178171
182818

На Київщині встановили лінію з випуску гербіцидів

Про це пише agroinsider.com.ua.

Згідно з інформацією компанії, виробнича потужність лінії складає близько 20 тонн готової продукції на добу. Вона встановлена ​​в окремому цеху, де розміщено виключно виробництво гербіцидів. Таким чином, повністю виключається можливість перехресного забруднення під час виробництва гербіцидів і інших видів ЗЗР.

Препарати, які будуть проводитися на новій лінії, мають рецептури, розроблені вченими Alfa Smart Agro. Першим продуктом, який буде проведений на новій лінії, стане двокомпонентний грунтовий гербіцид ТМ “Оскар Преміум”.

Alfa Smart Agro — виробник засобів захисту рослин та мікродобрив. Компанія має завод з виробництва мікродобрив та ЗЗР в Білій Церкві (Київська обл.) Потужністю близько 12 тис. тонн продукції на рік.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Підприємство з переробки меду окупається за 13 місяців

За обсягом експорту меду Україна в 2017 році посідала третє місце після Китаю та Аргентини, пише Pro-Consulting.

Продукція вітчизняних пасічників відома в 40 країнах, а річна квота на безмитний ввіз меду в Євросоюз повністю вибирається вже в першій декаді січня. Але і митна ставка в 17,3% не зупиняє український експорт меду в Європу.

Виробництво цього корисного продукту пережило спад протягом 2014-2016 років, і в позаминулому році почала відновлюватися. Поки що не вдалося компенсувати втрату Криму і частини Донбасу, але цей момент вже не за горами.

Каталізатором подальшого збільшення збору меду повинен стати перехід на нові європейські стандарти якості до кінця 2019 року. Це ще ширше відкриє двері на ринки не тільки ЄС, а й решти світу. Для збільшення цінності своєї продукції, все більше українських пасічників отримують еко-сертифікати, що практично автоматично подвоює їх виручку від продажу.

Однак, далеко не всі приватні пасіки мають можливість проводити передпродажну підготовку і розфасовку меду. Тому є необхідність у створенні спеціалізованих підприємств в цьому напрямку, що буде вигідно як пасічникам, так і власнику даного підприємства. Бізнес-план подібного переробного комплексу потужністю 5 тис. тонн меду в рік розроблений аналітиками Pro-Consulting.

Розміщувати підприємство найкраще в районі максимальної концентрації невеликих виробників, що дозволить оптимізувати логістику поставок. Особливі вимоги повинні пред'являтися до екологічної чистоти регіону розміщення, так як це дасть можливість отримати сертифікат еко-продукції і продавати мед за вищою ціною.

У загальних інвестиційних витратах самою ємної статтею є власне закупівля меду - 63,6%. Устаткування виробничої лінії і складського комплексу складають 19,1% і 7,7% відповідно.

На організацію підприємства бізнес-планом відведено дев'ятимісячний період. Після цього воно починає закуповувати мед у пасічників, приводити його в товарний вигляд і продавати на ринок. Період окупності даного проекту складає трохи більше року (13,3 місяців) з урахуванням дисконту.

Ваш вибір 'Подобається'.


OОН допоможе українським фермерам зупинити деградацію ґрунтів

Про це Укрінформу повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO).

"Проблема деградації земель є критичною для України, оскільки вона охоплює 20 відсотків орних земель країни, або 6,5 млн га в цілому. Щорічно від ерозії втрачається від 300 до 600 мільйонів тонн грунту, а врожайність може бути знижена на 50 відсотків, у залежності від рівня деградації. Щоб допомогти в боротьбі з цим, фермери та агрономи з усієї України пройдуть серію тренінгів з практичних методів збереження сільського господарства, представлених в Києві Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) під час конференції зі сталого ведення сільського господарства в умовах зміни клімату", - йдеться у повідомленні.

Тренінги пройдуть в рамках проекту FAO «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України», що фінансується Глобальним екологічним фондом (ГЕФ).

Основними цілями проекту є сприяння провідним державним органам у розвитку моніторингу навколишнього середовища і досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів у лісостеповій та степовій зонах.

Відповідно до Конвенції Організації Об'єднаних Націй по боротьбі з опустелюванням Україна взяла на себе зобов'язання досягти нейтрального рівня деградації ґрунтів до 2030 року.

Тренінги проводитимуться протягом наступних десяти місяців і будуть популяризувати методи сталого ведення сільського господарства, в тому числі: мінімальний обробіток ґрунту, постійний грунтовий покрив залишками рослин і мульчою, сівозміну й біорізноманіття, а також відновлення захисних лісосмуг. Близько 200 слухачів пройдуть практичні тренінги, перший з яких пройде у березні.

Частина проекту спрямована на відновлення продуктивності та стійкості виробничих ландшафтів з використанням демонстраційної площі 7500 га. Демонстраційні заходи будуть проводитися в Київській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях - територіях, які представляють різні природно-кліматичні зони.

Найбільш небезпечною формою деградації земель в Україні є вітрова і водна ерозія.

 



Аграрії відзначили неефективність держрегулювання цін на продукти

Особливою популярністю користуються законопроекти, спрямовані на державне регулювання цін на продукти харчування. Це і зрозуміло. В країні, де половина доходів населення витрачає на продукти харчування, – великі шанси отримати підтримку своїх популістичних гасел і закликів. Проте, під прикриттям турботи про виборців криється чисте незнання економічних основ. Про це пише у своєму блозі на liga.net. гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький.

Що пропонують?

На початку січня у Верховній Раді була зареєстрована постанова №9466 "Про відновлення державного регулювання цін на продукти харчування". Автор постанови не переймався ґрунтовною аргументацією необхідності такого рішення та в пояснювальній записці просто зазначив: "Скасування Урядом державного контролю за ціноутворенням на соціальні групи товарів призвело до прискорення темпів інфляції, значних негативних соціально-економічних наслідків та сформувало додаткові соціальні ризики в українському суспільстві. В зв’язку з цим пропонується відновити державне регулювання цін на продукти харчування".

Тут важко входити в дискусію, оскільки конкретні аргументи просто відсутні.

Автори законопроекту №9497 пішли далі та надали в пояснювальній записці конкретний аналіз цінових змін на продукти харчування в різні періоди: дії державного цінового регулювання під час тримісячного експерименту та після відміни державного цінового регулювання на продукти харчування в цілому.

На перший погляд, надана аргументація може здатися споживачу логічною і, навіть, викликати у нього симпатію до запропонованої ініціативи та віру в те, що дійсно необхідно повернути державний контроль за цінами на продукти харчування. Але заглибимося у суть питання.

Раціональне мислення

Автори законопроекту зазначають, що під час тримісячного експерименту продукти харчування дорожчали швидше, ніж за весь інший період минулого року. Зокрема, за жовтень-грудень 2016 року ціни на курячі яйця, вершкове масло, молоко, сир та цукор зросли в середньому на 20%. При цьому автори не врахували впливу сезонності на зміну цін на продукти харчування. Також не був врахований інфляційний фактор.

Якщо порівняти зміну вартості цих продуктів у жовтні-грудні 2016 року, коли діяв експеримент з відміни державного регулювання цін на продукти харчування, з аналогічним періодом 2015 року, коли відбувалося державне регулювання, побачимо, що темпи зміни цін були фактично аналогічними.

Після вирахування інфляційного фактору виходить, що реальне зростання цін у період експерименту становив 13%. Середній ріст цін за аналогічний період 2015 року, коли діяло державне цінове регулювання, становив 14%. Якщо ж в аналізі врахувати не окремі товарні позиції, зазначені вище, а весь перелік продуктів харчування, на які автори Постанови №9497 пропонують відновити державне цінове регулювання, побачимо, що і в період експерименту та 2015 року середній ріст цін з вирахуванням інфляції становив ідентичні 5%.

Як зменшити витрати на продукти?

Державна політика має бути націлена на зменшення витрат на продукти харчування в структурі загальних витрат домогосподарств до показників розвинутих країн у 10-15%.

Але цього можна досягти виключно за рахунок двох інструментів:

- забезпечення економічного росту, що призведе до зростання реальних доходів населення;

- запровадження ефективних новітніх технологій вирощування с/г культур та виробництва продуктів харчування, що знизить собівартість кінцевої продукції.

Як засвідчує історія, популістичні передвиборчі обіцянки ніколи не робили продукти харчування доступнішими.



У світі зростає попит на українську курятину

Про це повідомили аналітики компанії Pro-Consulting, передає УНН.

"Згідно з даними Інституту аграрної економіки, у 2018 році Україна істотно збільшила експорт м'яса птиці. Він склав 329 тис. тонн, що на 21,6% більше, ніж за попередній період. Найбільша частка експорту припала на країни Євросоюзу - туди було поставлено 35% продукції", - зазначили аналітики.

За даними компанії, вітчизняна курятина користується попитом і на міжнародному, і на внутрішньому ринку. Це при тому, що за останні кілька років чисельність птиці в Україні скоротилася на 9%, кажуть аналітики. Попит на курятину в Україні обумовлений більш низькою ціною в порівнянні з червоним м'ясом (яловичина, телятина).

З цього приводу зазначимо, що чисельність птиці в промислових підприємствах і домашніх господарствах падала протягом 4 років - з 2014 по 2018 рік. Однак, минулого року у порівнянні з 2017 вона зросла на 1,5%. Про це свідчать дані Держстату.

У Pro-Consulting також відзначили, що Україна нарощує постачання м'яса птиці за кордон не перший рік. Виробництво продукту теж зростає.

"Експортні поставки збільшилися значніше, ніж імпортні, проте це компенсувалося зростанням продуктивності", - зазначають аналітики.

Згідно з прогнозами експертів, у поточному році Україна наростить експорт м'яса птиці, а українці - споживання продукту.

"Так, вже за січень поточного року експорт перевищив показник минулого року на 18% і склав 45,6 млн дол. У той же час, внутрішній ринок буде рости за рахунок зниження темпу інфляції та збільшення купівельної спроможності населення", - вважають в компанії.



На скільки подорожчала улюблена страва українців

Про це повідомив у Facebook голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

"Щоб приготувати борщ знадобиться 600 грамів свинини, по 500 грамів картоплі та буряка, 300 грамів капусти, по 200 грамів моркви і цибулі, вода, лавровий лист, сіль, чорний перець, сметана, часник. У січні 2018-го за необхідну кількість свинини платили 66 гривень, 2019-го - 70 гривень, свідчать дані Держстату. Свинина подорожчала на 6%", - зазначив Олексій Дорошенко.

Торік у січні 500 г картоплі продавали по 3,2 грн. Зараз - 4,7 грн. Буряк у 2018-му коштував 3,5 грн за 500 г, у 2019-му - 6,2 грн.

"Капуста подорожчала з 1,5 гривні за 300 грамів у 2018-му до 3,4 гривні зараз. На 78% зросла вартість моркви. 200 грамів у січні 2018-го продавали за 1,4 гривні, у січні 2019 року – 2,5 гривні. Цибуля 200 грамів у 2018-му коштувала 1,1 гривню, зараз - 3,7 гривні. Щоправда з 3 до 2,8 гривень за 50 грамів подешевшав часник. Сметана подорожчала з 10,2 гривень за 200 грамів до 11,5 гривень", - додав експерт.

У січні 2018 року приготувати борщ з м'ясом коштувало 89,9 грн. У січні 2019-го - 104,8 грн.