182818
178171

Іспанська фермерка, схожа на Трампа, стала зіркою інтернету

Іспанська журналістка опублікувала фотографію фермерки, яка разюче схожа на президента США Дональда Трампа. У муніципалітеті Кабана-де-Бергантіньйос в Галісії журналістка Паула Васкес робила репортаж про наслідки штормів в сільській місцевості і попросила попозувати для фотографії місцеву жительку Долорес Лейс Антел, пише comments.ua.

Фото стало  популярним через сильну схожість Долорес з президентом США Дональдом Трампом та миттєво розлетілося по соцмережам.
Жінка розповіла, що в той момент, коли  зустріла журналістів, вона йшла на ферму, щоб зібрати капусту.

Журналісти почали задавати їй питання і зробили кілька фотографій. Жінка розповіла їм, що ніколи не цікавилася соцмережами та інтернетом, а також ніколи не користувалася смартфоном.

"Мене це ніколи не цікавило, але я бачила щось, що мені показували дочки. Вони кажуть, що ця фотографія зробила мене знаменитою — я не дуже розумію чому. Вона, здається, широко розійшлася. Думаю, це через колір мого волосся", — сказала вона.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


МінАПК виступило ініціатором заборони імпорту сульфату амонію з РФ

Міністерство аграрної політики і продовольства України виступило ініціатором заборони імпорту з Російської Федерації двох видів азотних добрив: сульфату амонію, а також суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Про те, що саме аграрне відомство ініціювало дану пропозицію, стало відомо з матеріалів судового провадження щодо визнання незаконними положення урядової постанови про заборону імпорту відповідних речовин.

Згідно з документами, уряд не мав наміру забороняти імпорт зазначених добрив, але включив дані положення у постанову після отримання відповідних зауважень від Мінагропроду. При цьому дане рішення було прийняте без проведення жодних консультацій із учасниками ринку.

Аграрне міністерство не врахувало того факту, що власних потужностей з виробництва сульфату амонію в нашій країні не вистачає, і це підтверджують самі хіміки, а РФ була основним постачальником даної продукції в Україну. Відтак заборона імпорту цих добрив призведе до їхнього дефіциту на вітчизняному ринку. При цьому існує пряма необхідність у внесенні в ґрунти добрив, що містять сірку. Через існуючий дефіцит та завищені ціни на добрива всередині країни аграрії вимушені вносити їх значно менше за норму, що призводить до виснаження земель. В результаті Україна недоотримує значний об’єм врожаю.

Тому 29 січня 2018 року ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ПП «МІНЕРАЛІЗ», ТОВ «Виробниче об’єднання «Адамас», а також ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» звернулись до Адміністративного суду міста Києва з проханням визнати незаконними положення постанови Кабміну від 20.12.2017 № 1022 у частині, яка стосується щодо заборони імпорту сульфату амонію, а також суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами, походженням з Росії.

Нагадаємо, за даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з недостатнім внесенням добрив щорічно складають понад 32 млрд грн. А кожен гектар українських сільгоспземель щороку втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.



Уряд затягує процес передачі земель громадам

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу ВАР.

Як повідомляється, проблема полягає в тому, що цей процес закріплений лише в урядовому розпорядженні, а не на рівні закону, а сама постанова Кабміну прописує передачу земель ОТГ лише за «заявницьким» принципом. Іншими словами, процедура розпочинається з моменту подачі громадою заявки до відповідного обласного Держгеокадастру, який може навмисно затягувати терміни передачі земель через, наприклад, неправильне оформлення заявки.

«Держгеокадастр не в змозі швидко приймати рішення у разі виникнення якихось спірних питань. Плюс завжди існують корупційні ризики. На місцях депутатський корпус і землевпорядники зможуть ефективніше управляти землями», - зазначив Віктор Молоток, ФГ «Калмичанка».

Аграріїв впевнені, що управління землями на місцях мінімізує корупційні ризики, сприяє підвищенню ефективності управління ділянками та поглибленню процесу децентралізації. Однак, ВАР повідомляює, що Кабінет міністрів затягує процес передачі земель громадам.

 «Усі земельні питання однозначно буде простіше вирішувати на місцях, коли самі фермери зможуть приймати рішення. Держава, на жаль, дискредитувала себе в даному питанні», - Андрій Бобровицький, фермер з Луганщини.

В Аграрній Раді вважають, що для ефективної передачі земель необхідно прийняти закон, який забезпечить реформування Держгеокадастру і запровадить комплексний підхід до передачі земель державної власності у розпорядження ОТГ.

 



ДПЗКУ збільшила чистий прибуток в 11,3 рази

Теґи: 

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ДПЗКУ) за підсумками січня-березня 2018 року збільшило чистий прибуток в 11,3 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року – до 519,57 млн грн, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з квартальним звітом компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід у першому кварталі збільшився на 2,2% - до 3,047 млрд грн.

Валовий прибуток скоротився на 38,6% - до 255,1 млн грн, операційний - у 5,4 рази, до 43,3 млн грн.

У той же час стаття "інші доходи" ДПЗКУ у першому кварталі показала зростання в 6,8 рази – до 2,275 млрд грн.

Як повідомлялося, в 2016 році ДПЗКУ скоротила чистий збиток майже в п'ять разів порівняно з 2015 роком - до 765,5 млн. грн. Її чистий дохід від реалізації в 2016 році зріс на 5,6% - до 13,1 млрд грн.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ціна на українську кукурудзу знижується через скорочення експортного попиту

Про це повідомляє Graintrade, пише landlord.ua.

Згідно інформації, закупівельна ціна на кукурудзу на СРТ-порт складає $ 188-190 за тонну або 5850-5950 гривень за тонну.
«При прогнозованому USDA обсягу експорту кукурудзи з України у 2017/18 МР на рівні 20 млн т станом на 20 квітня на зовнішні ринки поставлено лише 14 млн т, що на 1,7 млн т поступається показнику на відповідну дату минулого року», — йдеться у повідомленні.

Разом з цим, ціни на кукурудзу в США, напроти зростають.

«Через затримку посівної кампанії в США травневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго виросли до $ 155,2 за тонну. Кукурудзою тут засіяно лише 5% запланованих площ проти 10% на цю дату у минулому році та 9% в середньому за 5 років. Різниця між ціною української та американської кукурудзи сягнула максимального в сезоні рівня $ 45 за тонну», — підрахували аналітики.

Та додали, що додатково на ціни в США тисне скорочення середньодобового виробництва етанолу нижче психологічного рівня 1 млн барелів до 985 тис барелів/добу.

«Зменшення врожаю кукурудзи в Бразилії на тлі активного експорту сприяє зростанню цін на внутрішньому ринку. Уряд країни оголосив чергу аукціонів з продажу майже 1 млн т кукурудзи з держрезервів задля збільшення обсягу пропозицій зернової на внутрішньому ринку, насамперед, для тваринників, які дуже стурбовані суттєвим зростанням цін на фуражне зерно», — кажуть фахівці.

Ваш вибір 'Цікаво'.


AgroGeneration інвестує близько €10 млн в розширення елеваторних потужностей в Україні

Для цього компанія збирається інвестувати близько €10 млн ($12 млн). Про це пише elevatorist.com.

«У нас є плани щодо радикального розширення потужностей. Ми хочемо отримувати найвигідніші ціни, чого не маємо в даний час як за фінансовими, так і за логістичними причинами»,— сказав в інтерв'ю Reuters віце-голова компанії П'єр Данон.

Відзначається, що в 2016 р. потужності зберігання AgroGeneration склали 240 тис. т. За словами П'єра Данону, збільшувати елеваторний потенціал компанія буде в північному регіоні України, де сільськогосподарські угіддя.

Керівник впевнений, що зараз саме час інвестувати в елеватори.

«Для нас це значні інвестиції. Наша ідея полягає в тому, що після ведмежого циклу (падіння вартості зернових — ред.) ми входимо в злегка бичачий (курс на зростання вартості — ред.), так що ніколи не було кращого часу для цього», — сказав він.