182818
178171

Директор млина вкрав продукції на 25 млн грн і зник

Про це повідомляє «Полтавщина».

У департаменті агропромрозвитку Полтавської ОДА підрахували, що враховуючи не лише заробітну плату, а й електроенергію, газ та воду, заборгованість підприємства складає порядка 1 млн грн.

Більше того, у квітні на підприємстві було проведено аудит, який виявив, що зі складських приміщень було викрадено продукції на 25 млн грн. З необхідних 3,778 тис. т зерна пшениці та 374 т борошна, які мали б там зберігатися, залишилося всього 197 т зерна пшениці та 50 т борошна.

За словами робітників, зерно вивозили вагонами з Південного вокзалу м. Полтава під керівництвом колишнього директора комбінату Гліба Ульяненка. Коли у грудні сировини забракло, комбінат припинив працювати. На нарікання працівників директор говорив, що їхня справа – отримувати зарплату, а куди везуть зерно їх турбувати не має. У квітні зник і він сам.

За даним фактом відкрили кримінальне провадження (ст.191 ч.5 КК України «Привласнення, розтрата або заволодіння майна шляхом зловживання службовим становищем») та ведеться досудове розслідування. Також суд надав дозвіл на арешт майна комбінату.

На Полтавський комбінат хлібопродуктів інші підприємства здають зерно на переробку та зберігання. Тому від крадіжки на ньому найбільше втратило ТОВ «Полтавський хлібопекарський комплекс», більш відомий як «Кулиничі». Він подав позов до суду з вимогою стягнути з комбінату 15 млн грн.

Якщо міністерством не буде вжито відповідних заходів, то комбінат визнають банкрутом і виставлять на продаж, а «Кулиничі», як його найбільший кредитор, матимуть першочергове право на його купівлю.

Нагадаємо, Гліб Ульяненко працював керівником ТОВ «Кобеляки-Хлібопродукт» і був судимий за те, що 2006 року узяв позику у розмірі 210 тис. грн за рахунок заводу у власника компанії «Кернел», а гроші використав на купівлю квартири. 2012 року Кобеляцький районний суд призначив йому штраф і заборонив займати адміністративні посади протягом двох років. Тоді ж на «Кобеляки-Хлібопродукт» за заявою «Кернел-Трейд» відкрили справу про банкрутство.

2015 року Міністерство аграрної політики і продовольства України призначає Ульяненка в.о директора Полтавського комбінату хлібопродуктів. У кінці 2017 року з ним закінчився контракт, але працювати він продовжив. Саме з цього моменту, за словами робітників, Ульяненко і почав викрадати продукцію.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Вітчизняні фермери вдвічі більше страхують свій урожай

«Система сільськогосподарського страхування – один з найбільш ефективних інструментів для стабілізації та гарантованості доходів агровиробників, який відповідає сучасним вимогам «зеленого кошика» Світової організації торгівлі. Тож функціонування повноцінної системи агрострахування, в тому числі з державною підтримкою, є одним із стратегічних напрямків розвитку АПК», - зазначила заступник міністра АПК Олена Ковальова.

За інформацією Нацкомфінпослуг ринок агрострахування у 2017 році продемонстрував позитивну динаміку розвитку. Зокрема, протягом 2017 було укладено 15984 договорів страхування сільськогосподарської продукції, що на 48,6% або на 5230 більше ніж у 2016 році. При цьому страховики отримали від агровиробників страхових платежів у розмірі 271,2 млн грн, що на 21,4% або на 47,8 млн грн більше ніж у 2016 році. Загальний розмір відповідальності страховиків за договорами страхування сільськогосподарської продукції на кінець 2017 року становив 7,7 млрд грн, що на 9,1% більше ніж на кінець 2016 року.
Протягом 2017 року страховиками було врегульовано 269 страхових випадків, за якими загальний розмір страхових відшкодувань становив 95,4 млн грн, що на 457,9% або на 78,3 млн грн більше ніж у 2016 році. При цьому 94,3% страхових відшкодувань або 90 млн грн було здійснено за рахунок міжнародних перестраховиків.
Разом з тим у загальній структурі страхового ринку питома вага агрострахування складає лише 0,6%.

«Все більше число країн розглядає страхування сільгоспрослин і тварин в якості важливого інструменту управління ризиками, а субсидії, які надають неринковий вплив на виробництво, скасовуються. Тому очікується, що в майбутньому умовам агрострахування в правилах СОТ буде приділятися більше уваги», - підкреслив член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

«Агросектор в Україні - одна з найбільш динамічно розвинених і привабливих для інвесторів галузей національної економіки. Вітчизняні аграрні підприємства мають величезний потенціал для розвитку. Тому, тема аграрного страхування, враховуючи підвищені ризики даного бізнесу, повинна бути однією з основних у аграріїв при плануванні розвитку їх бізнесу. Адже без використання інструментарію агрострахування важко розвивати власні підприємства та керувати стратегією розвитку», - зазначив директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами,  кліматичні зміни на земній кулі, що торкнулися і нашу країну, призвели до того, що сільське господарство  все частіше стикається з погодними ризиками, такими як  засуха або ж, навпаки, безжальні на своєму шляху небувалі норми опадів, град.  Погода залишає селян без врожаю, а значить і можливості  подальшого планування розвитку бізнесу, розрахунку з кредиторами і найманими працівниками.

«Зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків для власної справи. Захиститися від впливу можливих погодних ризиків, тим самим створивши собі певну подушку безпеки,  в Україні фермеру успішно допоможе агрострахування. Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам.
Не за горами збирання врожаю, в ході якого можливі будь-які примхи природи - і град, і затяжні зливи, і засуха, і інші перешкоджаючи моменти. Саме тому про страхування свого врожаю слід подумати вже сьогодні», - підкреслив Володимир Юдін.

За його словами, "Аграрна Агенція АГРОС",  пропонує своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг ще на етапі укладання договору, а висококваліфіковані фахівці компанії запропонують аграрію умови саме тих страховиків, які підходять саме для його бізнесу.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Цьогоріч виробництво цукру в Україні зменшиться

Окремі підприємства відмовляються переробляти його наступного сезону, що призведе до зменшення обсягів виробництва цукру орієнтовно на 17%. Про це у своєму блозі на УНН написав аналітик сировинних ринків і сільського господарства НАЦУ "Укрцукор" Василь Долінський.

Він нагадав, що в Україні 10 травня 2018 року завершилася сівба цукрових буряків, всього на полях засіяли 280 тис. га "солодких" коренеплодів, що на 13% менше, ніж попереднього року.

"Через несприятливу цінову ситуацію аграрії змушені значно зменшувати посіви, а деякі цукрові заводи взагалі відмовились переробляти цукровий буряк у наступному сезоні. У результаті, маємо найменші посівні площі за останні три роки. Більше того, агрономічні служби підприємств незадоволені ситуацією на своїх полях і вже занижують прогнози щодо густоти та врожайності", - пояснив Долінський.

За словами експерта, загалом у поточному сезоні інтерес до вирощування цукрових буряків згасає, господарства не побачили бажаної картини на своїх полях і надіються, що дощі покращать ситуацію.

"За попередніми оцінками, середня густота посівів складе менше 98 тис. рослин на 1 га, коли в минулому році з урахуванням всіх несприятливих факторів густота складала 103 тис. рослин на 1 га. Навіть попри знижену густоту та за оптимальних погодних умов все ж можна отримати гарний урожай", - оцінив ситуацію аналітик.

Водночас загальна картина говорить про зниження виробництва цукру.

"Отже, враховуючи усі фактори, можна дійти висновку, що виробництво цукрового буряку зменшиться орієнтовно на 10% і коливатиметься в межах 13,1 млн т. Відповідно, виробництво цукру становитиме близько 1,75 млн т, що на 17% менше цьогорічного показника. Звичайно, цукру для внутрішнього споживання буде вдосталь, проте негативний вплив кон’юктури внутрішнього ринку демотивує гравців вирощувати цукровий буряк та залучати інвестиції у цукрову галузь України", - резюмував експерт.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Ефективний захист кукурудзи від бур’янів на ранніх етапах розвитку

Так, за даними МінАПК, українські аграрії вже засіяли цією культурою 4,5 млн га або 97% до прогнозу.

«Щоб отримати високий урожай кукурудзи, треба звертати увагу на всі складові технології її вирощування. Якщо з огляду на умови вирощування, агротехніку і потенціал поля, зробити правильний підбір препаратів, які дозволяють отримати прогнозований урожай та захистити культуру, не зашкодивши самій рослині, — є всі шанси використати генетичний потенціал конкретного гібрида кукурудзи й отримати високий урожай і гарний прибуток», - зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT  Олександр Мигловець.

Але під час вирощування кукурудзи перед виробником постає гостра проблема — бур’яни. Саме бур’яни можуть спричинити втрати 20-70% урожаю зерна. Відомо, що кукурудза належить до слабких конкурентів бур’янів в агрофітоценозах. Особливо критичний період —  ранні фази розвитку культури, тому необхідно захистити кукурудзу у цей період. Встановлено, що уже через тиждень після появи сходів кукурудзи, кожен день спільної із бур’янами вегетації призводить до втрат урожаю у розмірі 0,18 т/га. Тому на початкових етапах органогенезу особливо важливо забезпечити їй безконкурентне середовище за елементи живлення, вологу та світло, оскільки у цей період відбувається закладання генеративних органів і формування кількості рядів та зерен у початку.  

Для знищення однорічних та багаторічних злакових, а також деяких дводольних бур’янів застосовують «м’який» страховий гербіцид Міладар, КС (нікосульфурон, 45 г/л) у нормі 1,25 л/га в комплексі з прилипачем Тандем (0,15%). За наявності у посіві лободи білої, щириці, амброзії, берізки польової, осотів, падалиці соняшнику рекомендується застосовувати бакову суміш Міладар 1,25 л/га + Голіаф (2,4-Д+дикамба) у нормі 0,8-1,2 л/га та прилипач Тандем. Вона повністю знищує вегетативну і підземну частини бур’янів і забезпечує прибавку врожайності на рівні 3-4 т/га.

Для повного знищення багаторічних дводольних бур’янів та падалиці соняшнику (класичну, стійку до імідазолінонів та трибенурон-метилу) у посівах кукурудзи застосовують післясходовий гербіцид Диво Н, РК (дикамба, 480 г/л) у нормі 0,4-0,8 л/га. Диво Н, РК є ідеальним баковим партнером для препаратів на основі нікосульфурону (Міладар) та римсульфурону (Тівітус) для одночасного контролю злакових і дводольних видів бур’янів.

Для вирішення проблеми змішаного типу забур’яненості, у т. ч. ваточником сирійським, застосовують післясходовий гербіцид Міладар Дуо, КС (мезотріон, 100 г/л + нікосульфурон, 45 г/л) у нормі 1,25 – 1,5 л/га з прилипачем Тандем (0,15%). Мезотріон має здатність рухатись як акропетально, так і базипетально, що є важливим при знищенні багаторічних дводольних видів, а також володіє вираженою ґрунтовою активністю, що стримує наступні «хвилі» сходів бур’янів. Перевагами препарату є здатність до знищення усіх видів бур’янів, відсутність фітотоксичності та можливість застосування без бакового «партнера». Крім того, препарат має широке «технологічне вікно» застосування  – від 3 до 8 (10) листків кукурудзи.

«У портфелі компанії UKRAVIT є всі необхідні препарати, які відповідають європейським і світовим стандартам якості. Усі без винятку ЗЗР і мікродобрива є адаптованими та надійними  до усіх ґрунтово-кліматичних зон України, їх якість і ефективність на одному рівні з мультинаціональними продуктами, а вартість в рази менша. І це якраз вигідне рішення для українських аграріїв, які намагаються знизити витрати на виробництво і зменшити собівартість одиниці вирощуваної продукції», - підкреслив Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).
 

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Повна заборона пальмової олії в продуктах загрожує збільшенням кількості фальсифікату

Про це в своєму блозі написала керівник відділу тестування Центру експертиз "Тест" Ніна Кільдій, коментуючи законопроект №3871, передає УНН.

"Від транс-жирів, в першу чергу, страждає серцево-судинна система і печінка. При цьому основні споживачі солодощів - це діти. Так, може бути, варто вибирати "з двох зол" меншу замість того, щоб ще більше труїти підростаюче покоління? Або треба вводити норми щодо транс-жирів в кондитерській продукції і посилювати контроль за дотриманням цих норм разом з посиленням контролю за маргаринами", - вважає експерт.

В Україні давно введена заборона на використання пальмової олії в молочних продуктах харчування. У зв'язку з цим, ініціатива ВР є в деякій мірі тавтологією, вважає Кільдій.

"Ініціатори змін вимагають зробити приписку "забороняється використовувати жири немолочного походження, в тому числі пальмова олія". Але пальмова олія і так є жиром немолочного походження! Законом "Про молоко та молочні продукти" в Україні і так заборонено фальсифікувати молоко, кефір, ряжанку, йогурти, сметану, масло і сири замінниками молочного жиру. Тепер вирішили ще раз заборонити фальсифікувати саме пальмовою олією. А чим маргарин краще, що його теж окремо не вписали?" - написала Кільдій.

Щоб побороти фальсифікацію, треба посилювати контроль за якістю продуктів харчування, впевнена експерт.

"А не вносити в закон поправки, які нічого не змінюють", - резюмувала Кільдій.

Нагадаємо, ВР прийняла в першому читанні законопроект про заборону використання пальмової олії в продуктах харчування.

За словами депутата Сергія Тригубенка, це може спровокувати подорожчання кінцевих товарів, проте, за його словами, це логічно, тому що "пальмою" замінюють сьогодні натуральні тваринні жири, чого категорично не можна допускати.

"Щодо законопроекту про заборону - не дивлячись на всі його недоліки, думаю, він гідний уваги. Згодом ми завжди зможемо внести правки і доопрацювати цю ініціативу, але робити перший крок все ж треба", - вважає політик.

Відзначимо також, що, на думку низки експертів, українські виробники сьогодні масово приховують використання пальмової олії в продуктах харчування.



«Аграрний форум» хоче через суд скасувати санкції щодо російських добрив

Окружний Адміністративний суд Києва розгляне позов українських сільгоспвиробників до уряду України щодо заборони імпорту окремих мінеральних добрив у рамках антиросійських санкцій, пише mind.ua.

Про це йдеться у відповідній ухвалі суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

 Так, позивачами в справі виступають громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», ПП «Мінераліз», ТОВ «Адамас», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» і третьою особою – ДП «АгроцентрЄврохім-Україна». Згідно з документом, позивачі наполягають визнати незаконними фрагменти постанови Кабінету міністрів № 1022 від 22 грудня 2017 року, де йдеться про ввезення на митну територію України сульфату амонію та суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Заборона імпорту цих речовин є частиною антиросійських санкцій, введених Україною. Ця постанова, у свою чергу, є переліком змін до постанови №1147 від 30 грудня 2015 року. Водночас, як писав Mind, 26 березня 2018 року Україна вже збільшила мита на російський імпорт.

Аграрії вважають, що уряд у такий спосіб лобіює інтереси підприємств групи Ostchem, які належать Дмитру Фірташу. Лише вони в Україні виробляють гранульований карбамід, тоді як інші види карбаміду непридатні в разі використання господарствами новітньої техніки. При цьому, як зазначила директор Всеукраїнського аграрного форуму (ВАФ) (позивач у цій справі) Марія Дідух у інтерв’ю виданню «Пропозиція», купувати азотні добрива за світовими цінами, які значно нижчі за українські, нашим сільгоспвиробникам заважають створені урядом логістичні проблеми.

Нагадаємо, Указом Президента України № 126/2018 від 14 травня 2018 року було введено в дію Рішення РНБО «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів». Зокрема, санкції були накладені на найбільших російських виробників мінеральних добрив: АТ «Мінерально-хімічна компанія «Єврохім», АТ «Невинномиський Азот», АТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот», АТ «Апатит», ПАТ «Дорогобуж», АТ «Об’єднана хімічна компанія «Уралхім», ПАТ «Фосагро» та їхні українські дочірні підприємства.

При цьому до пулу цих підприємств не потрапило ПАТ «Акрон», яке також експортує в Україну широку лінійку азотних добрив та продукції неорганічної хімії.

Позиція Кабінету міністрів щодо доцільності розширення переліку санкцій викладена у відповіді на депутатський запит за підписом міністра економічного розвитку та торгівлі України Степана Кубіва. Так, у документі йдеться, що під санкції не потрапляють складні добрива, забезпечення якими агровиробників України можливо лише шляхом імпорту з РФ. Так, реальна потреба агросектора України у складних добривах становить близько 1,5 млн тонн на рік, тоді як потужність вітчизняного виробника ПАТ «Сумихімпром» –  лише 420 млн тонн. І компоненти виробництва цих добрив також імпортуються в Україну з Росії.

Решта санкцій, зазначають в Мінекономполітики, цілком відповідають суверенному праву України на захист національних інтересів, національного суверенітета і територіальної цілісності. Ці санкції можуть бути застосовані до іноземної держави, іноземної юридичної особи, а також суб’єкту, що здійснює терористичну діяльність.
 У документі також зазначається, що у 2017 році частка імпорту в Україну карбаміду російського походження знизилася з 91 до 75%, КАС з 66 до 35%, загалом азотних добрив – з 79 до 54%. Це сталося внаслідок ефективного застосування антидемпінгових заходів.

Зазначимо, що до складу групи Ostchem входять найбільші виробники мінеральних добрив України – ПрАТ «Рівнеазот» (за даними SMIDA – 96,5% акцій належать кіпрській компанії Ostchem Enterprises Limited), ПрАТ «Азот» (75,57% акцій належать кіпрській компанії PLG UA Limited), ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» (100% акцій належать кіпрській компанії Ostchem Ventures Limited), ПрАТ «Концерн Стирол» (90,5% акцій належать кіпрській компанії Ostchem Investments Limited).

За інформацією Group DF, Ostchem займає 3-тє місце за обсягом виробництва нітратів, 4-те місце за обсягом виробництва аміаку та 12-те місце за обсягом виробництва карбаміду у світі. Основною продукцією підприємств є азотні добрива: аміак, карбамід, аміачна селітра, ВАС (вапняково-аміачна селітра), КАС (карбамідно-аміачна суміші) і сульфат амонію. Окрім добрив, підприємства групи виробляють продукти органічного синтезу й органічні кислоти: адипінова й оцтова кислоти, метанол, капролактам, вінілацетат, полістирол.

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» заснована в листопаді 2017 року кількома бізнес-асоціаціями: «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ), Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад, Всеукраїнським громадським об'єднанням «Українська аграрна конфедерація» (УАК), громадською спілкою «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) та спілкою «Аграрний союз України» (АСУ).

Так, президентом і співзасновником УКАБ є Алекс Ліссітса – генеральний директор агрохолдінгу «Індустріальна молочна компанія». Генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький є помічником народного депутата Миколи Кучера. Президентом УАК є Леонід Козаченко, народний депутат України від БПП, який свого часу притягався до кримінальної відповідальності за службові правопорушення. Він же був віце-прем’єр-міністром України в уряді Анатолія Кінаха. Головою ВАР є Андрій Євгенович Дикун, колишній заступник міністра агрополітики в першому уряді Арсенія Яценюка. Головою АСУ є Геннадій Новіков, помічник народного депутата України від БПП Олександра Бакуменка.