На Поліссі розвиватимуть органічне ягідництво

Про це повідомляє прес-служба Рівненської ОДА.

Такі заходи передбачені проектом «Формування підприємницького середовища для органічного виробництва ягідних культур в трансграничних районах України і Білорусії». Його відібрали серед інших в рамках Програми територіального співробітництва Східного партнерства Білорусь-Україна.

Проект в Рівненській області реалізовуватиме Національний університет водного господарства та природокористування впродовж 14 місяців. Його загальна вартість близько 85 тисяч євро. Це кошти донорських європейських фондів, серед яких – GIZ.

Як розповідає професор НУВГП та керівник гранту Петро Скрипчук, головною метою проекту є формування бізнес середовища, яке об’єднає усіх зацікавлених у вирощуванні та переробці ягід.

«Задля цього створять Регіональний консультаційно-освітній центр, презентація якого відбудеться вже 22 березня на базі університету. Також запрацює сайт, організовуватимуть навчання та поїздки на українські та білоруські експериментальні господарства. Усі ці компоненти спрямовані на підвищення обізнаності представників агробізнесу у цій сфері», - зазначає Петро Скрипчук.

Зокрема, учасникам проекту надаватимуть рекомендації, вчитимуть розробляти бізнес плани і проекти з органічного й традиційного ягідництва, горіхівництва, рекультивації земель, організації екологічного бізнесу й туризму. А також – організовувати кластери та кооперативи.

Петро Скрипчук переконаний, що проект дозволить збільшити кількість підприємців у цій сфері, підвищити інвестиційну привабливість транскордонних регіонів, а також налагодити ділові контакти у сфері ягідництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На сайті президента зареєстрована петиція щодо скасування «соєвих правок»

Зареєстрована вона від «Українського клубу аграрного бізнесу», а саме генеральним директором асоціації Тарасом Висоцьким. В асоціації вважають, що Президент має вжити заходів щодо відміни скасування бюджетного відшкодування ПДВ, пише landlord.ua.

Згідно тексту петиції, так звані «соєві правки» нанесуть шкоду аграріям та галузі в цілому.

«Зміни до Податкового кодексу України, що передбачають скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті технічних культур, а саме сої з 01.09.2018 та ріпаку з 01.01.2021 року, — викликали хвилю обурення аграріїв по всій країні. Аграрії впевнені, що «відтерміноване» скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку нанесе велику шкоду сільському господарству України», — йдеться в зверненні.

Згідно заяви прес-служби УКАБу, одним з таких механізмів може стати підтримка Петром Порошенком законопроекту № 7403-2 від 29.12.2017.

«В УКАБі прогнозують, що «соєві правки» зумовлять зниження закупівельних цін на насіння сої та ріпаку знизить їх рентабельність. Це потягне за собою скорочення посівних площ під цими культурами. Перспектив росту ринку соєвої олії в Україні вкрай мало, адже в нас немає культури споживання даного продукту і очікувати його зростання в короткостроковій перспективі не доводиться ні в харчових, ні в промислових цілях. Головними споживачами соєвого шроту є тваринництво, яке також не тішить темпами росту», — прогнозують в асоціації.

Станом на 9 ранку 25 січня петиція до Президента набрала 14 голосів, коли для її розгляду головою держави потрібно 25 тисяч. Збір голосів триватиме 90 днів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як творець української Мівіни став найбагатшою людиною В'єтнаму

Почавши в Україні зі створення Мівіни, Фам Нят Вионг перетворився у найбагатшу людину В'єтнаму. Продавши свій бізнес у Харкові, на батьківщині він став королем ринку нерухомості, ритейлу і розваг. пише УНІАН.

Журнал Новое время у свіжому номері розповідає, що майже 30 років тому, в розпал перебудови, молодий в'єтнамець приїхав вчитися в Московський геологорозвідувальний інститут. Тоді економіка В'єтнаму, яка перебувала під сильним впливом Радянського Союзу, була в занепаді. Сім'я Вионга ледве зводила кінці з кінцями. Але виняткові успіхи юного в'єтнамця в математиці дозволили йому виграти стипендію на навчання у Москві.


Після закінчення навчання у 1993 році Вионг одружився на інститутській подрузі і перебрався до Харкова. До того часу Радянський Союз розвалився. "Українці були дуже бідними і дуже голодними", - згадував Вионг про ті роки в одному з рідкісних інтерв'ю. Щоб відкрити свій перший бізнес - невеликий бюджетний ресторан в'єтнамської кухні - сімейство позичило у родичів і друзів близько $10 тис. А вже у 1995 році Вионг взяв кредит під 8% в місяць і заснував Техноком - підприємство з виробництва локшини швидкого приготування з в'єтнамської технології, назвавши продукт Мівіною. Вона швидко завоювала український ринок, зробивши Вионга доларовим мільйонером. У 2010 році Nestle викупила у в'єтнамця Техноком за $150 млн. На виручені гроші Вионг зумів побудувати у В'єтнамі цілий конгломерат компаній Vingroup. Вже в 2012 році він став першим мільярдером В'єтнаму і найбагатшою людиною країни. А в кінці 2017-го він тріумфально увірвався у топ-500 найбагатших людей світу, зайнявши 489-е місце у списку Forbes, адже вартість статків 49-річного бізнесмена всього за півроку зросла у два рази, до $4,2 млрд. Незважаючи на те що Vingroup стала лідером у сфері відпочинку і розваг - її частка становить понад 40% ринку, - на батьківщині Вионг асоціюється насамперед з нерухомістю. Через це його часто називають в'єтнамським Дональдом Трампом, зазначає Новое время.

Сила бізнесу Вионга не тільки у дорогих масштабних бізнес-проектах. Творець Мівіни досить багато інвестує у немайнові сфери - культуру, освіту, медицину.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Куди Україна експортує чорну ікру та молюски

Продають коропа, судака та товстолобика, проте росте попит на більш делікатесні продукти – чорну ікру, молюски і жаб'ячі лапки, пише hyser.com.ua.

Як розповів виконавчий директор асоціації Українська Аквакультурне Співтовариство Юрій Яременко, на даний момент закордонних імпортерів цікавить українська аквакультура. Вже зараз українські виробники експортують в країни Європи свою рибну продукцію – коропа, судака, товстолобика.

«Обсяги поставок рибної продукції за кордон щорічно зростають. Особливим попитом у країнах ЄС користуються український судак і товстолобик. Наші колеги з Франції говорили про те, що готові закуповувати в Україні значний обсяг товстолобика», — зазначив директор асоціації.
За його словами, зростає попит серед імпортерів і на делікатесні товари сектора аквакультури. Так, деякі українські компанії мають перспективи розвитку експорту таких делікатесних продуктів, як чорна ікра і молюски.

Приміром, уже в 2017 році українські компанії почали поставки чорної ікри в країни Європи і Північної Америки. А за останні кілька років вже сім українських підприємств офіційно почали виробництво чорної ікри, орієнтуючись переважно на експортні ринки.

Що стосується молюсків, то поки ця сфера аквакультури не демонструє таких успіхів, як по чорній ікрі.

Він зазначив, що незважаючи на унікальні виробничі і природні можливості, Україна поки сама змушена імпортувати молюсків. Хоча раніше Україна щорічно відправляла на експорт у країни Європи (в першу чергу у Францію та Італію) понад 2 млн устриць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як обрати оптимальний елеватор: лайфхаки експертів

В Україні спостерігається помітне зростання кількості елеваторів. Як зауважили експерти, аграрії зрозуміли, що в умовах високих цін на додаткову обробку, зберігання та відвантаження зерна на сторонніх елеваторах, ризики втрати якості при безграмотному його зберіганні і навіть можливі крадіжки при передачі на зберігання, вигідніше і надійніше побудувати свій власний елеватор.

Його будівництво недешеве, але така інвестиція досить швидко окупається і дозволяє не хвилюватися за долю зібраного врожаю.

Але важливо обрати оптимальні параметри всіх елементів зернового елеватора, правильно провести розрахунки, підібрати обладнання, що відповідає навантаженню й структурі зернових, які там зберігаються.

В результаті правильно підібране обладнання, технології будівництва і, зрозуміло, висока якість будівництва - запорука того, що елеватор не зруйнується та швидко себе окупить, зерно не буде пошкоджено, а приймання та відвантаження будуть проведені в строк.

Під час заходу перед слухачами виступили представники трьох українських компаній - авторитетні експерти в області проектування та будівництва об'єктів зернового господарства. Спікери розповіли про основні особливості кращих, з їхньої точки зору, технологій будівництва елеваторів (зокрема, металевих силосів), подискутували про переваги та недоліки кожної з основних представлених в Україні технологій будівництва, обговорили методи підбору та оптимальні рішення щодо монтажу обладнання.

Так, Олексій Грушко, директор "Варіант Агро Строй", і Руслан Шульга, технічний директор, детально представили актуальну лінійку обладнання та зупинилися на технічних особливостях логістики, монтажу елеваторів. Крім того, фахівці перерахували фактори впливу на терміни експлуатації елеваторного обладнання.

Юрій Андрієвський, директор ТОВ "Креатив-Агромаш",  зупинився на німецькій технології Lipp, яка вже встигла відмінно себе зарекомендувати в Європі, США та Азії. Спеціаліст  проаналізував особливості технології, можливість використання Lipp в залежності від розміру силосу і оцінив конструкції силосів спіральних і панельно-болтових.

Руслан Демчук, старший регіональний представник KMZ Industries  - провідного постачальника комплексних рішень для зберігання і обробки зерна в Україні, звернув особливу увагу присутніх на модифікації силосів. Він дав практичні поради щодо вибору елеваторів, перерахувавши і проаналізувавши переваги та недоліки бетонних і металевих силосів. Спікер розповів про особливості монтажу і про можливі помилки при будівництві силосів.

Учасники заходу отримали відповіді на головні питання з будівництва елеваторів: з чого почати і чим закінчити, з якими труднощами доведеться зіткнутися, як і яких помилок потрібно уникнути.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні яблука можуть поступово витіснити польські з Європейського ринку

Вони вважають, українські виробники яблук можуть поступово витісняти їх з Європейського ринку, повідомляє Інфо-Шувар.

«Україна інтенсивно збільшує обсяги виробництва яблука, а садівники працюють над підвищенням якості та дієвим просуванням свої продукції на ринку, сподіваючись потіснити на ринку своїх конкурентів з Польщі та Італії» - пише портал sadyogrody.pl.

“Через суттєве зниження врожаю, попит на польську продукцію мав би стрімко зростати, проте цього не відбулося саме через українське яблуко”, - зазначив в інтерв’ю sadyogrody.pl Міхал Лачович, президент групи виробників La Sad.

Втім, далеко не всі фахівці погоджуються з такою думкою. Мирослав Малішевський, президент Спілки садівників Польщі, не вірить у те, що українська продукція зможе потіснити польську і зазначає що головним ринком збуту для українського яблука є Схід та пострадянські країни.

"Логічним ринком збуту для України є Схід, а не Захід. Україна може експортувати продукцію до Росії, оскільки не підпадає під дію ембарго. Також, українська продукція охоплює все більше пострадянських ринків. Я не вірю в те, що українське яблуко може потіснити на ринку польське”, - розповів пан Малішевський журналістам sadyogrody.pl.

Насправді Україна також знаходиться серед країн, по відношенню до яких Росія ввела ембарго ще в 2014 році. До вересня 2015 року українське та польське яблуко потрапляло в Росію через Крим, але після введення блокади цей канал поставок припинив існування і Білорусь стала головним офіційним зовнішнім ринком збуту для яблука з України та Польщі. В новостворених умовах, виробники обох країн замислились над пошуком альтернативних зовнішніх каналів поставок: Польща почала збільшувати експорт в напрямку країн Західної Європи та Африки, Україна теж почала задивлятись в бік ЄС. Втім, слід зазначити, що експорт яблук в обох країнах і до сих пір суттєво залежить від попиту в країнах СНД.

«Україна вже не перший рік робить спроби вийти на ринок ЄС зі своїм яблуком. Ще рік тому це було переважно промислове органічне яблуко для виробництва соків. Цього року ми суттєво збільшили експорт сировини в ЄС і зробили перші спроби вийти з десертним яблуком на ринок досить вимогливих європейських країн: Скандинавії та Великобританії. Не все йде гладко, але ж ніхто й не очікував, що знайомство з новим ринком буде легким. Я впевнена, що наступні кілька років Україна буде намагатись завойовувати ринок ЄС, тому що без експорту український яблучний бізнес не зможе існувати, а ринок Росії лишається офіційно закритим для нас. Але в найближчий перспективі ми навряд чи створимо суттєву конкуренцію для польських садівників в ЄС. В нас ще досить мало господарств, які мають відповідні сертифікатами і ще менше тих, хто розуміє сам процес експорту в цей регіон", – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Нагадаємо, Польща лишається найбільшим виробником яблук в країнах ЄС, за сприятливий погодних умов ця країна може збирати майже 4 млн. тон яблук. Для порівняння, в сусідній Україні щороку збирають 1,0-1,2 млн. тон яблук, це дорівнює річному обсягу експорту польського яблука. Майже 600 тис. тонн яблука Польща експортує в країни СНД, Білорусь займає левову частку в структурі експорту. Річний обсяг експорту яблука з України складає 10 -18 тис. тон, більшість яблука ми теж відправляємо в Білорусь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview