Фермери чекають різкого подорожчання хліба

Погодні примхи нашкодять урожаю зернових, стверджують експерти. Снігу мало, а морози слабкі і нетривалі. І вже дають прогнози щодо того, скільки коштуватиме хліб. Стрибки погоди псують посіви озимих. У той же час, пророкують рекордний урожай інших культур, пише Сьогодні.

Мінусова температура в Херсонській області лише п'ятий день. Морози незначні – лише кілька градусів нижче нуля. Майбутній урожай присипав сніг. А фермери хвилюються, адже такого покриву недостатньо.

"27%. З них 20% це вологість в'янення. Це і волога, яку ґрунт ніколи не віддасть рослині. Всього лише різниця 7% вологи, яку рослина може взяти з ґрунту. Це дуже низький показник для зернових культур", - розповідає Ганна Роздобудько, завідувачка лабораторією ТОВ "АгроАналіз Україна".

Через теплу зиму зернових зберуть на 10-15% менше, підрахували аграрії. Це за умови, що погода надалі не псуватиметься. У той же час радіють теплій зимі овочівники.

"Наші овочівники, які вирощують озимі овочеві культури, як наприклад озиму цибулю, озимий часник, в цьому році в повному розумінні слова на коні. Перезимівля рослин відмінна і урожай буде чудовим", - зазначає Вадим Дудка, генеральний директор компанії "АгроАналіз Україна".

Овочі дешеві, хліб дорогий. Це прогноз херсонських фермерів на 2020 рік. Лютий вже навряд чи виправить ситуацію. Незалежно від того, чи сипатиме сніг, чи грітиме сонце. Стримати ціни на борошно зможе тільки держава, якщо залучить резервні запаси зерна.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії підтримують ринок землі із перехідним періодом - опитування

Про це свідчать результати опитування, в якому аграрії взяли участь під час панельної дискусії «Регулювання агробізнесу сьогодні та завтра. Реалії та перспективи», яка відбулась в рамках Міжнародного конгресу з рослинництва TOP CROPS, повідомляє прес-служба ВАР.

Так, за відкриття ринку землі виступає 53% опитаних, проти - 39%. Однак, на запитання "Чи підтримуєте ви запровадження ринкового обігу земель с/г призначення у варіанті, запропонованому аграрним комітетом ВРУ (№2178-10), як компромісний законопроєкт"? негативно відповіли 56% опитаних. Ще 39% зазначили, що готові підтримати даний законопроєкт, однак він потребує додаткового опрацювання. 

Основною умовою, за якої аграрії все-таки готові були б підтримати законопроєкт, є наявність перехідного періоду при запровадженні ринку землі, протягом якого купувати землю зможуть лише фізичні особи-громадяни України. За дану позицію проголосували 49% опитаних. 

Щодо того, які землі варто спочатку виставляти на продаж,  сільгоспвиробники зазначили, що це мають бути спочатку землі приватної та комунальної власності (38% опитаних) та лише землі приватної власності (34% опитаних). 

Разом з тим, при відкритті ринку землі для її купівлі 83% з опитаних агровиробників зазначили, що планують брати для цієї цілі кредит у банку. 82% аграріїв, які взяли участь в опитуванні, зазначили, що мають досвід залучення кредитних коштів. Ще 12% аграріїв зазначили, що банк або не видав позику, або видав у значно меншій сумі. І лише 6% опитаних не звертались до банків. 

Більше того: абсолютна більшість аграріїв наразі має кредитні зобов'язання перед банками: у 43% термін погашення закінчується у поточному році, у 35% - у 2021-2022 роках і у 5% - після 2022 року. І лише 17% сільгоспвиробників не мають наразі кредитів. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер з Волині обробляє землю зробленим власноруч тракторцем

Творець мінітрактора Віталій Федонюк, майстер-винахідник з Шацька, що на Волині, розповів seeds.org.ua історію його створення.

"Був у мене старенький “Жигулик”, ремонтувати його вже не було сенсу – вирішив здати його на металобрухт. Однак всі механічні вузли я залишив. Переглядаючи відео в YouTube я побачив сюжет про хлопця, який зробив тракторця з вузлів автомобіля “Москвич” – так і народилась ідея зробити собі щось схоже. Погортав сторінки соцмереж, найшов багато інформації про те, як люди виготовляють трактори і не тільки трактори, з того що мають під рукою. Ідей дуже багато. Десь підглянув одне, десь інше – так і все почалось", - зазначає Віталій Федонюк.

Трактор винахідник планував використовувати здебільшого для транспортних робіт: щось привезти, кудись заїхати.

"Віддав мені тесть якось кінський плужок, так з’явився стимул зробити навіску. Через 2 вечори плуг було встановлено. Почав орати город. Наче б все гаразд, але відчувається що важкувато йде. Довелося купувати більш потужний двигун на 8 кінських сил – одразу відчув різницю в тягових характеристиках", - розповідає Віталій Федонюк.

Мінітрактор в фермера вже 3 роки. За цей час пройшов всі можливі тест драйви. Де були які слабкі місця – винахідник посилив. В результаті отримав надійного помічника з хорошими характеристиками. 

"Можливо таким тракторцем не обробиш гектари поля, однак невеликі земельні наділи – саме для нього. А ще його можна використовувати як звичайну міні-вантажівку для дому", - підкреслив винахідник.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні розвиватимуть технології вертикальних ферм

Дослідити сферу indoor-фармінгу планує конструкторське бюро IDA на чолі з Алексом Приходьком спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України.

Indoor-фармінг (дослівно — внутрішнє господарство) — це узагальнена назва високоавтоматизованого комплексу вертикальних ферм. Такі теплиці забезпечують оптимізований підхід до використання території, багатоярусне розміщення насаджень, автономність, можливість вирощувати продукти без ґрунту.

Світ робить ставки на вертикальні ферми, оскільки вони можуть вирішити проблему нестачі територій для ведення сільського господарства. За допомогою іndoor-фармінгу можна отримувати високі врожаї, бо процеси контролю є повністю керованими: регулюється час подливу рослин, температура в теплиці, інтенсивність освітлення.

В Україні на даний час поки що indoor-фармінг не розвинений, але вже з’являються інноваційні стартапи, які не лише замаються вирощуванням рослин, а й виробляють комплектуючі для вертикальних теплиць. Одним з таких є Smart Oasis Farm, яку створила команда українських розробників. Тепер Алекс Приходько сподівається у співпраці з науковцями вдосконалити власну розробку.

Для наукових досліджень Національний університет біоресурсів отримає контейнер для вирощування салатів.

Розробники Smart Oasis Farm планують презентувати свій стартап на Gufood-2020  (Дубай, ОАЕ) та готуються до Всесвітньої виставки EXPO-2020 (Дубай, ОАЕ), де представлятимуть Україну.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Значні запаси тиснуть на ціну української соняшникової олії

Низький зовнішній попит і великі запаси олії в портах чинять тиск на експортні котирування соняшникової олії.

Про це повідомляє Refinitiv Agriculture на своєму Телеграм.

Відсутність попиту з боку основних імпортерів знизила котирування на українську соняшникову олію з поставкою в лютому до $700-720/тонна на базисі FOB Чорноморськ.

При цьому пропозиція з постачання соняшникової олії в лютому значна, відзначають оператори ринку. В результаті запаси олії в портах різко зросли.

«Деякі портові термінали не приймають олію – вони затоварені», – повідомляють експортери.

Поставки в березні-квітні оцінюються трохи вище, втім, покупці також не виявляють особливого інтересу й очікують подальшого зниження цін.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На рахунки агромагната Андрія Гордійчука наклали арешт через аліменти

Про це зазначається в повідомленні Міністерства юстиції України. Відомості щодо боржника-Гордійчука були внесені до Єдиного реєстру боржників, пише agroday.com.ua.

“Станом на 10.02.2020 у Гордійчука Андрія Андрійовича наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої, згідно з розрахунком від 10.02.2020 за період з 02.05.2018 по 01.02.2020, становить 419 354.8 гривні (UAH), що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці”, – йдеться в тексті повідомлення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview