174499

Дешеві і якісні продукти з Польщі завойовують Україну

Це викликано суттєвою різницею в ціні, пише etcetera.media. Адже навіщо підтримувати вітчизняного виробника, якщо ті самі харчі можна купити вдвічі, а то й втричі дешевше?

СОСИСОЧНІ МІГРАНТИ. За офіційною статистикою Польщі, у 2016 році українці витратили у цій країні 2,2 млрд доларів, що склало 28% витрат усіх іноземців. В середньому один українець за поїздку залишає в польських магазинах, кафе та готелях більше 5,6 тисячі гривень, тобто майже місячну зарплату.

Найбільш активно за кордоном скуповуються мешканці Західної України, яка знаходиться найближче до країн ЄС. Цікаво, що жителям цього регіону ще у часи суворої візової політики масово давали польські візи на закупи, адже коли до кордону з Польщею година їзди, скупитися за кордоном на місяць вперед набагато дешевше.
З початком ери безвізу мандрівки у найближчі польські супермаркети по той бік кордону змогли дозволити собі навіть студенти та бідні верстви населення.

Існують навіть відпрацьовані схеми «повернення» вартості квитка до кордону. Квиток до кордону коштує 60 гривень. Поляки, у яких підакцизні товари дуже дорогі, пропонують українцям купити у себе дві пачки цигарок та літр горілки. За це у Польщі заплатять по чеку, а зверху накинуть ще 50 гривень.

ВОНИ ВЖЕ ПОРУЧ. Дешеві та якісні продукти з Польщі та інших європейських країн з’являються і у місцевих супермаркетах. У містах Західної України подекуди можна побачити окремі магазини товарів з Європи, які суттєво поступаються у ціні аналогічним продуктам вітчизняного виробництва. Товари з Польщі також можна побачити на ринках Одеси, Харкова, Києва, але найбільший споживач імпортних харчів – все ж Львів.

Найбільшою популярністю в Україні користуються такі продукти, як сосиски, сири, молоко та йогурти, шоколад та кава.

«ДОРОГА» УКРАЇНА. Експерти вже давно шукають відповідь на питання, чому у Польщі, де працівники отримують в рази вищу зарплату, ціни на харчі – менші. Пояснень багато: від «корупційного податку» і відсутності дешевих кредитів для фермерів до недолугої політики держави.

Один з її проявів – високий податок на додану вартість для виробників. Українські фермери платять 20% ПДВ, польські – усього 5%.
Рівень ПДВ в Україні майже такий самий, як у Литві, в якій ПДВ найвищий у Європі та складає 21%. В інших країнах, близьких до нас, ПДВ менший: в Угорщині – 18%, Естонії –14%, Білорусі – 10%.

ЗУСТРІЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ. Поляки також скуповуються в Україні. Щоправда, везуть вони із собою зовсім не продукти з соціального кошику. За даними польського видання Monitor Wolinski «продуктові туристи» активно купують в Україні підакцизні товари – алкоголь, тютюн та пальне. Великим попитом користуються кондитерські вироби – цукерки, печиво та торти. Тим паче, що у нас солодощі продаються на вагу – чого немає за кордоном.

Халви, гозинаків та смажених сімок у сусідів взагалі не знайти, тому їх поціновувачі охоче їдуть в Україну. Також поляки ласі до наших закусок – сухариків, сушеної риби. Цікавляться і українською косметикою, яка вироблена з натуральних інгредієнтів та трав.

Якщо підсумувати вподобання поляків, то виявиться, що це або підакцизна продукція або продукти, яких немає в Польщі.

ПОКУПЦІ ВИГРАЮТЬ. З січня 2018 року українські продукти знову  потісняться європейським через зниження ставки увізних мит в рамках угоди Україна – ЄС. Наприклад, на чай та каву мито знизиться з 10% до 2,5%, на лосось і делікатесні сири Брі та Гауда – з 10% до 5%.
Це означає, що пачка чаю вагою 100 грамів подешевшає одразу на 2,5-3 гривні, кави – на 5-6 гривень, а кілограм сиру Брі – на 17.

Найбільший зиск із зниження мита отримають люди середнього достатку, які купують широкий асортимент продукції. Менш забезпечені відчують зниження митних ставок переважно на чай та каву.

Також багато залежить і від того, яким буде курс гривні. «Очікувати здешевлення у 2018 році продуктів не варто через девальвацію гривні. Уряд заклав можливість зниження гривні на 11%. Таким чином, зниження мит буде перекрито зниженням курсу гривні» – прогнозує Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торгових мереж.

Втім, девальвація позначиться і на ціні українських товарів, тож на перспективу імпортні товари за розумними цінами залишатимуться більш привабливими для наших покупців.

Варто нагадати, що по закінченню у 2026 році перехідного періоду в угоді Україна-ЕС, наша країна матиме нульові ставки мита практично на всі товари, які ми постачатимемо до Європи. Те саме поширюється і на товари з ЄС. Така ситуація здорової конкуренції буде сприятливо впливати на кишені покупців, в той час як українському бізнесу доведеться боротися за клієнтів не лише на зовнішніх ринках, а й на внутрішньому.

На Дніпропетровщині встановили пам’ятник волоському горіху

Про це повідомив староста населеного пункту Андрій Пінчук, пише zik.ua.

«В українській горіховій столиці – Волоському – відкрили монумент волоському горіху. Заввишки три метри, з антивандального скловолокна. На місці пам’ятника злочинцеві Котовському. Декомунізація по-волоському завершена», – зазначив Пінчук.

Рішення встановити незвичайну скульптурну композицію ухвалили жителі села під час громадських слухань. Люди вирішили в такий спосіб віддати данину поваги «горіху-годувальнику», адже в цій місцевості вирощуються цілі горіхові сади. На виготовлення монумента «Волоському горіху» пішов майже рік.

На самому пам’ятнику закарбували напис: «Смачному і корисному Волоському Горіху. Хай завжди земля волоська буде родюча і щедра, а нащадки наші гідні своїх пращурів».

Кабмін призначив нового в.о. голови Держгеокадастра

Кабінет міністрів України призначив виконуючим обов'язки голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру директора департаменту контролю за використанням та охороною земель відомства Олександра Колотиліна замість звільненого Олега Цвяха.

Відповідне розпорядження від 25 жовтня опубліковано на сайті Кабінету міністрів, повідомляє УНІАН.

Нагадаємо, 24 жовтня на засіданні Ради регіонального розвитку представник однієї з райадміністрацій попросив "прибрати смотрящіх" від Держгеокадастра.

У відповідь на це прем'єр-міністр Гройсман повідомив про відсторонення Цвяха від виконання обов'язків голови Госгеокадастра. Також глава уряду заявив, що звернеться до Генпрокуратури та НАБУ щодо розслідування порушень в роботі Цвяха та керівників райуправлінь Держгеокадастра.

Також роботу Цвяха розкритикував президент Петро Порошенко. 25 жовтня Кабмін звільнив Цвяха із посади, яку то обіймав.

 

Як українців забезпечуватимуть здоровим харчуванням

Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій Віктор Шеремета під час панельної дискусії «Здорове харчування  як система формування здоров’я нації», яка відбулася в рамках XVII Міжнародного економічного форуму «Львівщина – локомотив промислової революції України».

«На Мінагрополітики покладено відповідальне завдання щодо забезпечення продовольчої безпеки держави, яка є важливою частиною економічної політики та стратегії України. Реалізація зазначених компонентів з поліпшення забезпеченості населення зоровим харчуванням надасть можливість, перш за все, змінити раціон харчування населення, що позитивно вплине на життєдіяльність, інтелектуальний розвиток та здоров'я суспільства загалом», - зазначив Віктор Шеремата.

Він також додав, що удосконалене забезпечення здоровим харчуванням стимулюватиме попит на продукцію українських виробників, збільшить споживання населенням молочних продуктів, овочів та фруктів українського виробництва, знизить споживання населенням продуктів із високим вмістом солі та транс жирів, знизить кількість захворювань, пов'язаних з дефіцитами окремих вітамінів та мікроелементів, внаслідок споживання їх в недостатньої кількості.
 

Довідка:
Раціональне харчування – має на меті розробку та поширення в учбових закладах низки освітніх матеріалів з рекомендаціями стосовно правильного харчування, методичних матеріали для вчителів, а також передбачається проведення лекцій для батьків та вчителів стосовно здорового харчування.
Шкільне харчування – запровадження для школярів щоденно порції молока, фруктів та овочів.
Farm to school – аналог програми, що успішно функціонує в США, головною метою якої є надання дітям знання про те, як вирощується сировина для виробництва харчових продуктів, як виробляються самі харчові продукти і в чому відмінність одного способу виробництва від іншого.
Фортифікація продуктів харчування – насичення продуктів харчування необхідними вітамінами та мікроелементами.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Росія розширила продуктове ембарго для України і низки інших країн

Росія розширила список продуктів, імпорт яких до країни заборонений. Про це йдеться в постанові уряду РФ, передає РБК.

Зокрема, в санкційний список додані живі свині, а також деякі субпродукти і жири великої рогатої худоби. В розрізі країн, заборонено ввезення зазначених продуктів, вироблених у країнах ЄС, США, Канаді, Австралії, Норвегії, Україні, Албанії, Чорногорії, Ісландії та Ліхтенштейні. Заборона буде діяти до 31 грудня 2018 року.

За запевненням уряду федерації, "введені обмеження на ввезення товарів не позначаться на забезпечення внутрішніх потреб Росії".

Нагадаємо, в Російській Федерації за останні два роки знищили 17 тис. тонн санкційних продуктів.

Росія ввела продовольче ембарго відносно продукції ряду країн 7 серпня 2014 року. З цих країн не можна ввозити, м'ясо, молочні продукти, рибу і інші продукти. У минулому році до списку додали сіль, однак пізніше заборона на ввезення цього продукту була знята.
 

В дискредитації вітчизняних агрохолдингів можуть бути зацікавлені транснаціональні компанії

Про це УНН заявив політолог Віктор Небоженко, прогнозуючи розвиток подій після скасування мораторію з продажу землі.

Під удар можуть потрапити компанії Юрія Косюка (Миронівський хлібопродукт), Олега Бахматюка (UkrLandFarming), Андрія Веревського (Кернел Груп) та інші великі агрохолдинги країни.

"У великих агрохолдингів головний противник - транснаціональні компанії. І це навіть не наш з вами рівень. Конфлікти будуть дуже гострі, тому що світові транснаціональні аграрні компанії давно націлилися на Україну. Найбільша цінність України - це близькість до Росії і великі українські чорноземи.

Олігархи олігархами, але вони наші. Їм би звичайно треба було вже формувати власні політичні сили. Як це сталося в Угорщині, Словаччині, Румунії і особливо в Польщі. Там аграрне політичне лобі неймовірно сильне. Але поки ми цього не бачимо," - пояснив В.Небоженко.

Вітчизняні агрохолдинги, схоже, не тільки позбавлені комплексної підтримки на політичному рівні, а й регулярно стають об'єктами всіляких політичних маніпуляцій і провокацій.

Взяти хоча б недавні витівки і шоу "радикалів" в стінах парламенту проти Миронівського хлібопродукту (МХП) і його головного акціонера Юрія Косюка. Звинувачення, які звучать на його адресу зводяться фактично до того, що Ю.Косюк вибудував успішний бізнес і є самодостатнім підприємцем. Користуючись культивуванням бідності і гаслами антиолігархічної боротьби, "радикали" звинуватили МХП в прибутковості, технічно промовчавши про те, що від цієї прибутковості безпосередньо залежить державний бюджет і приплив валютного виторгу.

Нагадаємо, в 2016 році агропідприємства заплатили близько 90 млрд грн податків до бюджету, що становить 16,5% зведеного бюджету країни.

Станом на 1 червня 2017 року агросектор вже заплатив більше 13 млрд грн. При цьому відшкодування ПДВ отримав на рівні 10%. Найбільшим одержувачем відшкодування ПДВ за травень 2017 року стали компанії "Кернел-трейд" (А.Веревський) і "Нібулон" (О.Вадатурський).

До слова, про "Кернел груп". Нещодавно власником 5% цієї компанії став колишній глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради Віталій Хомутинник. Він придбав частину агрохолдингу через свій інвестиційний бізнес "Cascade Investment Fund".

Про те, що може означати це об'єднання, експерти дискутують донині. Хтось впевнений, що це просто бізнес, інші ж припускають, що таким чином стався розрахунок "Кернел груп" за якісь послуги політика. Не виключено, що це може бути інвестиція А.Веревського в майбутнє, а саме спробу зберегти свій холдинг за допомогою політичного лобі під час боротьби зі світовими гігантами. Як би там не було, а дискредитації вітчизняним компаніям уникнути швидше за все не вдасться.

Політолог Олег Саакян вважає, що боротьба за землю буде аналогічна тотальному переділу часів 90-х.

"Все те, що відбувалося в 90-і роки з приватизацією. Перша хвиля це легалізація. Потім переділ того, що ще не було прихоплено. Потім відстріл і боротьба за невеликі шматки, які залишилися і перерозподіл тих, які були несправедливо на думку окремих суб'єктів розподілені між тими чи іншими гравцями. Теж саме нам треба очікувати і при знятті мораторію на продаж землі", - вважає політолог.

Методи боротьби за землю будуть різними: від самих м'яких до найрадикальніших, додав він.

"Починаючи від умовно м'яких методів: дискредитації, інформаційних кампаній, нездорового політичного лобізму до чисто кримінальних: тітушок і терористичних атак," - сказав він.