Кінець "коньяку" та "шампанському": Президент підписав закон про захист географічних зазначень

Про це повідомила прес-служба глави держави.

Верховна Рада ухвалила цей закон 20 вересня (законопроект №1065). Він передбачає вдосконалення правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності щодо правового захисту географічних зазначень шляхом внесення відповідних змін до Господарського та Цивільного кодексів України, закону "Про захист прав на зазначення походження товарів", декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Уведення в дію закону сприятиме адаптації актів національного законодавства до права Європейського Союзу, а також виконання зобов'язань, узятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Згідно з документом, географічне зазначення - це найменування, яке ідентифікує походження товару з певного географічного місця, його особливу якість, репутацію або інші характеристики, зумовлені переважно географічним місцем походження; при цьому хоча б один із етапів виробництва такого товару має здійснюватися на визначеній географічній території.

Право на державну реєстрацію географічного зазначення має об’єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару. Одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення в разі, якщо вона є єдиним виробником, який хоче подати заявку на реєстрацію географічного зазначення, а географічна територія, на якій здійснюється виробництво, має характеристики, що суттєво відрізняються від прилеглих територій.

Заявка на реєстрацію може подаватися і в електронній, і в паперовій формі українською мовою і має містити саму заяву, специфікацію товару, документ, у якому викладено основні положення специфікації товару (найменування, опис товару, особливі правила його упаковки і маркування, а також короткий опис меж географічного місця).

Після експертизи заявки та отримання відповідного висновку щодо держреєстрації дані вносяться до Реєстру відомостей про реєстрацію географічного зазначення.

Міністерство аграрної політики та продовольства затвердило перелік пріоритетних географічних зазначень, над реєстрацією яких працюватиме проект ЄС "Географічні зазначення в Україні". Зокрема, першими українськими продуктами із зареєстрованими в Україні ГЗ будуть: вино - захищена назва походження "Шабський", "Ялпуг", "Закарпаття" і "Білгород-Дністровський", сир - "Гуцульська овеча бриндзя", кавун - "Херсонський кавун", черешня - "Мелітопольська черешня", мед - "Карпатський мед".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні довелося знищити близько 300 тис. голів свиней через АЧС

Аналітики Асоціації «Свинарі України» підбили підсумки динаміки поширення та впливу захворювання на галузь.

Вірус уперше виявили на території країни у 2012-му році. До 2014-го тривало «затишшя». Тоді по 2017-й рік кількість спалахів щороку збільшувалася. Згідно з офіційною статистикою, у 2018−19 рр. спостерігається скорочення спалахів. Так, станом на 8 жовтня, у 2019-му зафіксували 47 випадків, що на 98 менше, ніж торік і на 116 менше ніж у 2017-му.

У ході ліквідації спалахів з 2012-го довелося знищити близько 300 тис. голів свиней.

Понад 60% випадків зафіксували у присадибних господарствах, а кожен шостий випадок зачепив промислове підприємство: з 2012-го АЧС ліквідували на 84-х свинофермах. 10 із них постраждали цьогоріч. Це втрата 112 тис. голів. Як результат, промислове виробництво свинини в 2019-му скоротиться майже на 2%. Натомість дефіцит ринку зросте майже на 7 тис. тонн забійною вагою.

За оцінками аналітиків, якщо постраждалі підприємства не відновлять свою діяльність, у 2020-му році виробництво промислової свинини зменшиться вже на 5% та опуститься нижче 345 тис. т забійною масою.

На жаль, від АЧС з 2012-го року постраждали усі області України. Найуразливішими виявилися Одеська, Полтавська, Миколаївська, Чернігівська та Рівненська області. Цьогоріч за кількістю спалахів лідирує Миколаївська обл. (7 спалахів).

Детальніше про наслідки АЧС для галузі дізнаєтеся з інфографіки

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За що ж фермер купить землю?

Ідеться про довгострокові фінансові ресурси з їх поверненням через  5-10 років. Сьогодні в жодному українському банку фермер не може отримати такі кошти.

Уряд підготував програму, яка забезпечує потребу фермерів у кредитуванні приблизно на 8%, але йдеться виключно про мікро- і малі підприємства. При цьому площа земельних угідь, які вони обробляють, не перевищує 500 га. Ця категорія суб’єктів господарювання буде частково забезпечена інструментом фінансування у вигляді кредиту, який можна отримати за сприяння  Світового банку. Звичайно, вартість цієї позики буде не менше 20% річних. Саме тут Держава компенсує значну частину вартості цього відсотку. За словами високопосадовців, реальний відсоток сплати кредиту, що отримає фермер під страховий механізм, буде становити рівнозначну суму з відсотком який визначатиме поточну інфляцію. Іншими словами, це буде в межах 7%, а  решту, близько  15% , буде компенсувати держава за рахунок субсидій. Цікавим є те звідки надійдуть кошти для таких субсидій. Відповідь проста із загальних державних субсидій для фермерів. Тобто раніше ці кошти використовувались для підтримки розвитку тваринництва, компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва і кредитів для закупівлі різних матеріальних ресурсів (мінеральні добрива, насіння, пальне тощо), а тепер субсидії, що становлять понад 4 млрд. грн., будуть направлені на компенсацію лише вартості кредиту, який фермер візьме для купівлі землі інші напрями використання державної підтримки залишаються під питанням.

Через це дуже малий відсоток від загальної кількості суб’єктів господарювання, максимум 8%, отримають доступ до такого ресурсу. Понад 80% суб’єктів не зможуть отримати кошти для участі в купівлі сільськогосподарських угідь.

Без вирішення цієї проблеми створювати сьогодні ситуацію, в якій буде купляти землю той, хто вже має кошти, без особливих проблем і конкуренції буде неправильно, а головне- небезпечно для нашої Держави.

Українська аграрна конфедерація вже пропонувала скористатися вкрай ліквідним активом, який може бути використаний для отримання дешевих коштів - це сільськогосподарська земля, яка знаходиться у власності Держави. Цих угідь сьогодні понад 10,0 млн га і їх достатньо, щоб створити фінансовий ресурс вартістю близько 10$ млрд. Йдеться про створення земельного іпотечного банку, який буде мати можливість отримати кошти  від різних Міжнародних фінансових установ під заставу державних сільськогосподарських земель. Частина цих земель може бути розпайована та передана у власність місцевим мешканцям які раніш працювали в державних радгоспах, аналоги яких – колгоспи були раніш вже давно розпайовані. Для цього потрібно 1,5 – 2,0 млн га. У власності Держави наразі можна знайти не менш, ніж 5 млн. га таких земель, які ідентифіковані, мають кадастрові дані та можуть бути використані для реалізації цього проекту. Для повного забезпечення потреб українських суб’єктів господарювання    АПК,  які не мають серед засновників жодного іноземця, потрібно  $3,0 – $4,0 млрд. Також цілком можливо за рахунок даного забезпечення, окрім Земельного іпотечного банку, створити кілька спеціальних інвестиційних фондів необхідних для розвитку сільських територій. Українська аграрна конфедерація вважає,  що ця  державна земля має бути передана в управління місцевим громадам. Принаймі,  громади зможуть контролювати ці землі, а фермери будуть платити за неї орендну плату в місцевий бюджет. Але поки ця земля буде знаходитись в заставі вона не повинна залучатися до процесів приватизації. Ці кошти  можуть бути використані місцевими громадами для сприяння  розвитку сільської місцевості, вирішення низки проблем, пов’язаних із охороною навколишнього середовища, створення інструментів утилізації сміття та його переробку тощо. Більш того, можна розвивати інфраструктуру цієї місцевості, створювати об’єкти для розвитку туризму (готелі, кафе, ресторани), будувати нові автошляхи та багато іншого.

Якщо надати право громадам забрати цю землю не тільки для подальшої передачі в оренду, а й дати їм можливість її продавати, це рішення буде неправильним. У короткий проміжок часу на продажі громада зможе отримати певні кошти, але через 10-15 років вартість цієї землі зросте мінімум втричі, але цей ресурс буде втрачений.

Джерело: УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати готують правки до законопроекту про обіг сільгоспземель

Про це під час зустрічі з аграріями Всеукраїнської Аграрної Ради в Умані (Черкаська область) повідомив заступник голови фракції «Слуга Народу» Дмитро Соломчук, передає прес-служба ВАР.

Стосовно можливості іноземцям купувати українську землю через зареєстровані в Україні юридичні особи, Дмитро Соломчук повідомив, що позиція великої кількості депутатів в тому, щоб максимально конкретизувати норму.

«В тексті законопроекту після слова «юридичних осіб», щоб в дужках було написано - кінцеві бенефіціари тільки українець, який мінімум п’ять років живе на території України», - сказав він.

Також він виступає з позицією зменшити в 10 разів кількість максимально дозволеної до купівлі юрособами кількості землі – не більше 20 тисяч гектарів для однієї юридичної особи чи групи пов’язаних осіб.

«Є обов’язкова умова: компанія має бути зареєстрована та знаходитися за місцем здійснення діяльності. Щоб податки йшли в ОТГ», - підкреслив Дмитро Соломчук.

Також в процесі дискусії з аграріями, він розповів, що частина членів фракції «Слуга Народу» виступає за закріплення чітких відсоткових ставок та термінів по кредитам для купівлі землі аграріями: «5% по кредитам для купівлі землі 10 років – термін кредитування».

Також Дмитро Соломчук підкреслив, що закон вступить в силу через рік після ухвалення. Цей час потрібний для зміни судової системи та реформування правоохоронних органів, які повинні спостерігати за законністю земельної реформи.

Раніше Голова Верховної Ради Дмитро Разумков пояснив, навіщо в законопроєкті щодо ринку землі передбачений продаж земель іноземцям.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці все більше споживають безалкогольне пиво

Українці шукають альтернативу алкогольним напоям. За вісім місяців цього року продажі безалкогольного пива зросли на 11,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали 288,4 млн грн. Про це НВ Бізнес повідомив провідний аналітик компанії Pro-Consulting Артем Чорний.

Попит на безалкогольне пиво зростає в усьому світі — все більше споживачів замислюються про своє здоров'я, відмовляються від алкоголю, але хочуть пити пінне.

Останні кілька років пивний ринок України стагнував, тому зростання продажів — хороша новина для виробників. За шість місяців цього року ринок безалкогольного пива зріс на 5% в порівнянні з січнем-червнем минулого року, при цьому продажі з заводів виросли на 21%, підтверджує тенденцію маркетинг-директор AB InBev Efes Україна Анна Руденко. «Темпи зростання ринку безалкогольного пива випереджають ринок алкогольного, який також зростає, але на 2,2%», — говорить вона.

Чому продажі безалкогольного пива зростають? Це — світовий тренд, говорить Артем Чорний. «В першу чергу, це пов'язано з популяризацією здорового способу життя. Безалкогольне пиво також є менш калорійним», — говорить він.

До недавнього часу увага до цього сегменту була досить низькою, визнає Ганна Руденко. За словами експерта, до 2017 року в локально виробленому пиві рівень алкоголю становив до 0,5%. Але відтоді  технології покращилися, і виробники змогли знизити вміст алкоголю, а якість стала вище.

«Ми виробляємо безалкогольне пиво зі звичайного, звареного за традиційною технологією. Використовуємо мембранну фільтрацію — сучасний метод перетворення звичайного пива на безалкогольне, який дозволяє зберегти всі смакові характеристики. Цей метод дає можливість відокремити молекули етанолу і отримати безалкогольне пиво, абсолютно без шкоди його смаку», — розповідає генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко. Оскільки безалкогольне пиво, яке виробляється на сучасному обладнанні, за смаковими якостями не поступається традиційному, його часто купують водії, спортсмени і т. д, додає CEO компанії Уманьпиво Ігор Кисіль.

З 2016 по 2018 роки обсяг виробництва безалкогольного пива, за даними Державної служби статистики, зріс на 21,5%. «Пояснити це можна тим, що зараз практично у кожної пивоварні є свій сорт безалкогольного пива, раніше він був тільки у великих виробників. Однак зі зростанням попиту та удосконаленням технології, більшість пивних виробників охопили і цей сегмент», — каже Ігор Кисіль. Я б оцінив конкуренцію в даному сегменті, як більш жорстку, додає Євген Шевченко. 

«Високі акцизи на алкоголь у країні сприяють тому, що виробництво безалкогольного пива стає економічно більш вигідним, ніж алкогольного, незважаючи на те, що технологічно таке виробництво є більш трудомістким. Адже з безалкогольного напою акциз не сплачується зовсім», — говорить він. І додає, що конкуренція на українському ринку пива, як безалкогольного, так і алкогольного, ставатиме все жорсткішою: великі виробники виводять нові бренди, зростає імпорт, а також розвивається сегмент крафтового пивоваріння.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині побудують комбікормовий завод

Про це в інтерв’ю журналу «Наше Птахівництво» розповіла головна технологиня з вирощування птиці ТОВ «Індичка» Лідія Рензяєва.

Підприємство утримує 150-200 тис. голів птиці. Індиків вирощують протягом 15-20 тижнів. Також у господарстві є окремий майданчик для утримання птиці за технологією Free Range, що передбачає вільний вигул.

Довідка:

«Індичка» випускає продукцію з м’яса індички під торговою маркою «Своя Індичка». Експортує її до Німеччини, Нідерландів, країн Близького Сходу, Африки та інших країн.

Продукція сертифікована за ISO 9001:2008 «Система менеджменту якості», FSSC 22000 «Система менеджменту безпеки харчових продуктів» та HACCP «Система аналізу ризиків, небезпечних факторів і контролю критичних точок», а також Halal.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview