182818
178171

На Полтавщині виготовлятимуть фруктові снеки

Крім яблук, груш, слив, абрикосів, персиків, компанія також виготовляє снеки з моркви, пише AgroTimes.

Сушарка працює на пелетах власного виробництва з лушпиння соняшнику.

Кошти на закупівлю пакувальної лінії «Полтава-Сад» отримала як грант USAID за програмою «Агросільрозвиток».

Довідка:

ТОВ «Полтава-Сад» засновано у 2000 році. Головним продуктом є морква (ТМ «Моркішка»). Компанія має повний цикл виробництва продукції: від посадки і вирощування моркви до упаковки кінцевого продукту.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Цибуля в Україні продовжує дешевшати

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти». Більш того, за даними проекту, ця продукція на українському ринку продовжує стрімко дешевшати.

Так, тільки з початку поточного тижня ціни на цибулю в Україні впали на 17-27%. Сьогодні українські фермери ведуть продаж по 2,5-3,3 грн/кг, або на 0,08-0,10 євро/кг залежно від якості, тоді як ще тиждень тому ціни на цю продукцію досягали 4,5 грн/кг (0,14 євро/кг). Поступатися в ціні виробники змушені через помітне зниження попиту, оскільки оптові компанії та роздрібні мережі сформували товарні запаси ще до великодніх вихідних і до цього моменту ще не розпродали наявні обсяги. У той же час, якість продукції у непристосованих складах стрімко погіршується, в силу чого їх власники знижують ціни, щоб таким чином стимулювати темпи збуту.

Тим часом, у Польщі господарства пропонують цибулю по 0,45-0,65 злотого/кг, або на 0,11-0,16 євро/кг, причому їм вдається втримувати ціни на такому рівні протягом усього тижня.

У результаті на даний момент цибуля в Україні вже стоїть на 29-34% дешевше, ніж у другій половині квітня 2017 р., тоді як польським виробникам вдається укладати угоди в середньому в 1,6 рази дорожче, ніж рік тому.

Ваш вибір 'Подобається'.


Агрохолдинг «Мрія» озброївся безпілотником за 500 тис. грн

За один виліт безпілотник зможе покривати від 700 до 1000 га, надаючи якісну інформацію про стан посівів.

БПЛА оснащений двома камерами, одна з яких – спектральна, що дозволяє отримувати знімки для аналізу NDVI (Нормалізованого Відносного Індексу Рослинності) з метою більш якісного та оперативного моніторингу процесу вегетації культур. На відміну від супутника, який надає зображення з розміром пікселя 10х10 метрів, за допомогою безпілотника можна отримувати більш якісне зображення: розмір пікселя регулюється висотою польоту і може становити до 8х8 см. Це дозволить агрономам розглянути самі рослини та визначити їх стан, схожість, провести оцінку засміченості і хвороб на полі, оцінити біологічну урожайність і як наслідок – здійснювати якісну аналітику й оперативно вносити необхідні зміни в технологічну карту.

«Проводити моніторинг полів з повітря «Мрія» почала ще 2 роки тому, використовуючи для цього дрони і дані з супутника. Однак, у порівнянні з безпілотником ефективність цих методів доволі низька, – коментує Олександр Хмелюк, головний агроном, начальник управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу. – Супутник дійсно дозволяє побачити ступінь зеленого спектру на полі. Він облітає наші поля один раз в 3-5 днів, але, з урахуванням хмарності в регіоні, ми отримуємо фото один раз в місяць, а цього мало для розуміння реальної картини. Дрони, на мій погляд, на сьогоднішній день також не є найефективнішим інструментом. Заряду вистачає на 40-50 хвилин польоту, а площі, які вони покривають, відносно невеликі. Тому дрони використовуємо в основному для створення внутрішніх навчальних матеріалів і точкового моніторингу», – зазначив Олександр.

Також цінною є можливість використання для аналізу знімків спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ), яке в своїх алгоритмах вже містить агрономічну експертизу і дозволяє провести первинний аналіз поля без залучення агронома. Порівняльний аналіз даних ПЗ та рекомендацій агрономів стане одним із критеріїв визначення рівня досконалості програмних рішень для їх подальшого використання в процесі прийняття рішень.

Безпілотний літальний апарат «Мрія» придбала, в першу чергу, для моніторингу полів з цукровим буряком і картоплею. Це – найбільш витратні сільськогосподарські культури зі складною технологією вирощування, що вимагають максимально ретельного догляду.

БПЛА – це лише один із напрямів роботи управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу «Мрія». Крім безпілотника, центр також буде розпоряджатися власною лабораторією для аналізу ґрунтів, змішувальною станцією та власним виробництвом насіння, здійснювати досліди і працювати над подальшим удосконаленням «Планшету агронома».

Ваш вибір 'Подобається'.


Конкуренція за ринки збуту пшениці переміщується в Азію

Україні вдасться наростити експорт цієї культури лише в дві з зазначених країн: на 45% – Філіппіни і на 11% – до Індонезії (порівняно з показниками за попередній рік). Тим самим збільшивши обсяги в нинішньому сезоні відповідно до 1002 та 1793 тис. тонн. Індонезія при цьому стане основним споживачам української пшениці в регіоні. Такі оцінки представила експерт зернового ринку агентства «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко у своїй доповіді на XV Ювілейній міжнародній конференції «Зерно Причорномор'я-2018».

По кукурудзі суперництво окремих країн переростає в конкуренцію між регіонами – Причорномор'є все активніше протистоїть Південній Америці. Якщо в 2016/17 МР на Україну припадало 71% поставок кукурудзи в Євросоюз, то в 2017/18 МР цей показник впав до 43% (оцінювався період з вересня по січень). Європейський ринок завойовує Бразилія – її частка в постачаннях зросла за рік з 8% до 53%, говорить Єлизавета Малишко.

В цілому ж країни Причорномор'я зможуть наростити експорт зерна в нинішньому сезоні до 116 млн тонн. Проте вже в 2018/19 МР обсяги зменшаться, за оцінками «УкрАгроКонсалт», до 111 млн тонн. В основному через скорочення російських поставок на зовнішні ринки. Україна, згідно з нинішніми прогнозами, навпаки, поліпшить свій показник на 1 млн тонн, довівши експорт зерна до позначки в 42 млн тонн.

В цілому ж, зростає невизначеність, волатильність зернового ринку, а отже, підвищуються можливості для заробітків у гравців ринку, говорить Єлизавета Малишко. І пропонує взяти до відома результати досліджень за оцінкою маржинальності зернових культур на 2018 рік. Згідно з оцінками «УкрАгроКонсалт», найбільша рентабельність очікується в ріпаку – близько $240 USD/га. А на другому місці опинився ячмінь з показником приблизно в $170 USD/га.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Які перспективні ринки для експорту української агропродукції

Саме там очікується суттєве зростання споживання пшениці, цукру, м’яса, молочних продуктів і рослинних олій.

Про це повідомив провідний економіст ФАО Дмитро Приходько, пише AgroTimes.

За його словами, також зростання буде спостерігатись у вже традиційних для України країнах Північної Африки та Близького Сходу, які збільшать споживання пшениці, цукру, молочної продукції і кормового зерна.

Крім цього, активно зростатиме споживання продуктів харчування в Китаї. Насамперед мова йде про молочні продукти та кормові білки, зауважив експерт.

У країнах Південно-Східної Азії надалі зростатиме споживання кукурудзи, цукру, м’яса, молочних продуктів, шроту. В Індії – молочної продукції, кукурудзи, пшениці, цукру і рослинних олій.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Депутати пропонують ввести нульову ставку ПДВ на постачання молока

Група депутатів пропонує ввести нульову ставку ПДВ замість нинішніх 20% на поставки молока і вершків (незгущених, без додавання цукру й інших підсолоджувачів) на території України, пише Інтерфакс-Україна.

Відповідний законопроект № 8282 про внесення змін до Податкового кодексу України зареєстрований в парламенті 18 квітня.

Автори законопроекту очікують, що прийняття законопроекту матиме позитивний ефект для виробників, сприятиме зменшенню різниці в закупівельних цінах на молоко між сільгосппідприємствами – платниками ПДВ, представниками малого аграрного бізнесу і господарствами населення, зниженню фінансового навантаження на споживача.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.