182818
178171

До 30% вітчизняного меду містить антибіотики та шкідливі домішки

Про це в інтерв’ю сайту «Вичерпно» заявив Олег Барскій, директор заводу «BEEHIVE» (Черкащина), що займається переробкою меду та експортом своєї продукції на європейські ринки.

Підприємство, окрім того, що має власну найбільшу в Україні промислову пасіку з 1000 вуликів, закуповує мед у сотні приватних підприємств. Мед, що надходить на підприємство проходить триетапну перевірку: окрім вхідних і вихідних перевірок, які проводяться у власній лабораторії, його якість контролюють у міжнародних лабораторіях – Intertek та QSI. Саме у них і можна визначити наявність у продукті антибіотиків, ГМО, важких металів, радіонуклідів і т.д.

«Неякісний мед ми «ловимо» в лабораторії і повертаємо власникам. Від сировини, яку ми купуємо на внутрішньому ринку України, маємо від 20 до 30% повернення. Ця сировина має антибіотик, пестициди або інші шкідливі речовини, тому не відповідає європейській якості. Ми не можемо доставити в Європу мед хоча б з чимось одним із вище перерахованого. В Європі все дуже жорстко, на відміну від України», – говорить Барскій.

«BEEHIVE» працює у двох сегментах – B2B та B2C, реалізуючи мед як закордонним оптовим покупцям, так і українцям у роздріб через торгівельні мережі. При цьому, якість для обох сегментів покупців залишається на одному і тому ж рівні.

Одним з основних покупців меду від BEEHIVE є Німеччина. Також його купують в Словаччині, Іспанії, Болгарії, Італії, Данії. Кілька партій було реалізовано в США і Канаду. Зараз завод отримав Органічний сертифікат та сертифікат «Халяль» і відправив сировину у Південну Корею та Саудівську Аравію. Наступним кроком буде спроба підкорити найважчий для українського меду ринок – китайський.

Джерело: agroday.com.ua



Скільки заробляють в Україні на делікатесах

Українці за 10 місяців минулого року, за даними Державної служби статистики, з'їли ікри майже на $13 млн, що на 12% більше, ніж в попередньому році і відповідає 1470 тоннам, пише НВ.

Виробництвом чорної ікри, яке колись було не тільки дорогим бізнесом, а й невідомим. Адже в Україні не було ні фахівців, ні технологій для виготовлення чорної ікри, каже Юрій Яременко, генеральний директор сільськогосподарського підприємства Bester. Однак, за останні роки цією справою вже зайнялося близько десятка компаній.

Прибуток від їстівного чорного золота можна отримати тільки через 5 років.

"Ми вже 5 років займаємося цим, але поки що вкладаємо кошти постійно і не можемо до нуля дійти. Думаю, і в наступному році не дійдемо. Адже за 5 років ми платили оренду, заробітну плату, виробляли і купували корми, платили за електрику і так далі, і нічого з цього фактично не мали або мали дуже мало. Тобто наші витрати значно перевищують доходи", - стверджує він.

Потужність виробництва досягає 15 кг/доба, в сезон нересту виходить до тонни ікри, яка за кілька годин потрапляє на полиці українських магазинів або експортується в Марокко, Китай, Францію.

Ще одним ризиком цього бізнесу є цінова нестабільність. За словами Антона Яременка, директора сільськогосподарського підприємства Bester, ціна ікри, як ціни на нафту, постійно змінюється: "З'являються нові ферми, вони демпінгують. Пропонують такі ціни, щоб просто все продати і закритися. Тому ціни постійно змінюються".

Зараз вартість вишуканого делікатесу для українців стартує від 16 до 30 тис. грн, а при цьому для європейських покупців – від $1 тис.

Бізнес-арена делікатесів активно розширюється. Зокрема, на ринку з'явилися хамон і прошутто, які виготовляються в італійських традиціях.

"Базові речі повністю взяті звідти. Ми прагнемо, щоб це було схоже на італійські аналоги. Але є своя специфіка, тому що у нас сировина трохи відрізняється від італійської. Підхід відрізняється трошки. Якась специфіка є, яка накладає свій слід. Тому сказати, що це повністю копія, не можна", - розповідає Сергій Чучков, партнер компанії Ham.Lo.

Також виробництво хамону і прошутто є продукцією з додатковою вартістю, 40% рентабельності. Прибуток від такого продукту можна отримати швидше, ніж від ікри, всього за 12 місяців. Крім того, за ціною хамон і прошутто конкурують лише між собою.

"За ціною ми конкурентні, плюс – оптимізується логістика для наших споживачів. Можливо, ми не конкурентні з неофіційними імпортом", - додають в Ham.Lo

Хоч делікатеси і культура їх споживання ще не дуже розвинені в нашій країні, однак попит на них – це тренд і гарантія якості, стверджує Володимир Ярославський, бренд-шеф Good Wine.

"Йде велика комунікація з шефами. Не тільки прайм-сегменту, а й звичайного. Наприклад, той же ринок Столичний направляє шефів до виробників, які для себе, через якісь життєві причини, стали вирощувати органічні продукти або продукт, які не використовують ніяких прискорювачів росту, або роблять продукт без консервантів", - підсумовує він.



Uber запускає доставку їжі дронами

Про це повідомляє Bloomberg, пише agroday.com.ua.

Дар Хосровшахи, головний виконавчий директор Uber, обіцяє, що дрон доставить гамбургери протягом 5 хвилин, в той час як людині на це знадобилося б 30 хвилин.

«Натисніть кнопку та отримайте їжу на порозі», — говорить Хосровшахи.

Сьогодні Uber — найбільший світовий бізнес по доставці продовольства. У той же час транспортний департамент США вибрав ще 10 державних і комерційних компаній, зокрема, Alphabet Inc. , FedEx Corp. , Intel Corp. , Qualcomm Inc. для спільного тестування доставки дрона.

Випробування підтримує державна програма США щодо стимулювання розвитку безпілотників, затверджена президентом Дональдом Трампом.

Ще деякий час тому керівники Uber ставилися зі скептицизмом до футуристичного проекту літаючої піци, але незабаром зважилися. «Uber не може бути просто про автомобілі, — міркує Хосровшахи. — Це в цілому — про мобільність».

Причому компанія не створює дрони, але співпрацює в цьому напрямку з NASA і армією США в надії почати з ними спільні пілотні програми в 2020 році.

Ваш вибір 'Подобається'.


Новим незвичайним способом вирощують корів на Волині

Про це інформує Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U—LEAD з Європою» і Мінрегіону України, пише volynnews.com

Так, в Поворської об'єднаної територіальної громади інвестор організував підприємство, де худобу випасають так званим безприв'язним способом — тварини круглий рік пасуться в полі, ночуючи при цьому в польових кошарах.

Безприв'язний спосіб — найпоширеніший спосіб утримання худоби в США і Європі. У США так утримують 85% великої рогатої худоби. Фахівці вважають, що безприв'язне утримання ВРХ зменшує трудовитрати, підвищує потенціал продуктивності тварин завдяки тому, що їх селять в максимально природні умови. Сьогодні в європейських країнах безприв'язне утримання ВРХ на підстилці є обов'язковою умовою, щоб отримати сертифікат екологічно чистої продукції.

На підприємстві вже працює 15 чоловік з Поворської ОТГ, причому вони оформлені офіційно, тобто, податки йдуть в громаду. Пастух, наприклад, отримує 4500 грн і премії за збільшення у вазі худоби тощо.

Тварини пасуться на територіях з так званим самосівом, худоба охоче їсть траву і дрібні гілки кущів. Уточнюється, що на Волині безприв'язним способом вирощують кілька порід, наприклад, Волинську м'ясну.



Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини

Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Це стало результатом роботи технічної місії Головного директорату захисту та контролю Міністерства сільського господарства Республіки Туреччина щодо оцінки системи державного контролю за виробництвом яловичини, які працювала в Україні наприкінці квітня 2018 року, повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Турецькі інспектори проводили аудит системи державного контролю за виробництвом яловичини в Україні, а також проінспектували забійні підприємства, які зацікавлені в експорті свою продукцію до Туреччини.

У за результатами цієї роботи, прийнято рішення про відкриття ринку Туреччини для української яловичини.

Робота над погодженням форми ветеринарного сертифіката на експорт української яловичини до Республіки Туреччина наразі перебуває на фінальній стадії.



Верховній Раді для голосування запропонували три земельних законопроекти

Про це на сторінці у Facebook повідомив заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, передає AgroPolit.com.

Зокрема, комітет просить уряд розглянути у першому читанні наступні законопроекти:  № 7118 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об'єднаних територіальних громад, № 8121 Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству, № 6049-д Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, № 7060 Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності.

Відповідні листи з проханням підтримки були надіслані до всіх керівників депутатських фракцій і груп.

Зазначені проекти Законів стосуються питань щодо:
- передачі сільським, селищним, міським радам об’єднаних територіальних громад повноважень з розпорядження землями державної власності в межах їх території;
- врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств;
- визначення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення;
- спрощення процедури доступу громадян до земельних ресурсів, які виявили бажання створити або розширити сімейне фермерське господарство.

Ваш вибір 'Цікаво'.