150670

Експорт молока за перший квартал 2017 року виріс на 82%

Про це повідомив економіст інвестиційного відділу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак в ексклюзивному коментарі AgroReview.com.

«Це позитивна тенденція, та радіти зарано, бо, по-перше, I квартал не дуже показовий - основний експорт у нас відбувається в другому та третьому, а також, частково, четвертому» - зазначив він.

 Як повідомив експерт, в значній мірі зростання експорту також було забезпечене зростанням світових цін.

 «В натуральному вимірі експорт зріс приблизно на 40%. Але це теж дуже непогано. Однак експорт був нижчим, ніж в першому кварталі 2015 року, коли ситуація теж не була сприятливою для експортерів. Особисто для мене, найприємнішим в тенденціях є те, що перші суттєві об'єми продукції були експортовані до ЄС. Так, вони і далі є незначними на фоні експорту до інших регіонів - не більше 3%, однак, це вже певний прорив. Адже ЄС - це найвибагливіший ринок світу, найконкурентніший і найзахищеніший. Крім того, ЄС сам є найбільшим експортером молокопродуктів в світі. Тому кожен відсоток в структурі експорту, який іде до ЄС - це великий плюс для української молочної галузі та для її репутації. Під час останньої торговельної місії до країн  Південно-Східної Азії на потенційних покупців найбільше враження справляла інформація про те, що ми експортуємо молочні продукти до ЄС. Отже, ми на вірному шляху» - підкреслив Андрій Ярмак.

Також експерт прогнозує зростання обсягів експорту масла.«Хочу сказати, що вперше масло стало основним експортним товаром. Це також не погано.Наші виробники змогли скористатися зростанням світових цін на цей продукт.І в найближчі місяці, я думаю, ми побачимо ще більш стрімке зростання експорту масла та сухого молока з України», - зазначив Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рослини, які змінили меню світу

Шоколад, картопля та помідори - це трійка нових продуктів, що з’явились в Європі. Інколи нові смаки, фрукти та овочі не відразу стали популярними.

Кукурудза походить з Центральної та Південної Америки. Ацтеки вважали її символом життя. Колумб в 15 столітті привіз її до Іспанії, де її спочатку розводили, як диковинку, а згодом оцінили і харчову цінність.  Сьогодні за площею насаджень кукурудзу перевищує тільки пшениця.

Топінамбур (земляна груша)

За походженням вона з Північної Америки, з провінції Топінамбур, звідки в неї ця назва. Цю трав’янисту рослину  після появи її в Європі в 17 столітті стали культивували у Франції і Англії як овоч. Топінамбур знайшов Колумб під час своєї подорожі вперше в Америку. Він описав її як «велику моркву з смаком каштана». Тепер солодка картопля є основою їжею мільйонів людей.

Картопля

Картопля мовою інків «папа» . Цей овоч привезли іспанці, він був основою економіки в Перу. Картопля протягом двісті років стала основною їжею в багатьох європейських країнах. Деякі історики твердять, що ріст кількості людей, який відбувся під час європейського промислового перевороту, завдячується картоплі.

Помідор

Ацтеки і майя культивували томати. Вже в 16 столітті в Іспанії і Італії також  почали вирощували помідори. І завдяки цьому плоду піца стала улюбленою стравою. Інші європейці тільки в 19 столітті переконалися в корисності томатів.

Шоколад

Шоколад був улюбленим напоєм ацтекського правителя Монтесуми. Коли Кортес з'явився в Мексиці, боби какао так високо цінилися, що використовувались як гроші. У 19 столітті, коли цукор і молоко були призначені для покращення смаку, шоколад став міжнародним ходовим товаром.

За матеріалами: franyk.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

П’ять тисяч домогосподарств отримують гуманітарну допомогу ФАО у Східній Україні

П’ять тисяч домогосподарств, які проживають уздовж 8-км зони відносно лінії розмежування, отримають вище вказану допомогу. Організація надає 125 кг корму кожному виробнику для забезпечення  збалансованого високобілкового харчування тварин. Поставки концентрованих кормів вже розпочато і триватимуть до початку червня. Кожне домогосподарство отримає 50 кг подрібненої кукурудзи, 50 кг пшениці і 25 кг соєвого шроту. Комбінація даного зерна є універсальним кормом для різних типів сільськогосподарських тварин - великої рогатої худоби, свиней та свійської птиці. Цей вид допомоги є особливо актуальним, оскільки багато жителів уже вичерпали минулорічні кормові запаси, а до найближчого збору врожаю ще кілька місяців.

«З самого початку конфлікту у східних регіонах України ми побачили різке збільшення кількості присадибних господарств, оскільки це виявилося єдиним способом боротьби з нестачею харчів та зниженням доходів. ФАО вбачає неабияку потребу у підтримці тваринництва, оскільки для людей з низьким рівнем доходів, немає жодного іншого джерела білків, окрім ведення власного господарства», -  розповідає Фаррух Тоіров, координатор програми реагування ФАО у надзвичайних ситуаціях в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як врятувати урожай від бур’янів?

Запобіжні механічні заходи, такі як сівба очищеним від бур’янів насінням, постійне скошування бур’янів (до їх цвітіння!) забирають багато сил, але на жаль, не завжди дають результат, який задовольняє аграрія. До того ж, треба враховувати, що, наприклад, однорічні бур’яни, хоча і є менш небезпечними ніж багаторічні, але дуже швидко розмножуються насінням, тому не так вже й легко їх  повністю вивести з поля без допомоги хімічних препаратів.

Відомо, що серед усіх ярих культур, соя найбільш засмічується бур’янами. Це можна зрозуміти, виходячи з її біологічних особливостей. Прямі втрати від бур’янів у посівах сої коливаються в межах 27–38 % урожаю, залежно від сорту, виду бур’янів, їх сирої маси і густоти стеблостою, сезону, родючості і вологості ґрунту, системи землеробства, клімату та інших умов навколишнього середовища.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кому вигідний земельний мораторій?

Розмови про те, «чи варто продавати землю одразу після зняття мораторію чи краще почекати кілька років допоки ціна на пай виросте… а якщо потім знову мораторій введуть?.. а чи, взагалі, хтось її купляти захоче?…» точаться ледь не на кожному кутку українських сіл, інформують Економічні Відомості.

В думках селяни вже підраховують свої можливі прибутки. Багато хто при цьому навіть забуває, що вже давно здав свій земельний уділ комусь в оренду на багато років вперед, і вже точно в найближчій перспективі продати його не зможе.

Згідно із офіційною статистикою, 19,5 млн. га земель сільськогосподарського призначення із загальної площі у 42,8 млн. га сьогодні на правах оренди використовуються зареєстрованими сільськогосподарськими підприємствами.

Проте, 15,1 млн. га земель с/г призначення все-таки знаходиться у використанні домашніх господарств. Іще 7,3 млн га — у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. 0,9 млн га — у розпорядженні держави. Тобто, торгувати і торгуватися українцям є чим і за що.

Згідно із даними Держкадастру, нормативна вартість 1 га землі с/г призначення в Україні на сьогодні складає майже 31 грн. В доларовому еквіваленті, за сьогоднішнім курсом — це майже $1200. В середньому, згідно зі статистикою, власник паю має в своєму розпорядженні 3,25 га землі с/г. Тобто, якщо він вирішить продати свою земельну ділянку одразу ж після зняття мораторію, то зможе навіть за цією ціною отримати на руки $3858.

Насправді, для селянина, часто колишнього колгоспника, а тепер пенсіонера, який щомісячно отримує від держави менше 2 тис. грн. ($77) — це просто колосальна сума. Це його пенсія за чотири роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні ніде зберігати виноград

Теґи: 

До 2009 року урожай винограду в Україні збільшувався завдяки сприятливому клімату. Темпи приросту виробництва в період з 2007 по 2009 року становив 119,6%, 116,3% та 112% відповідно. Проте, в 2010 році показники врожайності різко знизилися - падіння по відношенню до показників 2009 року склало 63,3%. У наступні періоди ситуація в сегменті стабілізувалася. Станом на 2015 рік обсяги виробництва винограду в Україні склали 386,3 тис тонн.

Про це повідомляють експерти компанії Pro-Consulting.

Однак, незважаючи на те, що ємність ринку винограду в Україні сьогодні становить близько 450-500 тис тонн, цього недостатньо для забезпечення норм споживання населення.

Так, кожен українець щороку повинен споживати 12 кг винограду, в той час як фактичний обсяг виробництва становить 1 кг на душу населення.

Іншими словами, нарощування обсягів вирощування столового винограду в Україні є одним з ключових напрямків на сьогоднішній день. Найгостріше відчувається брак якісних фруктосховищ, які можуть забезпечити тривале зберігання стиглих ягід до моменту їх реалізації кінцевому споживачеві.

В Україні виноград найактивніше вирощується в Одеській області, на Закарпатті, в Херсоні, Миколаєві та частині Запорізької області. Загальна площа виноградників - 41,8 тис га.

Що ж стосується наявності обладнаних фруктосховищ, то в нашій країні, на сьогоднішній день практично немає компаній, що спеціалізуються саме на зберіганні винограду. Як правило, в рамках одного фруктосховища може забезпечуватися зберігання різних видів фруктів.

У нинішніх економічних умовах доцільно створення сховища винограду місткістю 1000 тонн з регульованим газовим середовищем, що забезпечує якісне зберігання продукції.

Поява подібних компаній на ринку стане каталізатором виробництва конкурентної продукції - винограду з покращеними споживчими характеристиками. Крім того, високий попит на площі для зберігання забезпечить підприємству стабільний дохід.

Сумарна вартість будівництва сховища винограду з позначеними вище характеристиками може становити близько $ 0,85-0,9 млн. Велика частина інвестицій (близько 70-75%) буде потрібна на закупівлю обладнання, будівельні роботи обійдуться в 5-7% від загальної суми вкладень.

Інші витрати у вигляді закупівлі винограду складуть близько 20-22% інвестицій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview