Китайські закупівельники кукурудзи змінили американський ринок на український

Про це повідомляє Reuters, посилаючись на інформацію від трьох бізнесменів та аналітика, пише ukrainian.voanews.com.

Будь-яка тривала зміна в настроях одного з найбільших імпортерів кукурудзи примусить непокоїтись американських фермерів, які готуються збирати великий врожай цього року і може призвести до зростання напруги в торговельних відносинах між Китаєм та США, повідомляє Reuters.

Китай минулого року збільшив закупівлі американської кукурудзи, яка, здебільшого, є генетично модифікованою, що сприяло зростанню внутрішніх цін.

Але цього року джерела вказують, що отримувати дозволи на обробку генетично модифікованої кукурудзи в Китаї стало все складніше. Це спонукало компанії звернутись до закупівель не модифікованої кукурудзи в Україні.
«Цього року торговці більше схильні купувати кукурудзу в Україні, так як вона не ГМО і не вимагає дозволу на переробку», - сказав Черрі Жанг, аналітик Shanghai JC Intelligence.

«Навіть деякі з тих, хто замовив американську кукурудзу скасували замовлення і переключились на Україну», - зауважив він.

Минулого року Україна поставила дві третини китайського імпорту, який, загалом, склав 2,38 млн тонн, а Сполучені Штати поставили чверть обсягів імпорту кукурудзи.

Ціни на експорт з України підскочили через зростання попиту, повідомив один з торговців, і вийшли на найвищий рівень з липня 2016 року, склавши 180 доларів за тонну.

«Кукурудзі зі США важко заходити через питання ГМО. Отримати дозвіл на переробку ГМО дуже складно», - сказав торговець кукурудзою зі сходу Китаю.

«Я замовив 7000 тонн американської кукурудзи, але мусив скасувати замовлення і звернутись до України», - сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні планують висадити сад за криптовалюту

Щоб закласти майбутній сад випустять токени — свого роду цінні папери, які пройдуть первинне розміщення або ICO (аналог IPO), передає agroday.com.ua.

За словами Олександра Ольшанського, президента холдингу Internet Invest Group, з такими планами до них звернулась одна з сільськогосподарських компаній.

«Вони хочуть випустити токени на майбутній урожай. Оскільки компанія займається не зерновими культурами, а садівництвом, то бізнес-цикл тут довший. Щоб висадити сади, потрібні значні стартові інвестиції», — пояснив Ольшанський.

Покупці токенів матимуть права на яблука, які виростуть в садах.

Аналогом токенів є звичайні акції. Але токени-акції випускати та купувати ризиковано. «Потрібен хтось, хто зможе забезпечити захист прав у випадку їх порушення. У реальному житті цим займається держава. У криптосвіті такого арбітра поки», — каже експерт.

За своєю суттю токен — це посилання на закодований договір, смарт-контракт. Особливістю токену є те, що компанія не може відмовитися від його виконання.

Над використанням токенів у сільському господарстві задумуються вже не вперше. До прикладу, один із фермерів випустив криптовалюту під вирощування саджанців. Зараз його товар замовлений на 7 років вперед.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені знайшли вразливе місце колорадського жука

Про це повідомляє журнал Scientific Reports, пише agroday.com.ua.

Американські генетики провели дослідження метою якого було визначити як жук зміг пристосуватися до низьких кліматичних температур і чому він виживає при контакті з новими типами інсектицидів. Вони порівняли геноми картопляних шкідників з геномами інших – більш нешкідливих комах.

Результати дослідження показали, що ДНК колорадських жуків містить кілька десятків генів, які відповідають за виробництво безлічі ферментів, здатних перетравлювати різні білки і цукру. Цей факт дозволяє стверджувати, що комахи є практично всеїдними, незважаючи на те, що їх прийнято вважати шкідниками картоплі та інших пасльонових.

У той же час, вченим не вдалося знайти гени, що відповідають за невразливість колорадських жуків, так як їхні молекули ДНК, що обумовлюють протидію інсектицидів мають таку ж саму структуру і розміри, що і в інших комах.

Проте, вчені знайшли й вразливе місце колорадських жуків. Виявилося, що їх клітини використовують короткі молекули РНК, щоб блокувати дії певних генів.

Вчені сподіваються, що це дозволить їм створити більш ефективні версії інсектицидів, до яких шкідники не зможуть так швидко пристосуватися, як до колишніх.

Відзначається, що генетики продовжують роботу над розшифровкою ДНК ще сотні колорадських жуків і сподіваються, що їх геноми допоможуть розкрити інші слабкі місця цих шкідників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

SmartAgroForum – це не просто агрофорум чи аграрна конференція!

Теґи: 

Це тематичний захід B2B формату, зручний marketplace для Вашого агро-бізнесу, а  також майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.
На сьогоднішній день завданням SmartAgroForum №3 є:
•    прискорення переходу інноваційних технологій з лабораторій і офісів на поля і підприємства;
•    інформування аграріїв про популярні ICT-технології та ПО, а також їх впровадження;
•    обмін інформацією та неформальне спілкування розробників та споживачів з питань розробки та супроводу інновацій;
•    розробка, створення та супровід ICT продуктів для АПК.
Цього разу до уваги відвідувачів буде представлено багато кейсів акцентованих саме на інноваційних технологіях для рослинницького та тваринницького комплексу.
На вас чекає:
•    9 годин інтенсиву присвяченому тільки новітнім технологіям для агро сектору ;
•    11 неймовірно цікавих та пізнавальних доповідей від провідних спеціалістів, які успішно розробляють та впроваджують IT-технології для АПК;
•    встановлення нових бізнес зв’язків та налагодження ділової комунікації;
•    приємне неформальне спілкування з колегами по цеху та потенційними партнерами.
Участь у форумі – платна. Кількість місць – обмежена.
Ознайомитись з учасниками та програмою форуму Ви можете на сайті: http://smartagroforum.com/
Слідкувати за оновленнями та всією актуальною інформацією з приводу заходу Ви можете на офіційній сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/smartagroforum
З питань участі або інформаційної підтримки звертайтеся до орг. комітету за тел.+38063-41-77-463, 096 -080-80-15.
Або надсилайте запит на електронну адресу: [email protected].
До зустрічі на SmartAgroForum№4!    

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Цікаво'.

Який механізм передачі держземель громадам

Заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк розказав про механізм передачі держземель громадам, пише agropolit.com.

Процес передачі близько 760 тис. га від Держгеокадастру, який від імені держави управляє держземлі, до ОТГ офіційно стартував з 1 лютого. У зв'язку з цим у представників найрізноманітніших професійних і політичних груп, учасників агросектору та земельних відносин виникає багато питань, які ми постараємося максимально швидко зняти. Нижче — основні з них.

"Основних нормативних актів три: 1. Земельний кодекс, стаття 117, яка так і називається: «Передача земельних ділянок державної власності за у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності за у державну власність»; 2. Власне, постанова Кабміну, яка зобов'язує Держгеокадастр провести таку передачу в частині земель ОТГ; 3. Закон про місцеве самоврядування, стаття 26, яка регламентує обов'язкове узгодження дій Держгеокадастру з органом місцевого самоврядування в перехідний період передачі земель», — каже він.

За його словами, в цілому механізм схожий на процедуру передачі землі громадянам, наприклад, учасникам АТО, тільки приймаючою стороною виступає об'єднана територіальна громада.

"Передача земель здійснюється за заявницьким принципом. Це означає, що рада ОТГ на сесії повинен прийняти рішення про звернення до Держгеокадастру про передачу земель у комунальну власність, подати таку заяву за адресою. На фініші процесу — підписати акт-прийому передачі та з цим документом звернутися до державного реєстратора майнових прав для реєстрації комунальної власності на ці ділянки. Я б рекомендував почати з підписання меморандуму з головним управлінням Держгеокадастру, в якому узгодити всі кроки і терміни щодо передачі земель», — пояснює Мартинюк.

На його думку, децентралізація — це затверджена державна політика, ця реформа одна з найбільш успішних в країні, й уряд незмінно демонстрував прихильність цьому курсу. Примушувати до об'єднання «зверху» було б неправильно, та й просто неможливо, але можна створити стимули, які зроблять сільради зацікавленими у формуванні ОТГ. Тому Кабмін розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання.

"Тривалість процесу залежить від кількох факторів, в першу чергу — від кількості неінвентарізірованних земель на території ОТГ. Значна площа таких неоформлених земель є на території Сумської, Житомирської, Чернігівської та Дніпропетровської областей. І навпаки, ситуація близька до оптимальної в Закарпатській, Чернівецькій і Вінницькій областях. В середньому, для окремо взятої ОТГ процедура займе близько двох місяців. Та оскільки процеси будуть паралельними, то в масштабах країни передача земель відбуватиметься зі швидкістю 72 ОТГ/місяць. Зрозуміло, що в Дніпропетровській області, де сформовано 56 ОТГ, інтенсивність роботи буде вищою, ніж, наприклад, у Закарпатській, де є поки тільки 6 об'єднаних територіальних громад. Загальнонаціональний дедлайн — 31 грудня 2018 року», — розповідає він.

Мартинюк повідомив, що після дискусій і консультацій з Асоціацією ОТГ, було прийнято рішення здійснити інвентаризацію за рахунок державного бюджету. Важливе уточнення — інвентаризації потребує лише незначна частина з 760 тис. га, які підлягають передачі у власність ОТГ.

"Істотно розширюється ресурсна база, якою місцеві органи влади зможуть розпорядитися на користь жителів. Умовно кажучи, сільрада краще розуміє, що пріоритетно — передати певну ділянку в оренду фермерові чи пристосувати його під суспільне пасовище. Саме необхідність розширити повноваження ОТГ у частині управління землями була основною ідеологічною підосновою рішення про передачу. Звичайно, отримання у власність земель за межами населених пунктів — лише перший етап організації грамотного управління ними. Наступним кроком має стати розробка містобудівної документації на ці землі та визначення планів розвитку цих територій. Держгеокадастр і так розігнав на аукціонах середню ставку оренди до середньорічних 14,74%, тому пікоподібного зростання вартості оренди після зміни власника земель я не очікую. Вони завершуються, та остаточне рішення приймається з обов'язковим погодженням з представниками відповідної громади в формі рішення ради ОТО», — додає перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Переробка волоських горіхів рентабельна на 300%

Про це повідомляють у компанії Pro-Consulting. За даними аналітиків, з врахуванням дисконту, гроші повернуться інвестору за 14 місяців. Та додали, що рентабельність у майже 300% можна отримати у разі налагодження виробництва з продуктивністю 5 тонн за зміну, пише landlord.ua.

«75% вітчизняного врожаю відправляється на експорт, і тільки 25% споживається українцями. Волоські горіхи, вирощені на нашій землі, мають настільки високі якісні показники, що, наприклад, китайці готові купувати їх у великих обсягах, незважаючи на те, що самі є світовими лідерами в цій галузі. Крім того, є куди розвиватися і на внутрішньому ринку. Середній українець на сьогоднішній день в 2-3 рази відстає по споживанню волоських горіхів від інших європейців», — кажуть експерти.

За даними фахівців компанії, наразі існує тенденція до збільшення виробництва волоських горіхів в Україні. Спад спостерігався у 2014-2015 роках, а до цього ще й в 2012-му. У 2016 році зростання врожаю горіхів збільшилось. У 2017-му їх валовий збір склав 113 тис. тонн і впритул наблизився до рекорду 2013 року, тоді було зібрано 116 тис. тонн.

«Тенденція до збільшення вітчизняного виробництва волоських горіхів буде продовжена і в майбутньому. У минулому році площа їх насаджень збільшилася на 18%, у порівнянні з 2016-м і досягла 16,3 тис. гектарів. Звичайно, сучасному сукупному розміру горіхових садів в нашій країні далеко до показників 1980-х років. З тих пір їх загальна площа скоротилася на 24 тис. га або на 247%. Але слід зазначити, що продуктивність сучасних сортів горіхів, культивованих в Україні, на 65% вище, ніж була в 1990-му», — кажуть аналітики.

Бізнесменам слід пам’ятати, що 86% волоських горіхів на українському ринку виробляють  присадибні господарства. На частку великих агропідприємств припадає лише 14% ринку. Підприємство краще розмістити ближче до джерел сировини. Для цього кращими будуть Одеська, Херсонська, Миколаївська, Вінницька або Львівська області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview