Ми ділили апельсин: як будуть розподілені кошти на АПК

Ця сума є значно меншою, ніж потребує аграрна галузь. Тому виникають два головних питання - як будуть розподілені кошти та чи реально збільшити аграрну частину бюджету?

2 млрд гривень – це ті кошти, які будуть використані на так звані дотації (стаття в бюджеті – «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»). Мова йде про систему субсидій, яка корелюється зі сплатою підприємством ПДВ.

Ще 2,3 млрд гривень – це кошти, які пропонують витратити на капітальне будівництво в АПК.

945 млн гривень – програма компенсації частини вартості сільськогосподарської техніки українського виробництва.

І ще 1 млрд гривень – підтримка розвитку малого фермерства в Україні.

Це основні аграрні статті у проекті держбюджету. Також є й інші програми держпідтримки. Наприклад, незначні кошти передбачені на здешевлення кредитів для аграріїв. А декілька десятків мільйонів – на програми страхування ризиків у сільськогосподарському виробництві.

"Даний проект був розглянутий на рівні представників аграрних об’єднань. Попередня нарада також мала місце і в Аграрному комітеті Верховної Ради. Маємо чимало пропозицій щодо ефективнішого використання коштів, а також збільшення видатків по окремим статтям.

Одна з головних пропозицій - сума 6,8 млрд гривень може бути збільшена на 2 млрд. Принаймні, для цього є необхідні ресурси", - зазначає Леонід Козаченко, народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації.

За його словами, першим джерелом коштів може стати виведення з «тіні» тих фермерів, які ухиляються від сплати податків. Досить великий масив земель сьогодні перебуває у тіньовому обороті. Тому є пропозиція збільшити податок на землю для тих суб’єктів, які не показують, що їх угіддя знаходяться в обробітку або в оренді.

Ще частину коштів пропонується вилучити з незаконного обігу підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв. За даними асоціації «Укргорілка», державний бюджет втрачає понад 6 млрд гривень. Профільні громадські об’єднання розробили конкретні пропозиції, як посилити контроль у цій сфері і збільшити надходження в держбюджет. Частину цих надходжень можна спрямувати в АПК.

За розрахунками експертів, два основних напрямки – виведення з «тіні» сільськогосподарських земель та зупинка виробництва нелегальних підакцизних товарів – можуть бути джерелом додаткових надходжень в бюджет. Ця сума буде значно більшою, ніж 2 млрд гривень. Але 2 млрд можуть піти на підтримку АПК. І таким чином аграрна складова у держбюджеті може зрости до 8,8 млрд гривень.

"Є багато пропозицій і щодо підтримки малих фермерських господарств. Наприклад, йдеться про те, що основну частину цих коштів варто спрямувати на створення кооперативів та субсидування вирощування «нішових» сільськогосподарських культур. Саме малі фермерські господарства можуть бути надзвичайно успішними в цьому сегменті.

Очевидно, буде переглянута програма компенсацій на купівлю сільськогосподарської техніки. Мета – зробити її більш ефективною. В проекті бюджету на неї передбачено майже 1 млрд гривень. Але, за прогнозами, в поточному році буде використано лише близько 200 мільйонів. Отже, є сумніви стосовно того, чи варто виділяти на неї аж 1 млрд гривень. Є пропозиції спрямувати частину коштів на пряме дотування сільськогосподарських підприємств, яким необхідна техніка. А ще частину коштів, можливо, варто спрямувати на зменшення відсотків по кредитам, які видаватимуть банки на купівлю сільськогосподарської техніки.

Хочу підкреслити – усе це наразі пропозиції. Вони активно розглядаються і конкретизуються. На початку наступного тижня ці пропозиції будуть подані у профільний комітет Верховної Ради з тим, щоб уже у вівторок на засіданні комітету їх можна було обговорювати і приймати рішення", - зауважив Леонід Козаченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дорожчають огірки та помідори

За даними порталу «Інфо-Шувар», сьогодні дрібні господарства та великі тепличні комбінати пропонують огірок по 10-13 грн/кг (0,32-0,42 EUR/кг), тобто на 30% дорожче, ніж на початку тижня. Ціни на томат зросли на 20%, в дрібних господарствах він коштує 9-12 грн/кг (0,29-0,38 EUR/кг), а тепличні комбінати вже підняли ціни до 12-14 грн/кг (0,38-0,45 EUR/кг). Приблизно на стількі ж зросли ціни на гуртових ринках. Станом на 29 вересня 2017 року, на найбільших гуртових майданчиках країни салатний червоний томат пропонується по 10-15 грн/кг (0,32-0,48 EUR/кг), огірок коштує 13-15 грн/кг(0,32-0,42 EUR/кг).

Зростання ціни оптові компанії пояснюють сезонним скороченням пропозиції у вітчизняного виробника, особливо це стосується якісної продукції. Саме брак пропозиції томату та огірка експортної якості перешкоджає регулярним продажам на зовнішньому ринку.

Більшість експортерів наголошують на тому, що експортний сезон цього року взагалі не можна вважати вдалим. За 8 місяців 2017 року, Україна експортувала лише 12 тис. тонн томатів, тобто в 2 рази менше, ніж рік тому. Обсяг експорту огірків залишився на рівні 1,8 тис. тонн, втім, перспективи другої половини сезону поки не дуже позитивні, з огляду на обмежену пропозицію в господарствах. Самі експортери наголошують на тому, що поточні ціни в українських господарствах не є прохідними для зовнішнього ринку і справа не тільки в обмеженій пропозиції в нас. Цього року спостерігається зростання власної пропозиції огірків та томатів в країнах–імпортерах, перш за все, мова йде про Польщу та Білорусь, які є головними покупцями наших тепличних овочів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштує створити сімейну молочну ферму в Україні

Про це розповів провідний науковий співробітник УкрНДПІ ім. Л. Погорілого, канд. с/г наук В’ячеслав Смоляр, пише kurkul.com

«За рівнем рентабельності 60% термін окупності такої ферми складе 5 років. А де ж брати кошти? А кошти є. Це, по-перше, державна підтримка. Уже з наступного року будуть цільові кошти виділятися в цьому напрямку. А також інвестиційні кошти, які також надходять в нашу державу», — розповідає науковець.

За словами В’ячеслава Смоляра, буквально за останні 5 років в інституті (УкрНДПІ ім. Л. Погорілого  — прим. ред.) розроблено проекти технологічних рішень молочних ферм, адаптованих до вимог Європейського Союзу, на 10, 20, 50 корів та відгодівельних ферм на 50 і 100 голів, свиноферм на 10 свиноматок за циклом виробництва продукції, а також блочно-модульних ферм.

«Ми показали загальні дані, у тому числі і економічні капіталовкладення, потребу в земельних угіддях. Термін окупності ферм становитиме від 6 до 8 років», — каже вчений.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії будуть збільшувати посівні площі під сорго

Про це заявив голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов, пише "Інфоіндустрія".

«Якщо раніше сорго розглядали в основному як культуру для потреб тваринництва, то тепер на неї роблять ставку аграрії, як для задоволення попиту всередині країни, так і для експорту, — говорить генеральний директор ТОВ «НВО «Укрсорго» Ярослав Бардін, — З точки зору експорту найбільш перспективний китайський ринок. Китай у великих обсягах імпортує цукровий сорго – і для кормів, і для виробництва альтернативного палива – біоетанолу».

За словами Бардіна, з зернового сорго значно більший вихід крохмалю (70-74%), ніж, наприклад, з кукурудзи (67-72%). А в цукровому сорго — комплекс цукрів у соці стебел, тому більший вихід спирту. «За цією культурою — майбутнє виробництва біоетанолу. Якщо використовувати крім стебел ще й зерно на виробництво біоетанолу, можна отримати до 7 тис. л/га в рік. До того ж сорго може рости в степовій і лісостеповій зоні, даючи високі врожаї», — зазначив аграрій.

«Сорго – це прекрасна альтернатива багатьом традиційним культурам. Не випадково за обсягами вирощування вона займає 4-е місце в світі після пшениці, кукурудзи і рису. Скажімо, по енергетичній цінності зерно і зелена маса сорго нічим не поступаються кукурудзі, а за кількістю протеїну навіть перевершують її, — зазначив голова ради директорів KSG Agro, — Важливо, що сорго менш вологолюбна і більш посухостійка рослина, ніж кукурудза. Скажімо, вологи їй потрібно вдвічі менше. Розширюючи посіви сорго, ми отримуємо цінну кормову культуру для вирощування свиней».

Сергій Касьянов повідомив, що в нинішньому сезоні в партнерстві з НУО «Укрсорго» KSG Agro посіяла 617 га сорго і в майбутньому планує розширювати посівні площі. Мова йде про сорго для виробництва крупи і комбікормів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фальстарт: земельну реформу перенесли на наступний рік

Подальші перспективи фінансування залежатимуть від визначеності по земельній реформі, вважає заступник голови фракції "Блок Петра Порошенко" Ігор Кононенко, пише  БізнесЦензор.

Він додав, що МВФ задоволений макропоказниками проекту бюджету, внесеного в парламент, і припустив, що голосування за прийняття бюджету дозволить отримати цей транш, можливо, ще в кінці цього року.

"Що стосується наступного року - відразу потрібно добре думати. Саме проблемне умова - введення ринку землі і прийняття відповідного пакету законопроектів перенесено на наступний рік", - заявив Кононенко.

Він висловив упевненість, що і по ринку землі можна знайти модель, яка пройде через парламент і влаштує МВФ.

"Але необхідна професійна робота міністра АПК, якого, за фактом, немає (міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий написав заяву про відставку - ред), міністра фінансів, прем'єр-міністра з міжнародними інститутами, щоб сформувати цю модель. Сподіваюся, в наступному році така модель продажу землі буде успішно сформована", - зазначив заступник голови фракції БПП.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 проблем зернового ринку України

Про це повідомила комерційний директор комітету зернових і олійних культур ЄБА Ірина Душник, пише Agroportal.ua.

«Ми виділили п'ять основних питань, які турбують зернову індустрію на даному етапі — нестача вагонів-зерновозів, наявність сірого ринку зерна, проведення приватними компаніями фітосанітарних процедур, створення рівних умов для всіх гравців ринку в формуванні об'єднаних експортних партій на елеваторах, диверсифікація експортних ринків і розширення списку продукції, що експортується в Китай», — заявила Ірина Душник. 

Вона також зауважила конструктивні дії Мінагрополітики і підкреслила, що хотілося б пропорційного зменшення факторів, що гальмують просування галузі.

«Існує багато актуальних завдань, для яких необхідно знайти правильні та виважені рішення. Головне в цьому процесі не забувати про дерегуляційні кроки, які були зроблені за останні чотири роки, для того, щоб не відродити контрольні механізми, які відкинуть нас на кілька років назад і будуть лягати на плечі сільгоспвиробників», — зазначила Ірина Душник.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview