На Луганщині готують проекти з будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів

Про це повідомляє прес-служба Луганської ОДА.

Також буде закуплено 220 голів великої рогатої худоби, 200 – свиней, 200 – кролів, 100 – кіз на загальну суму 6,5 млн гривень.

Впровадження вищезазначених заходів дасть змогу збільшити поголів’я свиней на 5 тис. голів, великої рогатої худоби на 3 тис. голів.

Наразі у тваринництві працює 75 % зайнятого населення сільського господарства. Більшість сільськогосподарських тварин утримується господарствами населення – 69%. І лише 31 % припадає на сільськогосподарські підприємства.

Нагадаємо, що в усіх категоріях господарств протягом минулого року вдалося наростити поголів’я великої рогатої худоби на п’ять тисяч двісті голів, у тому числі корів на одну тисячу голів, овець та кіз на чотири тисячі чотириста голів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи готові селяни до нових правил закупівлі молочної сировини

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення з 1 липня 2018 року,  з перехідним періодом до 2022 року. Все через санітарні вимоги до молочної сировини, які прописані в угоді. Цим критеріям не відповідають 75% всього молока, що виробляють в Україні. Більша частка майбутнього неліквіду припадає на господарства населення, пише landlord.ua.

Відмовитись від молока 2 ґатунку намагались ще у далекому 2004 році, коли підписали угоду зі Світовою організацією СОТ. Тоді, з економічних міркувань, не стали цього робити, адже для багатьох домогосподарств це єдине джерело доходів.

В Асоціації виробників молока чекають, що заборона підвищить якість молока. Для цього фермерам надали перехідний період, кажуть там. І на кінцеву ціну заборона не повинна вплинути.

«До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її перероблення. Відповідно, можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично», — заявили в асоціації та запропонували державі відшкодовувати фермерам вартість придбаних доїльних апаратів, а приватним підприємцям — кооперуватись.

«Дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства», — наголосили там.

За словами віце-президент Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк,  фермери не розраховують на держпідтримку: за 8 місяців 2017 року  державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об’єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

«В кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне», — заявила вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які овочі вирощують у Космосі

В даний час у розпорядженні фахівців знаходяться спеціальні «космічні городи», на яких вирощують деякі овочі, пише electrovesti.com.

Група космонавтів і вчених відібрала рослини, які змогли пристосуватися до космічних умов, пройшовши ряд перевірок, і тепер дають непоганий урожай, придатний не тільки для подальших вивчень, але і для вживання в їжу.

В даний час на МКС ростуть редиска, карликовий горох, японська капуста, іменована також мізунь і пшениця. Однак у зв'язку з невагомістю космонавти не можуть зібрати великий урожай. Крім того, рослини можуть вижити виключно в особливих оранжереях, роботу яких підтримує субстрат, що не дозволяє овочам «полетіти».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українське пиво

Згідно з податковими даними, в натуральному вираженні експорт пива зріс в 1,5 рази – до 11,33 млн дал, пише Сьогодні.

Основними покупцями українського пива були Алжир, Білорусь і Молдова.

Крім того, імпорт пива в Україну в 2017 році зріс на 35% – до 2,94 млн дал, в грошовому вираженні – на 43,7% – до 35,82 млн доларів.

Основними імпортерами пива до України були Бельгія, Мексика і Німеччина.

У 2016 році Україна експортувала пиво на суму 19,14 млн доларів, що на 13% менше, ніж у 2015 році, в натуральному вираженні експорт пива зріс на 2% – до 7,69 млн дал. Імпорт пива в Україну в 2016 році скоротився на 24% – до 2,2 млн дал, в грошовому вираженні зріс на 5,2% – до 24,93 млн доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перспективним для українських аграріїв є вирощування «зелених» культур

Про це журналу «Плантатор» розповіла головний спеціаліст науково-виробничої фірми «Тирас» Галина Митник, пише agrotimes.net.

За її словами, наразі перспективним для українських аграріїв є вирощування «зелених» культур, зокрема, салату, руколи, кропу та кінзи.

«Фермеру це на краще, адже зелень легко вирощувати, за сезон можна мати два-три врожаї», – зазначила спеціаліст.

Галина Митник підкреслила, що наразі в Україні збільшується споживання капусти броколі, селери, солодкої кукурудзи.Також збільшується споживання перців.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна завозить втричі більше імпортних фруктів, ніж експортує

Про це свідчать дані митної статистики Державної фіскальної служби (ДФС), пише НВ.

Так, експорт кісточкових фруктів (абрикос, вишні, черешні, персиків, слив) з України за минулий рік в натуральному вираженні зріс в 6,2 рази - до 11,7 тис. тонн. При цьому дохід від експорту в грошовому вираженні збільшився відразу в 11 разів, до $9,5 млн.

У той же час імпорт в Україну вищевказаних фруктів склав 38,1 тис. тонн на суму $28,8 млн, тоді як у 2016 році - 29,5 тис. тонн на суму $19,7 млн.

Експорт яблук, груш і айви на зовнішні ринки в минулому році збільшився в 1,6 рази в порівнянні з 2016 роком - до 23,73 тис. тонн. Дохід від експорту збільшився більш ніж удвічі - до $6,9 млн проти $3,1 млн в 2016-му.

Імпорт цих фруктів в Україну за минулий рік збільшився в 1,5 рази - до 42,3 тис. тонн, і обійшовся Україні в $15,6 млн проти $12,1 млн на 2016 році.

Також в 2017 році Україна наростила імпорт бананів на 24% - до 238,3 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт бананів виріс на 5,6% - до $140,6 млн.

Крім цього, Україна імпортувала 265,4 тис. тонн цитрусових, що на 25,6% менше в порівнянні з 2016 роком. У грошовому вираженні імпорт знизився на 12,8% - до $171,6 млн. Ввезення в основному здійснювався з Туреччини (51,5%), Єгипту (12,1%), Іспанії (6,6%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview