Дрони допоможуть заощадити на внесенні азотних добрив

За словами науковців, така система дозволить заощадити на внесенні добрив та підвищити ефективність виробництва, пише superagronom.com.

Одна з головних проблем при внесення азотних добрив — правильно розрахувати потребу, адже надмірна кількість речовини у ґрунті може призвести до серйозних екологічних наслідків. Вирішити цю проблему взялась група датських дослідників, які розробили систему, спроможну визначати точну потребу рослин у добривах, пише agroxxi.ru.

Їх система базується на дослідженні характеристик світла, яке відбивається від листя рослин у поєднанні з площею поверхні листа. Як запевняють дослідники, використовуючи ці два фактори можна з високою точністю визначити потребу рослин у азоті в конкретний період їх росту.

На початкових стадіях вчені досліджували технологію на прикладі посівів картоплі, наразі вони працюють над створенням безпілотного літального апарату, який дозволить виконувати швидкі аналізи, ґрунтуючись на автоматизованих системах для вимірювання вищевказаних параметрів.

На думку дослідників, такі дрони допоможуть знизити кількість внесення азотних добрив до мінімального рівня, що у подальшому дозволить скоротити витрати та підвищити ефективність вирощування сільськогосподарських культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Основні переваги і недоліки низинного торфу

Викопне характеризується природним походженням, родовища якого знаходяться в болотах. Утворюється торф за умови надлишкової, надмірної вологості та мінімальної насиченості киснем у процесі розкладання (розпаду) давно відмерлих рослинних і тваринних частинок.

Торф являє собою однорідний, пористий склад жовтого або чорного кольору. Його властивості унікальні при досягненні вірного кисневого балансу в ґрунті. Залежно від видів видобутку і призначення торф поділяється на верхівковий, низинний (низовий) і перехідний.

Торф низинний містить найбільшу кількість мінеральних речовин. Завдяки безкисневому середовищу створення, він найкращим чином підходить для активного підживлення ґрунту, особливо для молодих паростків розсади.

Головним чином низовий торф видобувають на глибині 10 метрів. Саме він містить такі мікроелементи як:

  • гумінові кислоти;
  • калій;
  • фосфор;
  • азот;
  • мінеральні солі.

 

Торф в Україні

Добувають у багатьох областях. Сьогодні безліч підприємств по виготовленню та продажу торф'яного субстрату і виробів пропонують свою продукцію. Купити торф низинний можна на офіційному сайті компанії "Житомирторф" за вигідною ціною і в будь-якій зручній упаковці у перевірених підприємств, які тривалий час забезпечують аграрний сектор і приватних фермерів, допомагаючи вирощувати продукти відмінної якості.

Переваги низинного торфу

При грамотному використанні низовий торф є самим вдалим вибором добрива. Об'ємний склад корисних елементів ефективний для удобрення грунту і якісно впливає на ріст і розвиток розсади. Однак, щоб отримати максимальний ефект від застосування торфу, необхідно знати технологію і правила добрива. Також використовувати найбільш підходящі в тому чи іншому випадку торф'яні форми і вироби.

  1. Ключовою перевагою низинного торфу є поліпшення загальної якості грунту:
  2. Кількісне і якісне поліпшення мікроелементів у складі грунту.
  3. Поліпшення показника щільності ґрунту.
  4. Підвищення властивостей поглинання вологи і повітрообміну.
  5. Зниження рівня нітратів та інших шкідливих елементів в рослинах.
  6. Ефективне засвоєння добрив і мікроелементів рослинами.
  7. Висока ступінь захисту від попадання в грунт хімічно шкідливих компонентів та речовин.

 

Недоліки низинного торфу

Низинний торф не має певних недоліків. Важливим моментом при його використанні є знання деяких особливостей, які можуть бути проблемними при нестачі досвіду. Сам по собі торф не здатний повною мірою передати рослин азот та інші поживні мікроелементи. Для повноцінної практики застосування необхідно змішувати складу з іншими типами органічних добрив.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У тваринництві прогнозується зростання лише продукції птахівництва

Про це зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, валова продукція тваринництва прогнозується на рівні 68,4 млрд грн (у постійних цінах 2010 року), що на 1,1% менше, ніж торік.

За збереження до кінця року поголів’я корів, овець та кіз у підприємствах населення та сільгосппідприємствах обсяги виробництва м’яса – вирощування худоби і птиці – у 2018 році прогнозується на рівні 3155,1 тис. т, що на 1,3% менше минулорічних показників, поінформував академік.

За його словами, найбільше – на 8,1% – зменшаться обсяги виробництва свинини. При збереженні поголів’я свиней у господарствах населення та у сільгосппідприємствах м’яса свиней буде вироблено до 872,4 тис. т.

Обсяги виробництва м’яса великої рогатої худоби зменшаться на 0,4% – до 616,6 тис. т.

Після незначного спаду обсягів виробництва м’яса птиці у 2015 році до 1505 тис. т 2016 року намітилася тенденція до його збільшення. Вона зберігатиметься й у 2018 році. За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, очікується збільшення обсягів виробництва м’яса птиці на 2,5% проти 2017 року – до 1600,6 тис. т.

Виробництво м’яса овець та кіз продовжить зменшуватися і становитиме 28,2 тис. т, що на 3,1% менше показників 2017 року.

Зберігатиметься тенденція до зменшення обсягів виробництва молока. З 11133 тис. т у 2014 році, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2018 році вони зменшаться до 10235,8 тис. т, тобто будуть на 0,6% менше, ніж торік.

Виробництво яєць у 2015 році зазнало найбільшого спаду серед інших видів тваринницької продукції – значною мірою внаслідок втрати виробничих потужностей, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Тоді воно скоротилося з 19,6 млрд шт. у 2014 році до 17,0 млрд шт. у 2015 році, а у 2016 році – зменшилося до 15,1 млрд шт. Торік відбулася певна стабілізація, і обсяги виробництва цього виду тваринницької продукції збільшилися до 15,3 млрд шт. Цього року позитивна тенденція зберігатиметься. За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, яєць прогнозується одержати 15,7 млрд шт., або на 2,6% більше, ніж торік.

Виробництво вовни зменшиться на 3,1% – до 1,95 тис. т.

Таким чином, загалом у 2018 році не очікується відновлення зростання виробництва тваринницької продукції, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У 2017 році урожай плодів та ягід склав 2 млн тонн

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

З них:

- зерняткових – 1,25 млн тонн з 104,4 тис. га при врожайності 119,4 ц/га;

- кісточкових – 563,9 тис. тонн з 60,6 тис. га при врожайності 92,8 ц/га;

- ягід – 126,8 тис. тонн з 19,9 тис. га при врожайності 63,2 ц/га;                                       

- горіхів – 108,6 тис. тонн з 13,5 тис. га при врожайності 80,5 ц/га.

Серед зерняткових культур найбільше було зібрано яблук – 1,08 млн тонн з 91 тис. га при врожайності 118,6 ц/га. Серед кісточкових: вишні – 172 тис. тонн з 19,8 тис. га при врожайності 86,6 ц/га та сливи – 200 тис. тонн з 17,8 тис. га при врожайності 109,9 ц/га. З ягідних культур: суниці та полуниці – 55 тис. тонн з 7,8 тис. га при врожайності 68,6 ц/га.

Окрім того, було зібрано 403,3 тис. тонн винограду з 40,3 тис. га при врожайності 100 ц/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні зростають ціни на яблука

При цьому, яблуко в Польщі дорожчає швидше, ніж в Україні. Більш того, польське яблуко сьогодні майже на 30% дорожче від українського, це обумовлює досить привабливі умови для подальшого зростання ціни в Україні.

За даними «Інфо-Шувар», від початку 2018 року середня ціна на яблуко в Україні зросла майже на 20%. Найзначніше подорожчання було зафіксовано по сорту “Ліголь”, який від початку року зріс в ціні майже на 40%, станом на 12 лютого, це яблуко пропонується на торгових майданчиках найбільшого в Західній Україні ринку “Шувар” ціною 14-16 грн/кг (0,42-0,48 EUR/кг). Більш, ніж на третину подорожчав сорт “Айдред”, який зараз пропонується на «Шуварі» по 12,5-15 грн/кг (0,36-0,45 EUR/кг). Сорт «Чемпіон» від початку січня став дорожчим на 25%, його сьогодні на майданчику ринку можна купити по 11,5-15 грн/кг (0,36-0,45 EUR/кг). Схожа ситуація і по сорту “Ренет Симиренка”, який сьогодні коштує в середньому 11,5-14 грн/кг (0,36-0,42 EUR/кг), тобто, на 22% дорожче.

Зростання ціни на відносно дорогі сорти «Голден» та «Муцу» за вказаний період обмежилось 7-9%. Сьогодні яблуко сорту “Голден” продається на оптовому ринку «Шувар» по 12,5-16 грн/кг (0,36-0,48 EUR/кг). Ціна на сорт «Муцу» сьогодні перебуває в діапазоні 13-17 грн/кг (0,36-0,51 EUR/кг).

Слід зазначити, що в порівнянні з минулим роком, середня ціна на яблуко в Україні вже зросла майже вдвічі.

В Польщі ж від початку 2018 року яблуко подорожчало навіть більше — на цілих 25%, до 0,45-0,55 EUR/кг.

Фахівці ринку вважають, що саме поганий врожай яблука в Європі в цілому обумовив суттєві зміни в динаміці та структурі продажу яблука в Україні. Так, наприклад, однією з особливостей поточного сезону є суттєве покращення позитивного балансу міжнародної торгівлі як за рахунок збільшення експорту, так і за рахунок суттєвого падіння імпорту яблука

« Такий суттєві зміни в структурі міжнародної торгівлі пов’язані із неврожаєм в Європі. Завдяки цьому суттєво послабла конкуренція на інших ринках, де раніше ми завжди стикались з відносно дешевим та якісним польським яблуком. Цого сезону ми отримали досить комфортні умови для експорту і не тільки в країни СНД. В першій половині сезону ми відправляли яблуко в ЄС, переважно це була сировина для подальшої переробки в яблучний концентрат, і на мою думку, в найближчі кілька років цей тренд буде тільки посилюватись, тобто в структурі продажів українського яблука переробка буде зростати швидше за інші канали збуту в т.ч. завдяки зростанню зовнішнього попиту на сировину. Але в цьому сезоні були перші спроби вийти із десертним яблуком на досить серйозні і незнайомі для нас ринки, такі як Великобританія, Нідерланди, Щвеція, ОАЕ. Ці спроби не можна поки вважати 100% успіхом, втім, ми отримали цінний досвід, який треба опрацьовувати». – розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Євпропи.

Як повідомляють в «Інфо-Шувар», не дивлячись на зниження виробництва, Україна з липня по грудень включно, експортувала понад 15 тис. тонн яблук і це приблизно в 2 рази більше, ніж рік тому. В структурі експорту майже половина - це промислове яблуко, яке було відправлено на переробні підприємства Австрії, Польщі та Угорщини. В той самий час, імпорт встановив антирекорд, за першу половину сезону він склав 2,5 тис. тонн, тобто в порівнянні з минулим сезоном, скортився майже в 3 рази.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Roshen назвали бренд Київський торт виключно своєю власністю

Теґи: 

Про це повідомила прес-служба корпорації, пише НВ.

"Рошен є власником серії торговельних марок Київський торт, як словесних, так і комбінованих, що підтверджується рядом Свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, виданих уповноваженими державними органами", - написано у повідомлені.

Також у корпорації додають, що у липні 2017 року Центром соціальних технологій Соціополіс було проведено соціологічне опитування з метою визначення ступеню схожості та рівня відомості серед споживачів знаку Київський торт виробництва корпорації Рошен і продукції торт Київський виробництва компанії Київхліб и Київський БКК.

В корпорації стверджують, що за результатами опитування, переважна більшість (72,1%) респондентів з числа тих, кому відоме позначення Київський торт, вважають, що вказане позначення є торговельною маркою (брендом) одного з виробників тортів. 

На думку переважної більшості (93,5%) респондентів з числа тих, хто вважає позначення Київський торт торговельною маркою (брендом) одного з виробників тортів, власником вказаної торговельної марки є кондитерська корпорація Рошен.

Зокрема, 79,0% від загальної кількості опитаних вважають схожими упаковку продукції Київський торт виробництва Рошену та упаковку продукції торт Київський виробництва компаниї Київський БКК.

У корпорації заявляють, що у зв'язку із цим, подавали судові позови проти Київського БКК. Також додають, що розгляд справи на сьогоднішній день ще не завершений. Рошен звертає увагу, що наступне судове засідання призначено на 4 липня 2018 року у зв’язку із намаганням компанії Київський БКК максимально затягнути розгляд справи за рахунок залучення третьої особи-нерезидента.

Також зазначається, що після отримання зазначеного позову, компанія змінила зовнішній вигляд упаковки для торту Київський.

Корпорація Roshen входить в топ-30 найбільших виробників кондитерських виробів у світі. До її складу входять Кременчуцька, дві Вінницькі, Київська кондфабрики та Вінницький молочний завод. Маріупольська кондфабрика перебуває на стадії ліквідації. Також Roshen належать Клайпедська кондитерська фабрика UAB Roshen (Литва) і фабрика Bonbonetti Choco (Угорщина). Виробнича діяльність Липецької фабрики Roshen (РФ) була зупинена з 1 квітня 2017 року.

Президент Петро Порошенко є кінцевим бенефіціарним власником групи Roshen; у квітні 2016 інвестиційна компанія ICU заявила про завершення передачі в траст компанії Rothschild Trust частки Порошенка в кондитерській корпорації Roshen.

Пізніше Порошенко заявив про те, що не впливає на свої активи в Roshen.

Нагадаємо, що 6 грудня 2017 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував компанію Київхліб на 219 тис. грн за використання схожого на упаковку кондитерської корпорації Рошен оформлення для торта Казковий ключик.

Пізніше Господарський суд Києва заборонив Київхлібу виробляти торти в упаковці, яка повністю або частково копіює упаковку торта Золотий ключик.

На початку лютого повідомлялося, що Рошен звернувся до Господарського суду Києва з позовом про порушення гіпермаркетом Ашан Україна, а також виробником Белларія права інтелектуальної власності під час випуску продукції під торговою маркою Київський торт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview