Курятина в Україні вже коштує дорожче, ніж у Польщі та Естонії

Про це в інтерв'ю ГолосUA повідомив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«Ціна на курятину в Україні вже є європейською. Сьогодні вона коштує дорожче, ніж у Польщі та Естонії. У середньому ціна на філе в українському супермаркеті дорівнює 103,1 гривні за кілограм. У той же час в Естонії його можна купити за 94,6 гривні, а в Польщі – 96,5 гривні. Як наслідок, цына на м'ясо курки буде залежати від курсу долара. Якщо він буде стабільним, то курятина більше рости в ціні не повинна. Якщо вартість на курятину почне рости вгору, то до нас поїде м'ясо цієї птиці з Європи»,- сказав О. Пендзин.

Експерт зазначив, що з яйцями відбуваються постійні гойдалки. То вони дорожчають, то дешевшають. Це безпосередньо залежить від нашої експортної політики. Як тільки за територією України зростає ринок збуту, яйця і куряче м'ясо масово експортують, і як наслідок, зменшення пропозицій на вітчизняному ринку веде до зростання ціни. Як тільки там ринки закриваються, в Україні відразу різко збільшується кількість пропозицій, а ціна на яйця та курятину падає.

«Ці гойдалки говорять про велику монополізацію ринку. АМКУ нічого не робить, бо він займається тільки системою «Проззоро» і більше його нічого не цікавить», - резюмував О. Пендзин.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки фермери заробляють на вирощуванні гірчиці

Про це розповів Микола Самолюк, який зібрав цьогоріч майже вісім з половиною тонн білої гірчиці та п'ять - жовтої, пише expres.ua.

Якщо торік за тонну жовтої гірчиці платили чотири або ж чотири з половиною тисячі гривень, а за тонну білої - до дев'яти тисяч, то тепер ціна вже зросла на 200 - 500 гривень. Вартість залежить від того, наскільки добре висушене зерно та яка його олійність.

"Кажуть, що ціна на гірчицю й надалі зростатиме, тому продавати наразі не поспішаю, - розповідає фермер. - Минулоріч, зібравши три тонни жовтої гірчиці, продав її за 14 тисяч гривень. П'ять тонн білої - за 45 тисяч. Звісно, були видатки на солярку, насіння, однак чистий прибуток також високий!"

Господар зазначає, що раніше вирощував більш традиційні культури: картоплю, цукровий буряк. Однак із роками лише переконувався у тому, що вони не можуть бути джерелом хорошого прибутку.

"Адже невідомо, яким буде врожай, якою буде ціна на ту ж картоплю, чи буде попит, - каже чоловік. - А наробитися потрібно чимало. Зрештою, як і витратитися на засоби захисту від колорадських жуків, фітофторозу... Тож я вирішив спробувати вирощувати гірчицю. Ця культура невибаглива у догляді, родить рясно, попит на зерно стабільний. Частину паїв ми з дружиною відвели під цю культуру".

За словами господаря, на один гектар поля потрібно 13 - 14 кілограмів насіння. Бажано, аби попередниками гірчиці були зернові культури. "Зрештою, з власного досвіду можу порадити й після гірчиці висівати саме їх. Річ у тім, що коріння гірчиці дуже добре впливає на збагачення грунту поживними речовинами, - каже чоловік. - А от добрива - необов'язково, адже гірчиця - культура невибаглива, рясно родить щороку".

Насіння гірчиці фермер висіває тоді, коли земля прогріється до плюс восьми градусів. Найкраще сіяти рядковим способом з шириною міжрядь 15 сантиметрів. Глибина загортання насіння має становити не більше як три - п'ять сантиметрів.

"Не варто боятися, що сходи можуть замерзнути, вони чудово витримують короткочасні весняні заморозки. Більше того, якщо висівати насіння пізніше, то є імовірність того, що урожай суттєво зменшиться - на 20 - 40 відсотків. До речі, ранні посіви майже не вражає хрестоцвітна блішка", - каже Микола Самолюк.

Урожай гірчиці слід збирати комбайном тоді, коли вологість насіння становить 12 - 15 відсотків.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Садівники додатково отримають 224 млн гривень від держави (Інфографіка)

Відповідні зміни внесені до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124 “Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників”.

До прийняття рішення, видатки за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” складали 75,0 млн гривень. Від сьогодні на реалізацію цієї програми загалом виділено 299,3 млн гривень, що у 4 рази більше ніж до прийняття змін.

Виділення таких асигнувань дозволить повністю розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою, яка становить 231,8 млн гривень, а залишки – направити на державне стимулювання створення нових насаджень та розвиток галузевої інфраструктури.

Довідково:

За оперативною інформацією структурних підрозділів агропромислового розвитку облдержадміністрацій, суб’єктами господарювання різних форм власності заплановано здійснити закладення багаторічних культур у 2017 році на площі 5282,9 га.

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Косюк озвучив три пріоритети у розвитку МХП

Про це під час Київського Міжнародного економічного форуму розповів власник компанії Юрій Косюк, пише agropolit.com.

«Агросектор – площадка для розвитку ІТ-індустрії, бо є великі кейси, розумні люди, яким можна продавати нові ідеї. Ми зі свого боку  скрізь, де працюємо, відкриваємо різні «інкубатори», де можна реалізовувати нові цікаві ІТ-бізнес ідеї. Я хочу, щоб МХП став бізнес-інкубатором, де люди,  якщо хочуть створити щось сучасне, прогресивне нове, могли це зробити. Ми відкриті, і ви можете прийти та спробувати втілити такі проекти та створити продукти і якщо вони нам підійдуть, то можемо купити. У нас є для цього люди, гроші і апетит», – каже він.

Щодо земельного банку він заперечив інформацію про те, що МХП буде ганятися по ринку з великим бажання наростити обсяги. Хоча раніше повідомлялося, що компанія збльшить зембанк протягом трьох років до 500 тис га.

"Світ змінюється і ми з ним. Раніше говорили про земельний банк, а тепер – про ефективність. Ми не будемо бігти зламуючи голову туди, де всі біжать. Якщо вигідніше буде інвестувати у зелену енергетику, то ми будемо це робити і йти саме туди. Ми кажемо про те, що нас інтерес визначається дохідністю на інвестицію. Збільшення зембанку – сьогодні менше інвестприваблива і це питання №3 для нас. Воно не стоїть сильно на першому місці", – каже він

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти назвали головні проблеми земельної реформи в Україні

Таку думку висловив експерт аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace Балаш Ярабік у своєму Twitter, коментуючи новину про плани Мінагрополітики та продовольства використати технологію блокчейн для управління земельним кадастром, пише ukrainian.voanews.com

"Викликом перед земельною реформою в Україні є питання кадастру, а також питання, як переконати громадян, що у випадку земельної реформи не повториться приватизація в стилі 90-х років", - відзначив Балаш Ярабік.

Світові експерти наголошують на тому, що проведення Україною земельної реформи є важливим елементом програми допомоги МВФ.

"Земельна реформа залишається важливим елементом програми. Ми домовилися, що потрібно більше часу, щоб прийняти правильне рішення щодо цієї важливої теми. Протягом останньої чверті століття я чую від різних політиків, що земельна реформа в Україні неможлива. Це правда, що така реформа вимагає часу і що переваги від неї відчуваються з часом. Але це не повинно тривати 25 років!", - підкреслює перший заступник голови МВФ Девід Ліптон в інтерв’ю українським журналістам.

Окремі оглядачі відзначають, що відсутність земельної реформи обмежує бізнес свободу її громадян. Так, наприклад, охарактеризував поточну ситуацію із земельною реформою та правом власності на землю в державі Браян Меффорд, американський бізнес та політ-консультант, який працює в Україні.

"Візьмемо ситуацію фермера з Черкас, чи Кіровограда, який має 100 га землі. Якби наш умовний фермер був у США, він зміг би у банку просити про позику на час збору врожаю під заставу цієї землі. В Україні це неможливо. Земля не може виступати заставою", - відзначив він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заступник міністра АПК не згоден з існуючим механізмом дотацій

У коментарі виданню Kurkul.com. Віктор Шеремета повідомив своє ставлення до фінансування агросектору на 2018 р. у розмірі 6,3млрд грн.

«Для існування достатньо, та для великого розвитку — мало», — зазначив заступник міністра.

Також він висловився на іншу фінансову тему. На його думку спецрежим та дотації це різні речі, які не є взаємозамінними.

«Тема дотацій — складна й неоднозначна. Нею спробували замінити спеціальний режим, однак, на мій погляд, не дуже вдало. З одного боку, все чесно й прозоро — гроші отримує той, хто сплачує податки. Однак із другого, для того, щоб отримати дотацію, потрібно не лише вчасно подати пакет документів, а й сплатити досить великі податки. В іншому випадку повернені кошти будуть мізерними», — наголосив Віктор Шеремета.

Він не згоден з існуючим механізмом дотацій. За його словами, цей механізм потрібно або змінити або допрацювати.

«Однак, зауважу, що вирішення цього питання залежить не лише від мене, а й від депутатів. Якби я мав право щось змінювати, то зробив би так, як роблять у всьому світі — запровадив спрощену систему оподаткування для малих та середніх фермерських господарств. Адже через непродуманий механізм розподілу бюджетних дотацій, багато малих господарств пішли у «тінь», — зауважив Віктор Шеремета.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview