178171

На Львівщині відкриють молочні ферми за підтримки канадського проекту

Про це розповіла т.в.о. директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Людмила Гончаренко, пише AgroTimes.

Зокрема, торік 38 сімейних ферм області збільшили поголів'я корів на 117 голів. 19 сімейних ферм провели реконструкцію тваринницьких приміщень потужністю 10-25 корів. 8 сімейних ферм завершили будівництво тваринницьких приміщень потужністю 20-50 корів.

Окрім цього, господарства придбали 14 доїльних установок, 7 охолоджувачів молока,12 одиниць сільгосптехніки.

Цього року у межах проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні» уряду Канади на Львівщині планується відкрити 9 сімейних молочних ферм і побудувати кооперативний завод із переробки молока.

Які експортні ринки перспективні для України

Про це повідомила прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі у відповіді на запит кореспондента УНН.

"27 грудня 2017 року уряд України ухвалив Експортну стратегію на 2017-2021 роки. У рамках Експортної стратегії було затверджено перелік нових перспективних ринків, які зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Зокрема було визначено топ-20 ринків (не враховуючи країни ЄС), які, за умови вибору правильних форм і інструментів роботи з ними, здатні показати досить швидкі результати", - зазначили у прес-службі.

За даними МЕРТу, це Канада, США, Єгипет, Індія, Білорусь, Туреччина, Грузія, Молдова, Таїланд, Індонезія, Ізраїль, ОАЕ, Філіппіни, Саудівська Аравія, Китай, Ліван, Нігерія, Японія, Швейцарія, Бангладеш.

В Україні виробляють більше кави та менше чаю

Теґи: 

Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держстатистики.

Торік в Україні виробили 12 тисяч 256 тонн зеленого (неферментованого), чорного (ферментованого) та частково ферментованого чаю (у первинних пакованнях масою не більше 3 кг).

При цьому торік у порівнянні з 2017 роком зросло виробництво смаженої кави з кофеїном - на 17,8%. Так, торік такої кави виробили 8 тисяч 187 тонн.

Дані наведено у натуральному вираженні; без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Уряд затвердив новий Порядок перевірки харчових продуктів

Порядок визначає механізм та процедуру здійснення відбору зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, біологічних продуктів та патологічних матеріалів, побічних продуктів тваринного походження або будь-яких речовин (у тому числі з довкілля), які пов'язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів, кормів, здоров'ям та благополуччям тварин, у тому числі, що вивозяться (пересилаються) з митної території України або ввозяться (пересилаються) на митну територію України з метою перевірки шляхом проведення простих або лабораторних досліджень (випробувань) відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.

Ознайомитись з Наказом можна за посиланням.

Джерело: milkua.info

 

Ваш вибір 'Подобається'.

"Зелень" за зелень: вітчизняні перспективи вирощування салату

Європейська мода проникає в усі сфери нашого життя, і харчування – не виняток. В першу чергу – громадське харчування. Саме воно споживає левову частку обсягів цієї поки що нішевої в нашій країні культури.

Окремі сміливці ризикнули зайнятися вирощуванням салату в Україні. Одним з перших промислових виробників цієї культури, ще в 90-х роках стала агрофірма «Когорта». Господарство, яке вирощувало овочі «борщового набору» на кількох десятках гектарів неподалік Києва в Бориспільському районі, зараз дві третини площ (35 га) відвело під салат. Адже поруч – найбільший ринок збуту з тисячами закладів харчування від ресторанів європейської кухні до «МакДоналдсів», які включають салат у цілу низку своїх страв.

Як розповів директор фірми «Когорта» Вадим Сохацький, салат вирощується, як і більшість овочевих культур, через розсаду. Розсада вирощується в плівковій теплиці від 3 тижнів до 1,5-2 місяців залежно від пори року: влітку вегетація проходить швидше, ранньої весни або восени – повільніше.

Потім розсада висаджується в поле, де росте від 1,5 до 2,5 місяців. Висадка в середньому починається в першій декаді квітня і проводиться конвеєром до кінця червня – так, щоб останній урожай зібрати перед морозами. «Когорта» щороку йде на ризик, проводячи посадки з розрахунком на дозрівання в листопаді: раптом морози запізняться і можна буде зібрати додаткову продукцію? Строк збирання визначається не тільки швидкістю досягнення товарного розміру, а й попитом: залежно від бажання замовника, салат можуть зрізати трохи раніше, а можуть і перетримати в полі, якщо немає попиту.

Головна складність у вирощуванні салату – неможливість застосування хімічних пестицидів. Адже строк вегетації настільки короткий, що для більшості препаратів термін очікування після обробки не встигне минути, а культуру вже треба збирати. Бо переросте і втратить товарний вигляд.

Через це зі шкідниками і хворобами борються, використовуючи біопрепарати. «Ефект від біопрепаратів є», – запевняє Вадим Сохацький. Але додає, що працювати з біопрепаратами слід уважно, грамотно, з розумінням. Хімічні препарати залишають більш широкий проміжок часу для внесення. А біопрепарати слід вносити за певної погоди, в певну пору дня – найкраще ввечері в безвітряну погоду. Крім того, їх необхідно вносити тільки заздалегідь, профілактично. При цьому рекомендовану виробником норму тут свідомо перевищують. Так господарство перестраховується, адже, як визнає В. Сохацький, ефективність біопрепаратів нижча, ніж хімічних.

Паралельно доводиться велику увагу приділяти іншим агротехнічним заходам.

З бур’янами борються культивацією міжрядь, а в рядках сапають, попри високу вартість і брак робочої сили.

Як відомо, за короткого строку вегетації культури особливо інтенсивно всмоктуються нітрати. Тому 80% добрив вносять під основний обробіток грунту, решту – в рядки, додатково підживлюючи в міжряддя. Додатковим удобренням виступає солома пшениці, яку в «Когорті» повністю залишають на полі, та сидерати. Адже грунти тут піщані і вимагають щедрого удобрення.

А вологість на оптимальному рівні підтримують дощувальні машини шланго-барабанного типу. Краплинне зрошення, яке масово застосовується на овочевих культурах, на таких площах під салатом дуже дорого й непрактично.

Розсаду висаджують механізованим способом у гряди завширшки 1,8 м, хоча починали з ручної висадки. В такій гряді – 4 рядки. «Можна було б робити і 5. Порівняно з 5-рядковою схемою за 4-рядкової і врожайність нижча, і товарність, бо салат переростає та, головне – можна підживлювати механізованим способом (за допомогою культиватора в міжряддях)», – розповідає В. Сохацький.

Збирання салату досі відбувається вручну: навіть у США і Західній Європі механізоване збирання мало поширене. Зате інші операції в господарстві все більше й більше автоматизують. Миття салату, якого в цій галузі замовники обов’язково вимагають від господарства, спочатку здійснювали вручну у старій ванні. Згодом, наростивши потужності, процес механізували, а зараз встановлена повністю автоматизована лінія для миття салату. Також встановили лінію з пакування салату і холодильну камеру, в якій продукція охолоджується після пакування.

Так само і з посівом у теплиці. Спочатку вручну набивали торф у горщики або в касети, робили пальцем заглиблення і вручну сіяли. Потім робили заглибини за допомогою примітивного пристрою, врешті придбали автоматичну посівну лінію.

На сьогодні «Когорта» напрацювала багатий досвід та досягла високого рівня агротехнологій. Але все одно є куди рости: фірма орієнтується на німців з їхньою врожайністю 20 т/га за оборот, і товарністю 80%.

Але для успіху в салатному бізнесі високої агротехніки мало: потрібні ще й післязбиральна доробка і чудове знання ринку. Адже ціни й попит на салат протягом сезону можуть змінюватися частіше, ніж на будь-яку іншу овочеву культуру. До того ж з кожним роком змінюється попит на ті чи інші типи салатів, яких на ринку дуже багато: листкові, головчасті, зелені, червоні, з більшими чи меншими листками, з більш рівним листям і кучеряві. Тому важливо правильно сформувати асортимент, щоб якщо з однією позицією провалюєшся, то інша «витягла» б загальну картину. Через це й називають виробники салату свій бізнес чи не найскладнішим серед усіх галузей АПК.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Супермаркети з простроченими продуктами: Україні запропонували досвід ЄС

Таку думку висловив президент Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ» Валентин Безрукий. За його словами, продавати прострочення дозволено навіть в деяких країнах ЄС, пише milkua.info.

«У Німеччині є одна мережа супермаркетів, де продаються прострочені продукти. Там споживач купує це на свій страх і ризик. У нас, за законодавством, продавати прострочені продукти заборонено, така практика неможлива. Хоча, на превеликий жаль, така мережа користувалася б попитом, тому що у нас по життю населення не шикує», — заявив Безрукий.

На питання, хто буде відповідати, якщо людина отруїться простроченим продуктом, експерт відповів: «Людина і буде відповідати. Він бачить, що продукт — прострочений, і купує на свій страх і ризик. Але якщо продукт на останньому дні та умови зберігання були правильними в супермаркеті, то проблем не буде».

Також експерт наголосив, що переважна частина продукції не псується на наступний день після того, як у неї закінчується дата на етикетці: «Наприклад, крупи, каші … Дуже небезпечний в цьому сенсі продукт — молоко, воно досить швидко псується. Але якщо була гарна термічна обробка, можливо, на наступний день воно ще не буде простроченим».

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.