Говорити про перемогу рано: аграрії продовжать відстоювати свої права

Причиною цьому стала податкова політика, оскільки прийнята Парламентом правка № 180 забере право аграріїв на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті соняшника, сої, ріпаку, що завдасть збитків в розмірі 10-16 млрд грн.

Члени податкового комітету ВР намагалися врегулювати це питання та наполягають на його внесення до порядку денного засідання парламенту у четвер, 21 грудня.

Так, на засіданні комітету було досягнуто домовленості, що компенсацію експортного ПДВ буде збережено для соняшнику, для сої відміну сплати та компенсації експортного ПДВ буде відстрочено до 1 вересня 2018 року. Щодо ріпаку скасування ПДВ відбудеться ще пізніше – у 2020 році.

В ексклюзивному коментарі Аgroreview.com Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, заявив, що говорити про перемогу ще поки зарано.

«Акції протесту, які розпочалися в понеділок з перекриття доріг тривають. Вчора відбулося Всеукраїнське аграрне віче, де було прийнято рішення про пікетування засідання податкового комітету ВР. Ними була запропонована альтернатива, яка нас не влаштовує. Скасування ПДВ на експорт олійних буде відстрочено до 1 вересня 2018, замість 1 березня 2018 року. Але дата суті не міняє. Ми вимагатимемо від депутатів прийняття законопроекту №7403 (Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур), що розроблений Іваном Мірошниченком, членом Аграрного комітету ВР, та повного скасування правки № 180. Україна має торгівельні зобов’язання перед ЄС та іншими країнами. Тому ми завтра продовжимо відстоювати свої права», - заявив Денис Марчук.

Так, сільгоспвиробники планують провести мітинг у Києві 21 грудня з вимогою повернути відшкодування ПДВ при експорті олійних культур і залишити систему держпідтримки у вигляді квазіакумуляціі ПДВ.

Нагадаємо, Верховна Рада України звільнила від обкладання ПДВ операції з вивезення у митному режимі експорту сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року. Раніше депутати-члени аграрного комітету Ради опублікували спільну заяву, в якій заявили, що поправка №180 приймалася із порушенням регламенту. "Тому, під час голосування за підтримку названих поправок, велика частина народних депутатів України були введені в оману й не розуміли, що голосують за скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур", - йдеться у зверненні.
 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поліція "загубила" оригінали документів щодо банкрутства ДАК "Хліб Україна"

Теґи: 

Про це йдеться в Єдиному реєстрі судових рішень, передає УНН.

Так, у 2010 році австрійська компанія "Ф.Й. Ельснер унд Ко." звернулася до суду з проханням визнати ДАК "Хліб України" банкрутом, оскільки остання не спроможна була сплатити борг. Того ж року було розпочате відповідне судове провадження № 46/528-б.

У січні 2011 року провадження щодо справи про банкрутство ДАК "Хліб України" було зупинено, а матеріали справи передані до прокуратури Печерського району Києва.

Далі, за підслідністю, провадження передали до Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, а згодом - до Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області для проведення досудового розслідування.

Згодом вказану справу закрили "у зв’язку із відсутністю складу злочину".

Тим часом австрійська компанія "Ф.Й. Ельснер унд Ко." повторно звернулася до суду із вимогою поновити справу про банкрутство ДАК "Хліб України". У процесі оскарження попередніх рішень стало відомо, що оригінали матеріалів про банкрутство ДАК загублені.

Зокрема, у поліції повідомили, що оригіналів справи не мають.

"На запит "Ф.Й. Ельснер унд Ко." щодо надання інформації про повернення матеріалів справи до Господарського суду м. Києва слідчий слідчого відділу Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Сенін В.В. листом від 22.04.2015 повідомив, що в кримінальному провадженні № 120131110060003843 від 24.04.2013 відсутні будь-які оригінальні документи господарської справи № 46/528-б про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України", тому питання про повернення матеріалів господарської справи не розглядається, у зв'язку з їх відсутністю в матеріалах кримінального провадження", - йдеться у документі.

Як повідомляв УНН, на користь ДАК "Хліб України" суди передали вже п’ять підприємств Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ).

Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації підприємств ДПЗК зацікавленими особами.

Однак, така ситуація збентежила китайських інвесторів ДПЗКУ, які нещодавно приїздили з офіційним візитом до України і мали зустріч з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Як пишуть "Економічні вісті", китайська сторона запідозрила спробу української влади у спосіб виведення активів із ДПЗКУ до ДАК "Хліб Україна" уникнути виплат за півторамільярдним китайським кредитом.

У посольстві Китайської Народної Республіки ситуацію із кредитом та ймовірні претензії через нього до української влади коментувати УНН відмовилися, порадивши при цьому звернутися до українського уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні фрукти дорожчі ніж у Польщі

"В Україні за кілограм апельсинів доведеться заплатити на 14,1 гривні більше, ніж у Польщі. Так, зокрема, середня ціна в нашій країні становить 45 гривень за кілограм. Тоді як у сусідів – 30,9 гривень за кілограм", - зазначив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

За кілограм мандаринів в Україні у середньому доведеться заплатити 30 грн. У Польщі вони коштують 26,1 грн за кг.

"Ціна на лимони також різна в обох країнах. Так, у нас кілограм лимонів коштує 45 гривень. У сусідів — 39,4 гривні за кілограм", - додає експерт.

Щоправда, банани у Польщі дорожчі, ніж в Україні. Їхня вартість 30,9 грн за кг і 29 грн за кг, відповідно.

Таким чином "фруктовий кошик" у поляків коштує 127,3 грн за кг. В Україні — 149 грн.

"Наступного року практично всі продукти у Польщі будуть дешевші, ніж в Україні", - підсумував Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Бобові підвищать родючість ґрунтів

Про особливості сучасної технології та загальну роль гороху у сівозміні розповів Микола Малієнко, доктор сільськогосподарських наук, директор СТОВ «Перемога», пише superagronom.com.

За словами експерта, нестача органічних добрив — одна з головних причин негативної динаміки вмісту гумусу у ґрунтах. Одним зі шляхів підвищення родючості ґрунту фахівець називає введення у сівозміну достатнього обсягу бобових, зокрема, гороху. Адже бобові — це такі собі самодостатні культури, котрі фіксують азот з повітря, і не лише для власних потреб під час вегетації, а й «залишають» значну частку азоту в ґрунті для наступної культури.

«Науково обґрунтована сівозміна передбачає участь бобових культур в сівозміні щонайменше на 25%. Сьогодні ж бобові культури займають тільки 7,2%. Хочу зауважити, що переважну частку  в цих 7,2% складає соя — 6%. Горох же лише близько 1%, хоча це культура №1 для українського сільгоспвиробника, з якої повинна розпочинатися сівозміна», — наголошує Микола Малієнко.

Горох, каже експерт, забезпечує азотом не лише себе, а й як мінімум дві наступні культури. Тож введення гороху до сівозміни — шлях до отримання стабільних врожаїв та певної економії ресурсів.

Фахівець наголошує, що успішність рослинництва на сьогоднішній день великою мірою залежить від родючості ґрунтів, яка, у свою чергу формується тими культурами, що вирощуються у сівозміні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ВР відмовилася скасувати продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року

Відповідну постанову №7350-П про скасування рішення Верховної Ради про прийняття за основу і в цілому змін до Земельного кодексу щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель підтримали 66 народних депутатів (за необхідного мінімуму у 226 голосів), пише Інтерфакс-Україна.

Як повідомлялося, 7 грудня Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, перед введенням в Україні обігу сільгоспземель спочатку необхідно розробити й ухвалити законодавчу базу щодо формування розвиненої мережі фермерських господарств і сільгоспкооперативів.

Автори документа вважають, що продовження мораторію дасть змогу зняти соціальну напруженість, яка виникла в суспільстві на тлі політичних спекуляцій із цього питання, і надасть певний час для розробки механізму впровадження прозорого ринку земель сільгосппризначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміниться вартість української гречки в наступному році

Про це розповіли представники Національної академії аграрних наук України, пише etcetera.media.

Розширення

У 2017 році площі посівів гречки досягли 163 тисяч гектарів, при цьому 45% площ було засіяно вітчизняними сортами. За словами експертів це пов’язано з високою рентабельністю вирощування культури. Аграрії стверджують, що при правильних умовах, на 1 гектарі землі, засіяної гречкою, можна отримати чистого прибутку на 12 тисяч гривень.

"Гарний врожай гречки – це 2 тонни за гектар, але окремі господарства, ті які передбачливо готуються до вирощування цієї культури, приділяють значну увагу насіннєвому матеріалу, технології вирощування і збору цієї культури, отримують з одного гектара по 3 тонни крупи і більше", - каже Віктор Кабанець, директор Інституту сільського господарства НААН.

Падіння ціни

Відзначимо, що за 2017 рік, гречка виявилася єдиним продуктом, який подешевшав. Зараз 1 кілограм гречки коштує близько 17 гривень, що майже на 25% дешевше, ніж в минулому році. Якщо виробництво гречаної крупи буде і далі розширюватися, то ціни на один з найпопулярніших продуктів в Україні продовжать падати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview