Експерт розповів про отримання сертифікату НАССР українськими підприємствами

Про це у коментарі УНН розповів заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік.

Станом на сьогодні сертифікації НАССР підлягають підприємства із високим ступенем ризику, уточнив він.

"Решта магазинів, де немає високих ризиків, мають впровадити план передумов, але водночас іти до поетапного впровадження всієї системи. Сертифікація - це коли незалежна третя уповноважена сторона перевіряє відповідність впроваджених процедур до вимог нормативних документів. Тобто, підприємства із низьким ступенем ризику мають налагоджувати систему, але проходити її оцінку поки що не обов'язково. Мова про магазинчики, невеликих виробників, які продають продукцію із малим ступенем ризику. Наприклад - запаковане печиво. Йдеться про продаж продукції, де ризики занести ззовні небезпеку для споживача невеликі", - розповів експерт.

О.Цильвік додав, що більшість вітчизняних підприємств м'ясопереробної галузі станом на сьогодні вже сертифіковані.

"В більшості випадків такі підприємства вже мають сертифікати НАССР або ISO 22000", - підкреслив він.

Експерт зазначив, що процес впровадження НАССР, як і процес отримання сертифікату, достатньо коштовний.

"Це досить велике фінансове навантаження. Вартість сертифікату залежить від конкретного підприємства. Для невеличкого ФОПу це може бути 20 - 30 тис. грн, для великого підприємства, де працюють понад 100 чоловік - це може бути досить "кусюча" ціна", - пояснив він і додав, що до 20 вересня 2019 року НАССР має бути впроваджено та сертифіковано на всіх українських харчових підприємствах.

Нагадаємо, що напередодні у Держпродспоживслужбі заявили, що отримання сертифікату НАССР на сьогодні є необов’язковим для українських підприємств.

Натомість, за словами депутат С.Тригубенка, сертифікація будь-якого виробництва у галузі харчової промисловості за принципами НАССР потрібна, і отримання такого сертифікату повинно бути метою кожного бізнесмена.

"Попри вже прийнятий закон і анонсовані перевірки, заяви із уст профільних чиновників про необов’язковість сертифікатів НАССР – сіють певну смуту і нерозуміння.

З одного боку, ми прагнемо гарантувати безпеку і виробничих процесів і кінцевих харчових продуктів, приймаємо для цього закони та будуємо плани про нарощення експертних позицій, а з іншого боку у Держпродспоживслужбі нам повідомляють, що прагнути отримати сертифікат НАССР і не варто, наче.

Дійсно, сам сертифікат без реально проведеної роботи на підприємстві нічого не значить, але його отримання на доказ того, що виробник став кращим і рухається у ногу з часом та цивілізованими вимогами до якості і безпечності виробничих процесів – має бути метою для кожного бізнесмена", - написав політик на сторінці у Facebook.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початком нересту вступає в силу щорічна заборона на вилов риби

Згідно Наказу Держрибагентства України "Про заходи щодо встановлення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України в 2018 році", з урахуванням погодження Інституту рибного господарства НААН України з метою охорони водних біоресурсів в період їх природнього відтворення в рибогосподарських водних об'єктах, вводиться заборона на лов всіх видів риби в період з 1 квітня по 9 червня (включно) 2018 року, за винятком любительського риболовства однією поплавковою вудкою з одним гачком на рибалку або спінінгом в світлий час доби з берега в місцях визначених іхтіологічними відділами Обласних Управлінь рибоохорони. Ці терміни можуть бути змінені в разі виникнення будь-яких чинників, що впливають на розмноження риби

Робиться це з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб. Адже нерест - це найвідповідальніший період в житті риб.

Асоціація рибалок України закликає громадян бути відповідальними і дотримуватися Правил рибальства. А так саме реагувати на факти браконьєрства. Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти за телефоном «Гарячої Лінії» Держрибагентства 0-800-50-52-50 Адже від того як пройде нерестовий компанія залежить кількість риби в наших водоймах!

 З 1 квітня в областях України та Києві розпочнеться нерестова заборона на лов риби. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов, проте в основному сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 9 червня.

Правила аматорського лову риби під час нересту передбачають: вилов тільки з берега, тільки в межах населеного пункту в місцях, де немає природних нерестовищ, лише не забороненими знаряддями лову - 1 вудкою / донкою з одним гачком або спінінгом, при цьому треба суворо дотримуватися норм вилову - до 3 кг/доба на людину; Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена. Місця, де можна і де заборонено рибалити і чіткі дати заборони на риболовлю на конкретної водоймі визначаються територіальними управліннями рибоохорони.

У період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на Землях Водного Фонду, добувати піщано-гравійні суміші, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, пересування плавучих засобів (човнів) згідно Закону який визначає в нерестовий період «час тиші», а так само Правила навігації в цей період обмежені: пересування дозволено тільки структурам, які займаються охороною водойм.

За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел і т.д.) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність - штраф 3400 - 6800 грн або позбавлення волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено суми в грн: судак - 510, сом - 425, щука - 340, короп - 306, білий амур, товстолобик - 255, плоскирка, синець - 85, карась, окунь і верховодка - 17, лящ - 170, линь - 119 грн., краснопірка - 68 грн., подуст - 34 грн.

"Шановні рибалки та любителі відпочинку на водоймах, Асоціація рибалок України звертається до Вас і просить в цей період року шанобливо і дбайливо ставитися до водних мешканців, які готуються до нересту, – звертається голова Асоціації Олександр Чистяков. – Допоможіть захистити рибу, не допускайте варварського її вилову в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи".

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Курятина дорожчатиме, але різких стрибків ціни не буде

Принаймні, такі очікування Союзу птахівників України, пише agroday.com.ua.

Згідно з даними Держстату, за останні три місяці витрати на виробництво сільгосппродукції зросли на 14,6% проти 2017 року. Однак на курятині цей фактор поки не позначився. У березні м’ясо птиці все так само демонструвало зниження ціни.

В асоціації зазначають, що основними складовими собівартості курятини є заробітна плата, паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергія, ветеринарні препарати, дезінфікуючі засоби, корми. Від їх вартості буде залежати і вартість м’яса.

За 2017 рік вартість кілограму курячої тушки зросла приблизно з 30 грн до 52. Дещо стримували зростання цін виплати дотацій, але вони почалися тільки з травня 2017-го.
Виплати помітно почали збільшуватися у другій половині року. Тому з вересня намітилася тенденція до зниження ціни.

«Ефективність механізму дотацій добре простежується на сфері птахівництва. Восени ціни на м’ясо птиці стабілізувалися і вже не підвищувалися аж до кінця року», — кажуть у Союзі птахівників.

При цьому птахівники нарікають, що держпідтримка вітчизняного агросектору все ще низька й не дотягує до рівня найближчих сусідів: Польщі, Угорщини і Болгарії.

До слова, торік половина із 4 млрд грн дотаційної підтримки була спрямована на птахівничий сектор. Найбільше дотацій отримала компанія «Миронівський хлібопродукт».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кому належать найбільші виробники свинини

Минулий рік був не легким для виробників свинини. Основною причиною, яка негативно впливала на розвиток ринку, стала африканська чума свиней (АЧС). Через вірус багато підприємств були змушені скоротити поголів'я, пише Бізнес Цензор.

Станом на 1 вересня 2016 року в Україні налічувалося 7,5 млн голів. На аналогічну дату 2017 поголів'я становило 6,8 млн голів. За даними Асоціації свинарів України, станом на 1 березня 2018 року, загальне поголів'я свиней в Україні – 6 млн голів. У промисловому секторі – 3,3 млн, у населення – 2,7 млн.

Станом на 1 січня 2018 року поголів'я становило 6,1 млн, що на 8,2% менше, ніж станом на аналогічну дату 2017 року. Так, АЧС щорічно збільшує втрати сектора, а ціни на продукцію для споживача зросли практично в два рази з кінця 2016 року.

У 2018 році АЧС не відступає. З початку року було зафіксовано 41 випадок, 14 з них – домашні свині. А збитки вітчизняного свинарства через АЧС вже досягли 200 млн грн.

У 2017 році близько 42% внутрішнього пропозиції живця свиней з боку промислового сектора забезпечували 15 компаній. Ці виробники в кінці 2017 року утримували понад 122 тис. свиноматок.

Загальна чисельність свиней цих господарств становить 1,3 млн голів – майже 40% від сукупної кількості свиней у сільськогосподарських підприємствах України, зафіксованої на 1 січня 2018.

Рейтинг найбільших компаній очолили "АПК-Інвест", "Даноша" та "Нива Переяславщини".

"АПК-Інвест" володіє товарним брендом "м'ясна весна", "Колбаспищепром" і фірмової роздрібної мережі "м'ясна весна".

Власник підприємства – Борис Колесніков, міністр інфраструктури в Кабміні Миколи Азарова (2010 – 2013 роки), організатор Євро-2012 в Україні, власник кондитерської компанії "Конті".

"Даноша" – українська сільськогосподарська компанія, яка належить данським інвесторам. В Україні її курирує роботу Крістіан Якобсен.

"Нива Переяславщини" – спільне україно-британське підприємство. Випускає продукцію під ТМ "П'ятачок". Кінцевий бенефіціар – Олександр Мостіпан.

ТОП-15 найбільших виробників свинини
1 "АПК-Інвест", Борис Колесніков
2 "Даноша", Goodvalley, Данія
3 "Нива Переяславщини" Олександр Мостіпан
4 "Глобинський свинокомплекс", Олександр Кузьмінський, власник "Глобинського м'ясокомбінату"
5 "Агропродсервис", Андрій Баран
6 "Бахмутський аграрний союз", "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД), Олександр Катунін, РФ
7 "Галичина-Захід", Zythomir Holding A/S, Інвестиційний фонд Центральної та Східної Європи, Nordic Environment Finance Corporation, (Данія)
8 "Агропромислова компанія", Валентина Попова, власник "Мелітопольського м'ясокомбінату"
9 "Барком" Олег Баран, власник "Родинна ковбаска", Володимир Баран Олександр Баворовський
10 "ЭкоМит", Міжнародна корпорація Choice Genetics
11 "Аграрна компанія 2004", Сергій Лабазюк, народний депутат ("Воля народу"), власник "Витагро"
12 "Рантьє", Сергій Касьянов, екс-губернатор Дніпропетровської області, голова KSG Agro
13 "Золотоніський Бекон", Фрунзе Казарян, Дмитро Ткаченко - брат губернатора Черкаської області Юрія Ткаченка. Їм же належать супермаркети "Моллі" і "Золотоніська вирощувати індичат фабрика"
14 Агропромисловий комплекс "Насташка", Олексій Прудіус, Станіслав Чужа, Сергій Підгайний, Ігор Тяжкий
15 "Колос", Сергій Куніцин, власник м'ясопереробного заводу, ряду свинокомплексів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Звідки молоко: 600-700 тис т сировини перебувають у тіні

Голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський пояснив у інтерв’ю «Главкому», звідки за таких умов ми беремо молоко.  

За даними експерта, українська молочна галузь в 1990 році переробила більше 18 млн т молока. В минулому році ми переробили більше 4 млн т молока: «Дивіться, у рік у нас виробляється 2,7 млн т індустріального молока, від цього віднімаєте 10% на вигодування телят, залишається 2,5 млн т - це та кількість, яка переробляється на молочні продукти. До цих 2,5 млн т додайте 1,5 млн т молока від населення. Загалом галузь виробляє приблизно 4,1 млн т молока на рік. Це статистичні дані».

Чагаровський підкреслює, що, найімовірніше, статистика враховує не все, бо існує тіньовий ринок.
«Це ринок, який працює за готівку. За готівку маленькі цехи купують у бабки молоко, переробляють і теж за готівку продають. Звісно, воно ніде не обліковується. За моїми розрахунками, такого молока у нас в рік переробляється приблизно 600-700 тис. т. Воно продається на локальних ринках, не в мережах чи магазинах. Його можна знайти лише в райцентрах, на базарах», - пояснив експерт.

Як зазначає Чагаровський, наша молочна продукція сьогодні дорога, і українець споживає її значно менше, ніж за радянських часів.

«За тих часів була обґрунтована норма споживання молочних продуктів для того, щоб поповнити баланс поживних речовин, - говорить експерт. - Кожен українець мав спожити 380 кг молока в рік, через молочні продукти. Сьогодні люди не доїдають і не отримують ту кількість речовин, яка необхідна для здоров'я. Як формується наша статистика споживання молочних продуктів? Те вигадане молоко, про яке ми говорили, ділять на кількість населення і кажуть: «У нас споживання ось таке». Насправді треба рахувати лише те, що спожито, бо ж не все вироблене молоко йде для споживання. Його використовують ще на вигодування телят, селяни самі споживають молоко, і тільки надлишок здається перекупникам. Тож українці стали споживати значно менше молочної продукції. За моїми підрахунками, ця цифра становить приблизно 84-86 кг у рік».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нова інтерактивна карта показує зміни клімату в будь-якій точці світу

На карті представлені метеорологічні дані за останні 50 років зареєстрованих на 50 000 міжнародних метеорологічних станціях по всій Землі. Про це пише propozitsiya.com.

«Карта демонструє різноманітність клімату і його зміну з плином часу. Це потужна ідея, яка може надихнути на безліч досліджень», - сказав Степінскі.

Для цього проекту він об'єднався з польським дослідником Павелом Нетцелем, який працював в лабораторії Степінскі в Університету Цинциннаті. Використовуючи щомісячні записи із загальнодоступної бази даних WorldClim, вони розробили візуальний спосіб для дослідників віртуально вивчати закономірності і мінливості клімату з плином часу в будь-якій точці світу.

Павло Нетцел стверджує, що карта, яка називається ClimateEx, особливо корисна при порівнянні й зіставленні незв'язаних або географічно віддалених місць, оскільки погода в залежності від пори року може варіюватися в широких межах.
«ClimateEx - це в основному освітній інструмент.

Використовуючи його можна легко отримати відповіді на такі питання: де в світі є клімат як в Х'юстоні? Де я можу знайти місце з таким приємним кліматом як у Флориді?»
Карта також може допомогти передбачити, які області матимуть сприятливий для екстремальних погодних явищ клімат в місцях, де історично їх було мало.

«Користувач просто вказує місце, де зараз зустрічаються торнадо і ClimateEx знаходить всі місця, де через 50 років клімат сприятиме їх виникненню», - сказав він.
Автори стверджують, що сервіс не призначений спеціально для пророкувань надзвичайних ситуацій, але він може бути дуже корисним, оскільки дозволяє заглянути в майбутнє. «Це допомагає підготуватися до загроз, таких як поява екстремальних погодних явищ або збільшення їх кількості», - додав він.

На думку Степінскі карта досить проста для використання і розуміння, тому звичайні люди можуть використовувати її з більш особистих міркувань, наприклад, плануючи свою наступну відпустку або переїжджаючи в нове місто.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview