На Херсонщині запрацювала інноваційна сімейна ферма

13 жовтня в с. Олексіївка Голопристанського району Херсонської області відбулося відкриття першої інноваційної сімейної ферми в Україні. Ферма родини Зіновських щоденно постачатиме понад 300 літрів молока найвищої якості для заводу «Данон Дніпро». «Для нас, як для бізнесу, дуже важливо бути впевненими у найвищій якості сировини, яку ми використовуємо. Компанія «Данон» в Україні зацікавлена в безперервному покращенні роботи своїх постачальників та впроваджує програми розвитку для крупних виробників і сімейних господарств. Завдяки зусиллям та роботі таких фермерів, як Сергій та Наталія Зіновські, взаємодія приватних локальних постачальників і лідерів молочного бізнесу стає успішною практикою для України», - прокоментувала Світлана Жаглова, менеджер відділу закупівлі молока компанії «Данон» в Україні.

Формат сімейних ферм успішно зарекомендував себе в європейських країнах. В Україні цей напрямок бізнесу також розвивається. Проте вдала реалізація успішних проектів можлива за умови об’єднання зусиль з боку держави, соціально відповідального бізнесу та сільських громад. Завдяки такій синергії можна збільшити кількість якісної молочної сировини на ринку України та покращити фінансове становище сільського населення. Для того, щоб сімейні ферми в Україні запрацювали на повну, потрібна системна державна підтримка: поширення статусу виробника сільськогосподарської продукції для підприємців, спрощення процесу держаної реєстрації й оподаткування, а також можливість створення додаткових пільгових умов для таких господарств. «Ферма родини Зіновських, це вже 27-ма сімейна молочна ферма, яка створена на Херсонщині. Саме такі маленькі сучасні сімейні ферми, співпрацюючи із такою великою потужною компанією як «Данон»,  сприяють зростанню економіки області й України в цілому», - зазначив Олександр Паливода, директор департаменту агропромислового розвитку.
 
Сімейна ферма родини Зіновських є інноваційною. Ферма обладнана молокопроводом з автоматичним миттям, механічною системою видалення гною та професійною лабораторією з контролю якості сировини. У приміщенні створені оптимальні умови для утримання тварин: освітлення, мікроклімат (вентиляція), автоматичні поїлки, кормові столи, а також є лабораторія з контролю якості молока і охолоджувач.

Родина Зіновських є членом кооперативу «Могучий» з 2011 року. Їх бізнес починався з утримання трьох корів, а сьогодні на фермі утримуються вже двадцять голів. Завдяки збільшенню об'ємів заготівлі молока та покращенню його якості, родині вдається суттєво підвищувати власні доходи. 
Іншою важливою ініціативою стало оснащення учбового класу для навчання потенційних сімейних фермерів Херсонської та Миколаївської областей. Планується, що цей навчальний осередок на території ферми встановить гідний рівень для наслідування та розвитку сімейного фермерського бізнесу в регіоні. «У нас не було таких амбітних цілей, як створення власного бізнесу. Ми утримували трьох корів та щодня здавали це молоко в кооператив, щоб вистачало для потреб сім’ї. Коли ми зрозуміли, що можемо постачати молоко для заводу у великих обсягах, вирішили накопичувати гроші для переобладнання ферми. Процес не був простим, але у нас все вийшло. Тепер ми готові поділитися своїм досвідом із усіма сусідами, членами кооперативу та іншими фермерами, які бажають розвивати власний бізнес, але ще не зважилися на це», - поділилися враженнями Сергій та Наталія Зіновські, власники сімейної ферми.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Буряк очолив рейтинг найдорожчих позицій в овочевому "борщовому наборі"

Про це повідомляє портал “Інфо-Шувар” з посиланням на дані власного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.

Так, на найбільшому оптовому ринку Західного регіону “Шувар”, столовий буряк, станом на сьогодні, пропонують за ціною 4,5-5 грн/кг (0,14-0,16 EUR/кг), на ринку “Столичний” у місті Києві ціна на столовий буряк перебуває зараз на рівні 3-5 грн/кг(0,10-0,16 EUR/кг), найдешевшу пропозицію буряка зараз можна знайти на ринку “Нежданний” у Херсонській області за ціною 3-3,5 грн/кг (0,10-0,11 EUR/кг).

Експерти “Інфо-Шувар” зазначають, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, столовий буряк на ринку України подорожчав більш, ніж в два рази.

Що стосується інших овочів “борщового набору”, то в порівнянні з минулим тижнем, було зафіксовано просідання ціни на моркву на 20% до рівня 4-5 грн/кг (0,13-0,16 EUR/кг). Майже на 10% подешевшала капуста до 2,5-2,7 грн/кг (0,07-0,08 EUR/кг). Зниження ціни близько на 4% було зафіксовано і по картоплі з цибулею. Кілограм картоплі вже можна придбати за 3-3,7 грн/кг (0,10-0,11 EUR/кг), а цибуля, станом на сьогодні, пропонується по 3-3,6 грн/кг (0,10-0,11 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Азіатські компанії зацікавилися українськими ягодами

"У цілому за результатами виставки був виявлений попит на яблука свіжі — близько 80 тис. тонн, свіжі ягоди — близько 1 тис. тонн, черешні — близько 2 тис. тонн, перероблені ягоди — близько 2 тис. тонн", — повідомив агентству керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund Віталій Бигдай, пише delo.ua.

За його словами, тільки за перший день роботи виставки, яка відбулася у вересні, українські виробники отримали замовлення на постачання 34 тис. тонн яблук врожаю 2017 року, з них 14 тис. тонн — для європейських покупців і 20 тис. тонн — для азіатських.

У 2017 році Україна вперше взяла участь у виставці Asia Fruit Logistiсa в Гонконзі з національним стендом.

"Завдяки виставці, українські підприємці розширили свої ділові контакти і отримали нові експортні замовлення", — зазначив В. Бигдай.

Він уточнив, що від України у виставці взяли участь чотири українські компанії: кооператив "Агровесна", фермерське господарство "Гадз", СТОВ "Енограй", ТЗОВ "Галфрост".

"У минулому році за ініціативи асоціації "Укрсадпром" Україна почала процедури за погодженням фітосанітарних умов на постачання плодоовочевої продукції в азіатські країни. Тому участь у виставці стало наступним кроком у стратегії виходу українських виробників фруктів і ягід на азіатські ринки", — пояснив керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund.

Найбільший інтерес до продукції проявили відвідувачі з Індії. Один з українських виробників отримав замовлення на постачання ягід для ресторанів в Австралії.

Як повідомляло Delo.UA експорт української полуниці і суниці за перше півріччя 2017 року склав $1,6 млн (1,58 тис. тонн), що перевищує показник за весь 2016 рік. Експорт української полуниці і суниці в 2016 році склав $1,06 млн (2,27 тис. тонн). Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства.

Головними покупцями українських ягід у січні — червні 2017 року стали Білорусь (1,3 тис. тонн на $1,35 млн) і Молдова (227 тонн на $149,3 тис.).

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Знищення гризунів у полях: що необхідно знати про мишоподібних шкідників та захист від них

Проте й тут перед аграріями постає проблема у вигляді великої кількості мишовидних гризунів. Річ у тім, що кормова база цих шкідників полів істотно зменшилася після збору врожаю основних культур і вони розпочинають активно знищувати вегетативну масу тільки набираючих зростання озимих. Тому подальше збереження майбутнього врожаю напряму залежить від якості обраних засобів захисту рослин. Яких саме - розбиралися журналісти ІА AgroNews.ua.

Проблема навали мишоподібних гризунів не нова – від неї страждають українські поля з року в рік , що ставить під загрозу отримання майбутнього врожаю в запланованих обсягах.

«Цьому сприяє хороша кормова база, особливо при тривалому збиранні зернових культур, соняшнику, кукурудзи, та інших культур, яке, як подекуди, супроводжується великими втратами врожаю. Особливу увагу у знищенні гризунів необхідно приділяти аграріям, які застосовують в своїх господарствах систему землеробства No-till. На таких полях спостерігається підвищена чисельність мишоподібних гризунів, оскільки відсутній будь який обробіток ґрунту. Розпушування ґрунту на глибину 18-25 см руйнує гнізда і кормові камери мишей, полівок та інших шкідників, за рахунок чого гине близько 70-75% гризунів»,- говорить керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Найбільш шкідливими  для агросектору є представники сімейства хом’якових  і сімейства мишачих (миша курганчикова і будинкова). Харчуються гризуни рослинною їжею, вони здатні швидко розмножуватися, що обумовлено коротким циклом розвитку багатьох видів, відносно великою кількістю малюків в посліді і значною кількістю послідів в рік у окремих видів. На окремих полях у степовій і лісостеповій зонах при наявності 50-60 колоній на 1 га і неправильному або несвоєчасному регулюванні чисельності гризунів втрати зерна пшениці озимої можуть становити на рівні 35-40%. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють у посівах «пролисини». В роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів.

«З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, восени проводять кілька обстежень з фази сходів озимих до настання зимових холодів. Важливо визначити початок заселення посівів гризунами і вчасно провести профілактичну обробку сільгоспугідь. На цілині або на необроблюваних полях потрібно проводити крайові обробки. У контролі чисельності гризунів велике значення має оптимальне поєднання агротехнічних і організаційно-господарських заходів. Перш за все, сівозміни: посів озимих по стерньових попередниках істотно збільшує ймовірність їх пошкодження гризунами. Збирання зернових в ранні терміни і без втрат, а також знищення бур'янів погіршують кормову базу і знижують інтенсивність розмноження мишоподібних гризунів, що сприяє зниженню їх чисельності»,- підкреслює Олександр Мигловець.

Крім того, що мишоподібні гризуни несуть в собі небезпеку втрати частини врожаю, їх масове розмноження є загрозою поширення небезпечних інфекцій серед людей -лептоспіроза, псевдотуберкульозу, туляремії. Тому з гризунами необхідно вести непримиренну боротьбу, особливо на полях.

Зазвичай, задля повноцінного знищення гризунів аграрії використовують родентициди. В портфелі групи компаній UKRAVIT є високоефективний препарат «БРОДІВІТ» - рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

«Його основна відмінність від фосфіду цинку, що часто використовують аграрії, в ефективності використання. Адже за рахунок новітніх допоміжних речовин та сучасної препаративної форми «БРОДІВІТ» міцно утримується на зерні, на відміну від фосфіду цинку. Також він є досить економним – однієї літри препарату «БРОДІВІТ» вистачає для захисту посівів площею понад 30 га та абсолютно нешкідливим для навколишнього природного середовища. Застосування «БРОДІВІТ» дозволяє не лише повністю позбутися мишоподібних гризунів, а й зберегти врожай та головне — запобігти фінансовим збиткам»,- підкреслює Олександр Мигловець.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні необхідно впровадити ефективну модель агрострахування

Проте для успішного розвитку цього сектору необхідно стабільне фінансове забезпечення і гарантування мінімальних доходів. В світі цей інструмент забезпечується страхуванням, але в Україні він ще недостатньо розвинутий. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Агрострахування – ключовий компонент підвищення конкурентоспроможності сільського господарства», який відбувся  12 жовтня у Києві.

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, Проекту IFC (International Finance Corporation) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», аналітичного відділу Агентства з управління ризиками державного департаменту сільського господарства США, бізнесу та громадських організацій. 

«Сільське господарство і аграрний сектор на сьогодні є одним із найбільш перспективних і пріоритетних секторів у розвитку української економіки. Але зараз Україна перебуває в зоні ризикованого землеробства і, тому майже щороку сільгоспвиробники несуть значні збитки від стихійних явищ. Так, до прикладу у 2016-2017 роках було втрачено посівів на площі більше 5 тис. га, відповідно недоотримано значного об’єму зернових. У зв’язку з цим,  аграрії потребують механізмів захисту своєї праці. Одним із інструментів мінімізації збитків для сільгоспвиробників може стати агрострахування. Необхідно поступово прививати культуру страхування ризиків на організованому аграрному ринку», - зауважила Олена Ковальова.

Під час круглого столу учасники дізналися як розвиток агрострахування став рушійним елементом росту конкурентоспроможності сільського господарства в інших країнах, зокрема, у США та обговорити яким чином американський досвід може бути ефективно використаний в Україні.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова відмітила, що зараз відбувається процес пошуку тієї моделі агрострахування, яка може бути успішно впроваджена в Україні. Також вона подякувала представникам Проекту IFC за організацію круглого столу та активну позицію у просуванні найкращого світового досвіду в українське агрострахування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На які фрукти українці витрачають більше грошей

Теґи: 

Про це розповідає експерт плодоовочевого ринку Тетяна Гетьман, передає Gazeta.ua.

"Всього в Європі зростає споживання екзотичних фруктів. У минулому сезоні на 30 відсотків збільшили імпорт мандаринів і апельсинів в Україні. Найвища ціна на них влітку, коли пропозиція дуже обмежена. Сезон цитрусових починається в жовтні. Мандарини найбільше везуть з Туреччини, а апельсини - з Єгипту. Ціна в цей період знижується і люди починають більше купувати".

В рік в середньому споживаємо 200-270 тис. тонн бананів.

"90 відсотків бананів імпортуємо з Еквадору, на другому місці - Коста-Ріка. Чим нижче ціна, тим більше споживання. До 2014 року Україна стабільно збільшувала споживання бананів. У 2013 році загальний обсяг споживання склав понад 270 тис. тонн, а ось в 2014 році помітно подорожчав банан і обсяги імпорту впали відразу до 200 тис. тонн. У 2015 році ми імпортували трохи більше 145 тис. тонн. У минулому сезоні знову відчули відновлення споживання, загальний обсяг імпорту бананів в 2016 році збільшився відразу до 205 тис. тонн. Цілком можливо, що в поточному сезоні ми знову збільшимо обсяги споживання. Цьому буде сприяти зниження цін на банани на світовому ринку і зростання ціни на яблуко в ЄС та в Україні з-за малого врожаю".

На ринках України падають ціни на банани. Лише за тиждень ціни на банани знизилися в середньому на 10%. Сьогодні великооптові партії цих фруктів надходять у продаж по 18-20 грн/кг. Тиждень тому ціна на банани досягала 22 грн/кг.

Мандарини перших поставок продають на оптових ринках 41 грн за кілограм. У найближчі дні ціни повинні почати падати, запевняють аналітики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview