На Харківщині зафіксували масову загибель бджіл

Пасічники не виключають, що виною тому стали обробки полів місцевими фермерами, пише kurkul.com.

Зокрема, загибель великої кількості комах була зареєстрована в селах Водорезовка, Комарівка та Миколаївка та ін.

Фахівці не виключають того, що до масової загибелі бджіл могли привести роботи на тутешніх полях, під час яких фермерами застосовувалися отрутохімікати для знищення шкідників у посівах. Співробітниками місцевого відділення поліції та відповідних ветеринарних служб в місцях загибелі бджіл проводяться перевірки.

Відомо, що напередодні в регіоні деякі фермери обробляли свої поля препаратом КАС-28, використовували мікродобрива «Оракул», «Бор» «Цинк» та ін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податки свинарям не знизять через вимоги угоди з МВФ

Про це повідомляє прес-служба АТУ. 

Нагадаємо, що у лютому 2019 року голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар надіслала до Мінагрополітики офіційний лист зі зверненням стосовно того, аби свинарям тимчасово було знижено чи скасовано податки у зв’язку із тим, що вони перебувають у складному становищі через поширення африканської чуми свиней. Подібна ініціатива була запропонована у Бельгії, де через ту ж таки АЧС та нестабільну ситуацією з цінами на живець уряд виступив з ініціативою знизити податки або взагалі тимчасово їх скасувати для свинарів. Він розглянув такий крок як один із варіантів підтримки, аби зменшити тиск на галузь.

«Через АЧС Україна втратила статус нетто-експортера свинини, хоча раніше Україна експортувала рекордні обсяги свинини, - прокоментувала тоді дану ініціативу бельгійського уряду голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. - Сьогодні Україна б’є рекорди щодо імпорту свинини. Лише за минулий рік обсяги імпорту свинини Україною зросли у понад 5 разів. Так, у 2017 році Україна імпортувала 8 тис. тонн свинини (у забійній вазі), у 2018 році - 44 тис. тонн. На внутрішньому ринку свинини теж наразі негативна ситуація, ціни на живець свиней забійних кондицій низьку. У зв’язку з цим свинарські господарства працюють в нуль чи навіть у збиток! До того ж  держава досі не компенсувала свинарям понад 27 млн грн збитків, завданих АЧС у минулому році».

І лише в червні 2019 року АТУ отримала відповідь на своє звернення, яке Мінагрополітики переадресувало до Міністерства фінансів України як повноважного органу щодо формування та реалізації податкової і митної політики держави.

У своєму листі Мінфін відзначив, що можливості скасування чи зниження податків для свинарів немає: «впровадження зниженої ставки податку на додану вартість призведе до втрат доходів державного бюджету та можливого формування групи суб’єктів господарювання - платників податку на додану вартість, які будуть постійно отримувати бюджетне відшкодування».

«Крім того, Угодою про сільське господарство між Світовою організацією торгівлі та Україною передбачена відмова від надання податкових пільг, - зазначають у Міністерстві фінансів. - В Угоді підкреслюється, що фінансова підтримка сільського господарства повинна надаватися шляхом цільового фінансування з держбюджету. Відповідно до положень Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з МВФ, поширення дії загального режиму оподаткування податком на додану вартість на весь сільськогосподарський сектор у відповідності до міжнародної практики було передбачено з 01 січня 2016 року».

«Також повідомляємо, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від введення нових податкових пільг або привілеїв» - йдеться у листі.

Також Мінфін у своєму листі висловився і про відміну спецрежиму оподаткування, який діяв для сільськогосподарських товаровиробників. Він вважає його неефективним.

«Значну частину коштів отримував не безпосередній виробник, а різного роду посередники та великі трейдери, - пояснили свою позицію у Мінфіні. - Непоодинокими були випадки, коли спеціальний режим податку на додану вартість несумлінні платники податків використовували як «внутрішній офшор», переводячи туди додану вартість».

Альтернативою спецрежиму оподаткування для аграріїв у Мінфіні вбачають надання  «прямих (адресних) дотацій з держбюджету», які було введено з 01 січня 2017 року, про що також йдеться у листі.

Та чи насправді держдотації виявилися дієвою альтернативою для відміни спецрежиму ПДВ для аграріїв?

«Всі ми вже знаємо і мали змогу пересвідчитися за 2,5 роки, як насправді працює механізм розподілу держдотацій, - прокоментувала голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. – Дана альтернатива відміни спецрежиму ПДВ насправді виявилися вкрай неефективною через надто складний бюрократичний механізм їх отримання, і про це постійно нарікають члени нашої Асоціації в численних листах та телефоном. Тваринники кажуть, що простіше відмовитися від дотації, аніж пройти цілу низку бюрократичних кіл. Спецрежим же ПДВ, який існував до 2017 року, передбачав пряме повернення виробникам коштів, які вони могли витратити на розвиток підприємства.

Візьмемо простий приклад – дотації на корову. Якщо раніше, до скасування спецрежиму ПДВ, виробник міг отримати на 1 голову в середньому 6,5 тис. грн, то за діючої програми часткової компенсації на утримання корів виділяється лише до 2 тис. грн. Наші фахівці підрахували, що зупинка компенсації ПДВ для, зокрема, виробників молока, призвела до зростання періоду окупності інвестпроектів до 6-8 років, зниження ліквідності наявних підприємств галузі на 10%, скорочення поголів’я, призупинення нарощування та оновлення поголів’я за рахунок високопродуктивних тварин, завезених з-за кордону.

У виробників свинини через відміну пільги по ПДВ ліквідність підприємств знизилася на 8-15%. Окупність інвестпроектів зросла до 4-6 років, а поголів’я скоротилося на 8-15%. Наразі поголів’я свиней скоротилося з 3,43 млн голів до 3,37 млн голів.

Отож позиція Мінфіну в даному питанні є вкрай дивною і виглядає надуманою, аби виправдати вигідні для влади, та невигідні для людей – в першу чергу, для дрібного та середнього бізнесу - законодавчі зміни. Сьогодні левову частку дотацій через корупційні механізми отримують крупні олігархи – монополісти ринку. Тоді як дрібний фермер, якому конче потрібні гроші, аби збудувати свою невеличку ферму, годувати сім’ю та розвивати виробництво у сільській місцевості, створювати робочі місця – цієї можливості не має.

Що ж стосується неможливості зміни режиму оподаткування для свинарів, то вважаю таку державну політику недалекоглядною. Чому європейці надають пільги своїм виробникам, а ми не можемо? Чому ми підписуємо такі недолугі меморандуми? В кінцевому результаті небажання влади підтримати галузь призведе до занепаду свинарства в Україні: поголів’я буде вирізатися тисячами, підприємства закриватися, і за кілька років галузь буде просто знищена».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший вітчизняний агрохолдинг істотно скоротив прибуток

Агрохолдинг Миронівський хлібопродукт Юрія Косюка за підсумками першого кварталу 2019 року одержав $33 млн чистого прибутку, що на 63% менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Про це компанія повідомила на сайті Лондонської біржі, пише НВ.

Виручка МХП збільшилася на 42% - до $436 млн, експортна виручка — на 65%, до $268 млн (61% від загальної виручки).

Операційний прибуток холдингу Косюка скоротився на 19% - до $50 млн, валовий залишився на рівні попереднього періоду — $81 млн, EBITDA скоротилася на 7% - до $83 млн порівняно з січнем-березнем 2018 го.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Херсонські аграрії розповіли про майбутній врожай кавунів та динь

Про це повідомляють «Херсонці».

Директор Південної дослідної станції баштанництва НААН України (Голопристанський район) Володимир Лимар говорить, що окремі посадки локально постраждали від граду, але в цілому достаток дощової вологи позначився на них позитивно – адже воду кавун любить не менше, ніж сонце.

«Урожай ранніх сортів кавуна, як і в попередні роки, слід очікувати вже наприкінці червня, - вважає він. – Куди більше турбує довгостроковий прогноз погоди, за яким у другій половині серпня можливі дощі, а у вересні – навіть заморозки.

Адже саме на цей час припадає період «масового» дозрівання  польового кавуна. І ось на ньому такі примхи погоди можуть позначитися згубно».

На ринках Херсонщини свіжих кавунів, навіть з тих, які вирощують під термоплівкою, ще немає. У супермаркетах є імпортні – дорогі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Антимонопольний комітет визнав компанію Фірташа монополістом на ринку добрив

Про це повідомив голова АМКУ Юрій Терентьєв, пише БизнесЦензор.

"1. Група має ознаки монопольного становища на загальнодержавному ринку первинної реалізації азотних мінеральних добрив. 2. Зафіксовані факти, які можуть свідчити про зловживання монопольним становищем", – повідомляє Терентьєв.

Глава АМКУ додав, що 24 травня чотирьом компаніям з Group DF (3 заводи-виробника мінеральних азотних добрив і НФ "Трейдінг Україна") були спрямовані попередні висновки за результатами проведеного розслідування.

"Вартість газу становить близько 70% у собівартості виробництва аміачної селітри. Саме цей зв'язок між сировиною (газом) та кінцевим продуктом (мінеральними добривами) і стала об'єктом зловживань з боку цих компаній", – повідомляє Терентьєв.

Терентьєв вказує, що підприємства Group DF купували газ для виробництва добрив у пов'язаних компаній, а потім перепродували його всередині групи, постійно піднімаючи ціну.

"Коли газ доходив власне до кінцевого заводу-виробника добрив, його ціна була суттєво завищеною, що призводило до завищення вартості азотних добрив", –повідомляє Терентьєв.

Також, протягом 2017 року мали місце зупинки виробництва добрив із-за свідомого непроведення розрахунків за газ.

"Юридично такі дії можна кваліфікувати як зловживання монопольним становищем із-за штучного обмеження виробництва добрив", – повідомляє Терентьєв.

Він пояснив, що АМКУ може оштрафувати Group DF і змусити розділити хімічні активи групи.

"Всеукраїнська аграрна рада вітає позитивні зрушення у даному напрямку. Адже протягом останніх п’яти років учасники ВАР намагались привернути увагу Уряду, Антимонопольного комітету та суспільства в цілому до проблеми з монополізацією ринку добрив в Україні. Закликаємо Антимонопольний комітет активізувати свою діяльність та завершити розслідування. Сподіваємось на те, що ринок мінеральних добрив в Україні буде зрештою демонополізовано", - йдеться у повідомленні громадської спілки.

У Group DF через холдинг Ostchem входять заводи Черкаський "Азот", "Рівнеазот" і Сєвєродонецький "Азот". Менеджмент Дмитра Фірташа також контролює державний "Сумихімпром".

86% в Ostchem належить Фірташу. Ще 14% – народному депутату від "Опозиційного блоку" Юлії Льовочкіної, рідній сестрі Сергія Льовочкіна – партнера Фірташа по телеканалу "Інтер" і екс-глава Адміністрації президента Віктора Януковича.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільша зернова афера в Україні: що сталося і як не стати жертвою в майбутньому

При цьому зерно, яке знаходилося на зберіганні на елеваторах, виявилося недоступним для його фактичних власників: десятків сільгоспвиробників і трейдерів.

У результаті афери постраждало 60% великих гравців ринку: без зерна і грошей залишилися і мультинаціональні компанії (BUNGE, Delta Wilmar, Soufflet Group, CHS та ін), і великі українські агрохолдинги, та дрібні фермери. Загальний збиток від шахрайських дій посадових осіб «Агроінвестгруп» за приблизними підрахунками становить $100-120 млн. Безсумнівно, це найбільша афера на зерновому ринку України!

Станом на кінець січня ситуація виглядала наступним чином: керівництво «Агроинвестгрупп» самоусунулася, співробітники компанії активно звільняються, зерно контрагентів зберігається на елеваторах, якими незрозуміло хто управляє. При цьому отримати власну продукцію аграрії не можуть.

Що було далі? У цьому місці стає ще цікавіше, адже з початку лютого в справу вступає держава: постановою суду накладає арешт на майно «Агроинвестгрупп». Арештовується все без розбору – навіть те зерно, яке зберігалось на виділених складах, і власники якого добре відомі.

Тією ж постановою суду арештоване майно передається Національному Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Офіційна аргументація: це зроблено з метою збереження економічної вартості зерна. Під таким же приводом всі зернові з елеваторів «Агроінвестгруп» були виставлені на продаж через систему електронних торгів. Хоча постраждали від шахрайських дій компанії мали право одержати свою продукцію назад, звернувшись за захистом своїх інтересів до суду. Однак малоймовірно, що до судового рішення про право на вивезення зерна з елеваторів компанії-шахрая прислухалися.

Останньою краплею у цій чаші абсурду та несправедливості став факт продажу зерна через нібито електронні торги. Вартість, за якою був проданий товар, істотно відрізнялася від ринкової. Фактично вона була занижена на 70-80%! Так, наприклад, вартість сільгосппродукції, яка зберігалася на Ізмаїльському елеваторі, становила близько 50 млн грн, а її продали на аукціоні за стартовою ціною за 7,46 млн грн! При цьому АРМА реалізувала зерно з елеваторів ««Агроінвестгруп»» юрособам, які мають всі ознаки фіктивності. Наприклад, компанія ТОВ «Мегелан-плюс» двічі змінювала засновника і керівника, види діяльності та адресу реєстрації. Даних про ведення господарської діяльності у підприємства немає, але зате є податковий борг. Засновник юридичної особи, будучи у віці всього 20 років, вже декілька разів притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. Ще одна юридична особа, яка придбала зерно на електронних торгах, – ТОВ «Карел-Груп», має ті ж ознаки фіктивності і статутний капітал у 1 тис. грн.

Таким чином, шахрайська схема стала ширше: крім компанії-афериста в ній тепер бере участь ще й державне агентство, яке з допомогою підставної фірми збуло зернові за заниженою вартістю. Продавши згодом продукцію на ринок за її справжньою ціною, різницю в 75% чиновники СБУ, МВС та АРМА спокійно покладуть в свої кишені. А учасники аграрного ринку виявляються жертвами розкрадання двічі: спочатку постраждавши від ««Агроінвестгруп»», а потім – від дій державних структур.

Які висновки можна зробити?

Історія ««Агроінвестгруп»» стала дорогим і болючим уроком для всіх учасників аграрного ринку. Вона перемеле правила гри в сільгоспгалузі – і вони більше ніколи не стануть колишніми. Довіра між учасниками ринку, довіра до українських компаній з боку міжнародних, довіра між фермерами і мультинаціональними холдингам похитнулася – і тепер будь-яким домовленостям будуть передувати уважні перевірки.

Особливо це актуально для дрібних і середніх фермерів, яким необхідно бути подвійно і втричі пильними. Наш ринок, як виявилося, зовсім не захищений від зернових аферистів. Дбати про свою безпеку треба самим, і в першу чергу – через ретельну перевірку, що передує зміцненню партнерських уз договором.

Щоб у майбутньому не стати жертвою подібних афер – будьте уважні і підозрілі. На жаль, тільки так можна себе убезпечити. Вивчайте контрагента, не соромтеся задавати питання, аналізувати фінансові показники. Якщо у компанії є затримки з оплатами, якщо при розрахунку вони використовують готівку, якщо у вас виникають сумніви в достовірності складських розписок – все це може бути ознаками шахрайства.

Але що робити, якщо на стороні аферистів виявляється і держава? Тут виробити лінію поведінки набагато складніше і єдиної правильної поведінки бути не може. Єдине, що ми можемо зробити – вивчити ситуацію, щоб хоча б не наступити на ті ж граблі знову.

У ситуації з «Агроінвестгруп» підтримка шахраїв з боку держави відчувалася спочатку: при перевірці на елеваторах не помітити подвійні складські розписки можна лише навмисно закриваючи на них очі. А як розцінювати той факт, що ПАТ «Аграрний фонд», які першими забили тривогу при недопуску на елеватори для перевірки власного зерна, тут же стали фігурантами перевірок НАБУ? Роботу фонду заблокували буквально через тиждень після звернення в СБУ, прокуратуру та Нацполіцію з приводу розкрадання зернових. Складно не помітити і участь Нацполіції, яка перешкоджала вивозу зерна з елеваторів його законними власниками.

На жаль, навіть коли дії керівництва «Агроінвестгруп» були визнані шахрайськими, державні структури займаються не захистом постраждалої сторони, а загарбуванням того, що не встигли вкрасти аферисти. Через схеми з електронними торгами та фіктивними підприємствами, вони набивають власні кишені за рахунок збитків аграріїв.

Втім, це не єдиний спосіб держави наживатися на агровиробниках. Чого тільки вартий нещодавно прийнятий закон про обов'язкове ліцензування складів з пальним? Ось де простір для дій у чиновників! Аграрії виявилися в ситуації, коли вони змушені або проходити масу безглуздих перевірок і процедур, модернізувати ємності для зберігання палива і отримувати непотрібні ліцензії, або платити півмільйонні штрафи. Причому терміни в законі встановлено такі, що вкластися в них апріорі неможливо. Відмінний спосіб поповнення державної казни і нескінченне поле для «домовленостей» з чиновниками.

Історія з «Агроінвестгрупп» ще довго буде центральною темою для обговорення в аграрних колах. Ще довго нам доведеться розсьорбувати наслідки цієї афери і вибудовувати новий формат відносин. Єдиний плюс у всій цій ситуації – миттєве падіння рожевої пелени з очей учасників ринку. Як протверезний холодний душ, вона нам показала, що у шахраїв немає кордонів і немає гальм. І що сподіватися на підтримку держави ще ой як рано. Швидше потрібно бути готовим боротися на два фронти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview