IT успішного аграрія

Юрій Петрук, президент AgTech Ukraine, виспупив із доповіддю "Незакриті ніші в агро IT-технологіях, потреби в розробках", в якій проаналізував тренди і тенденції на ринку IT-програм для сільського господарства. Спікер описав найновіші досягнення, представлені на різних міжнародних виставках: використання віртуальної реальності для навчання роботі зі складною технікою, з новими технологіями, створення дуже точних моделей для зрошення, виявлення і знищення бур'янів лазером, застосування агророботов. Крім того, Юрій Петрук повідомив про запуск мікросупутників, які будуть забезпечувати споживачів оперативними знімками заданих ділянок і територій. Президент Асоціації перерахував незайняті ніші в агросекторі України. Найближчим часом стане затребуваною технологія відстеження безперервного ланцюжка руху товарів "З поля до споживача". Головна мета асоціації AgTech - перетворити Україну з експортера ресурсів в постачальника IT-технологій для агробізнесу.

 

На думку експерта, топ-8 агро технологій виглядає так: 

  1. Програмне забезпечення для кооперативів (взаємодія між учасниками, стандартизація процесів, облік та планування, навчання, дорадництво, користування базами знань).
  2. Food Value Chain Traceability (відслідковування походження продукції).
  3. Впровадження BlockChain (смарт-контракти на торгових майданчиках, форвардні та ф'ючерсні договори для залучення капіталу, токенізація продукції, traceability).
  4. Приватні мережи чи локальні ІоТ оператори (LoRa, WAN, SigFox).
  5. Мережа метеостанцій із щільним покриттям та прийнятною для моделювання точністю даних.
  6. Розробка алгоритмів Computer Vision, тренування нейронних мереж, створення тренувальних датасетів.
  7. Системи для автоматизації управління зрошенням та змішування добрив і пестицидів для фертигації.
  8. Системи інтеграції данних із різних джерел та комплексні системи визначення взаємозалежностей між різними типами даних.

 

Фрагмент трансляції наживо можна переглянути тут або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Овеча ферма виявилася підпільним спиртзаводом

На території с. Малі Єрчики, Сквирського району Київської області співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві спільно з прокуратурою та залученням експертів ДП «Укрспирт» ліквідували завод в якому виготовлявся фальсифікований спирт.

Про це повідомляє прес-служба ДП "Укрспирт".

Підпільний завод з виробництва спирту було замасковано під звичайну овечу ферму.

Підпільним його можна назвати у прямому сенсі, адже виробничі потужності були розташовані під землею на глибині до 5 поверхів.

Обладнання підземного заводу пристосоване для перероблення контрафактного закордонного технічного спирту у питний.

У приміщеннях присутній характерний запах рідини подібний до запаху автомобільних омивачив. Рідина віддана на експертизу.

Правоохоронцями вилучено 15 тис. літрів виготовленого на цьому заводі фальсифікату та обладнання загальною орієнтовною вартістю 6,4 млн. грн.
Відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 204 (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, виготовлених з неякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей) КК України.

За думкою фахівців навіть на такому устаткуванні неможливо досягнути повного очищення денатурованого спирту.

Що за субстанція пропонувалася кінцевому споживачеві - невідомо.

Слідство має з`ясувати походження обладнання та власників «виробництва».

Про масштаби говорить потужність заводу від 7 до 15 тонн спитру на добу. Це від 14 до 30 тис. умовних пляшок горілки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціна на печериці впевнено йде вгору

Такий прогноз зробили у Національному грибному агентстві UMDIS. Згідно повідомленню, на ринку спостерігається дефіцит цієї продукції, а це в свою чергу впевнено штовхає ціни на гриб вгору, пише landlord.ua.

«За даними виробників, причина браку гриба викликана недостатньо високою врожайністю і заметами снігу, тривалий процес відвантаження компосту. Стабільне зростання ціни дає можливість прогнозувати завтрашню ціну з господарств до 50 гривень за кілограм печериць», — кажуть в агентстві.

Так у центральній частині України виробники називають сьогоднішні ціни в діапазоні від 38 до 46 гривень за кілограм печериць з ферми. При цьому, окремим посередникам сьогодні ще вдається знайти гриб по 38-40 гривень за кілограм.

«Велике господарство, яке докуповує гриб для продажу на торгівельні мережі, називає ціни 41-42, при цьому відвантажуючи супермаркетам сьогодні гриб по 46 — 46.50 з ПДВ. Інші господарства називають ціни 45-46 при відвантаженні за межі Київської області. В Одесі повідомляють, що вчора надходили пропозиції з Київської області продати гриб з господарств по 43 гривні», — йдеться у повідомленні.

За даними національного грибного агентства, ціна на ринках в центральній частині України сьогодні — 43-47 гривень. При цьому по 43 віддають гриб гіршої якості, 45 — робоча ціна. Західний регіон відрізняється великою одностайністю, ніж центральний: ринки торгують хорошим грибом по 45 гривень. У східному регіоні сьогодні кількість продукції в господарствах починає поступово збільшуватися. Ринки Дніпра торгують по 38-40 гривень, тоді як Харкова — по 50-52 гривні.

«У південній частині країни на великому підприємстві кажуть: гриба на ринках не так багато, проте у них його зараз вистачає для відвантаження на інші регіони. Ціна на ринках Одеської та інших областей сьогодні однакова — 45 гривень, зі стабільною тенденцією до зростання. Для порівняння, ціна минулої п’ятниці — 38 гривень.  Завтра вона обіцяє ще підрости. На мережі гриб відвантажують по 47 гривень з ПДВ», — додали в агентстві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яблуневий сад окупається за 10 років і ще п’ять працює на прибуток

А додавши витрати на захист від заморозків, сітку від граду, техніку, сховище, сортування і т. п., можна вийти на суму в €80-100 тис. Такими розрахунками поділився Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, пише agroday.com.ua.

На його погляд, витрати на захист від граду і заморозків дадуть хорошу віддачу — продукцію можна буде експортувати й отримувати хорошу ціну.

Витрати на сховище знадобляться в будь-якому випадку. Причому обсяги сховищ потрібно планувати виходячи з урожайності. При 70 т/га товарного яблука доведеться викласти майже стільки ж тисяч євро на гектар.

«Аби за 10 років окупити сад, і 5 років попрацювати на прибуток, потрібно отримувати на кожному кілограмі від 9 до 15 євроцентів чистої маржі кожен рік. Іншими словами, від 3 до 5 грн на кожному кілограмі, що дуже навіть реально», — вважає фахівець.

Ярмак акцентує на тому, що в сегменті яблук Україна може стати більш успішною, ніж Польща. Цьому сприяють багато факторів, у тому числі погодні.

Приміром, у більшості регіонів Україні вдвічі менше дощів, ніж у Польщі. Це дозволяє ефективніше здійснювати захист рослин. Також у нас значно більше сонячних днів, що добре позначається на смакових якостях фруктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Міленіали звільняються з офісів і стають фермерами

Принаймні, так стверджує Кімбел Маск (Kimbal Musk), підприємець і ресторатор, молодший брат «того самого» Ілона Маска (Elon Musk).

Про це пише imena.ua.

Більш ніж десятиліття Кімбел відпрацював у галузі технологій, а потім зосередився на тому, що було його справжньою пристрастю — місцевим виробництвом продуктів споживання. Цього року він вперше бере участь в Міжнародному економічному форумі в Давосі, Швейцарія, і, відповідаючи на запитання про food-тренди 2018-го, стверджує наступне: все більше молоді змінює роботу в офісі на зайнятість у сільському господарстві нового зразка.

Сьогодні Кімбел Маск робить все для популяризації самостійного вирощування продуктів харчування, збільшення кількості місцевих виробників і постачальників їжі. Він керує мережею ресторанів The Kitchen, а також масштабною програмою з будівництва навчальних садків у загальноосвітніх школах. Неприбуткова кампанія Big Green має на меті привчити дітей до розуміння того, звідки береться їжа, а також перевести школи на більш здорове харчування.

« Останні 20 років технології давали нам можливість розвиватися багатьма новими і цікавими напрямками. Однак, таке життя, сповнене технологіями, є відірваним від загального життєвого циклу. Соціальні зв’язки між членами однієї спільноти слабнуть через технології. Але тепер ми бачимо, що фермери-урбаністи продають напряму свої продукти споживачам, таким чином, долучаються до спільноти.»

Можна сказати, що своїми програмами Маск-молодший власноруч виховує наступне покоління американських фермерів. Він стверджує, що вже відбувається зростання кількості фермерських спільнот у містах, які таким чином відновлюють стосунки між собою та зі своїми сусідами. Кімбел Маск також започаткував у Нью-Йорку акселератор Square Roots для розвитку міського фермерства у приміщеннях. Молоді підприємці розвивають вертикальне землеробство, вирощують рослини під LED-лампами та впроваджують нові технології, без використання шкідливих хімікатів.

Однак, Кімбел не єдиний у таких спостереженнях — його слова підтверджують звіти по зайнятості населення США. Вдруге за останні 100 років зафіксовано збільшення кількості фермерів у віці 25-34 роки, — такі дані наводить Департамент сільського господарства США у своєму звіті «Census of Agriculture». В окремих штатах, включаючи технологічну Каліфорнію, кількість нових фермерів за останні 10 років збільшилася на 20%. Майже 69% молодих фермерів мають диплом про вищу освіту — цей показник приблизно в 2 рази перебільшує загальний серед населення США.

Налагодження зв’язків зі спільнотою — це тільки перший, найочевидніший результат збільшення кількості фермерів-міленіалів. У виданні The Washington Post переконані, що цей тренд вплине на всю систему харчування країни. За даними того ж Департаменту сільського господарства, молоде покоління фермерів більш схильне обробляти менші ділянки землі, застосовувати нові розробки, вирощувати органічні продукти. Кімбел Маск переконаний, що люди, одного разу спробувавши їжу від місцевих нових фермерів, вже не захочуть повертатися до мас-ринку. Можливо, образ фермера стане новим модним трендом серед розвинутої IT-спільноти вже найближчим часом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде малиновий сезон в Україні 2018 року

Про це «Інфо-Шувар» повідомили одразу кілька українських підприємств, які спеціалізуються на шоковому заморожуванні ягід та овочів. Інформація про наявність нереалізованих запасів замороженої малини підтвердили і польські переробні підприємства.

Ця новина стала досить несподіваною для всіх учасників ягідного ринку. Втім , фахівці впевнені, що навіть за наявності певних обсягів нереалізованої замороженої малини боротьба за сировину в 2018 році між переробними підприємствами тільки посилиться. Водночас, зростуть і вимоги до якості.

Нагадаємо, з серпня по жовтень 2017 року, ціни на свіжу малину в Україні зростали майже щодня під впливом ажіотажного попиту з боку підприємств України та ЄС. Така активність була обумовлена дефіцитом сировини в Польщі та Сербії, де було втрачено врожай малини через весняні заморозки. Ситуація виглядала досить серйозною, переробні підприємства не були впевнені навіть в тому, що української малини вистачить для того, щоб хоча б задовольнити потребу постійних клієнтів. Завдяки цьому, ціни на українську заморожену малину восени сягнули досить високих показників: європейські компанії погоджувались скуповувати малиновий грис по 1,1 EUR/кг, а ціни на сировину екстра класу подолали межу 1,8 EUR/кг.

Втім, вже на початку зими стало зрозуміло, що інформація про нестачу сировини була м’яко кажучи перебільшеною, сьогодні на переробних підприємствах запаси замороженої малини суттєво більші, ніж рік тому, а ціни на заморожену продукцію за останні 3-4 місяці впали на 30%. Виробники замороженої ягоди кажуть, що сьогодні попит на продукцію майже нульовий, хоча ціни вже опустились нижче її собівартості. Деякі фахівці ринку пов’язують цю проблему, в тому числі, із досить низькою якістю української замороженої ягоди, яка лишилась на залишках.

"Ми дійсно шоковані ситуацією на ринку замороженої малини. Ще восени польські компанії законтрактували великі обсяги замороженої малини, а тепер відмовляються їх закуповувати. Фактично, сьогодні на наших складах «застрягли» тільки малина та смородина. Вишня, чорниця та суниця розпродались миттєво. Звичайно, якщо до середини літа наявні запаси не будуть розпродані, ми вимушені будемо скоротити обсяги закупівлі свіжої малини в 2018 році і суттєво підвисити вимоги до якості сировини, тому що сьогодні переробні підприємства мають проблеми з продажами продукції, яка вироблялась із сировини низької якості",– розповідає Маріанна Вакульчик, управляючий партнер компанії All Berry.

Нагадаємо, «малиновий бум» в Україні розпочався ще 3 роки тому. Малина на ряду із лохиною і сьогодні лишається одним з лідерів за темпами розширення виробничих плантацій. Зрозуміло, що за нормальних погодних умов, продуктивність насаджень в наступні роки буде тільки збільшуватись, тобто конкуренція між виробниками та населенням на ринку зростатиме.

"Вихід в даному випадку лише один – займатись цим бізнесом дійсно професійно.

На стабільний збут можуть розраховувати лише постачальники якісної малини, які до того ж спроможні контролювати собівартість продукції через підвищення продуктивності насаджень. За таких умов, потреба в сезонних працівниках буде меншою, але і умови для сезонних робочих повинні бути не гіршими, ніж в Польщі", - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Збільшення частки професійних гравців в малиновому бізнесі України – це не нова і вже досить чітка тенденція. За даними компаній, які спеціалізуються на продажу посадкового матеріалу, в цьому сезоні суттєво скоротились замовлення з боку господарств населення, тому що вони вже в минулому сезоні не могли розраховувати на більш менш задовільну ціну через проблемну якість своєї малини. А от продажі саджанців для професійних плантацій суттєво зросла.

"Цього року в нас суттєво скоротились мінімальні замовлення від населення, натомість суттєво збільшились замовлення для закладання плантації від 5 га та більше, такі виробники вже можуть дозволити собі агронома і вести бізнес на досить високому професійному рівні. Майже 90% замовлень - це ремонтантні сорти малини, тобто з фокусом на переробні підприємства. Також суттєво збільшився попит на саджанці органічної малини", – розповідає Олег Босий, аналітик ягідного ринку, управляючий партнер ТОВ «ФруТек».

Успіх в малиновому бізнесі залежить не тільки від професіоналізму виробників, велике значення мають потужності з переробки цієї ягоди. В Україні вони, на жаль, збільшуються не так швидко, як самі насадження. Втім, попит з боку польських переробників цілком може нівелювати цю проблему в Україні. Фахівці ринку взагалі не виключають, що навіть перехідні запаси не зможуть протистояти зростанню конкуренції за сировину в новому сезоні. Але це буде стосуватись тільки ягоди високої якості.

"В прикордонній з Україною зоні існує достатня кількість польських підприємств шокової заморозки та виробників ягідних концентратів, саме вони будуть конкурувати з українськими переробними підприємствами за сировину. В минулому сезоні поляки чудово продемонстрували свою готовність приєднати до власних сировинних проектів українські господарства, подарувавши нашим виробниками досвід та можливість, до яких в інших країнах фермери йдуть роками. Польські компанії готові надавати інформаційну підтримку, аграрний супровід і навіть розсаду, але на умовах «залізних» контрактів. Просто роздавати гроші ніхто не буде, інвестувати в ферму 3га "для розвитку бізнесу". Вимоги до якості будуть досить жорсткими: преміальну ціну отримають виробники замороженої ягоди екстра класу", – розповідає Ірина Кухтіна, президент Асоціації "Ягідництво України"

Проекти з переробки ягід є привабливими і для українських інвесторів. За даними «Інфо-Шувар», в найближчі роки в Україні можуть з’явитись одразу кілька потужних гравців ринку, які будуть заморожувати ягоду на найсучаснішому обладнанні. Існуючі гравці ринку також планують виходити на принципово вищій рівень бізнесу. Такі підприємства не зможуть собі дозволити працювати із сировиною низької якості, адже пріоритетом для них є прямий експорт дуже якісної замороженої ягоди на ринки Західної Європи, Ближнього Сходу та Азії.

В поточному ж сезоні майже всю заморожену малину ми продавали до країн ЄС. За даними «Інфо-Шувар», з липня 2017 по січень 2018 року Україна експортувала рекордний обсяг замороженої малини – 8,7 тис. тонн. Для порівняння, в той самий період минулого сезону експорт становив 6,3 тис. тонн. Польща, Австрія та Чехія стали головними покупцями із часткою в загальному обсязі експорту 68%, 8% та 7% відповідно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview