150670

Краще б трактор: фермери знайшли частку космічного корабля Ілона Маска

"Привіт з космосу" виявили Амелі Гуссенс і її супутник Етьєн Менгуі, єдині мешканці острова Кеменес, повідомляє видання Le Figaro, пише НВ.

"Він йшов по краю острова, щоб подивитися на захід. Коли він побачив цей об'єкт, він побіг на ферму, щоб розповісти мені про свою знахідку. Спочатку ми подумали, що це човен, нарешті, очищаючи шар під водоростями і черепашками, ми виявили невелику пластину з логотипом SpaceX", - говорить Амелі.

Пара негайно попередила Регіональний оперативний центр зі спостереження і порятунку (CROSS) Корса, розташований в місті Плуарцель.В Twitter двоє жителів острова навіть спробували зв'язатися з компанією SpaceX.

"Привіт, Ілон Маск, подивися, що від SpaceX ми знайшли на березі Кеменеса, острова, на якому ми живемо. До речі, ти не пошлеш в космос електричний трактор? Нам потрібен один!", - написали в Twitter фермери.

Інтернет-користувачі Twitter припускають, що це може бути "захистом верхній частині вантажного корабля Dragon CRS11". Чекаючи відповіді від SpaceX, пара відбуксирувала об'єкт в безпечне місце на острові, щоб його не пошкодив прилив.

Французькі журналісти відзначають, що відкриття цього загадкового об'єкта, принаймні, може привернути увагу до острову Кеменес і його жителів. Оселившись на острові в січні 2018 року, Амелі і Етьєн хочуть розвивати діяльність ферми, виробляючи картоплю, часник та інші овочі.

"На острові ми живемо в повній енергетичній автономії, інтерес для відвідувачів буде полягати в тому, щоб спостерігати, як це працює, насолоджуючись природою Кеменеса", - говорить Амелі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрохолдинг «Мрія» озброївся безпілотником за 500 тис. грн

За один виліт безпілотник зможе покривати від 700 до 1000 га, надаючи якісну інформацію про стан посівів.

БПЛА оснащений двома камерами, одна з яких – спектральна, що дозволяє отримувати знімки для аналізу NDVI (Нормалізованого Відносного Індексу Рослинності) з метою більш якісного та оперативного моніторингу процесу вегетації культур. На відміну від супутника, який надає зображення з розміром пікселя 10х10 метрів, за допомогою безпілотника можна отримувати більш якісне зображення: розмір пікселя регулюється висотою польоту і може становити до 8х8 см. Це дозволить агрономам розглянути самі рослини та визначити їх стан, схожість, провести оцінку засміченості і хвороб на полі, оцінити біологічну урожайність і як наслідок – здійснювати якісну аналітику й оперативно вносити необхідні зміни в технологічну карту.

«Проводити моніторинг полів з повітря «Мрія» почала ще 2 роки тому, використовуючи для цього дрони і дані з супутника. Однак, у порівнянні з безпілотником ефективність цих методів доволі низька, – коментує Олександр Хмелюк, головний агроном, начальник управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу. – Супутник дійсно дозволяє побачити ступінь зеленого спектру на полі. Він облітає наші поля один раз в 3-5 днів, але, з урахуванням хмарності в регіоні, ми отримуємо фото один раз в місяць, а цього мало для розуміння реальної картини. Дрони, на мій погляд, на сьогоднішній день також не є найефективнішим інструментом. Заряду вистачає на 40-50 хвилин польоту, а площі, які вони покривають, відносно невеликі. Тому дрони використовуємо в основному для створення внутрішніх навчальних матеріалів і точкового моніторингу», – зазначив Олександр.

Також цінною є можливість використання для аналізу знімків спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ), яке в своїх алгоритмах вже містить агрономічну експертизу і дозволяє провести первинний аналіз поля без залучення агронома. Порівняльний аналіз даних ПЗ та рекомендацій агрономів стане одним із критеріїв визначення рівня досконалості програмних рішень для їх подальшого використання в процесі прийняття рішень.

Безпілотний літальний апарат «Мрія» придбала, в першу чергу, для моніторингу полів з цукровим буряком і картоплею. Це – найбільш витратні сільськогосподарські культури зі складною технологією вирощування, що вимагають максимально ретельного догляду.

БПЛА – це лише один із напрямів роботи управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу «Мрія». Крім безпілотника, центр також буде розпоряджатися власною лабораторією для аналізу ґрунтів, змішувальною станцією та власним виробництвом насіння, здійснювати досліди і працювати над подальшим удосконаленням «Планшету агронома».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Конкуренція за ринки збуту пшениці переміщується в Азію

Україні вдасться наростити експорт цієї культури лише в дві з зазначених країн: на 45% – Філіппіни і на 11% – до Індонезії (порівняно з показниками за попередній рік). Тим самим збільшивши обсяги в нинішньому сезоні відповідно до 1002 та 1793 тис. тонн. Індонезія при цьому стане основним споживачам української пшениці в регіоні. Такі оцінки представила експерт зернового ринку агентства «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко у своїй доповіді на XV Ювілейній міжнародній конференції «Зерно Причорномор'я-2018».

По кукурудзі суперництво окремих країн переростає в конкуренцію між регіонами – Причорномор'є все активніше протистоїть Південній Америці. Якщо в 2016/17 МР на Україну припадало 71% поставок кукурудзи в Євросоюз, то в 2017/18 МР цей показник впав до 43% (оцінювався період з вересня по січень). Європейський ринок завойовує Бразилія – її частка в постачаннях зросла за рік з 8% до 53%, говорить Єлизавета Малишко.

В цілому ж країни Причорномор'я зможуть наростити експорт зерна в нинішньому сезоні до 116 млн тонн. Проте вже в 2018/19 МР обсяги зменшаться, за оцінками «УкрАгроКонсалт», до 111 млн тонн. В основному через скорочення російських поставок на зовнішні ринки. Україна, згідно з нинішніми прогнозами, навпаки, поліпшить свій показник на 1 млн тонн, довівши експорт зерна до позначки в 42 млн тонн.

В цілому ж, зростає невизначеність, волатильність зернового ринку, а отже, підвищуються можливості для заробітків у гравців ринку, говорить Єлизавета Малишко. І пропонує взяти до відома результати досліджень за оцінкою маржинальності зернових культур на 2018 рік. Згідно з оцінками «УкрАгроКонсалт», найбільша рентабельність очікується в ріпаку – близько $240 USD/га. А на другому місці опинився ячмінь з показником приблизно в $170 USD/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які перспективні ринки для експорту української агропродукції

Саме там очікується суттєве зростання споживання пшениці, цукру, м’яса, молочних продуктів і рослинних олій.

Про це повідомив провідний економіст ФАО Дмитро Приходько, пише AgroTimes.

За його словами, також зростання буде спостерігатись у вже традиційних для України країнах Північної Африки та Близького Сходу, які збільшать споживання пшениці, цукру, молочної продукції і кормового зерна.

Крім цього, активно зростатиме споживання продуктів харчування в Китаї. Насамперед мова йде про молочні продукти та кормові білки, зауважив експерт.

У країнах Південно-Східної Азії надалі зростатиме споживання кукурудзи, цукру, м’яса, молочних продуктів, шроту. В Індії – молочної продукції, кукурудзи, пшениці, цукру і рослинних олій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати пропонують ввести нульову ставку ПДВ на постачання молока

Група депутатів пропонує ввести нульову ставку ПДВ замість нинішніх 20% на поставки молока і вершків (незгущених, без додавання цукру й інших підсолоджувачів) на території України, пише Інтерфакс-Україна.

Відповідний законопроект № 8282 про внесення змін до Податкового кодексу України зареєстрований в парламенті 18 квітня.

Автори законопроекту очікують, що прийняття законопроекту матиме позитивний ефект для виробників, сприятиме зменшенню різниці в закупівельних цінах на молоко між сільгосппідприємствами – платниками ПДВ, представниками малого аграрного бізнесу і господарствами населення, зниженню фінансового навантаження на споживача.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Картопля в Україні за рік подешевшала на третину

Такі висновки зробили фахівці «Інфо-Шувар», аналізуючи дані власного щоденного моніторингу цін на гуртових ринках України.

Станом на 20 квітня 2018 року, картопля врожаю 2017 року на гуртових майданчиках країни пропонується по 3,8-4,5 грн/кг (0,12-0,14 EUR/кг), на великий гурт продавці погоджуються знизити ціну ще на 5-7% Згідно даних моніторингу «Інфо-Шувар», на найбільшому в Західному регіоні гуртовому ринку “Шувар” у м. Львів картопля сьогодні пропонується по 3,8-4,3 грн/кг  (0,12-0,13 EUR/кг). Майже на такому ж рівні встановили ціни на картоплю продавці ринку “Столичний” у м.Києві — 4-4,5 грн/кг  (0,12-0,14 EUR/кг). За весь період зберігання українська картопля стала дорожчою лише на 5-7%, що фактично означає збитки для перекупників, які скуповували картоплю у вересні 2017 року з метою перепродажу навесні 2018 року. Більшість з цих бізнесменів планували розпочати продаж зі сховищ саме у квітні, орієнтуючись на сценарій минулого сезону, тоді саме у квітні ціна на картоплю швидко почала зростати і до кінця квітня досягла 6 грн/кг  (0,21 EUR/кг). Але в цьому сезоні ціни тримались на стабільно низькому рівні, навіть, попри чергове скорочення виробничих площ в комерційному секторі.

Як з’ясувалось, зменшення плантацій було повністю компенсоване більшою врожайністю, до того ж, населення на власних ділянках вирощувало майже стільки ж картоплі, скільки і в минулому році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview