На Львівщині збудують норкову ферму за стандартами ЄС

Про це повідомляє «Вголос».

Норкову ферму буде споруджено за найвищими європейськими стандартами з утримання хутрових тварин, а розведення тваринок буде відповідати «Програмі оцінки утримання тварин», яку розробили сім провідних університетів та інститутів Європи. Створення бізнесу з вирощування норок також буде в межах принципів, що їх закладено в Угоді про асоціацію України з ЄС.

Інвестором нового інвестиційного проекту у Львівській області є данська компанія «Айкон Девелопмент» (Eikon Development). Загалом Данія є світовим лідером у галузі вирощування норок, а також у частині добробуту тварин і стійкості галузі вирощування норок. 350 данських підприємств торгують із українськими компаніями, 110 із них мають свої представництва та виробничі потужності в Україні, половина з яких розташовані саме у Західній Україні, де, як вони вважають, є сприятливіший інвестиційний клімат.
Як запевнив під час прес-конференції у Львівському прес-клубі генеральний директор «Айкон Девелопмент» Пол А. Бах, за євростандартами WelFur тваринок на фермі будуть утримувати у належних умовах проживання, мають бути правильні розміри кліток, доступ до свіжого повітря, укриття від опадів, постійний догляд за здоров’ям поголів’я, рецептура приготування кормів для них, використання свіжих інгредієнтів у харчуванні. Важливим пунктом у європейських стандартах є також присутність іграшок у вольєрах для тваринок.
Керівник проекту з українського боку Володимир Федина наголосив, що нова норкова ферма буде дотримуватися високих стандартів не лише вирощування тварин, а й стосовно охорони навколишнього середовища, утилізації відходів. Їх запровадження відбуватиметься в межах імплементації положень розділу 4 «санітарні та фітосанітарні заходи» (статті 59-74) Угоди про асоціацію Україна-ЄС. А європейський стандарт поводження з тваринами інтегрований в Угоді Україна-ЄС у статті 59.

Зараз в Україні майже 200 підприємств задіяні в секторі виробництва хутра, які продають виробів на понад 400 млн доларів. Цей бізнес має усі шанси розвиватися в Україні та приносити нашій державі валютні надходження.

У будівництво нової ферми планують інвестувати 10…11 млн євро. Термін їхньої окупності — до чотирьох років. На новому підприємстві буде створено до 350 нових робочих місць зі зарплатою 10…12 тис. грн (після вирахування податків). Орієнтовна сума платежів у бюджети різних рівнів — понад 74 млн грн. Планова потужність нової ферми 300 тисяч норок, із яких 250 тисяч самки — основний табун.

До речі, за повідомленням директора департаменту агропромислового розвитку області Людмили Гончаренко, колись біля Бродів працювала хутрова ферма. Зараз найближча схожа ферма — «Галичхутро» працює у Сокальському районі з поголів’ям 10 тисяч норок. А якщо зазирнути у давні історичні часи, що ще далекого 1891 року на Івано-Франківщині почали промислово вирощувати хутрових звірів.

У планах данської компанії «Айкон Девелопмент» будівництво поруч із фермою біогазового заводу для переробки відходів ферми у відновлювальну енергію, а також встановлення сонячних панелей для виробництва електроенергії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До кінця року подорожчають ковбаса і сир

Сир в середньому зросте в ціні на 5 %, а ковбасні вироби — до 4 %. Крім того, в Асоціації постачальників торговельних мереж впевнені, що до кінця 2018-го піднімуться в ціні овочі, борошно та крупи. Експерти додають, що до Нового року більшість магазинів будуть влаштовувати розпродажі, тому на деякі продукти варто дочекатися знижок, пише 1tv.od.ua.

«Це не «Чорна п'ятниця", це різдвяні та новорічні розпродажі. І ми з вами побачимо зараз знижки від 20 % за продуктовими і не продуктовими групами. І це коснетья ще дуже сильно алкоголю. Вже можу сказати, що тиждень тому ряд виробників почали давати традиційні передноворічні знижки. Тому що багато виробників алкоголю за півтора місяці продають не багатьом менше, ніж за всі попередні 10 місяців», — сказав глава Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні не вистачить овочів: або гниють у старих сховищах, або йдуть на експорт

Ціни можуть злетіти блискавично, і зовсім не через неврожай — він був на рідкість багатим. Виявилося, що аграріям просто ніде зберігати, загострився дефіцит овочесховищ, пише Мінпром.

«У аграріїв дилема: або продати зараз овочі за низькою вартістю, або притримати їх до морозів і дочекатися, коли ціни на них ще підростуть. Але тоді доведеться змиритися з псуванням значної частини продукту, оскільки все зберігається в старих овочесховищах. У результаті ринок може зіткнутися з дефіцитом і зростанням цін на овочі», — пояснила проблему керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Тетяна Гетьман.

Господарства можуть втратити до половини врожаю, експерти навіть не намагаються зменшувати масштаб проблеми.

«Старі радянські овочесховища все більше приходять в непридатність і їх потужностей просто не вистачає під цьогорічний врожай. Псування запасів в таких овочесховищах становить від 30% до 50%», — уточнив керівник компанії "АгроВент Україна" Андрій Марущак.

Нові сховища, звичайно, теж є. Але найчастіше вони належать великим агрохолдингам, які будували їх під себе. А тому левову частку площ заповнюють власною продукцією. Так що середнім і дрібним фермерам рідко вдається прилаштувати свій урожай в гарне місце.

«Завдяки багатому врожаю завантаженість овочесховища у нас зараз перевищує 90%. Ми беремо на зберіганні овочі і у фермерів Херсонщини, але працюємо тільки з великими партіями, розміщеними на тривалий термін. Мінімальний об'єм зберігання — 100 контейнерів і мінімальний строк — 6 місяців», — зазначив комерційний директор Green team Дмитро Череватов.

А зберігати українським виробникам є що: за даними Держстату, на 1 листопада 2018 року обсяги виробництва овочів (без картоплі) відкритого грунту зросли в Україні на 1,9% (порівняно з аналогічним періодом минулого року, і досягли 8,7 млн. тонн. А виростили картоплі на 3% більше, ніж роком раніше, — 22,5 млн. тонн.

Звичайно, далеко не все це потрібно закладати в сховища. Багато продали за кордон, а багато що просто встигли з'їсти. Сукупно Україна потребує сховищ місткістю 4,5 млн. тонн, а загальний обсяг відповідних будов зараз оцінюють у 3 млн. тонн. При цьому майже 70% експлуатованих сховищ — це потужності радянського зразка.

Розуміючи, що не зможуть зберегти врожай, більшість дрібних господарств намагаються швидше його перепродати оптовикам. А ті, коли не можуть прилаштувати овочі в сховище — тут же намагаються збути на експорт.

«Ринки овочів України та Євросоюзу зараз тісно взаємопов'язані. Якщо овочі вигідніше продавати в Європі — то українські аграрії будуть це робити. Особливо, якщо у них є проблеми зі зберіганням», — зазначив керівник Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Федір Рибалко.

І відразу уточнив, що особливо вигідно зараз експортувати капусту. Найбільший попит на неї у Польщі: там культура не вродила, та оптові ціни майже вдвічі вищі від українських. Це знають не тільки у профільній асоціації, але й експортери, які зараз активно відправляють нашу капусту полякам. Тому експерти вже зараз пророкують подорожчання білоголової в Україні, і шалені заробітки всім тим, хто тримає її на складах.

І це стосується не лише капусти. Після Нового року експерти очікують подорожчання майже всього борщового набору на третину і більше. Ще сильніше запрацюють власники теплиць, вирощують помідори і огірки — ці цінники планують підняти взагалі вдвічі. Поки що левова частка цього врожаю йде в Білорусь і Євросоюз, де ціни вже вище українських, але під Новий рік поласувати салатними овочами захочуть і наші люди.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські фермери приховують факти отруєння худоби, щоб не втратити покупців молочної продукції

Про це повідомив у своєму блозі Директор інституту споживчих експертиз Юрій Чорнобривець, пише znaj.ua.

"Не можу не відреагувати на тривожні сигнали від українських фермерів: відразу у декількох селах після випасу на кукурудзяних полях корови загинули. Селяни підозрюють, що справа в хімікатах, якими були оброблені поля, і кажуть, що випадок не перший", - пише експерт.

При цьому Чорнобривець стурбований тим, що подібні випадки приховуються фермерами через страх втратити дохід. Таким чином, експертизи та розслідування випадків загибелі худоби не проводяться, і причина таких випадків не встановлена.

"Фермери панічно бояться розголосу, адже якщо факт застосування шкідливих препаратів встановлять – всіх тварин заберуть на забій. А це їх єдине джерело доходу: молоко та інші молочні продукти йдуть на продаж і є чи не єдиним джерелом доходу", - пише Чорнобривець.

Раніше в ЗМІ з'явилися матеріали про те, що український ринок заполонили російські контрафактні добрива, які потрапляють в країну без будь-якого контролю через корупційні схеми на залізниці і морських портах. Таким чином, неперевірені хімічні речовини можуть нашкодити грунту, вплинути на врожайність і, крім цього, представляють загрозу безпеці населення.

"З тієї ж Росії контрафактні добрива без будь-якої перевірки якості і сертифікації, в обхід санкцій, надходять в продаж у нас в колосальних кількостях. Таким чином, хімікати невідомого складу масово потрапляють в нашу грунт, - адже вони дешевші за українські, – отруюючи рослини, худобу і потрапляючи на наші столи", - стурбований експерт.

На даний момент жодних заходів з припинення російської контрабанди з боку держави не вжито. На думку Юрія Чернобрывца, така ситуація вимагає негайних заходів: "Я вважаю, що питання контрафактних добрив потрібно негайно підняти на державному рівні і перекрити всі шляхи їх ввезення через порти і залізничне сполучення. Адже питання вже стоїть не у виборі між імпортом і місцевим продуктом, а в забезпеченні безпеки населення".

Директор інституту споживчих експертиз також запропонував провести рейд по точках продажу добрив з наступним аналізом – з метою виявлення неякісної та шкідливої продукції. За даними Союзу підприємців України, частка імпорту добрив з Росії на українському ринку становить 70%, в той час як українські виробники зазнають збитків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вільному ринку землі в Україні бути – Петро Порошенко

Таку заяву зробив Президент України Петро Порошенко на зустрічі з бізнесом, організованій Європейською бізнес асоціацією, пише AgroPolit.com.

В Україні з 2001 року діє мораторій на продаж сільсьгоспземлі. У травні 2018-го ЄСПЛ визнав його таким, що порушує право людини на власність. Проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення зараз розробляється в уряді.

«Без того, щоб не запровадити ринок землі, Україна не зробить стрибок уперед. Але цей крок ми маємо зробити разом», – про це заявив президент Петро Порошенко на зустрічі.

Нагадаємо, згідно дослідження, земельна реформа не є найбільшою проблемою українців. Лише 11,4% громадян вважають, що вона вплине на їхній добробут. Для порівняння: медичну реформу вважають ключовою для якості життя 67,3% людей, пенсійну — 51,1%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний комітет рекомендував схвалити Стратегію розвитку АПК

Свої голоси за рішення віддали більшість присутніх членів комітету, передає  УНН.

Проект ЗУ узгоджений з експертами та підтриманий ЄС, доповів один із ініціаторів документу Олександр Бакуменко.

"Законопроект містить 15 пріоритетів підтримки державної аграрної політики, а саме: підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектора і його продукції, збільшення експорту сільськогосподарської продукції з більшою доданою вартістю, впровадження нових механізмів підтримки та стимулювання розвитку окремих галузей, забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, підвищення рівня зайнятості сільського населення", - уточнив він.

Крім того, відповідно до проекту ЗУ Кабмін кожні 5 років розроблятиме та затверджуватиме план заходів щодо імплементації положень закону.

"План заходів базується на пріоритетах і завданнях державної аграрної політики та політики сільського розвитку, визначених цим Законом, та передбачає: завдання і заходи; індикатори оцінки результативності виконання завдань і здійснення заходів; строки забезпечення виконання завдань і здійснення заходів; фінансове забезпечення виконання завдань і здійснення заходів", - уточнив нардеп.

Прийняття проекту ЗУ розширить можливості України щодо отримання фінансової підтримки з боку ЄС та низки інших міжнародних світових організацій, додав Бакуменко.

У розробці законопроекту взяли участь представники аграрного комітету ВРУ, МінАПК, міжнародні партнери та громадські професійні об'єднання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview