186395

Чорна смородина та порічки знову в тренді

При цьому мова йде про промислові плантації, підлаштовані під механічне збирання цих ягід. Так вважає Олександр Ярещенко, кандидат с/г наук, заступник директора інституту садівництва НААН, пише info.shuvar.com.

«Доступний садивний матеріал зіграв злий жарт з українськими садівниками в 2010-2013 роках - саме тоді смородина була фаворитом серед інших ягід. Ціни в той час були більш, ніж привабливі, і в цей бізнес увійшло багато непрофесіоналів, які дуже швидко розчарувались. Швидке нарощування площ  десятками і навіть сотнями гектарів «вже зараз», без належної підготовки грунту, нерідко без кваліфікованого персоналу, з відвертим недотриманням агротехнології і інфраструктурою, яку не встигали «підтягувати» для обслуговування таких масштабів,  призвело до низької продуктивності  і швидкого старіння насаджень. Такі плантації балансували на межі рентабельності, а частина просто була збитковою. Тому в останні 2 роки значну частина насаджень було розкорчовано»,-  каже Олександр Ярещенко

В тім фахівець вважає, що саме зараз  час  загадати про потужний потенціал України у вирощуванні і чорної смородини і порічок.    Станом на початок квітня чорна смородина лишається найбільш доступною за ціною замороженою ягодою,  українські переробні підприємства закуповують  її  по 18-20 грн/кг (0,56-0,62 EUR/кг). Для порівняння,  заморожена вишня,  яку переробники дуже часто замінюють чорною смородиною, сьогоні коштує 85-90 грн/кг (2,6-2,8 EUR/кг)

 

 «Це хіба не єдині позиції серед популярних ягід, які можна без проблем збирати комбайном. Завдяки цьому собівартість ягоди буде відносно низькою і це  дозволить отримувати виробнику гарантійний прибуток.  Сучасні сорти та техніка для збирання дозволяють зберегти якість смородини та порічок  на досить високому рівні для подальшої заморозки»,- каже пан Ярещенко

За даними «Інфо-Шувар», Україна сьогодні входить в ТОП-3 виробників смородини  та порічок у світі. В Україні, Польщі та Росії збирають 80% світового врожаю цих ягід. Щороку Україна збирає близько 25 тис. тон  смородини та порічок з площі 5 тис. га. З 2014 року плантації під цими ягодами  постійно скорочувались на 3-4%, порічки взагалі сьогодні вирощують поодинокі фермери.

 В минулому році Україна експортувала майже 70 тонн замороженої чорної смородини на суму $52 тис. та 110 тонн заморожених порічок, вартістю $85 тис. Майже всю заморожену смородину  та порічки в нас купили країни ЄС. В свіжому вигляді смородина та порічки з України не експортувались.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У парламенті блокують законопроект про заборону пальмової олії

Про це УНН повідомив народний депутат від РПЛ Віктор Вовк.

"Ми постійно вимагаємо, аби документ винесли у залу ВР. Позаминулого тижня Олег Валерійович (Ляшко - ред.) вчергове виступав на цю тему з трибуни, вимагаючи від аграрного лобі, аграрних баронів, які повністю контролюють аграрний комітет, припинити саботаж цього закону. Ми неодноразово просили аграрний комітет відкрити дорогу для законопроекту та внести його у порядок денний на розгляд депутатів ВР. Але документ застряг у аграрному комітеті", - розповів він.

Пальмова олія — це те, що не додає українцям здоров’я, переконаний В.Вовк.

"Пальмова олія, з одного боку, шкідлива для здоров'я наших громадян, з іншого - створює додатковий бар'єр для збирання українського молока. Компроміс, на який ми готові піти, - щоб підприємства харчової промисловості використовували пальмову олію виключно для тієї продукції, яка іде на експорт. Якщо в країнах-імпортерах вона дозволяється, звісно. Але в Україні її використання має бути категорично заборонене", - підкреслив він.

Нагадаємо, що за два місяці поточного року наша країна імпортувала 29,3 тис. тонн пальмової олії.

У цілому, протягом сезону 2017/18 Україна імпортувала близько 78 тис. тонн пальмової олії, що є найбільшим показником за останні сім сезонів.

"Факт дворазового збільшення кількості пальмової олії на українському ринку щонайменше свідчить про значне погіршення якості молочної та кондитерської продукції. Також таке стрімке зростання показників імпорту "пальми" я вважаю і наслідком дії мораторію на перевірки (підприємців - ред.) тому сукупність таких чинників, як відсутність контролю, зростання курсу долара і бідність споживача "спонукають" виробника шукати шляхи здешевлення готової продукції", - зазначив нардеп С.Тригубенко.

Крім цього, політик висловився на підтримку ініціативи заборонити використання пальмової олії в молочній продукції на законодавчому рівні.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні почалися весняно-польові роботи

За повідомленням заступника міністра Міністерства аграрної політики і продовольства Максима Мартинюка, станом на 2.04 у Херсонській області посіяно 4,3 тис. га (4 тис. га – ячмінь, 0,3 тис. га – горох), у Миколаївській – 0,6 тис. га (ячмінь). Загалом прогнозована посівна площа залишається на рівні минулого року – 27,2 млн га.

Щодо забезпеченості аграріїв ресурсами
Станом на 30.03 наявні:
Насіння – 638 тис. тонн (100% від потреби);
СЗР – 27,4 тис. тонн (91% від потреби);
Паливо – 326 тис. тонн (81% від потреби).

Також до уваги всіх, хто прогнозував колапс/дефіцит/карколомне збільшення цін на мінеральні добрива внаслідок підвищення ввізного мита на продукцію з Російської Федерації з 36,03% до 42,96%.

По факту, ціни на більшість видів добрив (включно з аміачною селітрою) за останній тиждень не тільки не зросли, але і дещо знизилися. Не набагато, в діапазоні 100-350 грн, але тенденція показова.

Швидше за все, має місце сезонне зниження вартості, оскільки попит уже сформований. Для проведення комплексу весняно-польових робіт передбачається використати 995 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. Станом на 30 березня 2018 року в сільськогосподарських підприємствах є в наявності 979,6 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив або 98% від заявки.

Динаміка цін на основні види мінеральних добрив, грн за 1 тонну - на графіку

 

 
Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Експерт розповів про отримання сертифікату НАССР українськими підприємствами

Про це у коментарі УНН розповів заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік.

Станом на сьогодні сертифікації НАССР підлягають підприємства із високим ступенем ризику, уточнив він.

"Решта магазинів, де немає високих ризиків, мають впровадити план передумов, але водночас іти до поетапного впровадження всієї системи. Сертифікація - це коли незалежна третя уповноважена сторона перевіряє відповідність впроваджених процедур до вимог нормативних документів. Тобто, підприємства із низьким ступенем ризику мають налагоджувати систему, але проходити її оцінку поки що не обов'язково. Мова про магазинчики, невеликих виробників, які продають продукцію із малим ступенем ризику. Наприклад - запаковане печиво. Йдеться про продаж продукції, де ризики занести ззовні небезпеку для споживача невеликі", - розповів експерт.

О.Цильвік додав, що більшість вітчизняних підприємств м'ясопереробної галузі станом на сьогодні вже сертифіковані.

"В більшості випадків такі підприємства вже мають сертифікати НАССР або ISO 22000", - підкреслив він.

Експерт зазначив, що процес впровадження НАССР, як і процес отримання сертифікату, достатньо коштовний.

"Це досить велике фінансове навантаження. Вартість сертифікату залежить від конкретного підприємства. Для невеличкого ФОПу це може бути 20 - 30 тис. грн, для великого підприємства, де працюють понад 100 чоловік - це може бути досить "кусюча" ціна", - пояснив він і додав, що до 20 вересня 2019 року НАССР має бути впроваджено та сертифіковано на всіх українських харчових підприємствах.

Нагадаємо, що напередодні у Держпродспоживслужбі заявили, що отримання сертифікату НАССР на сьогодні є необов’язковим для українських підприємств.

Натомість, за словами депутат С.Тригубенка, сертифікація будь-якого виробництва у галузі харчової промисловості за принципами НАССР потрібна, і отримання такого сертифікату повинно бути метою кожного бізнесмена.

"Попри вже прийнятий закон і анонсовані перевірки, заяви із уст профільних чиновників про необов’язковість сертифікатів НАССР – сіють певну смуту і нерозуміння.

З одного боку, ми прагнемо гарантувати безпеку і виробничих процесів і кінцевих харчових продуктів, приймаємо для цього закони та будуємо плани про нарощення експертних позицій, а з іншого боку у Держпродспоживслужбі нам повідомляють, що прагнути отримати сертифікат НАССР і не варто, наче.

Дійсно, сам сертифікат без реально проведеної роботи на підприємстві нічого не значить, але його отримання на доказ того, що виробник став кращим і рухається у ногу з часом та цивілізованими вимогами до якості і безпечності виробничих процесів – має бути метою для кожного бізнесмена", - написав політик на сторінці у Facebook.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Виробники індичатини не бачать перспектив в Україні

Виробництво м'яса індиків в Україні, за попередніми даними, в минулому році збільшилося як мінімум на 10%. Крім великих виробників, досить значна кількість індичатини (3-5 тис. тонн) виробляють господарства населення, пише UBR.

Загальні обсяги виробництва м'яса індиків в Україні зараз можна оцінити в 36-38 тис. тонн у живій вазі, або 25,2-26,6 тис. тонн у забійній. Більшість вітчизняних виробників м'яса індиків вважають, що подальше збільшення виробництва не має сенсу, тому що упирається в платоспроможний попит населення. Виробники наголошують, що тільки при умові виходу на зовнішні ринки індичий бізнес в найближчій перспективі зможе розвиватися.

У структурі виробництва м'яса птиці на індичатину в Україні припадає лише 2,5%. За рівнем споживання на одну людину в Україні припадає 800 г індичатини в рік. Для порівняння, в Ізраїлі - 12 кг, а в сусідній Польщі - 6 кг. На сьогодні кількість пропозицій і обсяги виробництва індичатини в Україні знизилися, проте ціни на цей продукт все ще досить низькі, близько 67-70 грн/кг. На початку зими попит на індичатину з боку мереж і переробних підприємств із-за скорочення пропозицій на ринку виріс. Переважно господарства реалізують за кордон (Молдову, Грузію, ОАЕ та інші країни) невеликі партії. Перспективи виходу на європейські ринки також все ще туманні - Україну туди не пускають.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


З початком нересту вступає в силу щорічна заборона на вилов риби

Згідно Наказу Держрибагентства України "Про заходи щодо встановлення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України в 2018 році", з урахуванням погодження Інституту рибного господарства НААН України з метою охорони водних біоресурсів в період їх природнього відтворення в рибогосподарських водних об'єктах, вводиться заборона на лов всіх видів риби в період з 1 квітня по 9 червня (включно) 2018 року, за винятком любительського риболовства однією поплавковою вудкою з одним гачком на рибалку або спінінгом в світлий час доби з берега в місцях визначених іхтіологічними відділами Обласних Управлінь рибоохорони. Ці терміни можуть бути змінені в разі виникнення будь-яких чинників, що впливають на розмноження риби

Робиться це з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб. Адже нерест - це найвідповідальніший період в житті риб.

Асоціація рибалок України закликає громадян бути відповідальними і дотримуватися Правил рибальства. А так саме реагувати на факти браконьєрства. Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти за телефоном «Гарячої Лінії» Держрибагентства 0-800-50-52-50 Адже від того як пройде нерестовий компанія залежить кількість риби в наших водоймах!

 З 1 квітня в областях України та Києві розпочнеться нерестова заборона на лов риби. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов, проте в основному сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 9 червня.

Правила аматорського лову риби під час нересту передбачають: вилов тільки з берега, тільки в межах населеного пункту в місцях, де немає природних нерестовищ, лише не забороненими знаряддями лову - 1 вудкою / донкою з одним гачком або спінінгом, при цьому треба суворо дотримуватися норм вилову - до 3 кг/доба на людину; Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена. Місця, де можна і де заборонено рибалити і чіткі дати заборони на риболовлю на конкретної водоймі визначаються територіальними управліннями рибоохорони.

У період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на Землях Водного Фонду, добувати піщано-гравійні суміші, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, пересування плавучих засобів (човнів) згідно Закону який визначає в нерестовий період «час тиші», а так само Правила навігації в цей період обмежені: пересування дозволено тільки структурам, які займаються охороною водойм.

За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел і т.д.) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність - штраф 3400 - 6800 грн або позбавлення волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено суми в грн: судак - 510, сом - 425, щука - 340, короп - 306, білий амур, товстолобик - 255, плоскирка, синець - 85, карась, окунь і верховодка - 17, лящ - 170, линь - 119 грн., краснопірка - 68 грн., подуст - 34 грн.

"Шановні рибалки та любителі відпочинку на водоймах, Асоціація рибалок України звертається до Вас і просить в цей період року шанобливо і дбайливо ставитися до водних мешканців, які готуються до нересту, – звертається голова Асоціації Олександр Чистяков. – Допоможіть захистити рибу, не допускайте варварського її вилову в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи".

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.