На Київщині козина ферма будує нову сироварню

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer повідомив голова «Українець-Агро» Микола Мошук, пише AgroTimes.

Господарство вже має сироварню, проте має на меті довести поголів’я дійних кіз до 600 з сьогоднішніх 192 голів. «Матимемо 1,8-2 тонни молока на добу, тому доведеться розширювати переробний цех», – пояснив він.

«Українець-Агро» зробив ставку на кіз зааненської породи. Їх вирішили розводити самі. Для цього придбали кількох племінних цапів.

«Крім дійних кіз, є ще й 100 голів ремонтного молодняку, – розповів Микола Мошук. – Отож, покриємо 300 голів і чекатимемо приплоду».

Господарство виробляє шість видів козиних твердих і напівтвердих сирів: із прованськими травами, «трюфель» та інші.

Обсяги переробки поки що невеликі – до 30 кг на добу.

За словами Миколи Мошука, нові види сирів випускатимуть під власною торговою маркою, яку вже розробили.

«Окрім сирів, збираємося налагодити виробництво вершкових десертів із какао, шоколадом, карамеллю», – додав голова «Українець-Агро».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Овочі за рік подорожчали на третину

Вартість овочевого кошику на кінець вересня 2018 року становила 41,2грн, тоді як минулого року він коштував 30,7грн. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За його словами, до овочевого кошика увійшло по кілограму всіх овочів борщового набору, а саме: буряка, капусти, картоплі, моркви та цибулі. Розрахунок вартості кошику зроблений на підставі даних офіційної статистики.

На кінець вересня 2018 року кілограм моркви можна було купити в середньому в країні за 11,9грн, цибулю – за 8грн, буряк і капусту – за 7,2грн, картоплю – за 6,9грн.
За рік овочі стали дорожчими від 10% до 55%, а саме: морква – на 55%, цибуля – на 36%, буряк і капуста – на 33%, картопля – на 10%.

У порівнянні з минулим роком морква додала 4,2грн за кілограм, цибуля – 2,1грн, капуста та буряк – по 1,8грн, а картопля – 60коп. Стали дорожчими овочі – став дорожчим борщ.

Альтернативне дослідження Асоціації постачальників торговельних мереж із кінця лютого по вересень 2018 року показують, що за останні сім місяців поточного року борщовий набор подорожчав на 22%. Усі продукти, за винятком буряку, демонстрували зростання: морква подорожчала на 55%, цибуля – на 37%, капуста – на 20%, картопля – на 1%. Буряк впав в ціні на 6%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стрілянина на елеваторі: одному з підозрюваних призначили заставу

Про це повідомляє УНН з посиланням на прес-службу суду.

Так, вчора, 18 жовтня, суд продовжив розгляд апеляцій захисників ще п’яти з 23 підозрюваних, подані на ухвалу Київського райсуду Харкова щодо взяття їх під варту.

"Колегією суддів Харківського апеляційного суду у відношенні чотирьох учасників конфлікту прийняті рішення про залишення апеляційних скарг захисників без задоволення, а постанов слідчих суддів Київського районного суду міста Харкова про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без змін", – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Стрілянина на елеваторі: в агрофірмі розповіли деталі кривавого рейдерського захоплення

У суді зазначили, що стосовно ще одного підозрюваного апеляційна скарга захисника була задоволена частково.

"Ухвала слідчого судді скасована в частині невизначення розміру застави. Визначено розмір застави – 105 000,00 грн", – повідомили в суді

Розгляд апеляцій стосовно ще двох з 23 підозрюваних продовжать 22 жовтня.

Нагадаємо, 11 вересня в селищі Занки на Харківщині група невідомих людей у балаклавах намагалася проникнути на територію місцевого елеватора, де зіткнулася з жителями райцентру.

За інформацією голови Нацполіції Сергія Князєва, у бійці взяли участь кілька десятків людей, було застосовано травматичну зброю та газовий балончик. В результаті постраждали 5 людей та понад 50 осіб було затримано.

Суд взяв під варту 22 підозрюваних в участі в сутичках, а також колишнього керівника "Східного корпусу" Олега Ширяєва. Наразі Харківський апеляційний суд розглядає апеляції на відповідні ухвали.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як і раніше в експорті українських товарів АПК переважає сировина: що говорять влада і експерти

Які позиції найбільш затребувані за кордоном і чому Україна втрачає людей та гроші від сировинного експорту, УНН дізнавався у міністерств і профільних експертів.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у 2017 році експорт товарів АПК сягнув 17,8 млрд дол., де 85% - це сировина і лише 15% - продукція з доданою вартістю.

Торік Україна переважно вивозила за кордон зерно (на 6,5 млрд дол.), жири та олію тваринного/рослинного походження (на 4,6 млрд дол.), насіння і плоди олійних культур (2,1 млрд дол.).

З тих товарів, які мали додану вартість, за кордон відправлено цигарки (0,3 млрд дол.), цукор (0,3 млрд дол.) і макуху (0,8 млрд дол.).

У 2018 році "розклад" практично не змінився, і сировина все так же переважає в експорті, повідомляють у Міністерстві аграрної політики.

"Український агроекспорт виріс на 65,6 млн дол. проти аналогічного періоду 2017 року і становить 11,5 млрд дол. Зростання показників відбулося, в основному, за рахунок таких товарних позицій, як: насіння ріпаку, пшениця, м'ясо і субпродукти свійської птиці, яйця, горіхи, вершкове масло, шоколад та інші товари", - повідомила заступник міністра Ольга Трофімцева.

Що стосується ТОП-10 агроекспорту, то цього року позиції наступні: соняшникова олія (23,7% обсягу), кукурудза (19,46%), пшениця (13,8%), соя (5,16%), макуха (4,77%), насіння ріпаку (3,93%), ячмінь (3,04%), м'ясо свійської птиці (2,89%), цигарки (1,73%), цукор (1,29%).

Іншими словами, ТОП-10 очолюють сировинні товари, замикають - товари з доданою вартістю.

Експерти кажуть, що така ситуація пригнічує економіку країну - не буде продукції з доданою вартістю, не буде і робочих місць.

"В аграрному секторі, як і в промисловому, Україна залишається сировинною державою, експортує в основному сировину, з якою вже у тій країні, куди воно експортується, кінцеві виробники виготовляють продукцію.

Це говорить про те, що ми всередині країни формуємо мінімум доданої вартості, мінімум робочих місць, мінімум сплати податків до бюджетів усіх рівнів, а все це переносимо в країну експорту нашої сировини", - говорить Андрій Новак.

Скільки у грошовому еквіваленті втрачає країна від експорту сировини, порахував Павло Мороз.

За його розрахунками, для виробництва 1,6 млн тонн комбікорму необхідні 1 млн тонн зерна, інвестиції у виробництво і 1,5 тис. робочих місць. Генерувати таке виробництво може до 11 млрд грн ВВП.

Якщо виробничий ланцюжок продовжити, то 1,6 тонни комбікорму необхідні для виробництва 460 тис. тонн м'яса. Для цього знадобляться знову-таки інвестиції і 15 тис. робочих місць. І генерація сягне тоді вже 40 млрд грн ВВП.

"Якщо уявити собі інвестора, який захоче створити "з нуля" агробізнес із замкнутим циклом виробництва - від вирощування зерна до випуску готової продукції - йому знадобиться близько 70 млрд грн інвестицій і 10 тис. нових робочих місць.

Знаючи ці базові цифри виробничих ланцюжків, нескладно порахувати збитки країни від експорту переважно зерна, тобто сировинної продукції сільського господарства.

Щорічний врожай України - у середньому 60 млн тонн зерна, з яких 40 млн тонн йде на експорт у вигляді сировини. Іншими словами, ми втрачаємо можливість працевлаштовувати по 26,6 тис. людей на рік і недоотримуємо 4,8 трлн грн ВВП", - вказав він.

Деякі експерти лають уряд за надання дотацій великим виробникам АПК, інші ж навпаки - вважають, що це мізер того, що держава зобов'язана зробити для них як стимул для інвестування і просування за кордон товарів з доданою вартістю замість сировини.

"Самі по собі дотації в Україні - механізм неробочий. І ми це повинні розуміти. Дотації будуть працювати у ЄС, там АПК - це 3% ВВП, в Україні ж це 17% ВВП.

Скільки дають дотацій, 6 млрд грн? Це по факту менше 200 млн євро. А дотаційний бюджет АПК ЄС у кращі роки на всі країни становив 200 млрд євро. Можна порівняти ці суми?

Для того, щоб дати цю дотацію, її потрібно звідкись вийняти (з інших галузей - ред.). У ЄС є звідки виймати - вони заробляють і живуть за рахунок інших надходжень, повторюся, там АПК - всього 3% ВВП, у нас - 17%. Держава повинна забезпечити інфраструктуру для розвитку експорту. Чи допоможуть дотації? Може, декому й допоможуть.

І я можу сказати, що МХП отримує дотації - і це не щось страшне. Вибачте, але вони роблять непоганий продукт зі своїм брендом, зі своєю доданою вартістю, і вони одні з небагатьох в Україні, кому це взагалі вдалося зробити.

Ні Бахматюк (Укрлендфармінг), я маю на увазі зерновий бізнес, ні інші олігархи, які просто експортують зерно - не зробили доданого бізнесу.

І все це більше схоже на гру і боротьбу тих, хто експортує зерно, проти тих, хто експортує продукцію з доданою вартістю", - вважає голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

Розвивати експорт продукції з доданою вартістю Новак пропонує і за рахунок скасування повернення ПДВ експортерам сировини.

"Відшкодування ПДВ може бути на той експорт, який є готовою споживчою продукцією. Тоді це буде стимулом більше виробляти продукції з доданою вартістю тут і продавати готову продукцію. А якщо ми відшкодовуємо ПДВ на всьому, в тому числі - і з сировини, то у виробників немає ніяких стимулів формувати додану вартість тут", - відзначає експерт.

Подібні ідеї міститися і у деяких законопроектах народних депутатів. Наприклад, Сергій Хлань вказує, що найбільшим одержувачем ПДВ у сфері АПК є "Кернел". За даними казначейства, лише з початку року ця компанія отримала понад 5 млрд грн "в одні руки".

Поки депутати дискутують, уряд розробляє свої "дорожні карти" щодо врегулювання ситуації.

Як повідомили у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, в умовах обмежених ресурсів і конкурентних переваг на зарубіжних ринках, в Експортній стратегії України визначено найбільш перспективні сектори економіки:

  • інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ);
  • креативні індустрії (легка промисловість, послуги індустрії моди і дизайну, аудіовізуальні послуги, образотворче та сценічне мистецтво);
  • технічне обслуговування та ремонт повітряних суден (капітальний і поточний ремонт, інспекція або модифікування повітряних суден або їх компонентів);
  • машинобудування (двигуни турбореактивні, насоси, електричні машини і устаткування);
  • харчова і переробна промисловість (готові продукти харчування, харчові інгредієнти, органічна продукція).

"Для подальшого просування продукції зазначених секторів (товарів, робіт, послуг) на зовнішніх ринках і розвитку крос-секторів наразі Мінекономрозвитку спільно з Міжнародним торговим центром (ITC) за підтримки GIZ розробляє секторальні і крос-секторальні експортні стратегії", - підкреслили у МЕРТ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчав мінімальний продуктовий кошик

У вересні мінімальний продуктовий кошик подорожчав на 45 гривень. Такі дані оприлюднили аналітики «Економічного дискусійного клубу», пише agro-business.com.ua.

Таким чином мінімальний набір харчів українця зріс в ціні на 3% для працездатної особи та на 2,4% для непрацездатного.

Найбільше з початком осені подорожчали овочі та баштанні - на 16,2%, або на 14,91 гривні. Навіть помітне вересневе зниження цін на овочів борщового набору не змогло компенсувати подорожчання інших складових мінімального овоче-баштанного набору (помідорів, огірків, динь та кавунів), зазначають експерти.

Також помітно додали в ціні яйця – на 14,1%. Цей продукт додав зробив кошик дорожчим на 5,5 гривень. Ще на 2,5% за вересень подорожчали молочні та м»ясні продукти. Вони додали до вартості МПК 11,67 та 10 гривень відповідно.

А от картопля та цукор все ще зберігали у вересні негативний ціновий тренд. Це – наслідок високої сезонної пропозиції цих товарів на українському ринку. Так, вартість картоплі знизилася на 9,3% (5,54 гривні), цукру – на 0,4% (0,36 гривні).

Загалом упродовж року вартість мінімального продуктового кошика зросла на 180 гривень для працездатної особи та 178 гривень для непрацездатної.

У вересні 2018-го вартість всього мінімального набору харчів склала 1549 гривень для працездатної особи або 84% від рівня прожиткового мінімуму. Для особи, яка втратила працездатність МПК коштував 1233 гривні, або 86% від рівня прожиткового мінімуму для цієї категорії населення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині почнуть видобувати чорну ікру

Про це повідомив генеральний директор одного із рибних господарств на Львівщині Олег Габуда, передає Дивись.info.

Він також зазначив, що в Україні всього є два таких господарства, які підтримують дикий вид риб, серед них і їхнє.

Як розповів Олег Габуда, господарство є селекційним, і вирощують тут в основному коропа, білого амура та карася.
“Другий рік займаємось вирощуванням судака та стерляді, проте за чотири року плануємо добувати тут чорну ікру зі стерляді”, – анонсував Олег Габуда та наголосив, що, можливо, в Україні та на навіть на Львівщині дехто займається видобуванням чорної ікри, але сертифіковано та з усіма дозволами наразі це робить лише підприємство на Київщині.
Також директор рибного господарства розповів, що для годівлі риби тут використовують лише зерновими культурами, без додавання будь-яких домішок. Їжу для риб виготовляють самі.

Окрім того, сюди можуть приїхати всі охочі та порибалити.

“Львівські ресторани залюбки беруть нашу рибу”, – додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview