Експерти розповіли про інновації та технології в кормовиробництві
Якісні та безпечні комбікорми – гарантія рентабельності будь-якої компанії у тваринництві, птахівництві та свинарстві. Витрати на корми в структурі собівартості кінцевої продукції в даних галузях становлять від 65% до 75%. Від ефективності виробництва на комбікормових заводах безпосередньо залежать економічні показники підприємств-споживачів.
На тлі тенденції до зниження обсягів виробництва комбікормів в натуральному вираженні, викликаної зменшенням поголів’я, все більшої актуальності набувають питання, пов’язані з ККД (коефіцієнтом корисної дії) різних комбікормів.
Вивчити, що ж насправді відбувається на цьому ринку і в якому напрямку він буде розвиватися в перспективі можливе при тісній взаємодії з його учасниками.
Борис Кобаль, директор Департаменту безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби, у своїй доповіді «Вдосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів. Практичні наслідки нового закону про якість і безпеку кормів» детально роз’яснив питання законодавства навколо даної теми і як це впливає на ринок комбікормів України. Експерт акцентував увагу на тому, як працювати в цьому сегменті, знаючи підводні камені, торкнувся питання введення такого поняття як експлуатаційний дозвіл, про важливість державної реєстрації кормових добавок, хто його здійснює та де шукати інформацію, все, що потрібно знати про Державний каталог кормових матеріалів.
Наступне слово підхопив Борис Скиба, директор компанії «Європейський протеїн Україна», спільного датсько-німецького підприємства, яке займається ферментацією соєвого та рапсового шрота. Ферментація відбувається за допомогою молочно-кислих бактерій, які протягом двадцяти років селекціонувались датським партнером Fermentationexperts A/S. Він розповів, що європейська спільнота виділила на створення унікальних мікроорганізмів 26 млн євро, і вони можуть забезпечити зменшення кількості антибіотиків.
Ярослав Барден, директор НПО «Укрсорго», представив доповідь «Комбікорм з сорго для годування сільськогосподарських тварин». Почав свій виступ спікер із запитання: сорго чи кукурудза? Що виграють тваринники, якщо замінять кукурудзу на сорго? Пригадали про торговельну війну США з Китаєм і про те місце, яке в цьому конфлікті може зайняти Україна. Експерт переконаний, що сорго може стати справжньою знахідкою для засушливих Південних регіонів.
Його слово підхопив Леонід Подобєд, доктор с/г наук, професор, завідувач відділом годування, фізіології тварин та кормовиробництва Інституту Тваринноведення НААН. Його виступ почався сумною тезою: “Населення землі зростає! Маю питання – чи зможуть наші нащадки через 50 років дозволити собі споживати молоко, яйця, м’ясо? То будуть часи, коли людина почне конкурувати з тваринами за їжу. Курка, свиня, корова – вони всі також споживають зерно. При цьому посівні площі скорочуються, а потреби лише зростають. Тому виграє лише той, хто зможе бути ефективним.