На Херсонщині запрацювала інноваційна сімейна ферма

13 жовтня в с. Олексіївка Голопристанського району Херсонської області відбулося відкриття першої інноваційної сімейної ферми в Україні. Ферма родини Зіновських щоденно постачатиме понад 300 літрів молока найвищої якості для заводу «Данон Дніпро». «Для нас, як для бізнесу, дуже важливо бути впевненими у найвищій якості сировини, яку ми використовуємо. Компанія «Данон» в Україні зацікавлена в безперервному покращенні роботи своїх постачальників та впроваджує програми розвитку для крупних виробників і сімейних господарств. Завдяки зусиллям та роботі таких фермерів, як Сергій та Наталія Зіновські, взаємодія приватних локальних постачальників і лідерів молочного бізнесу стає успішною практикою для України», - прокоментувала Світлана Жаглова, менеджер відділу закупівлі молока компанії «Данон» в Україні.

Формат сімейних ферм успішно зарекомендував себе в європейських країнах. В Україні цей напрямок бізнесу також розвивається. Проте вдала реалізація успішних проектів можлива за умови об’єднання зусиль з боку держави, соціально відповідального бізнесу та сільських громад. Завдяки такій синергії можна збільшити кількість якісної молочної сировини на ринку України та покращити фінансове становище сільського населення. Для того, щоб сімейні ферми в Україні запрацювали на повну, потрібна системна державна підтримка: поширення статусу виробника сільськогосподарської продукції для підприємців, спрощення процесу держаної реєстрації й оподаткування, а також можливість створення додаткових пільгових умов для таких господарств. «Ферма родини Зіновських, це вже 27-ма сімейна молочна ферма, яка створена на Херсонщині. Саме такі маленькі сучасні сімейні ферми, співпрацюючи із такою великою потужною компанією як «Данон»,  сприяють зростанню економіки області й України в цілому», - зазначив Олександр Паливода, директор департаменту агропромислового розвитку.
 
Сімейна ферма родини Зіновських є інноваційною. Ферма обладнана молокопроводом з автоматичним миттям, механічною системою видалення гною та професійною лабораторією з контролю якості сировини. У приміщенні створені оптимальні умови для утримання тварин: освітлення, мікроклімат (вентиляція), автоматичні поїлки, кормові столи, а також є лабораторія з контролю якості молока і охолоджувач.

Родина Зіновських є членом кооперативу «Могучий» з 2011 року. Їх бізнес починався з утримання трьох корів, а сьогодні на фермі утримуються вже двадцять голів. Завдяки збільшенню об'ємів заготівлі молока та покращенню його якості, родині вдається суттєво підвищувати власні доходи. 
Іншою важливою ініціативою стало оснащення учбового класу для навчання потенційних сімейних фермерів Херсонської та Миколаївської областей. Планується, що цей навчальний осередок на території ферми встановить гідний рівень для наслідування та розвитку сімейного фермерського бізнесу в регіоні. «У нас не було таких амбітних цілей, як створення власного бізнесу. Ми утримували трьох корів та щодня здавали це молоко в кооператив, щоб вистачало для потреб сім’ї. Коли ми зрозуміли, що можемо постачати молоко для заводу у великих обсягах, вирішили накопичувати гроші для переобладнання ферми. Процес не був простим, але у нас все вийшло. Тепер ми готові поділитися своїм досвідом із усіма сусідами, членами кооперативу та іншими фермерами, які бажають розвивати власний бізнес, але ще не зважилися на це», - поділилися враженнями Сергій та Наталія Зіновські, власники сімейної ферми.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За рік удвічі збільшилася кількість рейдерських захоплень агропідприємств в Україні

Про це повідомляє УНІАН.

«Рейдери в Україні під прикриттям поліції і чиновників Мін'юсту розв'язали масове полювання на нову гладку «здобич» — аграріїв. Зараз цей ринок перебуває серед небагатьох, де є стійкий підйом», — йдеться у статті видання. 

Голова АРСП Андрій Семидідько упевнений, що рейдери зацікавилися сільським господарством в надії зростання цін на землю і підйом аграрного ринку.

Водночас, за даними Асоціації тваринників, найчастіше недружні «поглинання» відбуваються в Центральній Україні, трохи менше їх — на півдні країни.

На сьогоднішній день фермер не може захистити свій бізнес, свою власність, свій урожай. Він може втратити все за лічені хвилини», — підкреслює голова асоціації Ірина Паламар

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Харкові почали роботу над створенням системи керування трактором

За його словами, основна перевага тракторів ХТЗ в тому, що вони набагато дешевше за конкурентів, однак трактори конкурентів мають більш сучасне оснащення, наприклад, управління по GPS, передає Національний Промисловий Портал.

Як зазначив Коваль, можна закупити імпортні системи управління і встановити їх на ХТЗ.

"Однак при цьому машина стане дорожче і втратить частину покупців у своїй ціновій категорії. Ми звернулися до харківських вчених з пропозицією розробити вітчизняні недорогі системи керування для трактора. У Харкові роблять системи управління для космічних об'єктів, а для трактора, значить, не можуть. Ось такий парадокс ", - зазначив Коваль.

За його словами, вже є групи інженерів на "Хартрон" та у Національному технічному університеті "ХПІ", які взялися за вирішення проблеми.

"У них є сміливі ідеї. Ми зараз знаходимося на етапі розробки технічних вимог. Ніщо не робиться миттєво. Наприклад, в ХПІ є відмінні компетенції в ряді областей, але вони не були спрямовані на вирішення наших проблем ", - уточнив Коваль.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відповідальність за поширення АЧС в Україні досі відсутня

Про це у відповідь на запит повідомили УНН в Асоціації свинарів України.

Так, в АСУ відзначили, що на сьогодні крім ліквідації тварин, на власника не поширюються ніякі «санкції».
«А якщо мова про промислового виробника, тут теж далеко не всі дбають про налагодження системи біобезпеки в умовах підвищеного епізоотичного ризику», — пояснили в асоціації.

В асоціації відзначили, що, як правило, жертвами АЧС в Україні стають малі підприємства.

«З 2012 року АЧС було уражено близько 40 господарств, 80% з яких — малі підприємства. Пояснити чому саме вони стали жертвами АЧС не складно. Вони не впроваджували необхідні заходи біобезпеки, а в нинішніх умовах це неприпустимо», — додали в АСУ.

В АСУ нагадали, що АЧС поширюється в Україні з 2012 року. Однак, проблема інформування населення щодо хвороби залишається актуальною.

«Простір для дій необмежено — починаючи від роздаткових матеріалів (для населення, промислових виробників і навіть представників компетентних ветеринарних органів), закінчуючи організацією спеціалізованих заходів: імітаційних вправ, тренінгів, конференцій національного та міжнародного масштабу, аудитів господарств», — відзначили в Асоціації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Причини, через які виникли проблеми з введенням ринку землі

Тенденцію підтримувало потужне агрохолдингове лобі – найбільші сільгоспвиробники, котрі отримували і отримують значні вигоди від низьких орендних ставок, обумовлених діючим мораторієм. Причини, через які виникли проблеми з введенням ринку землі, окреслив юрист практики супроводження бізнесу Juscutum Андрій Віщук, пише propozitsiya.com.

Земельні ділянки продаватимуть на електронних торгах

Зняти мораторій на відчуження сільськогосподарських земель уже в 2018 році пообіцяли МВФ для отримання наступного траншу. Автори профільного закону відмічають, що крім наділення правами власності на землю вони встановлюватимуть певні обмеження.

У зареєстрованому законопроекті «Про використання земель сільськогосподарського призначення» (5535) передбачено можливість придбання земельних ділянок фізособами, юрособами, зареєстрованими за законодавством України, територіальними общинами в особі органів місцевого самоуправління, державою в особі органів виконавчої влади.

Згідно документу, продаж земельних ділянок сільгосп призначення державної і комунальної власності запропоновано здійснювати шляхом проведення електронних земельних торгів, окрім продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розміщено об’єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності приватних осіб.

Угіддя дрібних фермерів зростатимуть

Проект Закону передбачає можливість використання земель сільськогосподарського призначення як застави для забезпечення виконання обов’язків по договорах з банками й іншими фінансовими закладами. Також передбачено відчуження усіма фінзакладами земділянок, право власності на які перейшло в рахунок погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями. Держгеокадастр матиме повноваження самостійно відчужувати ділянку на електронних торгах.

Передбачається також, що господар земділянки отримає право обміняти свою ділянку на іншу. Це впроваджує на ринок функцію обміну землею і створює умови для поступового зростання угідь дрібних фермерів.

Зміну цільового призначення землі можливо здійснити не раніше, ніж через три роки з моменту отримання права власності на таку земельну ділянку. Планується заборонити розділення земельної ділянки, представленої для ведення товарного сільгоспвиробництва чи фермерського господарства, якщо в результаті цього утвориться хоча б одна земельна ділянка площею менше 1 га.

Особи, котрі придбали у власність земельні наділи, однак обмежені у їхньому володінні, будуть зобов’язані продати їх протягом року з дати набуття права власності.  

Українські землі у власності іноземців – перспектива чи загроза?

Закон передбачає низку обмежень. Так, максимальна площа земель сільгосппризначення не повинна перевищувати 500 га на особу.

При купівлі земельних ділянок площею 200 га покупець зобов’язаний подати електронну декларацію і документи, що підтверджують доходи такої особи. Юрсобам законопроект дозволяє володіти не більше, ніж 33% від угідь території об’єднаної територіальної  громади і/або району.

Проект передбачає право відчуження приватної власності (землі). Юрособи одержать право на придбання таких земель з 1 січня 2020 року, а з 1 січня 2030 року таке право планують надати іноземцям, а також особам без громадянства. Останнє викликало хвилю обурення в суспільстві в зв’язку із заволодінням землею іноземцями. Україна не має правової можливості обмежити іноземним громадянам доступ до ринку сільгоспземель для забезпечити дії принципу вільного руху капіталу. Це зобов’язання зафіксовано у ст. 145 Згоди про асоціацію між Україною і ЄС.

За псування земель власники мають нести відповідальність

Встановлення суворої відповідальності за псування земель юрист вважає пріоритетним обов’язком авторів законопроекту, і така відповідальність неодмінно має наставати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії не доберуть урожай сої

Вона зазначає, що на врожайності зернобобової вкрай негативно позначилося посушливе літо. Згідно з останніми даними, середня врожайність сої на 15% нижче рівня минулого року і наразі становить 1,81 т/га., повідомляє Latifundist.com.

«Розрив між поточним і торішнім рівнями врожайності зернобобової буде зберігатися приблизно на такому ж рівні до кінця збиральної кампанії, отже середня врожайність української сої в цьому році оцінюється в 1,96 т/га в порівнянні з 2,31 т/га в 2016році», — зазначає аналітик.
При цьому, станом на 6 жовтня середня ціна EXW на сою на внутрішньому ринку України зросла на 750 грн/т до 10,9 тис. грн/т.

«В останній тиждень активне надходження нового врожаю сої загальмувало підвищувальний рух цін, проте дане затишшя має бути тимчасовим і вже в другій половині жовтня ринок знову може піти вгору на тлі активізації попиту переробників і експортерів, а також великого спреда між внутрішніми цінами на сою та ріпак», — підсумувала Вікторія Блажко.
Нагадаємо, що станом на 10 жовтня, українські аграрії зібрали 2,3 млн т сої з 1,2 млн га (62% від 2 млн га).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview