186395

Чому річкові перевезення в Україні дорожче залізничних

Таку думку висловив генеральний директор і основний власник компанії «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський.

«А все тому, що у нас склалася історична боротьба між портовою та річковою галуззю. Порти Великої Одеси пролобіювали собі такі економічні інтереси, щоб невигідно було возити вантажі річкою. Коли портова і річкова галузь підпорядковується міністру, у якого є ще «Укрзалізниця», то в даному випадку вони надходять так: «На річковий галузі «НІБУЛОН»? А, переживе». І його можна економічно тиснути, тому що він все одно не витримає конкуренцію», — прокоментував Олексій Вадатурський.

За його словами, річкові перевезення дорожче і повільніше.

«Якщо сьогодні автомобіль арбузів завантажити на полі, то вранці він буде в Києві. І залізницею за добу кавуни будуть у столиці. А річкою — 5 днів», — додав він.

Нагадаємо, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що Кабінет міністрів планує перевозити всі найважчі вантажі не залізницею та дорогами, а річковим транспортом.

Джерело: latifundist.com



Працівники ДП "Укрспирт" пояснили, чому проти нового керівника

У своєму зверненні до Президента України Володимира Зеленського, Верховної Ради та уряду вони пояснили, чому виступають проти такого керівника, передає УНН.

Зокрема у Профспілці вказали, що Блескун має конфлікт інтересів, пов’язаний з російськими компаніями та вітчизняними виробниками горілки. Нагадали, що він вже очолював ДП у 2015-2016 роках. І додали, що до тодішньої діяльності Блескуна трудовий колектив та українські правоохоронні органи мають низку запитань.

Читайте також: Новий-старий керівник Укрспирту Блескун погорів на нецільовому використанні держкоштів – аудит

Більше того, Блескун, будучи радником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофія Милованова, словесно ображав працівників державного підприємства, називаючи їх бандитами та саботажниками, показуючи свою зневагу до них, заявили в об'єднаній профспілці державного підприємства.

"Просимо переглянути призначення Сергія Блескуна на посаду в.о. директора ДП "Укрспирт", як особи, що має конфлікт інтересів та не може працювати на керівних посадах в галузі. Дослухатися до думки трудового колективу ДП "Укрспирт" при ухваленні кадрових рішень та провести конкурс на посаду керівника ДП "Укрспирт" у передбачений законодавством спосіб", - закликали Президента працівники ДП.

Нагадаємо, у зверненні до Президента профспілки ДП “Укрспирт” озвучили свої вимоги:

- відкликати законопроект від 23 жовтня № 2300 про так звану демонополізацію, як такий, що знищує спиртові галузі України та суміжні галузі переробки сільськогосподарської сировини, загрожує безробіттям, соціальною напругою та новою хвилею масової імміграції з країни;

- включити делегованих представників профспілкових виборних органів до роботи в комітетах та підкомітетах ВР, комісіях та робочих групах органів державної влади з реформування спиртової галузі України, в тому числі розгляду законопроекту № 2300;

- внести зміни до Кримінального кодексу України та посилення кримінальної відповідальності за незаконне виробництво та/або реалізацію підакцизної продукції;

- переглянути призначення Сергія Блескуна на посаду в.о. директора ДП "Укрспирт".

Працівники спиртової галузі попереджають про страйк в разі ігнорування їх думки.

Нагадаємо, 23 жовтня міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що Кабмін погодив на посаду в.о. керівника "Укрспирту" Сергія Блескуна, якого пов’язують з російським бізнесом та великими горілчаними компаніями.

Того ж дня Президент зареєстрував у ВР законопроект про демонополізацію спиртової галузі, який передбачає скасування державної монополії на виробництво спирту. Цей законопроект викликав бурхливу реакцію серед експертів, які переконують, що демонополізація спиртової галузі перед приватизацією “Укрспирту” – це помилка, оскільки старі державні заводи без монопольних ліцензій інвесторам будуть не потрібні і держава отримає збиток замість доходу. 

Також експерти наголошують, що скасування держмонополії на виробництво спирту спровокує в Україні бум фальсифікату.

 



Державний агрогігант закупить в аграріїв зерна на 1,16 млрд грн

В рамках цьогорічної кампанії планується закупити у сільгоспвиробників близько 385 тис. тонн пшениці, ячменю, жита та кукурудзи. На авансування аграріїв заплановано виділити 1,16 млрд грн. Про це повідомляє прес-служба ДПЗКУ.

Традиційно, програма закупівель зерна майбутнього врожаю проходитиме у два етапи.

З 25.10.2019 року розпочався перший етап – осіння форвардна програма (жовтень 2019 р. – грудень 2019 р.), під час якого проводиться закупівля зерна пшениці, ячменю та жита майбутнього врожаю 2020 року. На першому етапі сільгоспвиробнику потрібно подати заявку на участь до регіонального відділу АТ «ДПЗКУ», сформувати необхідний пакет документів та укласти договір поставки зерна майбутнього врожаю безпосередньо у центральному офісі корпорації. Після підписання договору АТ «ДПЗКУ» здійснює попередню оплату на розрахунковий рахунок сільгоспвиробника у розмірі 3000 гривень з урахуванням ПДВ за одну тонну зерна пшениці, ячменю; 3300 гривень з урахуванням ПДВ за одну тонну жита.

На другому етапі ДПЗКУ проводить остаточний розрахунок після передачі зерна у власність корпорації.

Цього року вартість коштів становитиме від 9,5% до 13% річних в залежності від кількості законтрактованого товару та базису поставки. Враховуючи те, що програма закупівель зерна майбутнього врожаю в ДПЗКУ проводиться вже не перший рік, корпорація пропонує додаткову знижку у розмірі 0,25% тим сільгоспвиробникам, які приймають участь в програмі 2 та більше років.

Умови співробітництва, які пропонує ДПЗКУ фермерам є абсолютно прозорими, вигідними та зрозумілими. Розрахунки не містять жодних прихованих комісій, а всі платежі здійснюються своєчасно, без затримок.



Більшість українців за надання права розпоряджатися землею

Переважна більшість українців (73,2%) висловилися за надання права власникам землі її продавати. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), який проводився з 11 по 22 жовтня, пише biz.liga.net.

На питання "Як Ви вважаєте, повинен чи ні громадянин України, який володіє землею/земельним паєм, мати право вільно розпоряджатися нею, у т. ч. мати право продати?" 73,2% респондентів відповіли "так, повинен". Вважають, не повинен мати право - 18,4%, не визначилися або відмовилися відповідати - 8,3%.

У той же час, на запитання "якби сьогодні проводився референдум з питання покупки/продажу земель сільськогосподарського призначення, як би Ви проголосували?" 40% респондентів відповіли, що вони б проголосували "за дозвіл на купівлю/продаж". Проти проголосували б 37,6%. Ще 12,3% не голосували б, а 10,1% не визначилися або відмовилися відповісти.

Крім цього, респондентам ставилося запитання про те, чи мають іноземні громадяни або компанії мати право на придбання землі. Проти цього висловилися 74,1% респондентів, за - 18,8%. Ще 7,1% не визначилися або відмовилися відповісти на запитання.

Коментар соціологів: У питанні відкриття ринку землі різні формулювання питання можуть давати різні результати. У поточному опитуванні респондентам задавалися два близьких за змістом питання про підтримку скасування мораторію, але різні за формулюванням. Як можна бачити, результати досить різні (при цьому, треба враховувати, що на друге питання могла впливати відповідь на перше питання, тобто, можливо, ситуація ще більш контрастна), що свідчить про невизначеність громадської думки і сильної чутливості до формулювань.

Нагадаємо, Уряд запустив інформаційний сайт про проведення земельної реформи та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

 



Стали відомі попередні причини загибелі Тараса Кутового

Директор Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України Олег Бабенко заявив, що причинами авіакатастрофи, внаслідок якої загинув екс-міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий, можуть бути погані погодні умови та відсутність достатнього досвіду з керування вертольотом.

Про це Бабенко повідомив кореспонденту УНІАН.

«Зараз працює спеціальна комісія, яка розслідує причини авіакатастрофи. Розслідування буде складним. Там все згоріло. Чорні ящики на цьому типі вертольотів не встановлюються. Але вже зрозуміло, що Кутовий розбився на вертольоті через погані погодні умови й відсутність достатнього досвіду з керування повітряним судном», - вважає Бабенко. Він зазначив, що пілот через сильний туман втратив просторове положення вертольота й вже нічого не міг із цим зробити, як результат – врізався в землю. Також, за інформацією Бабенка, Кутовий мав всього 50 годин нальоту, а це означає, що в пілота не було достатнього досвіду. «Закони змінюються. Раніше він мав би літати з інструктором не менше 150 годин. А тут ясно, що пілот не був підготовлений до польоту в таких метеоумовах. Він вилетів у нормальну погоду, але потрапив у туман і летів, а міг би повернутись або приземлитись і чекати погоди. Він переоцінив свої можливості», - сказав Бабенко.

Нагадаємо, 21 жовтня внаслідок падіння вертольота в Оржицькому районі Полтавської області загинув екс-міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий. За фактом падіння вертольота поліція відкрила провадження за ст. 291 (порушення чинних на транспорті правил) ККУ.



"Укрзалізниця", ЄБРР і Мінінфраструктури домовилися про початок підготовки компанії до IPO

Меморандум про взаєморозуміння між Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міністерством інфраструктури та АТ "Укрзалізниця" (УЗ, Київ) з приводу підготовки залізничної компанії до проведення IPO (перший публічний продаж акцій акціонерного товариства) було підписано під час інвестиційного форуму RE:THINK. Invest in Ukraine, що відкрився в Маріуполі у вівторок. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

З боку ЄБРР документ підписав керівний директор ЄБРР у країнах східної Європи та Кавказу Матео Патроне, з боку уряду - міністр інфраструктури Владислав Криклій, з боку УЗ - голова компанії Євген Кравцов.

Як повідомлялося, "Укрзалізниця" ближче до кінця жовтня має намір запустити процес підготовки до проведення IPO.

У програмі уряду, оприлюдненій на сайті Верховної Ради, закріплено, що Кабінет Міністрів протягом найближчих п'яти років має намір провести IPO АТ "Укрзалізниця".

"Укрзалізниця" планує завершити поділ на трьох операторів - вантажного, пасажирського та інфраструктурного - до кінця 2021 року.