На Харківщині тушили пожежу на складах з пшеницею

Станом на ранок ранок неділі пожежу локалізували, однак тушіння продовжувалося. Про це повідомляє УНН з посиланням на сайт ГУ ДСНС України у Харківській області.

"21 жовтня о 00:47 на номер "101" надійшло повідомлення про пожежу на території приватного сільськогосподарського підприємства за адресою: Харківська область, Барвінківський район, село Гаврилівка. Підприємство займалось зберіганням сільськогосподарської продукції. Пожежа виникла у складській будівлі із насінням соняшника та швидко перекинулась на сусідній склад із зерном пшениці", - зазначили у відомстві.

Як зазначили в ДСНС, першими у бій з вогнем вступили добровольці добровільної пожежної команди підприємства на своїй автоцистерні. Невдовзі на місце пригоди прибули рятувальники пожежно-рятувальної частини ДСНС з м. Барвінкове. На той час повністю були охоплені вогнем 2 складські будівлі на площі 800 кв.м. та існувала загроза розповсюдження вогню на сусідні. Складності в пожежогасінні додавало велике горюче навантаження всередині складів: в одному з них зберігалось 1795 т соняшника, в іншому – 1679 т пшениці.

Тож керівник гасіння пожежі викликав додаткові сили та засоби – 2 пожежних підрозділи з м. Лозова та селища Близнюки, а також пожежний потяг із м. Слов'янська. В осередок горіння та на захист сусідніх складів були подані 5 пожежних стволів.

Завдяки оперативним діям рятувальників о 02:20 пожежу вдалось локалізувати та відвести загрозу розповсюдженню полум’я на поруч розташовані склади. Наразі на місці події працюють 22 чоловіки особового складу ДСНС, добровольці, 5 пожежних автоцистерн та команда пожежного потяга.

У відомстві уточнили, що причина пожежі та розмір завданих збитків встановлюються.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пшоно в дефіциті: український продукт злетів у ціні та зник із полиць магазинів

За рік пшоно здорожчало ледь не втричі, тому колись їжа для бідних людей та курчат перетворилася на дорогу страву. Ця ситуація змусила хвилюватися про ціни на крупи загалом, пише ТСН.

Кус-кус, булгур, кіноа – розглядаючи полиці магазинів можна вивчити купу досі незнайомих слів, але звичайного українського пшона так і не побачити. Обійшовши кілька супермаркетів, поміж екзотики таки вдалося знайти крупу з проса, але її ціна 42 гривні за кілограм – приголомшила.
Його або немає взагалі, або ціна зависока. Аграрії це пояснюють неврожаєм та зростанням попиту на крупу закордоном.

Іван Томенко пояснює, що висока ціна пояснюється неврожаєм – проса зібрано на 5 тисяч тонн менше, ніж торік, а його якість значно нижча. Ледь  не половина зерна – це неліквід.

Причинами називають дощове літо та скорочення посіву проса – вдвічі за останні три роки. "Ціна цієї культури невиправдано занижена була, вона прирівнювалася до ціни фуражних культур. І на третій-четвертий рік набридало фермерам, скорочували посівні площі", - пояснив Томенко. А от експорт крупа навпаки йде добре – низькокалорійна, безглютенова, багата на калій та магній, вона запобігає утворенню холестеринових бляшок, і в Європі пшоно стає все більш популярним.

Оглядач аграрного ринку Лариса Гук каже, що передумов для зростання ціни на гречку чи інші крупи у цьому сезоні немає, але не все залежить тільки від урожаю. "Гречка у нас вже політичний продукт став, як свого часу хліб. Наскільки його будуть використовувати у своїх, скажімо так, передвиборчих обіцянках", - натякає вона. Загалом тенденція така, що посіви під зернові щороку зменшуються, і навіть не через популярність картоплі – просто на кукурудзі, соняшникові чи ріпаку можна більше заробити.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Назвали найкращі вина та коньяки України

Відповідні результати, які є в розпорядженні Економічної правди, були оприлюднені після дводенної дегустації.

Усього на дегустації було представлено 96 зразків, серед яких 42 зразки тихих вин, 17 ігристих, 29 зразків коньяку.

Запрошення отримали всі виробники, які працюють у галузі, однак зразки надала лише частина. Частина продукції була закуплена в торгових мережах міста. Продукція виробників, які не представлені в роздрібній торгівлі, не брала участь у дегустації.

Найкращими були визнані (за категоріями):

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Більше чверті продукції не пройшли перевірки та не рекомендуються комісією до вживання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Міжнародна сільськогосподарська організація попередила про ризик голоду через зміну клімату

Про це йдеться в одній з останніх доповідей Міжнародної сільськогосподарської організації ФАО (ООН), передає УНН.

Очікується, що до середини цього століття підвищення середніх температур, зміни в режимі опадів, підвищення рівня моря, зростання частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ, а також можливе збільшення обсягів шкоди, що завдається шкідниками і хворобами, позначаться на рослинництві і тваринництві, а також на рибальстві і аквакультурі.

При цьому, в різних регіонах і країнах вплив виявиться нерівномірним. Будуть мінятися порівняльні переваги і рівень конкурентоспроможності сільського господарства в різних регіонах і країнах; одні країни можуть опинитися в несприятливому становищі, а інші - виграти.

"Міжнародній торгівлі може належати особливо важлива роль в зусиллях по адаптації до зміни клімату та забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах. У короткостроковій перспективі торгівля може бути засобом переміщення продовольства в райони, які відчувають його дефіцит, а значить, важливим механізмом вирішення проблеми падіння виробництва в зв'язку з екстремальними погодними явищами.

У довгостроковій перспективі міжнародна торгівля може забезпечити ефективне коригування підходів до сільськогосподарського виробництва в різних країнах", - йдеться в доповіді.

Міжнародні фахівці відзначають, що для задоволення зростаючого попиту в 2050 році в аграрному секторі має вироблятися майже на 50 відсотків більше продуктів харчування, кормів та біопалива, ніж в 2012 році.

"Країни виявляють готовність реагувати на зміни клімату шляхом інвестування в сільське господарство і його перетворення. Зокрема, країни, що розвиваються наголошують у своїх ОНВ (Обумовлених на національному рівні внесках - ред.) важливість сільського господарства і продовольчої безпеки для адаптації до зміни клімату, а низка країн відзначають, що аграрний сектор відіграє важливу роль у виконанні їх цільових завдань в області пом'якшення його наслідків.

Однак ОНВ залишаються документами загального характеру, і в більшості з них не передбачені певні заходи політики.

Ефективна підтримка фермерів з урахуванням зміни клімату може посилити порівняльні переваги сільського господарства в країнах, що зазнають негативного впливу зміни клімату, забезпечуючи їх конкурентоспроможність і дозволяючи їм досягти більш стійкого балансу показників експорту та імпорту.

Такі заходи будуть мати вирішальне значення для країн, що розвиваються, які можуть внаслідок зміни клімату значно збільшити обсяги чистого імпорту продовольства.

Країнам, які можуть зіткнутися з серйозними проблемами, обумовленими кліматичними факторами, потрібна система підтримка - як у міжнародних масштабах (для ослаблення потенційного навантаження, пов'язаного з фінансуванням імпорту продовольства), так і на національному рівні - у вигляді надзвичайних резервних запасів продовольства і програм соціального захисту, орієнтованих на малозабезпечені та вразливі групи населення", - переконані в ФАО.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Куди рухається олійно-жировий ринок?

Захід став не лише майданчиком обміном досвідом та окремими лайфхаками спеціалістів галузі, а й генератором панельних, часом емоційних, дискусій.А ми знаємо, що лише так народжується істина.

Зокрема, важко було не погодитись про доцільність, а краще сказати, необхідність переходу ринку сої на NON-GMO, що зробив уже увесь цивілізований світ, до якого спромоглася долучилася вже й Росія. Для багатьох учасників конференції було подивом дізнатися, що в цій країні вже досить давно діє законодавство, забороняюче вирощування та використання ГМО-сої на своїх теренах, і більш того, там це жорстко контролюється і карається законом. В Україні ж, відповідно до лабораторних досліджень, як зазначила завідувач лабораторії Глобинського переробного заводу (Астарта-Київ) Лариса Шевчук, близько 70% сої, яка надходить на підприємство, є ГМО. Це при тому, що в Україні, за словами регіонального директора Асоціації «Дунайська соя» Оксани Просоленко, станом на 2018 рік офіційно не дозволена до вирощування та обігу жодна із ГМ ліній.

О.Просоленко також зауважила, що соя є дуже затребуваною на європейському ринку, та оскільки там жорстко регулюється ринок ГМО, для виробників NON-GMO відкриті великі перспективи. За різними оцінками міжнародних експертів на 60-70% посівних площах сої в Україні вирощуються ГМ-сорти.

При цьому, за словами О.Просоленко, ГМ-соя стала популярною, оскільки є стійкою до раундапу. Втім ефективність застосування таких речовин знижується, тому що з’являються резистентні види бур’яну. Таким чином, вирощування NON-GMO сої дозволить вичистити поля від таких сильнодіючих речовин як раундап.

На думку Євгена Милованова, голови правління Федерації органічного руху України, ГМО має цілком зникнути з мапи України і Україна може стати країною походження 100% вільної від ГМО сої та іншої сільгосппродукції. «Це не лише може забезпечити покращення стану здоров’я українців, але і підвищення репутації нашої продукції на експортних ринках! Україна без ГМО, звичайно, стане значно комфортнішим середовищем для розширення органічного виробництва», - вважає Є.Милованов.

В цілому, як зауважив президент Української асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко, Україна значно збільшила обсяги виробництва сої, але ця культура залишається примхливою до погодних умов, що позначається на обсягах вирощування та її якості.

Щодо якості сої, яка надходить на переробку, Л.Шевчук зауважила, що вона є досить неоднорідною, що впливає на роботу підприємства: «Переробникам часто доводиться підлаштовувати свої технології переробки під якість отриманих врожаїв, оскільки соя яка надходить на завод з різних фермерських господарств формує неоднорідної якості сировину».

В цілому, питання якості олійно-жирової продукції було одним із основних на конференції. Було розглянуто питання контролю фізико-хімічних показників продукції на експорт та вимоги країн-імпортерів. Зокрема, В’ячеслав Калін (COTECNA) розповів про особливості контролю та виявлення холостерину, поява якого є свідченням додавання курячого жиру до олії.

У свою чергу, Іван Касинюк (Avellum) розповів про особливості укладання ЗЕД-контрактів та їх роль як інструменту захисту від ризиків та збитків у разі спірних питань, особливо у сфері якості продукту. Адже якщо у контрагента виникають претензії по якості, то саме цей контракт може допомогти уникнути великих збитків, які фактично можуть бути мультимільйонними.

Як зберігати якість продукції під час експорту рослинних олій та які застосовуються системи контролю вхідної продукції - розповів Дмитро Фалько (UPSS-Terminals). Сучасне лабораторне обладнання в змозі забезпечити дійсно якісний контроль вхідної продукції на термінал. Крім того, значну роль до відвантаження продукції відіграють технології зберігання продукції, особливо, коли доводить працювати з такими «примхливими» до перепадів температур продуктами як високоолеїнова соняшникова, пальмова або не гідратована соєва олія. Недотримання вимог транспортування та зберігання може значно знизити якість продукту.

Також учасники конференції мали можливість дізнатися: куди рухаються цінові тенденції ринку сої, практичні поради щодо органічного вирощування гірчиці та льону в Україні, особливості очистки олійних культур (поради як економити та примножити свої прибутки, обравши правильну техніку для очистки олійних культур від директора СПЕЦЕЛЕВАТОРМЕЛЬМАШ Леоніда Фадєєва).

Але в полі вирішальну роль поки що відіграє погода. Як зазначила Тетяна Адаменко (УКРГІДРОМЕТЦЕНТР), за останнє десятиліття в Україні у порівнянні з попереднім аналогічним періодом значно збільшилася сума активних температур, що, у свою чергу, вплинуло на розвиток галузі рослинництва. Зокрема, як зазначає експерт, наразі в Україні можна вирощувати раніше нетипові для нашої агрокліматичної зони культури, або ж, як це вже відбувається на прикладі соняшнику, значно розширюється територія вирощування. Втім, як зауважила Т.Адаменко, очікуване подальше потепління збільшує ризики, пов’язані з недобором урожаю. Тому вже сьогодні українські сільгоспвиробники мають адаптуватися до очікуваних змін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні відбувся перший електронний земельний аукціон

18 жовтня відбулися перші в Україні електронні земельні торги. Аукціон пройшов на платформі OpenMarket державного підприємства “СЕТАМ” Міністерства юстиції України, з яким Держгеокадастр уклав відповідний договір про співпрацю.

До продажу були запропоновані права оренди на 10 ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 210 гектарів, по дві в Кіровоградській, Львівській, Одеській, Сумській та Чернігівській областях, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

Торги відбулися по 9 лотах.  Ознайомитися з протоколами торгів можна на сайті land.setam.net.ua.

У середньому стартовий розмір річної орендної плати по виставлених на електронні торги земельних ділянках становив 8,3% від нормативної грошової оцінки (НГО). Кількість учасників варіювалась від 2 до 6.

За результатами аукціону було досягнуто середньої річної орендної плати у розмірі 34,3%, що в понад 4 рази більше від стартового.

Найдорожче під час торгів продано права оренди на земельну ділянку на території Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області площею 13 га, де стартова ціна піднялася до 70,73% від НГО і становить 157,79 тис. гривень.

Найбільше під час торгів виріс розмір річної плати за користування земельною ділянкою на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області площею 18,26 га і склав 101,32% від НГО (122,17 тис. грн). Також щодо цього лота було зафіксовано найбільшу кількість зроблених у ході аукціону кроків – 2333 кроки.

Як відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, вражаючий рівень конкретності за більшість запропонованих лотів доводить оптимальність онлайн-формату торгів та перспективи його впровадження як основного способу розпорядження землями.  «Пілотний проект дозволяє нам коригувати систему, відпрацювати всі технічні нюанси та повноцінно підготуватись до її імплементації  по всій країні. Однак навіть ці стартові аукціони  уже справляють позитивний фінансовий ефект на добробут місцевих громад, оскільки встановлені на електронних торгах ставки були по більшості лотів значно вищі, ніж на оффлайн аналогах», – сказав він.  За 9 місяців поточного року середня орендна ставка за результатами аукціонів, проведених територіальними органами Держгеокадастру, складає  18,77% від НГО.

Загалом до місцевих бюджетів за результатами перших електронних земельних торгів щороку надходитиме понад 630 тис. гривень.

Довідка:

17 вересня 2018 року державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру в рамках пілотного проекту впровадження електронних земельних торгів уклали Договір про забезпечення функціонування системи електронних земельних торгів.

Система OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції України) реалізує майно через мережу Інтернет. Працює на всій території України з 2014 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview