Фундук може приносити дохід в $20 тисяч з гектару

Про це повідомили на відкритті підсумкової річної конференції «Сучасні новації в створенні горіхових садів», що проходить сьогодні в Києві, передає propozitsiya.com.

Український ринок фундука характеризується високим попитом та низькою пропозицією. За оцінками експертів для забезпечення внутрішніх потреб Україні необхідно посадити 15 тис. га плодоносних садів. Адже зараз на вітчизняному ринку спостерігається великий дефіцит цього продукту. До прикладу, увесь фундук в кондитерській промисловості  є імпортованим. При цьому зазначається, що термін за який країна може наростити промислове плодоношення становит не менше 7-8 років.

Експерти також дали поради та рекомендації охочим спробувати себе в цій ніші. Так, за їх оцінками для рентабельного вирощування фундука оптимальною є площа в 20 га, а інвестиціі в 1 га складуть від 3000 євро.

Дуже важливо вже на етапі складання бізнес-плану вибрати канал збуту продукції - це може бути базар, або кондитерський сегмент ринку. Далі визначаємось з зі схемою та місцем посадки (фундук любить світло і тепло). Саджанці необхідно сформувати у формі бокалу. Тоді всі гілки будуть рівномірно приносити хороший врожай

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відмова від молока другого сорту офіційно переноситься на півроку

Згідно з ним, в Україні повинні залишитися три сорти молока: екстра, вищий і перший, повідомляє ІНФАГРО.

21 листопада 2017 в Інституті продовольчих ресурсів НААН відбулося засідання підкомітету "Молоко та молочні продукти" Технічного комітету 140 "Молоко, м'ясо і продути їх переробки", в якому взяли участь представники Мінагрополітики, Держветфітослужби, ДП "Укрметртестстандарт", ДП "УкрНДНЦ", асоціацій – представників виробників молока і молочних продуктів.

На засіданні прийнято рішення доопрацювати редакцію Державного стандарту України 3662:2015 “Молоко-сировина коров'яча. Технічні умови" згідно з пропозиціями, які були надані учасниками, і рекомендувати Технічного комітету погодитися з пропозицією Мінагрополітики про введення в дію даного ДСТУ з 1 липня 2018 року.

Це означає, що другий сорт молока, від якого повинні були відмовитися в новій версії ДСТУ, офіційно залишається легальним варіантом при реалізації сировини на промпереробку (принаймні, до 1-го липня 2018 року).

Раніше передбачалося, що редакція Державного стандарту України 3662:2015 вступить в силу з 1-го січня 2018 року. Оператори ринку побоювалися, що дане рішення може призвести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для такого соціального шару, як населення в селах. Причина зрозуміла, тому що близько третини молока, що надходить на переробку, в даний момент приймається другим сортом, а велика частина цього обсягу якраз і є сировиною від населення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Петро Порошенко вніс у Раду законопроект щодо врегулювання земельних відносин

Президент України Петро Порошенко вніс у Верховну Раду. проект закону про дерегуляцію у сфері земельних відносин, який повинен удосконалити роботу Держгеокадастру.

Про це сьогодні в кулуарах ВР журналістам повідомив голова фракції "Блок Петра Порошенко" Артур Герасимов, передає РБК-Україна.

"Президент також вніс до парламенту законопроект про дерегуляцію у сфері земельних відносин для того, щоб цю монополію Держгеокадастру, - а ви знаєте, дуже багато нарікань йде на роботу цієї структури, - для того, вдосконалити і підвищити ефективність роботи цієї структури", - повідомив Герасимов.

За словами нардепа, законопроект раніше розглядали на Національній раді реформ.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів України удосконалив механізми захисту речових прав на земельні ділянки. Урядовці прийняли проект постанови Кабміну "Про внесении змін до деяких актів Кабінету міністрів України з питань удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки".
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт цукру зріс на 59%

«В листопаді експортували 67,2 тис. т цукру. Географія експорту суттєво не змінилась. Основні поставки здійснювались до Туркменістану (14%), Шрі-Ланки (14%), Швейцарії (12%), Азербайджану (11%) та Туреччини (10%)», - прокоментувала керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Сумарно за 11 місяців поточного року виробники поставили на зовнішні ринки 551,0 тис. т цукру, що на 64% більше ніж за аналогічний період минулого року – 335,25 тис. т.

За словами Бутило, таке нарощення було зумовлено сприятливою ціновою ситуацією на світовому ринку на початку року та значним збільшенням виробництва цукру: «В 2016/2017 МР році виробництво цукру досягло 2,02 млн т, при тому, що внутрішнє споживання скорочується з кожним роком. Окрім того, сприятлива ситуація на початку року на світовому ринку дозволила реалізувати надлишки та зняти напругу з внутрішнього. Наразі ж, світовий ринок дещо просів, проте подальші поставки цукру будуть продовжуватись».

Нагадаємо, за прогнозами асоціації виробництво цукру в 2017/2018 МР залишиться на рівні минулого року – близько 2,0 млн т.

Станом на 6 грудня наварено 1,75 млн т цукру та перероблено 12,27 млн т цукрових буряків. Всього в сезоні працювало 46 цукрозаводів, 24 з яких уже завершили виробничий сезон.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники плодово-ягідної продукції мають можливості отримати державну підтримку ще цього року

Практичний семінар для виробників та переробників ягід та дрібних фруктів організовано продовольчою та сільськогосподарською Організацією (ФАО) за підтримки Мінагрополітики та Асоціації «Укрсадпром», в рамках проекту FAO TCP/UKR/3601, детального розгляду питань регулювання, стандартів, упаковки, маркетингу та надання практичних порад щодо виходу на ринок і розширення експорту в ЄС.

Заступник Міністра зауважила, що у 2017 році Мінагрополітики прийнято рішення не лише про погашення кредиторської заборгованості перед суб’єктами господарювання у сумі 176,4 млн гривень, а й відшкодування витрат поточного року на закладення насаджень, догляд за ними, спорудження шпалери, будівництво систем краплинного зрошення. На зазначені цілі планується виділення 65,0 млн гривень, а для компенсації витрат  на будівництво холодильників з РГС, камер швидкого заморожування фруктів, придбання ліній товарного обробітку плодів, спеціалізованих механізмів та техніки – 57,9 млн гривень.

Термін подання документів - до 15 грудня 2017 року, відповідно до порядку використання коштів, затвердженого постановою КМУ від 15.07.2005 № 587.

Підтримка розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства буде продовжуватись у 2018 році.

"Динаміка розвитку садівництва та ягідництва в Україні стимулюється попитом на зовнішньому ринку. Найбільш популярні у країнах ЄС ягоди - малина, ожина, лохина та журавлина. Зерняткові, кісточкові, смородина та суниця переважно знайшли споживача на ринку країн СНД.

Державна підтримка та практичні знання - гарна передумова не тільки зростання обсягів виробництва ягід та фруктів, але й розширення експортних можливостей сільгоспвиробників та диверсифікації поставок на європейський ринок», - відмітила Олена Ковальова.

Під час заходу було детально розглянуто нормативні вимоги для ринку ЄС щодо експорту ягід, дрібних свіжих фруктів і дрібних заморожених ягід, а також надано рекомендації виробникам експортерам, як продавати свою продукцію і знайти покупця на ринку ЄС.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які нішеві культури є перспективними для малих фермерських господарств

Про це повідомила завідувач відділу земельних ресурсів та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, у 2016 році в Україні існувало 32 тисячі малих фермерських господарств, які здійснювали свою діяльність на площі 2,7 млн га. При цьому середній розмір одного фермерського господарства становить 82 га.

Майже половина з них –  це господарства з площею від 20 га до 100 га.

Виручка від реалізації виробленої малими фермерськими господарствами продукції у розрахунку на 1 га угідь склала майже 11 тис. грн/га. При цьому їх прибуток трохи перевищив 3 тис. грн/га. Тобто, середньостатистичне господарство отримало лише 246 тис. грн прибутку, поінформувала експерт.

Втім, малі фермерські господарства мають великий потенціал для розвитку.

Обираючи спеціалізацію господарств та набір культур для вирощування, власникам малого аграрного бізнесу слід орієнтуватися на ті види продукції, що мають стабільно зростаючий попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. А також на ті, які здатні забезпечити найбільшу віддачу – від 30 тис. грн до 100 тис. грн – в розрахунку на 1 га, зазначила Ольга Ходаківська.

Такими, на її думку, найближчим часом будуть органічні продукти, а також горіхи, квасоля, прянощі, сорго, нут, горох, сочевиця, гірчиця, льон, коноплі, горіхи, ягоди – малина, полуниця, ожина, суниця, чорниця, журавлина тощо.

Слід зауважити, що за останні десять років обсяги поставки українських нішевих видів продукції на зарубіжні ринки суттєво збільшилися. Зокрема, експорт квасолі і коріандру зріс у 2,4 разу, горіхів – в 1,5 разу, насіння гірчиці – в 1,7 разу, полуниці й суниці – у 9,8 разу, нуту – у 10 разів, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview