Де в Україні найдешевший бакалійний кошик

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Так, зокрема, пшоно подорожчало на 48%, макарони – на 36%, ячка – на 23%, рис і борошно – на 18%, а манка – на 17%. Водночас подешевшали гречка – на 17% і цукор – на 7%.

Експерти Асоціації постачальників торговельних мереж порахували, у якому регіоні найдорожчий і найдешевший набір бакалії за даними статистики, до якого увійшли по кілограму рису, гречки, манки, ячної крупи і пшона, макаронів, борошна, цукру й літр олії соняшникової.

За даними статистики найдорожчий кошик у Київській області – 187грн, тоді як найдешевший у Тернопільській – 154грн. Різниця у вартості складає 33грн, або 21%.

ТОП – 5 найдорожчих регіонів виглядає так: Київщина – 187грн, Закарпаття – 182грн, Київ – 181грн, Донеччина та Буковина – по 179грн.

Перша п’ятірка найдешевших регіонів наступна: Тернопільщина – 154грн, Дніпропетровщина, Запоріжжя й Полтавщина – по 161грн, Кіровоградщина та Сумщина – по 162грн.

А середняками є Івано-Франківська область, де такий бакалійний набір обійдеться в 172грн, Волинська – у 171грн, Луганська і Одеська – по 167грн, Львівська – 166грн, Харківська, Херсонська, Хмельницька і Черкаська – по 165грн, Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Рівненська і Чернігівська – по 163грн.

По кожному продукту найдорожчими і найдешевшими регіонами є:
1. Соняшникова олія. Найдорожчий літр соняшникової олії знаходимо на Закарпатті, де він обійдеться в 37,5грн. А найвигідніша покупка олії буде в Тернопільській області, де вона коштує 33грн. Різниця в ціні між цими регіонами – 4,5грн, або 14%.
2. Цукор. Найдорожчий регіон – Київщина, де кілограм цукру обійдеться в 16,8грн, а найдешевший – Тернопільщина, де його ціна становить 12,1грн. Різниця в ціні – 4,7грн, або 39%.
3. Макарони. Дорожче за все вони продаються в Чернівецькій області – по 22,1грн за кілограм. Найменше за макарони сплачують знов таки на Тернопіллі – 15,1грн. Різниця в ціні – 7грн, або цілі 46%!
4. Борошно. Найдорожчий регіон – Київ із ціною 12,6грн. Найдешевший – Дніпропетровщина – 10,1грн. Різниця в ціні – 2,5грн, або 25%.
5. Пшоно. Найбільша вартість пшона у Волинській області, де його ціна становить 28,7грн. А найменша вартість крупи на Тернопільщині, де його можна придбати за 22,4грн. Різниця в ціні – 6,3грн, або 28%.
6. Гречка. Найдорожчий регіон – Київська область із ціною 20,8грн. Тернопільська та Рівненська області є регіонами з найдешевшою гречкою, де кілограм обійдеться в 14,4грн. Різниця в ціні – 6,4грн, або 44%.
7. Рис. Найдорожчий регіон – Закарпаття з ціною 27грн. Найдешевший – Дніпропетровщина 21,8грн. Різниця в ціні – 5,2грн, або 24%.
8. Крупа ячна. Найдорожчий регіон – Київщина з ціною 13,8грн. Найдешевший – Рівненська область, де кілограм коштує 10,4грн. Різниця в ціні – 3,4грн, або 33%.
9. Манка. Найдорожче цей продукт із дитинства продається в столиці, де її середній цінник – 15грн за кілограм. Найдешевшу манку бачимо на Луганщині, де її ціна 12,6грн. Різниця в ціні складає 2,4грн, або 19%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна продовжує нарощувати імпорт бананів та цитрусових

Про це повідомляють в інформаційному центрі «Інфо-Шувар» із посиланням на дані Держстату України.

За ввесь 2018 рік, Україна імпортувала 250 тис. тонн бананів, в 2017 році цей обсяг становив 238 тис. тонн. Показники імпорту в січні та лютому 2019 року вже на 30% перевищують обсяги в той самий період 2018 року. Цікавим є те, що сезонність імпорту бананів поступово «згладжується», якщо раніше банан переважно завозився в Україну з жовтня по квітень, то в минулому сезоні збільшення обсягів було зафіксоване влітку, під час сезону реалізації місцевих фруктів.

file

Імпорт цитрусових зростає ще швидше. За 2018 рік загальна пропозиція апельсинів, лимонів, мандаринів, помело та інших видів цієї групи продуктів зростала одразу на 30 % до 340 тис.тонн. За перші 2 місяці 2019 року, обсяг імпорту цих фруктів теж збільшився на 28%.

Збільшення імпорту бананів та цитрусових відбувається на фоні падіння імпорту яблук. За 8 місяців сезону 2018/2019 років, Україна імпортувала 1,4 тис. тонн яблук, тобто, в 2,2 рази менше, ніж в аналогічний період попереднього сезону. Зниження імпорту в поточному сезоні пов’язане із великою пропозицією місцевого яблука. Втім, деякі українські мережі продовжують працювати із імпортним яблуком, за січень та лютий 2019 року в країну було ввезено 563 тис. тонн імпортного яблука, це, навіть, на 4% більше, ніж в перші 2 місяці 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині робитимуть паливні брикети з виноградної лози

Про це повідомляє Голос України.

Тут тисячі гектарів займають сади та виноградні плантації, де після обрізки накопичуються гори сухих гілочок, захаращуючи підходи до сільськогосподарських угідь. Раніше їх просто спалювали на місці, аби не вивозити, насичуючи повітря чадним газом без жодної користі.

Фермерське господарство вже налагоджує технологічне обладнання й веде перемовини з одним із найбільших місцевих садівничих підприємств про вивезення посічених шматків непотрібних гілок власним коштом. Як розповів виконавчий директор підприємства Микола Панасенко, у перспективі планують приймати такі відходи і від власників менших садів та виноградників – можливо, з обміном на готову продукцію.

Виробничих потужностей цеху достатньо для випуску трьохсот тонн таких брикетів на місяць. Та й довго шукати покупця на них також не доведеться.

Голова Музиківської ОТГ Олександр Лейбзон каже, що громада охоче за них платитиме, якщо в ціні зійдуться. Адже тільки для обігріву двох великих шкіл у селах Музиківка та Східне (воно також входить до складу об’єднаної тергромади) потрібно не менше 630 тонн твердого палива щомісяця. І купувати його під боком вочевидь буде дешевше, ніж возити здалеку, переплачуючи на транспортних витратах.

До того ж, якщо подібні підприємства з переробки деревного “садово-виноградного” сміття з’являться й по інших селах, і попит на таку сировину зросте, то власники садів зможуть не віддавати матеріали від обрізки задурно. А ще й трохи підзаробити за рахунок їх продажу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 експортерів української кукурудзи

Про це повідомляє Latifundist.com.

У 2018 р компанії відправили на експорт понад 21 млн т кукурудзи, а 2019 р зустріли сумарним показником в 21,4 млн т. При цьому, 75% від цього обсягу припадає на частку десяти найбільших експортерів.

Провідними експортерами кукурудзи в 2018 р стали:

  • «Кернел-Трейд» – 2,79 млн т (13,6% від загального обсягу експорту);
  • COFCO Agri Ukraine – 2,30 млн т (11,03%);
  • «АДМ Трейдинг Україна» – 2,09 млн т (9,99%);
  • «НІБУЛОН» – 1,67 млн ​​т (7,98%);
  • Bunge – 1,53 млн т (7,34%)
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Трамп добиває фермерів, скорочуючи їм субсидії

Дональд Трамп вважає субсидії у сільському господарстві США надто щедрими і хоче їх скоротити на 15%, попри те, що американські фермери сьогодні переживають найбільшу за останні 10 років кризу внаслідок депресивних цін на с.-г. продукцію і торгові тарифи.

Про це пише landlord.ua.

11 березня до Бюджетного комітету було передано президентський проект бюджету на 2020 фінансовий рік, в якому фінансування для USDA пропонується скоротити на $3,6 млрд, або на 15%, порівняно з 2019 р.

Пропонується зменшити субсидії на страхування врожаю, обмежуючи кількість виробників, які б мали право на отримання кредитів, і посилюючи обмеження на товарні платежі.

«Бюджет також пропонує, щоб USDA відповідально і ефективно використовувало ресурси платників податків, здійснюючи цілеспрямовані реформи для уникнення надто щедрих програм субсидій», – йдеться в документі.

Демократи засудили крок президента як недалекоглядний, оскільки це найбільше вдарить по страхуванню врожаю, що своєю чергою підірве фінансову безпеку фермерів саме в той час, коли їм це потрібно найбільше.

Очікується, що бюджет Трампа буде відхилений Конгресом, в якому демократи контролюють Палату представників.

Нагадаємо, у США фермери масово оголошують про банкрутство

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зерно, льон і коноплі: які органічні продукти експортує Україна

Про це повідомив Андрій Мокряков, консультант аналітичної компанії Pro-Consulting, пише AgroGuide.

"Площа під органічним виробництвом зараз продовжує зростати. Не тільки тому, що є попит в Україні, але і на експортних ринках. Другий фактор навіть більш вагомий”, – зазначає експерт.

Стимулює розвиток ринку наявність попиту на таку продукцію. Адже щоб вести органічне господарство потрібні чималі інвестиції – значно більші, ніж у традиційному виробництві. Досить складно фермеру-початківцю зайти в цей бізнес без наявності державної підтримки або кредитування, міжнародних інвестицій.

У країнах, націлених на органічне виробництво, ринок регулює відповідне законодавство. Поступово воно розвивається і в Україні. Наприклад, торік прийнято закон, який передбачає обов’язкове маркування органічної продукції. Він же встановлює штрафи для тих, хто безпідставно вказує на упаковці приставки «еко», «біо».

Контролюють це все органи сертифікації, які є в кожній державі. В Україні це компанія «Органік Стандарт». Вона займається всіма перевірками, видає сертифікати на вирощування органічної продукції. Крім цього є міжнародні компанії, які знаходяться в інших країнах, але так само можуть сертифікувати українських виробників.

На експорт з України найбільше йде продукція рослинництва: пшениця, кукурудза, соя, ріпак, насіння соняшнику. Серед продукції тваринництва – в основному молоко і мед.

Звичайно, органічна молочна продукція представлена набагато більше за рахунок того, що її виробники в Україні більш сильні. Проте основою експорту все-таки залишається рослинництво. Окрім вказаних вище культур експортується навіть льон, гірчиця, насіння конопель.

Переважно експорт здійснюється в країни Центральної та Західної Європи – в Данію, Нідерланди, Німеччину. Вони були покупцями української органічної продукції протягом багатьох років. З ними добре налагоджені партнерські зв’язки. Крім того, ці країни зацікавлені в інвестиційних проектах, пов’язаних з органічним сільським господарством. Та ж Німеччина, Швейцарія фінансує кілька органічних проектів в Україні.

Було кілька незначних поставок і на Близький Схід. Частково цей ринок також закривають українські постачальники, але основним напрямком збуту все-таки є Європа і потенціал поставок в європейські країни все ще не закритий.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview