Хто володіє сільгоспугіддями в Україні?

Про це пише propozitsiya.com.

Зокрема, Джон Шморгун нагадав, що сільгоспугіддя є найбільшим активом України. У 1999 році держвласність на землі була передана працівникам фермерських господарств - із обмеженнями за обсягом, який вони могли б особисто обробити або здати в оренду. Продаж сільгоспземель була заборонена. Мораторій на продаж було прийнято в січні 2001 року терміном на 3 роки, поки не буде прийнято Закон про ринок сільгоспземель і Закон про державний земельний кадастр. Відтоді в Україні діє мораторій на продаж землі.

Зараз невеликі земельні ділянки (паї) в 1-5 га, успадковані співробітниками колгоспів, реконсолідовано менеджерами агропідприємств, укладено безліч угод із пайовиками у вигляді довгострокових договорів оренди, що дозволяють зберігати цілісність полів. З 2004 року в Україні почався процес консолідації агропідприємств у корпоративні холдингові структури - агрохолдинги, які придбали основні фонди фермерських господарств (сховища, устаткування тощо). Це дало поштовх до утворення більш великих сільгосппідприємств, які стали називати агрохолдингами.


Дж.Шморгун розповів, що ці ТОП-70 компаній працюють на 6 млн га (20% орних земель). Також сільгоспугіддя в Україні арендуть близько 39 тис. дрібних фермерських господарств та індивідуальних фермерів, які працюють на 4,4 млн га (14% від загальної площі орних земель). Решта 68% сільськогосподарських земель розподіляються між власниками дрібних земель і фермерами або державною владою.

«Цікава демографія власників паїв. Їх загальна кількість оцінюється приблизно в 6,9 млн осіб - 16% від усього населення України! Переважна більшість цих землевласників живуть у селах. Згідно з опитуванням USAID в рамках проекту «АгроІнвест», приблизно 24% власників паїв старше 70 років. Середній власник паю -57-річний мешканець сільської місцевості з вищою освітою», - зазначає Дж. Шморгун і додає, що саме ця категорія людей буде основними продавцями сільгоспугідь, оскільки «більшість власників вступають у пенсійні роки і будуть розглядати продаж землі як можливість забезпечити гідну пенсію».

Керівник агрохолдингу передбачає, що мораторій на землю буде скасовано в 2018 році, якщо Україна буде дотримуватися рекомендацій МВФ.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині випускатимуть органічну рослинну олію

Про це повідомляє Думская.

На підприємстві, яке з 2010 року виробляє методом пресування лляну, кукурудзяну та соняшникову олію, встановили нову виробничу лінію, що дозволило в два рази наростити обсяги переробки насіння — до 120 тонн на добу. Створено додатково 65 робочих місць.

Продукція Березовського заводу йде в основному на експорт. Підприємство виробляє органічну продукцію, тобто використовує сировину, вирощену без синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна здійснила прорив у експорті борошна

За словами Сергія Сакіркіна (ПАО “Аграрний Фонд), зусилля українських борошномелів за останні п'ять років дали свій результат. При цьому, українські експерти прогнозували набагато менший результат – на рівні 370 тис. тон. Обсяг у 400 тис. тон прогнозували іноземні експерти, і вони мали рацію.

Таким чином, обсяги експорту борошна в 2016/17 МР виявилися вищими за торішні 344,2 тис. тон на 16%. За останні роки експорт борошна збільшується з року в рік приблизно на 15-20%.




Джерело малюнку: “АПК-Інформ”
 
Щомісячні обсяги відвантажень були помітно вищими за попередній сезон, за винятком вересня і жовтня 2016 року. Тим не менш, грудень і червень минулого сезону ознаменувалися небувалими обсягами, що перевищили 42 тис. тон – незадоволений попит на українське борошно, що спостерігався на ринку в останні місяці, дав результат.

При цьому, основним продуктом експорту було переважно борошно вищого ґатунку, з різними якісними показниками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Турки побудують борошномельний комплекс для "Аграрного фонду"

Про це повідомляє прес-служба ПАТ "Аграрний фонд".

"Ми отримали від турецького виробника — компанії Alapala Group, однієї з двох найбільших світових компаній в борошномельної промисловості, — пропозицію про постачання млинового обладнання. Фінансування буде здійснюватися турецьким "Ексімбанком" за ставкою EURIBOR (зараз нульовій) плюс 2,5%. Тобто, банк фінансує компанію Alapala, а вони з розстрочкою на п'ять років поставляють нам обладнання. Мова йде про кредит в 4,5 млн євро ", — розповів голова ПАТ "Аграрний фонд" Андрій Радченко.

Голова правління також зазначив, що наразі ще вирішується питання, де саме буде розпочато будівництво борошномельного комплексу: «Місце розміщення майданчика - питання відкрите. Теоретично, це може бути Київська область, де дуже висока концентрація хлібопекарських підприємств».

Керівник Аграрного фонду також додав, що передбачувана потужність майбутнього борошномельного комплексу - 150 тонн переробки зерна на добу: «Зараз в Україні діє близько 900 млинів, з яких лише близько 20 промислових, з обсягом переробки понад 100 тонн зерна на добу. Решта - локальні, які найчастіше заточені на приватні підприємства, мають локальний ринок збуту, а іноді і зовсім заточені під одного покупця».

За словами Радченка, окрім ефекту для підприємства, проект будівництва борошномельного комплексу матиме позитивний вплив для галузі і загального бізнес-клімату в державі, оскільки дасть сигнал міжнародним компаніям, що Україна залишається привабливою країною для інвестицій.

Варто зазначити, що наразі ПАТ «Аграрний фонд» не має власних виробничих потужностей, однак це не завадило Товариству зайняти 12% ринку борошна в Україні.

Довідка: Alapala Group (Туреччина) включає в себе 7 компаній, які працюють в промисловості, виробництві продуктів харчування, зовнішній торгівлі і будівництві.
Alapala Makina заснована в 1954 р, є найстарішим і головним підприємством Alapala Group. Компанія спеціалізується на будівництві об'єктів харчової промисловості та виготовленні обладнання для виробництва, транспортування та переробки зернових культур. Alapala Makina займає друге місце серед найбільших світових підприємств у сфері виробництва та будівництва обладнання для борошномельної промисловості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Аграрії можуть недоотримати бюджетні дотації в режимі «квазіакумуляції ПДВ»

Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Як наслідок, розподіл бюджетних дотацій, на які в держбюджеті поточного року передбачено 4 млрд грн для більш як 2,2 тис. суб’єктів підтримки, включених у відповідний реєстр, буде необ’єктивним – порушується планова розбивка помісячних обсягів фінансування, сформована на початку бюджетного року, поінформував науковець.

Механізм «квазіакумуляції» ПДВ, пояснив Леонід Тулуш, запроваджений як форма державної фінансової підтримки з 2017 року, спрямований на компенсацію галузям, орієнтованим переважно на внутрішній ринок, втрат від скасування спецрежиму справляння ПДВ.

Дія механізму «квазіакумуляції» ПДВ поширюється на аграрні підприємства, які займаються пріоритетними з точки зору держави видами сільгоспдіяльності – тваринництвом, вирощуванням овочів, винограду, фруктів, ягід, цукрового буряку, зауважив експерт.

За його словами, специфіка механізму «квазіакумуляції» полягає у повній сплаті суми ПДВ, згенерованого дотаційними видами діяльності, до бюджету із наступним поверненням її частини у вигляді бюджетної дотації у автоматичному режимі за спеціальним порядком.

При цьому відповідно до положень пунктів 10 та 11 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, при визначенні суми бюджетної дотації, виплачуваної в режимі «квазіакумуляції» ПДВ, розраховується так званий «коефіцієнт пропорційності». Він визначається, зауважив науковець, як відношення загальної суми сплаченого сільгосппідприємствами спецПДВ, генерованого дотаційними видами сільгоспдіяльності (окремо по птахівничих підприємствах, окремо – по інших сільгосппідприємствах) – до суми виділених на відповідний період бюджетних асигнувань із врахуванням залишків асигнувань попереднього періоду.

Враховуючи те, що у серпні виплачувалась дотація – фактично, поверталася частина сплаченого ПДВ, згенерованого дотаційними видами діяльності, – за червень, то і база для співставлення відповідних сум повинна була братись станом на початок червня, зауважив Леонід Тулуш. Сукупно обсяг відшкодованого ПДВ мав би скласти 1046,9 млн грн, тобто 26,2% передбаченої на рік суми у 4 млрд грн.

Фактично, станом на серпень 2017 року, за результатами п’яти виплат – за лютий-червень – вже витрачено 1914,7 млн грн або майже половину (47,9%) річного фонду бюджетних дотацій, поінформував експерт.

Але ж, зауважив Леонід Тулуш, попереду заплановано ще шість виплат – за липень-грудень – на які, згідно планового помісячного річного розподілу, припадає майже три чверті від річного обсягу фінансування.

За наявного підходу до нарахування бюджетних дотацій джерело для фінансування необхідних сум за листопад-грудень буде відсутнє, вважає експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як протидіятимуть рейдерським нападам на фермерів

Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів України.

"Сьогодні нам треба якомога краще координувати роботу оперативних штабів у всіх регіонах України, налагодити взаємодію центральних та місцевих органів для захисту фермерів. Коли аграрії потерпають від бандитів, котрі зазіхають на їхню землю та врожай, то швидкість та якість реагування - це найважливіше", - наголосив Степан Кубів.

Він зауважив, що формування робочої групи дозволить оперативно обмінюватися інформацією з регіонів, координувати дії міністерств, правоохоронних органів та аграрних асоціацій на захист фермерів.

Також він наголосив, що треба якнайширше поінформувати населення у регіонах про існування антирейдерських штабів на базі облдержадміністрацій.

"Антирейдерські штаби, виключаючи мобільні групи, працюють в усіх областях і уже прийняли близько 3000 осіб. Адреси інших пунктів можна знайти на сторінці Мін’юсту. Люди мають дізнатися, що це реальна і безоплатна допомога Уряду, якою вони можуть скористатися максимально близько від дому. Для цього треба вибудувати якісну комунікацію по усій Україні, щоб у найменшому селі фермер знав куди звертатися по допомогу і що він її отримає у найкращій якості", - прокоментував Степан Кубів.

За результатами засідання робочої групи правоохоронні органи та органи державної влади отримали доручення посилити відповідальність за незаконні рейдерські дії щодо фермерів, а також низку доручень для покращення швидкості та ефективності реагування на випадки незаконних або бандитських рейдерських дій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview