182818
178171

Капуста стала лідером цінового зростання в українському «борщовому наборі»

Про це повідомляє «Інфо –Шувар».

За цей період на гуртових ринках продукція подорожчала на третину - з 4-4,5 грн/кг (0,12-0,14 EUR/кг) ціни сягнули позначки 6-7 грн/кг (0,18-0,22 EUR/кг). Нагадуємо, перша хвиля подорожчання на ринку була зафіксована на початку січня, але вже у лютому ціни на продукцію переважно просідали. Стрибок ціни в березні став найбільшим за весь поточний сезон, за останні два тижні цього місяця ціни на капусту злетіли більш, ніж на третину.

Фактично, сьогодні ціни на капусту дублюють минулорічний тренд і навіть випереджають його. До того ж, ціна сьогодні в 1,5 рази вища, ніж рік тому і в 3 рази вища, ніж в сусідній Польщі. Саме тому на ринку України від початку тижня почали з’являтись перші партії імпортної капусти. Імпортна капуста пропонується в досить високому діапазоні цін 7-8 грн/кг (0,22-0,25 EUR/кг), вона досить якісна, натомість українська капуста не завжди може похвалитись товарним виглядом.

"Дрібні господарства зреагували на зростання ціни і почали вивозити на ринок капусту низької якості, підморожену та вражену трипсом. Саме вона формує пропозицію в низькому ціновому сегменті. В сховищах українських виробників такої продукції ще достатньо, адже виробники, пам’ятаючи минулорічні події, стримували продажі до останнього. Тому, скоріше за все, зараз ми будемо спостерігати збільшення пропозиції некондиційної капусти і це, з одного боку, буде тиснути на ціну. З іншого боку, в нас знов пізня весна, тому вітчизняна рання капуста на ринку з’явиться із запізненням , а це говорить на користь зростання ціни в сегменті якісної капусти", – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку східної Європи .

За даними «Інфо –Шувар», сезон ранньої капусти в Україні також розпочався приблизно два тижні тому, за цей період пропозиція з Македонії та Албанії на гуртових ринках збільшилась, втім, ціни тримаються поки в досить стабільному діапазоні 30-35 грн/кг (0,92-1,08 EUR/кг), продавці пов’язують це з активністю покупців напередодні Великодня.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні створять Атлас сільських територій

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, пише agroportal.ua.

За її словами, під час останнього візиту в Німеччину вона поспілкувалася на тему розвитку сільських територій з представниками Федерального міністерства продовольства і сільського господарства (нім. Bundesministerium für Ernährung und Landwirtschaft, BMEL).

«Прекрасним прикладом є те, що німецьке міністерство для того, щоб розвинути ініціативи на місцях, ініціювало проведення аналітичного дослідження, яке було виконано на замовлення одним з провідних німецьких інститутів. На основі отриманих даних був створений «Атлас сільських територій Німеччини». Вважаю, що для України потрібно зробити те ж саме», — зазначила вона.

За словами Ольги Трофімцевої, атлас відображає ситуацію на сільських територіях у різних регіонах країни. Серед наведених даних — кількість власників приватних будинків, школярів і випускників коледжів, зосередженість компаній, відстані до необхідних об'єктів.

Як зазначила Ольга Трофімцева, збір такої інформації дає необхідну картинку для подальших дій.



Сири не змогли гідно пройти споживчу експертизу

Для проведення споживчої експертизи продукції були взяті зразки продукції, виготовленої в Харківській, Київській, Волинській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській, Миколаївській, Сумській областях України, які реалізовувались в роздрібній торговельній мережі м. Харкова.

Результати дослідження вразили, оскільки з дванадцяти зразків кисломолочного сиру лише три (ТМ «Злагода», «Яготинський» та «Простоквашино») відповідали вимогам нормативної документації та інформації, заявленій на етикетці.

У черкаського «представника» - кисломолочного сиру ТМ «Звени Гора» - виявили завищену кількість дріжджів.

Джерело: Діловий регіон

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Польща у вересні планує розпочати будівництво паркану на кордоні з Україною, Білоруссю і Росією

Польща має намір у вересні 2018 року розпочати будівництво паркану довжиною 1,2 тис. км і висотою до 2 метрів уздовж східного кордону, тобто на кордоні з Україною, Білоруссю і Росією. Про таке повідомив міністр сільського господарства Польщі Кшиштоф Юргель, передає "Польське радіо", пише 5.ua.

"Під час постійного комітету (Ради міністрів) буде розглянута резолюція у справі програми будівництва паркану. Опрацьовується закон. Ми припускаємо, що у вересні має розпочатися будівництво", – сказав він.

У такий спосіб польський уряд планує боротися з вірусом африканської чуми свиней, який розносять дикі кабани, але від нього страждають домашні тварини.

Вартість побудови огорожі оцінюється у 300 млн злотих (€71 млн). Це буде паркан з відповідною сіткою висотою до двох метрів, який буде закріплено на глибині приблизно півметра. Будівництво хочуть завершити протягом 3-4 років. Перш за все огорожу встановлюватимуть у тих місцях, де є найбільший ризик міграції кабанів.

Нагадаємо, що в Україні за 2017 рік зафіксовано 163 випадки АЧС, зокрема 28 - в господарствах, 91 - в приватному секторі та 38 випадків серед диких тварин, а також 6 інфікованих об'єктів.



Яйця та курятина опинилися серед продуктів-рекордсменів за ціновим спадом

Про це повідомляє УНН з посиланням на інфляційний барометр.

До трійки рекордсменів за ціновим спадом також увійшли крупи гречані (-1,3%). Водночас деякі продукти харчування подорожчали, але не суттєво. Йдеться про картоплю та ковбаси - на 0,2% та 0,5% відповідно.

Інші соціальні продукти харчування значно подорожчали. До прикладу, капуста додала в ціні 50,3%, буряк — 49,3%, свинина - 9,6%, макарони 7,7%.

Нагадаємо, українська курятина побила рекорди з експортованості і цінової доступності.

Ваш вибір 'Подобається'.


Підвищення мит на імпорт добрив з РФ дозволить Ostchem сплатити борг Газпромбанку за рахунок фермерів

Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо підвищення антидемпінгових мит на імпорт в Україну аміачної селітри з РФ до 42,96% не має нічого спільного із захистом національних інтересів та в черговий раз призведе до здорожчання азотних добрив на внутрішньому ринку і росту доходів Росії від продажу природного газу і аміаку. В результаті вітчизняні аграрії зазнають багатомільярдних втрат, а група Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу, зможе фактично за їх рахунок погасити борг перед російським Газпромбанком.

Справа в тому, що група Ostchem використовує у якості сировини для виробництва добрив російський природний газ або аміак.

«З огляду на нинішній рівень цін на внутрішньому ринку, група Ostchem або вже працює більш ніж рентабельно та не потребує додаткового захисту, або через неефективність виробництва витрачає на російську сировину стільки ж, чи навіть більше, ніж ціна російських добрив на міжнародному ринку», - відмітив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов.

Таким чином, посилення заходів, спрямованих проти імпорту добрив, і підвищення цін на них призведе до того, що Україна буде платити за російський природний газ, нехай і реекспортований з ЄС, або вже готовий російський аміак стільки ж, або навіть більше, ніж за російські добрива. Більше того, враховуючи, що Ostchem був створений за рахунок кредиту російського Газпромбанку, гарантованого Газпромом, дане рішення дозволить групі Ostсhem повернути країні-агресору майже 1 млрд дол. боргу за рахунок фермерів, які вимушені переплачувати за добрива.

«Фактично Міністерство економічного розвитку і торгівлі знехтувало своїм обов'язком враховувати не лише інтереси національних виробників добрив, але й українських аграріїв, внесок яких в національний ВВП складає 14% й набагато перевищує внесок усієї хімічної галузі. Ні про яку боротьбу з країною-агресором також не доводиться говорити. З урахуванням повернення боргу Дмитра Фірташа Газпромбанку, ми заплатимо росіянам більше, а не менше», - сказав Соколов.

За його словами, влада стала на хибний шлях вирішення усіх проблем за рахунок аграріїв. При цьому фактично блокується здійснення заходів, які дозволили б Україні за прикладом Китаю зменшити, або повністю відмовитись від використання природного газу у виробництві азотних добрив, тим самим зробивши його рентабельним без збільшення внутрішніх цін. Україна так і не використала зв’язаний кредит, наданий КНР, для будівництва заводів синтез-газу, що дозволило б виробляти добрива з українського газового вугілля.

За даними ННЦ «Інститут аграрної економіки», кожен гектар української землі щорічно втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин через недостатнє внесення мінеральних добрив. В свою чергу, за даними опитування, проведеного центром «Соціальний моніторинг», фермери не вносять достатню кількість добрив через їх високу ціну.

«Таким чином, рішення щодо збільшення антидемпінгових мит на аміачну селітру насправді веде не тільки до збільшення доходів Газпрому і Газпромбанку, але й до подальшого виснаження українських ґрунтів», - підкреслив Михайло Соколов.

Довідка. 26 березня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Російської Федерації, підвищивши мита на імпорт аміачної селітри з РФ до 42,96%

За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «УкрАгроКонсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення Всеукраїнської Аграрної Ради, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни, щорічно складають понад 32 млрд грн.

Крім того, за даними консалтингового агентства «ААА», через завищені ціни аграрії щорічно переплачують за азотні добрива близько 5 млрд грн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.