На Вінниччині цукровий завод відновить роботу після тривалого простою

Підприємство відновить роботу після тривалого простою, пише AgroTimes.

Лінії з виробництва цукру на заводі почнуть готувати до запуску вже наступного місяця.

Для того, щоб забезпечити завод сировиною, три фермерські господарства, що працюють у селі Моївка, з осені підготували площі для вирощування буряків.

«Коли завод запрацює, сівозміни перегляне більшість господарств району», – вважає сільський голова Моївки Олександр Вівдич.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд затвердив проект будівництва зернового комплексу в Маріупольському порту

Згідно з розпорядженням Кабміну, зазначене будівництво внесено в план розвитку порту до 2020 року і в інвестиційний план на 2018 рік, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Проект передбачає будівництво 10 силосів для зберігання зерна ємністю по 5,7 тис. тонн, двох оперативних силосів по 500 тонн, прикордонної галереї, сировинною лабораторії, станції розвантаження автомобільного та залізничного транспорту.

Завдяки новому комплексу щорічний обсяг перевалювання зернових в Маріупольського порту зросте на 1 млн тонн, потужність з одночасного зберігання зерна складе 57 тис. тонн.

Загальна кошторисна вартість за проектом становить 467,385 млн грн, в тому числі будівельних робіт – 168,728 млн грн, обладнання – 211 млн грн, інші витрати – 87,5 млн грн.

Термін будівництва становить, згідно з проектом, 15,5 місяців.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як мінімізувати збитки від втрати врожаю фруктів та ягід

Останнім часом Україну лихоманить від капризів природи. Аномально тепла температура повітря в грудні-січні 2017-2018 роках неабияк сполошила вітчизняних аграріїв, адже за відсутності снігу морози можуть знищити майбутній врожай та стати причиною загибелі фруктових садів та ягідних насаджень на території України.

«У зв'язку з глобальним потеплінням Україна увійшла у фазу «ризикованого землеробства». Адже потепління, про яке багато говорять, насправді не відкриває Україні можливість збирати по 2 урожаю і вирощувати екзотичні фрукти, а несе значні ризики. Для розвитку рослини важливий температурний баланс без різких коливань. Все повинно відбуватися в свій час», - зазначає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Щоб зрозуміти масштаб небезпеки, достатньо згадати торішні заморозки у квітні та на початку травня, які завдали значної шкоди садівникам. Подекуди в господарствах пропав весь врожай.

Так, у 2017 році загальні втрати врожаю плодів, ягід і горіхів через несприятливі погодні умови, за оцінками асоціації «Укрсадпром», складають приблизно 800 тис. тонн або близько 8-10 млрд грн в грошовому вираженні. За словами голови об’єднання Дмитра Крошки, було втрачено близько 40% врожаю, очікуваного на початку року. При цьому спостерігалися не лише погіршення якісних характеристик плодів і ягід, а й дефіцит пропозицій на ринку навіть такої поширеної групи фруктів, як яблука.

Водночас, за словами начальника відділу Агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяни Адаменко, врожайність у 2018 році залежатиме від того, на скільки низькими будуть температури у другій половині зими.

Враховуючи неприємні сюрпризи погоди минулого року, аграріям слід завчасно подбати про свою фінансову стабільність, аби не зазнати значних збитків від втрати врожаю.

«Передбачуваний бізнес в аграрній сфері можливо побудувати лише із залученням агрострахування. В запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище, і в першу чергу це ризики природного характеру. Тому аграріям треба думати заздалегідь та застрахувати свій врожай, щоб отримати якщо не врожай, то гроші!», - зауважує експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Так,  страхування врожаю ягід та фруктів проводять на випадок недобору врожаю, або його гибелі. Страхова виплата (компенсація) розраховується як різниця між вартістю фактично отриманого врожаю і застрахованої вартості, виключаючи франшизу. Розмір франшизи встановлюється у процентному відношенні до загальної страхової суми і складає 10% або 20% від загальної страхової суми. Основою для визначення вартості є узгоджена між Страховиком і Страхувальником вартість одного кілограма ягід/фруктів при підписанні договору. Страхування пропонується для юридичних осіб по всій території України.

Агрострахування  передбачає відшкодування збитку в результаті таких подій, як весняні та осінні заморозки, град, ураган, посуха, надлишкові опади, які заважають застосуванню засобів захисту рослин і збору врожаю.

«Наприклад, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю яблук чи то ожини на суму 1 000 000 грн. Ця сума розраховується як добуток площі саду, що страхується на вартість тони продукції, що страхується, на врожайність, що страхується. Застрахував збитки від граду та весняних заморозків. Обрана фермером франшиза – 10%. Тариф – 6%. Премія 60.000 грн, сплачена в декілька платежів.
В кінці травня були заморозки, а протягом серпня декілька градів. Клієнт дотримався усіх вимог, встановлених договором страхування щодо заяв у страхову компанію про ці події.

Комісія по визначенню збитку зафіксувала фактичну врожайність ожини (чи яблук) за результатами збирання на суму 500 000 грн.

Розрахунок страхового відшкодування наступний: (1 000 000 – 10%) – 500 000 = 400 000 грн», - пояснює Володимир Юдін.   

За його словами, передстраховий огляд і визначення збитку по кожному застрахованому ризику є обов'язковим. Оповіщення страхової компанії про настання страхової події повинно бути представлено протягом 3 днів з моменту настання події та підтверджено довідкою з найближчої метеостанції про погодні умови, що призвели до втрати врожаю.

«Найкращий спосіб мінімізувати ризик полягає зовсім не у тому, щоб його уникнути, а в тому, щоб забезпечувати максимальний контроль над ним. Використовуючи такий механізм, як агрострахування,  аграріїї отримують більше влади над власним бізнесом та фінансами. Головне, що агрострахування  дає фермерам відчуття впевненості і захищеності» -  переконаний експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії  «Агрориск» Володимир Юдін.

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування року і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закупівля молока в господарствах населення триватиме, - МінАПК

Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється  на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

При цьому, розуміючи реалії галузі та необхідність поступового переходу, Мінагрополітики ініціювало відстрочення набуття чинності оновленого стандарту до липня 2018 року, що підтримано в Національному органі стандартизації. Фактично ця відстрочка буде використана Мінагрополітики для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічним вимогам до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Проект даного документа, наказу Мінагрополітики, готовий, і в січні буде представлений на громадське обговорення. Після прийняття він стане обов'язковим для виконання документом і, фактично, замінить всі діючі стандарти. Рішення про відстрочення прийняття стандарту  допоможе згладити адаптацію як виробників, так і переробників до нових умов.

Впровадження кожного наступного кроку із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної підтримки. Кінцева мета - поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку – до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в інтерв'ю одному із інтернет-видань.
За словами заступника Міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому – 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», - зазначила Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 - це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва – 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», - відмітила Олена Ковальова.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сотні мільйонів євро: Польща оцінила неспроможність України боротися із АЧС

У Польщі вирішили, що краще викласти мільйони євро на будівництво паркану на кордоні з Україною, з метою запобігання поширенню африканської чуми свиней (АЧС), замість того, щоб з нами вести спільну політику недопущення захворювання. Про це повідомив народний депутат Сергій Тригубенко, передає УНН.

"Поляки порахували, що будівництво паркану на кордоні з Україною обійдеться їм у 31 млн євро плюс 45 млн євро на річне його утримання. Тобто 76 млн євро вони готові викласти за спокій своїх фермерів. Більше того, відгородившись від нас, польська влада прогнозує скорочення витрат на боротьбу із АЧС орієнтовно на 500 млн євро.

Виходить, що саме стільки коштує неспроможність нашої держави в особі керівників уповноважених органів виконувати свою роботу та вживати бодай мінімально дієві заходи, спрямовані на недопущення АЧС.

...Розумієте, ми вже доборолися із АЧС до тієї межі, коли нам не спільні заходи пропонують вживати, не довгострокові програми на захист фермерства реалізовувати, а просто вважають за доцільніше відгородитися парканом, бо "говорити нема з ким, а сподіватися нема на кого", – зазначив С.Тригубенко.

Депутат підкреслив, що сусідня Білорусь також заявила про наміри будувати паркан на межі з Україною через АЧС.

"Прогнозую, що коли нас звідусіль огородять парканами, наші чиновники гордо прозвітують про успішну локалізацію епідемії", - додав С.Тригубенко.

Нагадаємо, за два останніх роки в Україні знищено близько 80 тисяч голів свиней через спалах АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

8 світових трендів агроінновацій в 2018

І якщо десь інновації перетворюються вже в тенденції (а ви побачите нижче, як ці тенденції взаємопов'язані), то рано чи пізно український аграрний сектор адаптує їх. Причому зможе скористатися перевагою late adopters: застосовувати вже налаштовану, ефективно працюючу систему, не проходячи весь шлях еволюції. Про це пише в своєму блозі на НВ Юлія Порошенко, засновник Agrohub.

Ми виділили вісім світових трендів, які вплинуть на галузь в 2018 році.

1.
Інтеграція агротехнологій в цілісну цифрову виробничу систему

Агросектор вже накопичив значний банк технологій, і в 2018-му перейде до фази їх інтеграції. Нові агротехнології, які тільки зароджуються в середовищі стартапів, будуть вже приєднуватися до цих цілісним IT систем.

Лідерами процесу виступають компанії Hortau і CropX, які розробляють інтегровані бездротові мережі, до яких підключається техніка.

Поширення IT систем збору, зберігання, обробки і видачі інформації створить базу для широкомасштабного застосування Big Data і AI в агросекторі.

2. Вертикальні ферми у мегаполісах

Чисельність міського населення в світі продовжує зростати, при цьому міські жителі змінюють і свої робочі звички (більше працюють з дому, у них більше вільного часу) і установки (отримують задоволення від вирощеної своїми руками органічної їжі).

Це призведе до розвитку вертикальних ферм, що дозволяють на невеликій площі в межах міста вирощувати безліч с / г культур. Хоча технологія була вперше втілена тільки в 2017 році в Японії, вона так «зайшла», що вже 2018 може стати роком її розквіту.

Наприклад, стартап Plenty з Сан-Франциско вирощує в 350 разів більше продукції, ніж зазвичай на аналогічній площі, при зниженому споживанні води. «Чи може капуста радувати вас?», - так ставить питання Plenty на головній сторінці свого сайту.

Вертикальні ферми - один з кращих прикладів симбіозу IT і агросектора, їх ефективність як раз базується на комплексних інформаційних системах.

Цей тренд підтверджується інтересом з боку інвесторів: Plenty залучив $ 200 млн інвестицій.

3. Моделювання с / г культур

Цей тренд також пов'язаний з розвитком цілісних цифрових систем для контролю агровиробництва. Так як аграрії тепер можуть збирати максимальну кількість інформації про свої культури і легко аналізувати її, то і модифікація рослин стає простіше.

Дрони, супутники, сенсори та інші технології будуть сприяти накопиченню ще більшого обсягу даних, тому зростання якості R & D в модифіцїюванні існуючих с / г культур - це експоненціальний тренд.

4. Transparency 2.0 по відношенню до продуктів харчування

Люди хочуть більше знати про походження їжі і її властивості. Маркування продуктів харчування, історії про те, хто, де і як їх вирощує. Прозорість і доступність цієї інформації - принцип, закладений в роботу ряду агроінновацій. Те, що на це є попит у споживачів, робить такі інновації привабливими для інвесторів.

5. «Персоналізація» ділянок землі

Конкретна ділянка землі може краще підходити для вирощування однієї культури і гірше - для іншої. Знову ж, технології збору та обробки даних дозволяють виявити це. Таким чином, фермери зможуть максимізувати корисність кожної окремої земельної ділянки. Це дозволить фермерам підвищити продуктивність і краще розпоряджатися наявними ресурсами.

Ми бачимо, що великі українські агрохолдинги все активніше застосовують у себе технології точного землеробства. Поки це виміри, аналіз ґрунтів, збільшення врожайності, економія добрив і засобів захисту, спостереження за полем в режимі реального часу. Але персоналізація ділянок, за нашою оцінкою, це - інновація найближчого часу.

6. Біоінформатика

Біоінформатика заснована на комп'ютерному зберіганні, аналізі та обміні великими обсягами біологічних даних. Вже існують величезні бази даних геномів в Європі, США і Японії. Є бази даних протеїнів, США і Швейцарія запустили майданчик Uniprot.

Цілеспрямоване нагромадження великого обсягу інформації сприятиме збагаченню знань про біологію, що на практиці призведе до кращого розуміння біологічних процесів і явищ та більш активному моделюванню с / г культур.

7. Впровадження систем онлайн-моніторингу стану тварин

У 2011 році індійський стартап StellApps розробив трекер життєвих показників, який надягає на корову і веде моніторинг її стану в реальному часі. Ця технологія дозволяє своєчасно реагувати на раптові події та будувати нові стратегії поводження з тваринами.

Сьогодні такі трекери ще не дуже поширені, але в 2018 році ми очікуємо зростання попиту на них. Це пов'язано і з першим трендом - створенням цілісних цифрових систем в агрокомпаніях.

8. Альтернативні джерела протеїну

Ціна одного бургера з альтернативного білка вже 11 доларів проти тисяч три роки тому. У 2018 році прогрес у цьому напрямку може бути стрімким.

Ці тенденції змушують задуматися про уміння і навички аграрія майбутнього. Уже сьогодні знання в сфері технологій визначають успішність в сільському господарстві. Можливо, майбутній фермер - це вчений, який більшу частину часу проводить в лабораторіях, де схрещує культури. Все більше сільськогосподарської праці автоматизується, все більше цифрових технологій працює на підвищення продуктивності агробізнесу. Змінюється сама професія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview