186395

На окуповану територію постачають тонни харчів під наглядом фіскалів

Про йдеться у розслідуванні «Донбас. Реалії», пише agroday.com.ua.

Мова йде про контрольно-пропускний пункт «Майорськ», де в кінці 2016 року з’явився новий гуманітарно-логістичний центр — ТОВ «Центр Логістик Груп». Ринок відкрили з подачі місцевої влади спеціально для жителів окупованих територій, щоб вони могли купувати продукти українських виробників.
Але місцеві підприємці стверджують, що ринок використовують для інших цілей — як такого ринку насправді й немає. Логістичний центр став лише ширмою, а торгувати там дозволено тільки «своїм».

«Це перевалочна база. Будь-який обсяг товару замовляєте, його привозять, і в цей день ви його відвозите в ДНР», — говорить один з бізнесменів, яким так і не дозволили торгувати на «ринку».

Нелегальна схема виглядає наступним чином: вантажівки з продуктами, які попередньо замовляють на підконтрольній території Україні, їдуть через КПП під приводом торгівлі в логістичному центрі. Туди ж, але з протилежного боку на мікроавтобусах приїжджають так звані «кур’єри». Кожен з них, щоб формально не порушувати порядок перетину КПП, отримує 75 кг продуктів. Далі машина з кур’єрами направляється в сіру зону, де її вже чекає вантажівка. У неї й перевантажують весь товар.

За кожну ходку кур’єр отримує 150 рублів. Наймані працівники переміщуються туди-сюди, і якщо раніше фіскальна служба це контролювала, то зараз – ні, каже підприємець.

За словами Левка Стека, автора розслідування, таким чином на окуповану територію потрапляють десятки тонн товарів. За кожен кілограм сплачується так зване «мито» бійцям ДНР. «Чи не схоже це на фінансування тероризму?» — задається він питанням на своєму Facebook.

Біля самого центру які-небудь ознаки роботи відсутні — ні продавців, ні покупцов, ні товарів на прилавках. Хоча існує ринок більше року.

Про наявність схем кажуть волонтери та активісти. Директор центру Артем Скрипченко незаконну діяльність заперечує, і говорить, що якісь бізнес-інтереси переслідує в останню чергу.

Бійці підрозділу «Фантом», які борються з контрабандою, стоять на виїзді з ринку і теж запевняють, що все знаходиться під контролем.

А от у представників громадської організації «Фундація 101», яка стежить за дотриманням прав людини на КПП, враження від роботи логістичного центру – неоднозначні. Андрій Богданович, керівник організації, підозрює центр в махінаціях. «Машини під’їжджають, завантажують якісь товари ящиками, їдуть на неконтрольовану територію, під’їжджають наступні. Не схоже, що це просто торгівля», — говорить він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Експерт озвучив проблеми земельних відносин

Аби запобігти корупції у сфері земельних правовідносин, навести лад у питаннях реєстрації прав на землю, а також скоротити факти зловживань та реалізації недобросовісних намірів, пов’язаних із землею, серед іншого, слід нарешті чітко розмежувати повноваження між органами державної влади та місцевого самоврядування.

Про головні проблеми у сфері земельного законодавства, а також можливі шляхи їх подолання розповів під час другої зустрічі експертів на Agri Discussion Club (що відбулася у Києві 6 лютого) партнер Sofiya Law Firm Олександр Поліводський, передає "Закон і Бізнес".

Зокрема, під час своєї доповіді «Земельне право України: основні принципи і проблеми застосування. Огляд системи» він наголосив на тому, що рейдерські атаки завжди пов’язані із використанням недоліків та суперечностей чинного законодавства, яких чимало сьогодні у земельній сфері.

«Ми досі на практиці стикаємося із фактами використання землі без реєстрації. Трапляються випадки, коли реєстрація відбулася до 2013 року, а інформація про неї не відображається у реєстрі. Це, звісно, використовується як привід для недобросовісних дій та  позбавлення можливості користування землею», - зауважив О.Поліводський, наголосивши на потребі законодавчого розмежування повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування та усунення існуючих недоліків законодавства щодо розпорядження землями державної та комунальної форм власності.

На думку експерта, ці проблеми мав частково розв’язати внесений Президентом України проект Закону від 06.12.2017 №7363 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин».

Втім, попри те, що він був визначений як невідкладний, розгляд документу народні обранці двічі (у грудні 2017 та січні 2018 р.) відкладали, а 6 лютого його взагалі було відхилено Верховною Радою.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українські яблука обскакали польські

В сусідній Польщі, яка є головним виробником яблука в Європі, повністю протилежна ситуація в міжнародній торгівлі яблуком.

За даними «Інфо-Шувар», в період з липня по листопад 2017 року Україна експортувала майже 13 тис. тонн яблука на суму $ 3,8 млн. В той самий період 2016 року було експортовано лише 5,0 тис. тонн українського яблука загальною вартістю $ 1,02 млн. При цьому, обсяги імпорту в порівнянні з минулим сезоном впали більш ніж в 3 рази до 2 тис. тонн загальною вартістю $ 800 тис.

"Слід зазначити, що структура експорту українського яблука цього року теж була незвичайною. Хіба не вперше за всю історію Незалежності країни в першій половині поточного сезону головним покупцем Українського яблука став ЄС. Але туди ми відправляли промислове яблуко, тоді як майже єдиним покупцем українського десертного яблука лишилась Білорусь. Тобто «витягти» експорт ми змогли лише завдяки дефіциту сировини для виробництва концентрату в Європі. Станом на 1 лютого 2018 року, структура суттєво не змінилась – в загальному українському яблучному експорті більша частина – це промислове яблуко. Ну а падіння імпорту цілком зрозуміло: в Польщі, нашого головного постачальника, яблука цього року мало і воно відносно дороге", – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

А от в Польщі, навпаки, суттєво погіршилась ситуація в міжнародній торгівлі яблуком. Ця країна за перші 5 місяців поточного сезону експортувала на третину менше яблука, ніж в той самий період минулого року: загальний обсяг експорту склав 170 тис. тонн , або $ 81 млн. проти 230 тис. тонн в минулому році загальною вартістю $ 72 млн. А от імпорт до Польщі збільшився майже в 3 рази, хоча він, як і раніше, суттєво менший за експорт – в перші 5 місяців 2017 року на територію Польщі було ввезено 15 тис. тонн яблука загальною вартістю $ 8,1 млн. Країни Балтії та Італія стали головними постачальниками яблука до Польщі у вказаний період.

В обох країнах цього року яблука коштують помітно дорожче, ніж рік тому. За даними «Інфо-Шувар», в листопаді ціни на українське яблуко перевищували показники минулого року мінімум на 30%, а в Польщі різниця в цінах була майже двократною. Станом на перший тиждень березня, на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку «Шувар» десертне яблуко пропонується по 15-17 грн/кг (0,46-0,52 EUR/кг) і це в 2 рази вище, ніж рік тому. В Польщі на варшавському ринку «Броніше» яблуко пропонується по 1,85-4 zl/кг (0,44-0,95 EUR/кг) і це теж в 2 рази перевищує показники минулого року.



МХП потроїв чистий прибуток

Про це повідомляється в звіті компанії, пише Інтерфакс-Україна.

Так, згідно з даними, оприлюдненими на сайті Лондонської біржі, виручка агрохолдинга за минулий рік збільшилася на 13,4% - до $1,2 млрд.

Валовий прибуток МХП зріс на 14,5% - до $396 млн, операційний - на 15,1%, до $365 млн в 2016 році. EBITDA компанії в 2017 році збільшилася на 10,6% - до $459 млн.

При цьому чистий збиток за четвертий квартал склав $ 27 млн, порівняно з чистим збитком в $ 28 млн в 2016 році, включно з $62 млн негрошових збитків від курсової різниці.

Зазначимо, що валовий прибуток склав $65 млн, що на 27,5% перевищує показник за аналогічний період минулого року.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.



Уряд надаватиме дотації за утримання корів та молодняку (інструкція для отримання коштів)

Підприємствам Уряд надаватиме дотацію за утримання корів  у розмірі 1500 грн. Про це йшлося під час круглого столу «Державна підтримка галузі тваринництва в Україні» в рамках XІ Міжнародного молочного конгресу за участі представників Мінагрополітики 6 березня.

Для отримання дотації за утримання корів підприємство має подати до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному – e-mail: [email protected] та паперовому вигляді – 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 24);

- довідку про відкриття поточного рахунку, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня поточного року, засвідчену органами державної статистики;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Терміни подачі документів: до 1 квітня (відповідно до звіту щодо ВРХ станом на 1 січня) та до 1 жовтня (відповідно до звіту щодо ВРХ станом на 1 липня).

Для отримання дотації за утримання молодняку ВРХ власник має подати до місцевої сільської/селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади копії таких документів:

- копії паспортів ВРХ;

- копія паспорта громадянина України;

- копія довідки або договору про відкриття рахунку в банку;

- копія документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Зазначені документи приймаються протягом бюджетного року до 1 травня, до 1 вересня і до 1 грудня поточного року в порядку черговості їх надходження.

Окрім того, було детально інформовано як отримати часткову компенсацію за кредитами, залучених для покриття витрат у галузях вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультурі, отримання компенсації витрат на будівництво та реконструкцію тваринницьких комплексів та ін. за рахунок кредитів, відшкодування за утримання племінних тварин, відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм, доїльних залів тощо.

Довідково:

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» передбачені видатки загального фонду в обсязі 4 млн гривень.

Бюджетні кошти спрямовуються з метою державної підтримки розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення виробництва продукції тваринництва.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 107.

На виконання статті 32 вищезазначеного Закону розподіл бюджетних коштів за напрямами, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 128, який має бути погоджений з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Ваш вибір 'Подобається'.


Агропідприємство з Рівненської області застосовує супутник для догляду за рослинами

Про це розповів керівник господарства Володимир Присяжненко, передає AgroTimes.

За його словами, «Агро-Класік» спостерігає вегетацію рослин зі супутника (відповідна програма встановлюється і на комп’ютер, і на смартфон).

Крім цього, на всій техніці підприємства стоять автотреки, а сучасні розкидачі й обприскувачі мають функцію автоматично вимикатись на перекриттях, що дозволяє точніше вносити добрива, а отже, заощаджувати на ресурсах.

"Продавці переконують, що всі ці інвестиції дають не менше як 25-30% економії. З практичного досвіду можу сказати, що ці цифри дещо менші, проте в будь-якому разі ефект є. Звісно, ці речі досить дорогі, й така оптимізація не швидко окупиться, проте й час швидких грошей давно минув, новий тренд – працювати на довгострокову перспективу", – зауважив Володимир Присяжненко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.