182818
178171

III щорічна конференція «Транспортна логістика та склад в агробізнесі»

Побудовано нові та реконструйовано діючі елеватори, зерносховища оснащуються найсучаснішим обладнанням, але сказати, що в цій сфері все гладко, не можна. Є перекоси з географічним розташуванням великих і дрібних елеваторів, досі ведуться суперечки про доцільність змішування партій зерна на лінійних елеваторах.

І, на жаль, не дивлячись на процес реформування ринку транспортних послуг в Україні, ситуація з перевезеннями в країні залишається дуже напруженою. Багато зернових компаній виявляють зацікавленість у використання річкового транспорту, але не прийняті необхідні закони. Останнім часом український монополіст "Укрзалізниця" йде на діалог з виробниками зерна, анонсує зміни, але результатів поки не бачить ніхто. Аграрії та трейдери замість того, щоб нарощувати експорт і виходити на нові ринки, змушені вирішувати транспортні питання. З якимись викликами можна впоратися на рівні ефективної організації роботи департаментів логістики сільгосппідприємств, а якісь знаходяться в компетенції держорганів.

Ці та інші теми стануть предметом пильного розгляду на III щорічній конференції "Транспортна логістика та склад в агробізнесі", яку "ПроАгро Груп" проведе 17 травня 2018 року. Серед основних питань:

  • Достатність потужностей елеваторів в Україні та перспективи їх розширення; точки зростання елеваторних потужностей
  • Малі та фермерські елеватори: чи буде бум будівництва?
  • Змішування партій зерна на лінійних елеваторах з точки зору оптимізації логістики: за та проти
  • Забезпечення надходження та відвантаження зерна з елеватора: розрахунок навантаження, вимоги до обладнання, організація та оптимізація роботи
  • Взаємодія елеватора та перевізника: взаємні вимоги та конфлікти
  • Збір і транспортування врожаю: виявлення слабких місць в логістиці, оцінка впливу на кількість і якість, шляхи оптимізації
  • Контейнерні відправки агропродукції
  • Залізничні перевезення: що змінилося за останній час
  • Збереження кількості і якості вантажів при транспортуванні
  • Організація логістики компанії з закупівлі зернових
  • Річкова логістика зерна в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку
  • Місце департаменту логістики в структурі агрокомпанії і його взаємодія з іншими підрозділами

Спікерами заходу виступлять професіонали з аграрного сектора з великим практичним досвідом управління транспортною та складською логістикою, які готові запропонувати свої варіанти оптимізації логістичної складової і зменшення її вартості. Конференція стане платформою для професійного спілкування та обміну думками.

Приходьте за новими знаннями та корисною інформацією, чекаємо Вас 17 травня 2018 року в київському Admiral Hall на Хрещатику на III щорічній конференції "Транспортна логістика та склад в агробізнесі"!

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в інформаційну компанію "ПроАгро Груп":

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Порошенко і Гройсман обдурили колгоспників

За словами експерта, в селах пенсії зросли в рази менше, ніж в містах. Люди, які відпрацювали 30-35 років в колгоспах, отримали надбавку в 50-150 гривень. Зростання цін призвело до того, що люди стали жити гірше, ніж до пенсійної реформи, пише etcetera.media.

«Люди в принципі розачаровани політикою і політиками. Скрізь невдоволення, розчарування, ненависть і апатія», – так прокоментував Постоловський свої враження від поїздок в глибинку.

Експерт зазначив, що децентралізація та створення об’єднаних територіальних громад призвели до того, що в деяких селах ситуація стала поліпшуватися. Там, де до влади приходять ініціативні люди, з’являється можливість ремонтувати школи і дороги, вирішувати інші питання. Однак в більшості сіл змін немає, а керівники скаржаться на відсутність можливостей.

Нагадаємо, з початку 2016 року середня зарплата в Україні зросла на 80%, а допомога і мінімальна пенсія – лише на 30%. Основні продукти за цей час подорожчали на 50-80%. Таким чином, найбідніші групи населення стали жити набагато гірше.



Без імпорту Україна не в змозі задовольнити потреби аграріїв у азотних добривах

Ще до введення додаткових антидемпінгових мит було завезено багато товару, включаючи суміші NPK із високим вмістом азоту, що наразі призводить навіть до надлишку товару на ринку. Про це повідомляє прес-служба ДП «Держзовнішінформ».

«Проте у довгостроковій перспективі без імпорту Україна поки що не в змозі задовольнити потреби аграріїв у азотних добривах. Так, у 2017 році сукупний обсяг виробництва селітри в Україні, який становив 1065 тис. тонн, зміг задовольнити внутрішній попит аграріїв лише наполовину», – наголошує начальник відділу досліджень ринків хімічної промисловості та фармацевтичної сировини ДП «Держзовнішінформ» Марина Григораш.

«При цьому щоб скоротити ввезення продукції з Російської Федерації, потрібно розширити можливості диверсифікувати поставки добрив в Україну шляхом скасування діючих мит на імпорт добрив з інших країн. Українська влада вже зробила певні кроки у цьому напрямку у вигляді подання пропозицій щодо встановлення нульових ставок імпорту для усіх країн постачання, окрім РФ. Але спочатку варто запровадити дану норму на законодавчому рівні і вже потім лібералізувати ринок, поступово переходячи на альтернативний імпорт. Крім того, потрібно вирішити питання з логістикою, зокрема при поставках товару з Європи», – зазначає експерт.

Нагадаємо, у 2017 році в Україну було імпортовано 338,8 тис. тонн аміачної селітри. З них із РФ – лише 12,9 тис. тонн, що складає 4% від загального обсягу. Проте обсяги ввезення з Росії добрив, альтернативних до аміачної селітри, збільшились у 2017 році майже в три рази порівняно з 2016-м. Розрахунковий обсяг імпорту замінників у 2017 році становив близько 400-500 тис. тонн, що у сукупному обсязі поставок із РФ лишило її лідером при імпорті в Україну добрив, що містять 33-34% азоту.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Скільки витрачають українці на купівлю алкоголю

Так, за даними Держстату, у середньому кожен мешканець України витрачає 575 грн на алкогольні напої в рік, пише УНН.

Зокрема, у 2017 році кожен українець витратив 287 грн на горілку та лікеро-горілчані вироби. Дещо меншими є витрати співвітчизників на вина – в середньому 137 грн на одного українця.

Також повідомляється, що минулого року кожен українець витратив 89 грн на коньяк та ще 61 грн на шампанське.

Загалом минулого року українці витратили понад 12 млрд грн на горілку та лікеро-горілчані вироби, 5,8 млрд грн – на вина. На коньяк та шампанське українці витратили 3,8 млрд грн та 2,6 млрд грн відповідно.

Нагадаємо, українці стали витрачати більше грошей на алкоголь і тютюн. Пов’язано це, в першу чергу, з інфляційними процесами. Ціни ж на горілку та вино вітчизняного виробництва поки зберігають стабільність.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ризики та протидія шахрайству»: успішні кейси та сучасні підходи

Від зловживань не застрахований ніхто, всі департаменти компаній змушені вживати конкретних заходів щодо профілактики правопорушень.

Як з'ясували в ході численних дискусій учасники конференції, все на підприємстві залежить від людського фактора, тому кілька доповідей були присвячені саме роботі з персоналом - особливостям найму, періодичному тестуванню, навчанню, матеріальним і нематеріальним методам заохочення. Ця тема докладно висвітлювалася спікерами з компаній "Етіконтроль" і Midot і так чи інакше була присутня у виступах інших доповідачів.

Щоб знизити залежність від помилок співробітників, багато агрокомпаній активно впроваджують автоматичні системи. У першому блоці конференції фахівці ділилися успішним досвідом використання різних автоматичних систем управління та контролю. Учасники конференції дізналися про переваги застосування сучасних технологій від спікерів з "Глобал Гіс", "Агротрейд», Ukrlandfarming. Дуже важливий комплексний підхід до протидії шахрайства і важливо, що керівництво підприємств активно бере участь в боротьбі зі зловмисниками. Так відбувається в "Чернігівської індустріальній молочній компанії" та ГК «Арніка», практичні кейси цих підприємств викликали великий інтерес у всіх гостей.

Спікери з Delta Wilmar і Bayer в своїх виступах торкнулися гострих для компаній питань - крадіжок при перевезенні сільгосппродукції залізницею та підробок засобів захисту рослин. Проблема виявилася знайомою дуже багатьом учасникам конференції, які доповнювали виступаючих і ділилися власним досвідом.

Жарку дискусію викликала тема рейдерства. На жаль, незважаючи на вдосконалення законодавства та превентивні заходи з боку компаній, впевненості в повній захищеності від захоплень немає ні у кого. Думки юриста компанії К.А.С. Group і Михайла Апостола, радника міністра внутрішніх справ, розділилися, кожен із спікерів відстоював свою точку зору.

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна – третій найбільший постачальник агропродукції в Туреччину

За останні 5 років експорт з нашої країни зріс на 240,6 млн дол США, а імпорт впав майже наполовину – на 262,5 млн дол США або -47%, повідомляє УКАБ.

Туреччина є одним з найбільших торгових партнерів України та займає 6-те місце серед покупців та третє місце серед постачальників агропродовольчої продукції.

Торговельне сальдо агропродукції між Україною та Туреччиною позитивне для нашої країни. Так, у 2017 році було експортовано вітчизняної агропродовольчої продукції на суму 928,9 млн дол США, в той час як імпорт з Туреччини склав 293,1 млн дол США.

Основними статтями експорту агропродовольчої продукції з України до Туреччини є соєві боби (30% у структурі), кукурудза (11%), соняшникова олія (11%), пшениця (11%), а також висівки (9%). За останні 5 років суттєвий прорив відбувся у поставках вершкового масла, цукру і бобових. Так, за результатами 2017 року було реалізовано цукру на 24,5 млн дол США, масла на 24,2 млн дол США, а також свіжих бобових на 20,1 млн дол США і охолоджених бобових на 15,3 млн дол США.

«Україна все більше розширяє асортимент продукції, що постачається в Туреччину, диверсифікуючи товарні позиції. Якщо ще п’ять років тому до Туреччини поставлялося 126 видів агропродовольчої продукції, то у 2017 їх було вже 145. Вдалося розпочати реалізацію бобових і соєвої макухи, маргарину, солоду і солодових екстрактів, виноградних вин, вермутів і пива, а також горіхів», - прокоментувала Дар’я Гриценко, аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу.