Чим «збиватимуть» ціни на продукти харчування?

Про це повідомляють в Урядовому кур’єрі. Згідно матеріалу, темпи зростання вартості продукції АПК в 2017 році і на початку 2018 залишаються високими, пише landlord.ua.

За інформацією голови Комітету економістів України Андрія Новака, на молочну групу товарів ціни протягом минулого року піднялися до 30—33%, на м’ясну — до 35%. Аналітик прогнозує, що у 2018 році ціни також зростатимуть, проте темпи будуть нижчими, ніж торік.

«Є три чинники, які насамперед впливають на інфляцію. Перший — девальвація курсу національної валюти. Таке відбувалося протягом 2017-го, і ми відчули автоматичне зростання вартості імпортних товарів на 10%. Хоча гривня останніми тижнями значно закріпилася. Другий чинник — зростання цін на енергоносії, що призводить до збільшення вартості продуктів харчування й інших товарів. Третій — різке підвищення соціальних стандартів, зарплат та пенсій, саме в 2017 році. А також підняття «мінімалки» на початку 2018 року. Цей чинник також сильний у підживленні інфляції», — вважає Андрій Новак.

За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ціни на овочеву продукцію залишать тенденцію до збільшення, але не такими високми темпами, як було в 2017-му.

«Подорожчають на 30% молоко й молочні продукти. У січні цього року ціни на свинину були сталими, невелике їх зростання зможемо відчути до весни. Взагалі я вважаю, що тенденції в цьому напрямі залишатимуться такими, якими вони були і торік. Тобто те, що стимулювало зростання цін на продукти харчування в 2017-му, стимулюватиме і цього року», — вважає фахівець.

На підсумковій прес-конференції Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що побороти негативну тенденцію з цінами можна лише одним способом — насиченням внутрішнього ринку.

«Урядові експерти впевнені, що коли фермери й інші сільгоспвиробники на собі відчують допомогу держави, очікувати збільшення обсягів виробництва АПК-продукції і відповідного зниження цін на неї доведеться недовго», — йдеться у матеріалі.

Допомогти стримати ріст цін, можна було б скориставшись державним регульованім цін. Проте, на думку Прем’єр-міністра, таке регулювання в нашій країні сприяло лише корупції. За словами, голови ради НБУ Богдана Данилишина, в умовах монополізованої економіки нашої країни таке рішення влади призвело до підвищення темпів інфляції. Експерт неодноразово заявляв, що слід поновити роботу Державної цінової адміністрації, «яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання виконувала б контроль за ціноутворенням, на яке ринок нині має дуже односторонній специфічний вплив».

На думку юриста юридичної компанії «Центр конфліктології і права» Тетяна Журавель, Антимонопольний комітет мав би активніше працювати над контролем цін.

«А так роблять у всьому цивілізованому світі. До того ж в Україні за необумовлене підвищення цін наші вітчизняні монополії та компанії, які вступають у картельну змову задля підвищення цін на товари й послуги, фактично не карають. А цим має займатися Антимонопольний комітет», — констатує правник.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ЄБА вимагає розблокування процесу державної реєстрації ЗЗР

Минулого травня Верховна Рада України прийняла ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII, відповідно до якого процедура державної екологічної експертизи матеріалів була замінена на еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, порядок якої мав бути визначений Кабінетом Міністрів України.

У шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом КМУ мав забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів, зокрема і порядку проведення еколого-експертної оцінки. Закон набрав чинності 18 червня 2017 року, відтак вищезгаданий строк для розробки та прийняття необхідних нормативно-правових актів сплив ще в грудні 2017 року.

Станом на середину лютого Міністерство екології та природних ресурсів України, за даними експертів Асоціації, не розробило та не подало Порядок на затвердження до КМУ.

Більше того, з грудня 2017 року не збиралася науково-експертна рада при Мінприроди, засідання якої є останнім етапом державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів. І навіть ті продукти, у яких вже є повний пакет необхідних документів, не можуть отримати реєстраційні посвідчення. Мусимо констатувати, що своєю бездіяльністю Мінприроди, фактично, заблокувало процедуру державної реєстрації засобів захисту рослин в Україні.

Без посвідчення про державну реєстрацію, українські та міжнародні імпортери й виробники ЗЗР не зможуть розпочати процес ввезення та вчасного забезпечення аграріїв значною кількістю продуктів нового покоління. Окрім невиконання міжнародних контрактів та втрати Україною довіри в очах міжнародної бізнес-спільноти, така ситуація перед початком посівної кампанії може нести у собі ризики для продовольчої безпеки держави.

Варто зазначити, що період застосування ЗЗР є досить коротким. Відповідно, фермер буде купувати те, що є у наявності. А через відсутність пропозиції високоякісних зареєстрованих ЗЗР, існує ризик суттєвого збільшення попиту на сірий імпорт та фальсифіковану продукцію. Таким чином, якість та безпечність майбутнього урожаю може опинитися під загрозою.

Зважаючи на це, Асоціація просить сприяти якнайшвидшій розробці та прийняттю вищезгаданого Порядку, а також забезпеченню безперебійної роботи Ради з метою вчасної реєстрації засобів захисту рослин.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Про засоби захисту рослин

Існують різні препарати для захисту від різноманітних шкідників. Вони бувають біологічного (біопрепарати) або хімічного (пестициди) походження. Розглянемо окремо кожен з видів.

Хімічні засоби захисту рослин:

- Інсектициди — найбільш часто вживані хімічні препарати, які використовуються для винищення шкідливих комах, які заважають нормальній життєдіяльності сільськогосподарських культур.

Бувають у формі:

  • змочувальних порошків (ЗП) та концентрати емульсій (КЕ) — розводяться із водою
  • дусти (Д) — порошки для опилення;
  • гранульовані — протруюють ґрунт
  • аерозолі — для розпилення

Інсектициди часто бувають шкідливими не лише для комах, а й для людського організму. До них належать як хімічні сполуки високої токсичності (хлорорганічні або фосфорорганічні, використовуються рідше, оскільки існують менш токсичні препарати) так і низької (неонікотиноїди — є основними в інтегрованому захисті рослин), а також регулятори розвитку комах (інсегар, знищує комаху на стадії переходу).

- Гербіциди — засоби захисту рослин, які захищають їх від втручання небажаної рослинності (бур’яну). Більшість гербіцидів виготовляються у тих ж формах, що і інсектициди. Щоб використовувати гербіциди, треба розуміти, на які групи вони діляться.

За дією вони поділяються на:

загальновинищувальні (суцільної дії) — знищують як посівні культури так і бур’ян, саме тому треба бути обережним у їх використанні, оскільки обробка ними відбувається перед засівом на захаращеній землі. Поділяються на:

  • контактні — діють лише в місці контакту з рослиною
  • системні — діють, вбиваючи кореневу систему

вибіркові — відрізняються дією лише на плевели (шкідливу рослинність), саме тому є зручними у використанні і винищуванні бур’яну на вже засіяній землі.

Фунгіциди — препарати, що використовуються для боротьби із грибковими захворюваннями рослин. За дією на хворобу поділяються на:

  • лікарські — вбивають грибок на стадії інфікування
  • профілактичні — запобігають інфікуванню або призупиняють грибок до початку стадії інфікування.

За розподілом:

  • локальні (в місці обробки, зазвичай профілактичні)
  • системні (профілактичні та лікарські)

Протруйники — підвид фунгіцидів, які використовуються для профілактики заражень в насінні, бульбах, тощо.

Усі види захисту ви можете закупити тут: http://agro-zzr.com.ua/

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Косюк запропонував, як покращити систему розподілу дотацій

Про це голова правління агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк написав в колонці на ЕП.

За словами Косюка, зараз дуже багато маніпуляцій з приводу дотацій. На його думку, система діє за принципом "плати більше податків – отримуй більше підтримки" і маніпулюють на цій темі переважно ті, хто хочуть від держави отримувати багато, а сплачувати податки не хочуть.

"Нещодавно Державна фіскальна служба оприлюднила список 100 найбільших платників податків в Україні за минулий рік. Серед них є лише дві компанії з аграрної галузі і обидві входять в структуру холдингу МХП. Аграрний сектор у структурі ВВП України становить 11-13%, а серед усіх аграрних  компаній знайшлось лише дві, які увійшли в цей список", - зазначив Косюк.

"Однак, я оптиміст. Я вірю, що прийде той час, коли платити податки будуть усі без винятку, а принцип розподілу держдотацій "більше плати державі або інвестуй в галузь – більше отримуй підтримки" витягне з "тіні" бізнес", - додав він.

Голова МХП запропонував на державному рівні розробити окрему бюджетну програму із спрощеною процедурою участі для середніх та малих сільгоспвиробників, яка може стати для них великим поштовхом.

"МХП завжди підтримував неупереджений підхід до надання державної підтримки сільгоспвиробників будь-якої форми власності та організаційної структури, незалежно від розмірів таких підприємств", - резюмував Косюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄБРР підтримує ефективну зернову логістику в Україні

Кредит на суму $50 млн допоможе групі компаній «НІБУЛОН» – одному з найбільших експортерів зерна в Україні – покращити логістичні рішення та збільшити обсяги річкових вантажних перевезень внутрішніми водними шляхами до 4 млн тонн на рік та збільшити обсяги експорту до 8 млн тонн на рік. 

Фінансування складатиметься з кредиту «А» в розмірі до $40 млн з коштів ЄБРР та кредиту «B» у розмірі  до $10 млн, що буде синдикований комерційними банками.

«НІБУЛОН» – давній клієнт ЄБРР. Цей новий проект  допоможе  компанії сприяти розвитку логістики шляхом будівництва річкових терміналів, розвитку інфраструктури і будівництва флоту.

Грантове фінансування для підтримки цього проекту надається зі спільного Фонду технічного співробітництва  Японії та ЄБРР.

ЄБРР є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. З початку діяльності в країні у 1993 р. банк узяв на себе зобов’язання щодо надання майже €12,1 млрд у рамках близько 400 проектів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Технології та інновації для АПК: конференція AgroTalks DAY

Ніякої теорії. Тільки практика та реальні кейси.
АгроТех конференція AgroTalks DAY - набула широкого визнання як ефективна, тематична нетворкінг подія та щоразу збирає широку аудиторію топ-менеджменту, керівників та фахівців агропідприємств, холдингів, малих та середніх фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками та трендами для АПК.
 
Цього разу поговоримо про: 
про новації у IT-технологіях для аграріїв, програмне забезпечення та їх впровадження;
унікальні вітчизняні розробки для точного землеробства;
інструменти для підвищення ефективності та потужності виробництва;
технології, які допомагають скоротити витрати;
реальні потреби агробізнесу та великих агрохолдингів – які розробки компанії готові розглядати і вже «завтра» впроваджувати у себе на виробництві
 
Серед спікерів, представники провідних компаній та розробники рішень для аграрного сектора:  
Богдан Кривицкий, Заступник генерального директора з інновацій агрокомпанії ІМК, розкаже які зараз актуальні і перспективні технології для агробізнесу; 
Віктор Боровик, директор AгроОnline, говоритиме про сучасний Scouting як частина Farm Management; 
Олександр Булавка, керівник технічної підтримки Bitrek keep control, презентує нові рішення компанії для агробізнесу;
Віктор Мусієнко, співзасновник компанії Агроконтроль, покаже досягнення від використання IOT платформи для веб-моніторингу сільгосптехніки і полів, планування, аналізу та обліку польових робіт, контролю врожаю, контролю палива; 
Михайло Іванчук, заступник директора ПП "Артон" – презентує нову унікальну розробку – оптичний інтелектуальний сенсор Arton T60-8 для посівних комплексів точного висіву.
 
Подія AgroTalks DAY відбудеться 6 березня 2018 року у комфортному просторі IHUB (великий зал) у центрі міста Києва (адреса: Хрещатик, 10). 
 
Реєстрація за посиланням http://day.agrotalks.com/day4/ 
Участь платна, для early-bird діють великі знижки. 
 
Якщо виникнуть питання, пропозиції співпраці та цікаві теми для виступу – звертайтесь до організаторів:
e-mail: [email protected] і за телефонами 380 68 979-53-35 / 380 95 871-17-87
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview