальною вартістю 702 тис. дол.

Таким чином, імпорт свинини перевищує експорт у 19 разів (у грошовому вираженні).

За словами парламентарія Сергія Тригубенка, так багато свинини, як зараз, ми не імпортували останні 4 роки. Більш того, така ситуація призвела до відчутного подорожчання сала і свинини на внутрішньому ринку.

І оскільки з АЧС наші контролери впоратися досі не можуть, то, за прогнозами фахівців, українцям варто готуватися до подальшого зростання цін на продукцію свинарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молоді фермери можуть отримати до 40 тис. грн

Так, голова фермерського господарства віком до 35 років 1 раз на рік може отримати бюджетну субсидію до 40 тис. грн на розвиток свого господарства.

Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета в інтерв'ю одному з українських радіо та додав, що детально з програмами підтримки АПК на 2019 рік можна ознайомитись на спеціальному сайті, який присвячено виключно дотаціям – https://dotacii2019.minagro.gov.ua/ua.

«Важливою метою для Уряду і Мінагрополітики є забезпечення сталості державної підтримки. Але, разом з тим, ми реагуємо на виклики галузі і доповнюємо програми новими актуальними напрямами. Зокрема, йдеться про підтримку молодих фермерів, новостворених фермерських господарств, галузі бджільництва, відшкодування вартості обладнання для шокової заморозки ягід та інше», - зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, Уряд надає бюджетну субсидію новоствореним фермерським господарствам у розмірі 3 тис. грн на 1 гектар (до 60 тис. грн) на одне фермерське господарство. Дотація надається у перші три роки після його створення для провадження сільськогосподарської діяльності. Отримані кошти господарство може витратити, наприклад, на паливо для проведення комплексу весняно-польових робіт.

Також Віктор Шеремета відмітив, що бджільництво є дуже перспективним напрямом сільськогосподарської галузі, тому цей напрям було додано до програми здешевлення кредитів для тваринників. Так, держава компенсує відсотки за банківськими кредитами, залученими для витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності в галузях вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультури (рибництва) у розмірі 1,5 облікової ставки НБУ.

Крім того, у Мінагрополітики працюють над доповненням програми з підтримки розвитку фермерських господарств і кооперативів. Планується відшкодовувати кооперативам частину вартості обладнання іноземного виробництва для шокової заморозки ягід та виробництва продукції бджільництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому зернотрейдери йдуть із залізниці

При цьому експорт зерна з країни склав приблизно 52 млн тонн, 95–97% якого відвантажується через морські торговельні порти. Більша його частина (32,6 млн тонн, або 63% експортних зернових вантажів) транспортувалася з лінійних елеваторів у порти залізничним транспортом. Хоча залізниця багато років поспіль є ключовим перевізником зерна всередині країни, але хронічні проблеми з логістикою призвели до того, що аграрії починають шукати альтернативні способи транспортування. Валерій Ткачов, заступник гендиректора з логістики ТОВ «ТД Дельта Вілмар», розповідає Mind, у чому полягають основні проблеми у взаємодії аграріїв з «Укрзалізницею» (УЗ) і як їх можна вирішити за наявності «політичної волі» у залізниці.

У 2001 році Україна виробляла близько 40 млн тонн зерна, з яких експортувала приблизно 10 млн тонн. У 2018-му виробництво (разом з олійними) зросло більш ніж удвічі (92 млн тонн), а експорт – більш ніж уп'ятеро (до 52 млн тонн). Але логістична інфраструктура України виявилася не готова до такого зростання. Наприклад, минулого року аграрії фізично не змогли вивезти з полів біля 3 млн тонн кукурудзи. Лінійні елеватори були переповнені, УЗ не встигала відвантажувати олійні та пізні зернові культури.

«Укрзалізниця» зараз знаходиться в жалюгідному технічному і фінансовому стані.  Знос локомотивів досяг 95–97%, вагонів – 87%, прострочені ремонти 60% залізничного полотна.

Що робить керівництво УЗ, щоб змінити ситуацію? У компанії стартували реформи, які торкнулися, зокрема, й аграріїв.

По-перше, проведено тотальну маршрутизацію відправок зерна. Відправки укрупнилися, оскільки було прийнято рішення відвантажувати і відправляти зернові вантажі лише залізничними маршрутами, тобто по 54 вагони.

По-друге, закрито малодіяльні залізничні станції.

По-третє, проведено дерегуляцію вагонної складової – аграрії почали платити УЗ добову орендну плату за використання вагонів, а це підвищило загальну вартість транспортування вантажів.

Що в підсумку отримали аграрії?

Майже 80% лінійних елеваторів тепер фактично відрізані від залізничної інфраструктури або у них утруднений доступ до неї. З приблизно 800 лінійних елеваторів, обладнаних залізничною інфраструктурою, відвантажувати зерно цілими «маршрутами» на сьогодні здатні лише 80–90 елеваторів, тобто близько 10%.

Ці «маршрутні» елеватори розташовані по території України нерівномірно і не покривають усі зони виробництва зерна. Вони знаходяться на 77 залізничних станціях, при цьому 36 станцій – у складі Південно-Західної залізниці, 23 – на Південній залізниці. А на Львівській залізниці знаходяться тільки п'ять станцій, на Придніпровській – дві, на Донецькій – лише одна маршрутна станція.

Наслідки дерегуляції вагонної складової тарифу призвели до значного збільшення вартості транспортування зерна залізницею – майже вдвічі за минулий рік.

Чому зернотрейдери йдуть із залізниці

Як урятувати «Укрзалізницю» і не нашкодити зростаючому зерновому ринку?

Треба переглядати загальну систему тарифікації перевезень вантажів і підвищувати операційну ефективність. В УЗ зберігається диференціація вартості транспортування від класу вантажу (існує три тарифних класи вантажів і позакласні вантажі).

Тобто вартість транспортування залежить від того, до якого класу належить вантаж. Наприклад, позакласні вантажі та вантажі 1-го класу транспортуються значно дешевше, ніж вантажі 2-го і 3-го класу. Різниця може становити 1,5–2 рази. Іншими словами, вантажі 2-го і 3-го класу субсидують транспортування позакласних вантажів і вантажів 1-го класу.

Кому це вигідно?

Перш за все, вантажовідправникам позакласних вантажів і вантажів 1-го класу. Це компанії гірничо-металургійного комплексу (ГМК), вугільники, будівельники. Вони перевозять свої вантажі нижче собівартості транспортування, чим погіршують становище «Укрзалізниці». УЗ, у свою чергу, недоодержуючи коштів, не проводить модернізацію локомотивного і вагонного парку. Держкомпанія зараз навіть не може підтримувати в робочому стані наявну інфраструктуру. І тому намагається компенсувати цей розрив за рахунок вантажів 2-го і 3-го класу.

Зернові вантажі належать до 2-го тарифного класу. У структурі вантажоперевезень УЗ вони займають близько 10–12%. А на вугілля, руду, будматеріали в цілому припадає близько 70% всього вантажопотоку залізниці.

Аграрії ж при скромному обсязі транспортування забезпечують 40% валютних надходжень у країну. А враховуючи, що потенціал зростання виробництва аграрної продукції в Україні величезний, і вже через 2–3 роки ми вирощуватимемо понад 100 млн тонн зерна і експортуватимемо близько 70 млн тонн на рік, необхідно терміново переглядати тарифну політику «Укрзалізниці».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З чого почати експорт ягід?

Якщо ви збираєтесь ним займатися, ось проста формула: спочатку оцініть, куди будете продавати, а потім починайте проект. Такою порадою поділився Олександр Ярещенко, заступник директора із наукової роботи Інституту садівництва, селекціонер по ягідних культурах, пише agro.guide.

«Варто починати з кінця. Зробіть аналіз ринку, оцініть ніші, які ви можете заповнити. І тільки після того зрозумієте, що потрібно вирощувати, або чого вирощувати не варто. Ви бачите свою нішу, далі – будуєте стратегію продаж і тільки потім стартуєте проект: шукаєте садивний матеріал, готуєте ділянку, забезпечуєте інфраструктурні вимоги і т. д.», – розповідає фахівець.

Безумовно, великим підприємствам та тим, хто орієнтований на роботу з роздрібними мережами, необхідно утримувати весь ланцюжок – від збору до післязбиральної доробки: швидкого охолодження, сортування, упаковки і т. д.

Дрібніші виробники можуть працювати у різних форматах. Хтось робить перші спроби кооперації, аби проводити післязбиральну доробку на спільних потужностях. Хтось пробує працювати в форматі B2C, доставляти свою продукцію кінцевим споживачам напряму – торгувати на ринку, робити адресну доставку тощо. З великими обсягами так не попрацюєш, а от з малими це може бути вірною стратегію, якщо задіяти маркетинг.

Споживання ягід зростає у всьому світі. Стає важливим не тільки вживати в їжу те, що смачно, але й те, що приносить користь організму. Це серйозний драйвер для ягідної індустрії.

Дуже багато говорять про нішеві, малопоширені культури – як то ожина, жимолость, кизил. Вони дають плоди з високим вмістом біологічно активних речовин і регулярне їх споживання дозволяє організму виводи вільні радикали та інші шкідливі речовини. Це можна використовувати для просування.

Проте ягода, яку ви отримали в себе на полі – це ще не продукт. Це сировина. Навіть заморожена ягода часто є сировиною. От коли ви її відсортуєте, помістите в кінцеву упаковку з яскравою етикеткою, з інформацією про цю ягоду, створите свій бренд – тоді інша справа. Споживач бере в руки таку продукцію, і її хочеться купити. Саме за такий продукт можна отримати преміальну ціну.

Половина успіху ягідного бізнесу – це сорт. Зараз люди стає дуже вибагливими. Вони не просто хочуть малину, суницю, а хочуть конкретний сорт, який би відповідав усім сучасним вимогам: яскравий вигляд, привабливість, лежкоздатність. Та й смакові якості не на останньому місці. Раніше вони були такі не важливі – купляли очима, купляли тонами, навіть не куштуючи.

Купуючи саджанці, потурбуйтеся, щоб їх якість була підтверджена відповідними документами. В Україні вже з’явилися професійні розсадники плодових і ягідних, які дотримуються технології, вирощують здоровий садивний матеріал.

Вибір сортів величезний і виробникам є на чому зупинитися. Важливо, якого терміну достигання ви хочете отримати врожай, в якій зоні будете вирощувати тощо.

Окрім того, з новими сортами завжди треба проводити невелике сортовивчення. Висаджувати невелику площу і оцінити один-два врожаї, щоб зрозуміти, як веде себе сорт у вашій зоні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.