Ціни на український томат за вихідні знов підскочили

За даними «Інфо-Шувар», ще в минулу п’ятницю, українські господарства  пропонували червоний томат по 10-11 грн/кг (0,34-0,38 EUR/кг), ціни на рожевий томат становили  14-16 грн/кг  (0,48-0,55 EUR/кг). Сьогодні,  19 червня 2017 року, господарства Південних регіонів та Закарпаття  пропонують  червоний томат  по ціні 14-15 грн/кг (0,48-0,52 EUR/кг). Ціни на рожевий томат підскочили до 16-18 грн/кг (0,55-0,62 EUR/кг).    Цікавим є той факт, що на оптових ринках України, ціни на червоний салатний помідор сьогодні формуються в діапазоні 15-18 грн/кг (0,52-0,62 EUR/кг), рожевий томат коштує 19-22 грн/кг (0,65-0,76 EUR/кг).  Чергову хвилю зростання ціни в головних виробничих регіонах  продавці пояснюють збільшенням зацікавлення  з боку експортерів.

«Сьогодні, за найвищими цінами наш помідор  скуповують покупці з Білорусі, але вони працюють не системно, тому ціни на продукцію коливаються в різних напрямках по кілька разів на тиждень. Втім, сьогодні ми продаємо томат дорожче, ніж в минулому році, тому, в цілому, ситуація є досить сприятливою для виробників, – розповів «Інфо-Шувар» один з виробників томатів Закарпатської області.

Сьогодні, український томат пропонується на 10 % дорожче, ніж рік тому. Більш високі ціни виробники пов’язують з слабким врожаєм: через прохолодну погоду  томат дуже повільно визріває в теплицях.

Слід також відмітити, що за перші 4 місяці 2017 року експорт українського томату склав трохи більше 1,5 тис.тон,  тобто  знизився  майже на  20%,  в порівнянні з тим самим періодом  минулого року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як український фермер заробляє на найдорожчій у світі спеції

Тут не побачите ні картоплі, ні томатів, ні огірків. Натомість ген-ген, од краю і до краю, вирощують шафрановий крокус. Що це таке? Найдорожча в світі спеція!

Про це пише газета "Експрес".

Олег Демченко - одним із перших зацікавився екзотичною та перспективною рослиною. Відтак улітку на площі п’ять сотих гектара висадив цибулинки, а в листопаді, коли крокуси зацвіли, зібрав урожай. Cкільки? 250 грамів. Ні, не квітів, а червоних приймочок.

“Опісля висушив і все - присмака готова, - пояснює. - Її недарма називають королевою спецій: в Україні за один грам платять п’ять доларів, а на світовому ринку - вдвічі дорожче. Тож на невеличкій грядці без особливих зусиль можна заробити від 30 000 до 60 000 гривень. Хіба з картоплі матимете такий дохід? Ні”.

Фермер каже, що вирощувати шафранові крокуси неважко. Цибулинки висаджують у червні - липні, а в жовтні - листопаді з’являються квіти. Вони цвітуть лише 10 - 15 днів. Але чим швидше збереш і висушиш врожай, там кращою буде якість королівської присмаки. А відтак і ціна.

“Ми з дружиною зривали бутони крокусів вручну, - веде далі Олег Демченко. - Це неважко. Двоє людей можуть зібрати врожай із площі 20 сотих гектара. У шафранових крокусах найцінніше лише червоні приймочки. Отож акуратно відокремлюємо їх і сушимо. До речі, ці квіти ростуть на одному місці до восьми років, і щосезону врожай збільшується. Уявляєте, у світі виробляють лише 300 тонн таких спецій. Переважно в Ірані та Афганістані. А тепер ось шафранові крокуси прижилися і на Херсонщині”.

 “Українсько-шведське подружжя Боденів - Йохана та Лариси - першими завезли екзотичні цибулинки в наше село й започаткували незвичний бізнес. Виявляється, можна менше працювати на землі, а мати більший дохід. Раніше я займався городиною. Нестабільні закупівельні ціни змусили шукати щось нове. Ось так і зацікався шафрановими крокусами. Невибагливі, посухостійкі, прибуткові. Щоправда, кілограм садивного матеріалу коштує недешево - 4,5 євро. Але я вже підрахував - витрати повністю окуповуються через два роки. Першого сезону з одногектарної плантації збирають майже чотири кілограми врожаю, а в наступні - від 8 до 16. За кілограм королівської приправи платять 1500 - 2500 євро. От і порахуйте, скільки можна заробити на одногектарній площі”.

Наразі великого попиту на королівську спецію в Україні немає. Олег Демченко переконаний, що це - тимчасово. Селяни, відчувши заманливу перспективу, не скупляться на землю для крокусів. “Чим більше буде пропозицій, тим швидше зростатиме попит, - підсумовує фермер. - Зрештою, продають не тільки приправу, яка, до речі, не псується до десяти років, а й садивний матеріал. Також вигідно. Думаю, що шафранові крокуси можуть врятувати українське село від безгрошів’я. І насамкінець ще одна цифра: щоб виростити й зібрати кілограм червоних приймочок, треба затратити лише 350 трудогодин” .
 

 

На полях аграрної наддержави: як фермери виживають в боротьбі з владою і погодою

Про це пише Страна.

"Політика вимивання оборотних коштів"

Два роки тому, коли Іван Биков став головою асоціації фермерів Харківської області, рентабельність його господарства становила 140%.

"Це дуже багато. Це надприбутки, - пояснює Іван Олександрович. - Це означає, що вкладаючи в кожен гектар землі 15 тисяч гривень (на обробку, добрива і так далі), я повертав собі ці 15 тисяч, і ще мав 140% зверху. Іншими словами, я міг конкурувати з великими холдингами. Сьогодні, вкладаючи ті ж 15 тисяч, я насилу відбиваю їх назад. І це, схоже, тільки початок.

Фермерське господарство Івана Бикова знаходиться в Харківській області. Це 50 гектар землі, які останнім часом дорого обходяться його господареві.

"За останні роки змінилося все. Спочатку Яценюк "оптимізував систему оподаткування". Мовляв, ми зменшили кількість податків. Зменшили. Але податок на землю зріс в 19,8 разів! Чи не на 19,8%, а в 19,8 разів! Уявіть собі. Після цього у нас забрали пільги по ПДВ. Завдяки цьому податку, введеному ще Кучмою, Україна зуміла вибитися з числа відсталих аграрних країн. І сьогодні ми займаємо перші місця в світі за п'ятьма торговими позиціями. Наприклад, з експорту соняшникової олії. А можливим це стало тому, що Кучма свого часу заборонив експорт насіння. У підсумку, великий капітал змушений був прийти сюди, побудувати тут переробні заводи, і експортувати олію", - зазначає фермер.

"По меду ми третій рік тримаємо перше місце, - продовжує Іван Олександрович. - Але це ініціатива не держави. Тут перекупники спрацювали, користуючись величезною різницею в ціні. Справа в тому, що на світовому ринку літр меду коштує $ 10, а у нас закупівельна ціна складає 45 гривень за кілограм. Крім того, ми вже повинні були ось-ось посунути Америку по пшениці і кукурудзі, але тепер, боюся, вже не посунемо", - зауважує Іван Биков.

За його словами, останні два роки політика влади спрямована на те, щоб витягнути з агропромислового комплексу оборотні кошти.

"Мінус податок на землю, мінус 20% ПДВ. А якщо ще й землю продавати стануть, - то це ще мінус 60% грошей з обігу. Чому? Ось дивіться, - пояснює фермер, - припустимо, у людини є 100 га землі в оренді, він вкладає в гектар 10-12 тисяч гривень (на насіння, добрива, технології). А купити цей же гектар коштуватиме більше $ 1000.. Тобто, в три рази дорожче. Ось, припустимо, приходять до нього 20% орендарів, і кажуть: "ми хочемо продати землю". І тоді фермер повинен її купити, інакше йому обробляти буде нічого. А щоб її купити, уявіть, скільки грошей потрібно вилучити з обороту. Значить, я менше вкладу у виробництво, у мене будуть значно менші врожаї. Плюс, багато продукції піде на експорт - ніхто ж не хоче продавати свій товар за дерев'яні гривні. У підсумку, через пару років такого господарювання країна зрозуміє що таке голод", - підкреслює Іван Биков.

"Якби нам дали можливість заробити ..."

Політику вимивання оборотних коштів відчули на собі й інші фермери.

"Ми живемо за законами джунглів", - скаржиться фермер Леонід Кириченко, який обробляє 800 га землі на Херсонщині.

За його словами, всього в Україні зареєстровано близько 40 тисяч фермерських господарств - це мізерна кількість.

"Щоб ви розуміли, в Польщі їх мільйони! Але в Європі у фермерів наділи 22 гектара, 50 гектар. У США і Канаді максимум 300. А у нас основна маса землі знаходиться в оренді у величезних латифундистів, які тримають по 50-550 тисяч гектар! Крім того, на Заході фермери самі продають свою продукцію. Вони об'єднуються, за підтримки держави будують елеватори, адже щоб експортувати продукцію, потрібні елеватори і порти. Ми ж продаємо все посередникам - зернотрейдерам. Причому, ціну диктуємо не ми. І реалізуємо ми продукцію за гривні. Тоді як купуємо техніку і засоби захисту рослин - за долари. Навіть українські заводи з виробництва мінеральних добрив в цьому році працювати перестали", - зазначає фермер.

Леонід Петрович каже, що останні три роки фермерів методично позбавляють пільг.

"Крім 20% ПДВ, які в 2015 році ліквідували, прибрали програму по півдню України. Раніше їм компенсували кошти, які витрачаються на зрошення, тому що ця сума може досягати 20% собівартості сільгосппродукції. Крім того, раніше йшла компенсація на куплений перший транспорт для фермера в межах 30%. Прибрали. І з банківськими кредитами біда. І що ще цікаво: тим, хто торгує із закордоном, 20% ПДВ повертають. А нам - ні. Тобто, все йде посереднику, а не виробнику. Я, звичайно, розумію, що у держави зараз таких грошей немає, але якби нам дали можливість заробити, ми б це все у вигляді податків повернули.

"Ми як черв'як, який потрапив під колесо"

Іван Биков, втім, не вірить, що справа в нестачі грошей. Він бачить в цьому цілеспрямовану політику держави.

"Тому що на світовому ринку міцна Україна нікому не потрібна. Ось дивіться раніше кукурудза на світових ринках коштувала 400 доларів, але коли ми вийшли на ринок ціна впала до $ 167. Там ще, звичайно, інші чинники зіграли свою роль, падіння ціни на нафту, наприклад. Але тим не менш, конкурентоспроможна Україна нікому в світі не потрібна. Тому наш уряд і проводить реформу по обвалу гривні з метою зменшення населення країни".

Фермер з Черкаської області Віктор Гончаренко погоджується з тим, що фермерів заганяють в кут спеціально, проте бачить в цьому, скоріше, не іноземний вплив, а місцевий переділ власності.

"На сьогоднішній день в деяких областях орендна плата становить 10% від вартості землі. У підсумку, деякі культури вже вирощувати невигідно. Наприклад, ячмінь. Та й пшениця вже на межі. Тваринництво стало збитковим. Сьогодні за літр молока приватнику платять 3,5 гривні, тобто, тримати корову невигідно, тому корів пустили на м'ясо. У підсумку, поголів'я немає, а виростити корову - це не курку, і навіть не свиню, - пояснює Віктор Григорович. - Словом, нас дійсно знищують".

"Сьогодні фермери, які працюють в правовому полі, не можуть конкурувати з агрохолдингами, - продовжує він. - Одна справа, у людини 20 гектар землі, і зовсім інша справа - 550 тисяч гектар. А податок однаковий ... І ви не забувайте, що фермер проживає в селі. Він підтримує соціальну сферу села: школу, людей. Та й всю економіку України тримає на собі сільське господарство. Від промисловості вже практично нічого не залишилося. Від сили, відсотків 10 підприємств, які працювали в Союзі, поки ще на плаву. А агрокомплекс ... Ми, може, і не на тому рівні, щоб посунути Америку, але могли б зайняти гідне місце на світовому ринку. Тому що продукція у нас якісна, і за рахунок того, що у виробника її забирають за копійки, - ще й дешева. Але нам постійно вставляють палиці в колеса. Ми знаєте, в ролі того черв'яка, на якого наїхало колесо. І ми звиваємося, звиваємося.

"Я, звичайно, сподіваюся, що здоровий глузд переможе. Адже якщо знищать фермерів, то програє вся країна, тому що ми працюємо на внутрішній ринок, - говорить Віктор Гончаренко. - У середу ми були на прийомі у Володимира Гройсмана. Він пообіцяв, що буде допомагати фермерам. Ми вже майже розробили програму. Подивимося, що будемо. Дуже хочеться вірити".

А поки що фермери намагаються виживати самотужки.

"Знаєте, в народі є таке прислів'я "у кого гроші - за того і бог, - каже фермер Іван Биков. - Мало того, що влада на нас тисне, так в минулому році ще і несприятливі погодні умови склалися. Кукурудза та соняшник вимагали сушки, а це величезні гроші. Та й в цьому році знову несприятливі умови для кукурудзи.

"Або влада, або погода, - зітхає і фермер з Київської області Іван Чубук. - Але з погодою ми якось домовимося".

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Цитата дня

У нас зараз корів менше, ніж після Гітлера - Олег Ляшко

У 1947 році в Україні було 2 млн голів корів, а сьогодні - 1,8 млн

Про це в кулуарах Верховної Ради заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, передає Depo.ua.

"На превеликий жаль, у нас сьогодні корів в Україні менше, ніж після Гітлера. У 1947 році в Україні було 2 млн голів корів. Сьогодні - 1,8 млн", - сказав Ляшко.

Він додав, що його політична сила наполягатиме на тому, щоб держава виділяла дотації на відродження поголів'я великої рогатої худоби.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Експерти перевірили ціну і якість продуктів: кондитерка й фрукти мають коштувати копійки, в алкоголі багато фальсифікату

Про це сказала директор, доктор технічних наук, професор, КНТЕУ Олена Сидоренко, пише INTV.

«Для експортної продукції виробники намагаються надати тих властивостей, яких вимагають європейські споживачі, тому що там варіантів нема, вимоги більш жорсткі щодо безпечності продуктів. Але в той же час ціну на вітчизняному ринку підтягують до ціни, яку вони пропонують на європейському ринку», - сказала вона.

Експерт повідомила, що на сьогодні в Україні у зв'язку зі зниженням доходів населення велика проблема з підробкою алкоголю. Зокрема, на 70-80 % фальсифікується продукція вищого сектору, - віскі, міцні алкогольні напої, - що призводить до значної кількості отруєнь.

Також експерт звернула увагу на постійне підвищення ціни на кондитерські вироби при їхній сумнівній якості.

«Ми бачимо зростання на ринку цін на кондитерські вироби, і в той же час відмічаємо їх низьку якість і безпечність, бо масово використовуються замінники молочного жиру, какао-масла, тому така кондитерська продукція повинна коштувати копійки» - підкреслила вона.

Так само, на думку фахівця, недорогими мали б бути фрукти й овочі місцевого виробництва.

«Плоди-овочі повинні коштувати копійки в Україні, особливо в літній сезон. Враховуючи харчову цінність продуктів, їхнє походження, я можу зробити висновок, що не повинно бути підвищення ціни. В той же час, ми бачимо це» - відзначила вона.

Сидоренко констатувала недостатній рівень забезпечення населення рибними продуктами. За її словами, у цьому секторі 80 % - імпортна сировина, тому про здешевлення таких продуктів мова йти не може, але разом з тим, не гарантована і безпечність продукції.

Експерт висловила думку про те, що у літній період не повинні рости ціни на м'ясо, оскільки утримання тварин значно дешевше, ніж взимку, за умови стабільної економічної політики. Вона також відзначила, що  в умовах ослабленого ринкового контролю фахівці не можуть гарантувати, що м'ясо, яке реалізується в супермаркеті, буде більш безпечне, ніж, те, яке продається на ринку. Разом з тим, за її словами, факт епідемії африканської чуми свиней нерідко використовується як маркетинговий хід для встановлення вищої ціни у супермаркеті.

«Дуже часто використовуються маркетингові ходи, коли м'ясо, яке реалізується у супермаркеті, дорожче у порівнянні з тим, яке продається на ринку у дозволених місцях торгівлі, в той же час не гарантуючи його безпечність» - сказала вона, зазначивши, що африканська чума не впливає на людину, яка є лише перенощиком хвороби.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Заводи Ostchem відновлюють виробництво азотних добрив

Про це повідомляє прес-служба компанії.

"Незважаючи на складності, спровоковані вимушеним простоєм підприємств, Групі вдалося відстояти позиції української хімічної галузі, відновити виробництво і повернути людям робочі місця", - йдеться в повідомленні.

Зокрема, «Черкаський« Азот» вже почав пускові операції по відновленню виробництва і до 20 червня планує вивести на 100% потужності роботу трьох основних цехів - цеху карбаміду, аміачної селітри та КАС (карбамідо-аміачної селітри). На «Рівнеазоті» і «Сєвєродонецькому об'єднанні «Азот» розпочинають підготовку до проведення пуско-налагоджувальних робіт, необхідних для запуску виробництва.

"Як і раніше, забезпечення потреб внутрішнього ринку залишається абсолютним пріоритетом для Ostchem, тому робота всіх хімічних заводів холдингу буде в першу чергу спрямована на задоволення попиту українських аграріїв.

За нашими оцінками, споживання внутрішнього ринку в період осінньої посівної складає близько 1,2 млн тонн азотних добрив. Нинішні сумарні виробничі потужності Черкаського «Азоту», «Рівнеазоту» і Сєверодонецького об'єднання «Азот» складають близько 350 тис. тонн добрив / місяць, чого повністю достатньо, щоб забезпечити потреби українських аграріїв до осінньої посівної 2017 року", - наголошують у компанії.

Запуску підприємств також посприяло введення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) антидемпінгових мит на російські азотні добрива - карбамід і КАС. Крім того, такі заходи мають безпосередній соціальний ефект, оскільки дозволяють зберегти більше 40 тис. робочих місць, які прямо або опосередковано задіяні в українській хімічній промисловості.

Ваш вибір 'Цікаво'.