На Вінниччині запустять роботизовану молочну ферму

Як говориться у повідомленні агрофірми «Ольгополь», підприємство утримує 230 дійних корів, молоко яких оперативно доставляється до нещодавно запущеного переробного заводу, пише agroportal.ua.

Усі виробничі процеси на майбутній фермі будуть автоматизовані, вплив людського фактору виключений, тобто на фермі отримуватимуть молоко найвищої якості, що відповідає всім вимогам та в перспективі зможе конкурувати на всеукраїнському та європейському ринку

У новозбудованому переробному цеху планують виготовляти високоякісне молоко, кефір, ряжанку, масло, йогурти та м«які сири під власною торгівельною маркою Villa Milk.

Як розповів керівник заводу Віталій Істратов, особливістю виготовлення продукції на заводі Villa Milk є те, що її робитимуть термостатним способом, тобто сквашування молока та дозрівання кисломолочних продуктів відбувається безпосередньо в споживчій тарі. Для цього ємності (пакети, відерця, стаканчики) поміщають у термостатну камеру, де їх витримують у необхідному температурному режимі протягом кількох годин. Перевага такого кефіру чи йогуртів полягає у кращих смакових властивостях у порівнянні із традиційним методом виготовлення.

«Наша концепція передбачає те, що в нас є свої угіддя, свої корми, своє поголів«я корів і, однозначно, сировина, тобто молоко», — зазначає Віталій Істратов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бізнес не заради пустощів: що дасть економіці легалізації канабісу

За часів Української РСР посіви конопель на нашій території розміщувалися на площі 120 тис. га, а їх первинна переробка здійснювалася на 35-ти підприємствах. Звичайно, мова йде про технічну коноплю, що не володіє наркотичними властивостями, пише pro-consulting.ua.

В даний час справи з коноплею йдуть набагато гірше. У 2017 році нею було засіяно лише 2,8 тис. га, а солому можна переробляти в сировину для текстильної промисловості всього на чотирьох заводах. Підприємці, які займаються коноплями, скаржаться на жорсткі умови ведення бізнесу, пов'язані з підвищеною увагою, а іноді і корупційним свавіллям контролюючих органів.

Україна поки що перебуває не в руслі загальносвітового тренду, спрямованого на легалізацію марихуани для медичного використання. А деякі країни йдуть ще далі, і дозволяють вживання канабісу повнолітніми громадянами в рекреаційних цілях.


Каталізатором для розвитку високорентабельного конопляного бізнесу може стати легалізація її використання в Україні в терапевтичних цілях. Відповідний законопроект може бути розглянутий Верховною Радою в червні 2019 року. У разі прийняття даного нормативного акту, віддача від вирощування конопель в Україні зросте багаторазово. Адже, якщо виробництво насіння приносить прибуток близько 500-700 доларів з гектара, переробка соломи - 2 тис. доларів, то на реалізації листя і суцвіть можна буде заробити до 100 тис. доларів з га. В результаті, українські хворі отримають необхідні їм препарати з канабісу, а державний бюджет додаткові мільйонні відрахування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилися ціни на продукти: найбільше подорожчали фрукти

Про це повідомляє УНН з посиланням на Державну службу статистики.

"На споживчому ринку у травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,0%. Найбільше (на 11,9%) подорожчали фрукти. На 1,7–0,7% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, хліб, цукор, овочі, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби. Водночас на 15,3% подешевшали яйця, на 2,5–0,2% – сало, молоко, рис, сири, сметана", - повідомили у прес-службі. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським сільгоспвиробникам направлено 14,3 млн грн на компенсацію відсотків за кредитами

Станом на 7 червня сільгоспвиробниками фактично використано 11,19 млн грн, залишок – 3,11 млн грн.

Так, найбільші суми компенсації отримали сільгоспвиробники Вінницької (2,7 млн грн), Київської (2,1 млн грн), Хмельницької (1,6 млн грн), Полтавська (1,5 млн грн), Сумської (1,4 млн грн), Херсонської (1,2 млн грн), Одеської (1,1 млн грн) областей.

Загалом, конкурсними комісіями з визначення переліку позичальників для надання фінансової підтримки за залученими кредитами затверджено 290 заяв на загальну суму 96,2 млн грн (75,7 % від передбаченого обсягу коштів за програмою).

Довідка:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Мінагрополітики передбачено видатки загального фонду в сумі 127,1 млн грн.

Наказом Мінагрополітики від 18.02.2019 № 65 за погодженням з Мінфіном затверджено паспорт бюджетної програми.

Наказом Мінагрополітики від 01.03.2019 № 98 затверджено Розподіл бюджетних призначень між областями.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціна на черешню в Білорусі вдвічі вища, ніж в Україні

Експерти EastFruit відзначають, що оптові ціни на черешню в Білорусі в даний момент вище українських в 2,3 рази. У даний момент купити черешню калібру 26+ дрібним оптом в Білорусі можна в середньому за $2,8-3,0 кг, залежно від сорту, кольору, якості і упаковки. Більш масову ж черешню більш дрібних калібрів продають в середньому по $2,6 за кг.

В Україні ціни на черешню калібру менше 26 мм в середньому становили наприкінці попереднього тижня $1,14 за кг. За цим показником, до речі, оптові ціни на черешню в Україні, вперше за сезон, зрівнялися з цінами на суницю садову.

На ринку Білорусі в даний момент є, переважно, черешня з України, Сербії, Польщі та Молдови. Білорусь практично не вирощує власну черешню внаслідок занадто холодного клімату, хоча невеликі обсяги місцевої продукції все-таки щорічно на ринок надходять.

Білорусь входить в число найбільших п'ятнадцяти імпортерів черешні в світі, імпортуючи щорічно близько 10 тис. тонн цих кісточкових фруктів. При цьому частина продукції реекспортується до Росії, особливо це актуально зараз, коли Україна і всі найбільші постачальники черешні з Євросоюзу не можуть постачати продукцію на ринок РФ через санкції. У період заборони на поставки турецької черешні в Росію, бізнес на реекспорт цих фруктів через Білорусь досяг свого піку – в країну було ввезено понад 30 тис. тонн черешні.

В минулому році Україна поставила 2,9 тис. тонн черешні на ринок Білорусі, ставши найбільшим постачальником. В цьому році очікується збільшення обсягів поставок української черешні на білоруський ринок. Також прогнозується розширення географії поставок української продукції завдяки очікуваному збільшенню експортних відвантажень в країни ЄС і на Близький Схід.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер побудував найбільшу в Україні покрівельну СЕС

Теґи: 

Найбільша в Україні покрівельна фотогальванічна електростанція Студениковская ФЕС почала працювати в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, пише ліга.net.

Електростанція дозволить забезпечити екологічно чистою електроенергією 150 000 домогосподарств області. У рік станція буде поставляти близько 15 млн кВт/год.

За оцінками експертів, завдяки роботі нової сонячної електростанції, викиди CO2 в атмосферу скоротяться на 15 000 тонн в рік.

Студеніковська ФЕС побудована на дахах будівель норкової ферми Пелском і має потужність 12,4 МВт.

"Таких масштабних проектів немає навіть в Європі. Наші фахівці провели всі необхідні дослідження і прийшли до висновку, що на дахах будівель на фермі можуть розміщуватися сонячні батареї, які додатково захищають тварин від високих температур, тим самим покращуючи добробут норки на фермі. Так ми по-європейськи поєднали фермерство з зеленої енергетикою», - говорить директор ферми Олександр Климець.

Пелском - одна з двох норкових ферм, що пройшла сертифікацію WelFur.

WelFur - програма оцінки добробуту тварин третьою стороною, яка визначає більш серйозні вимоги, ніж передбачені законодавством ЄС, а Європейська комісія в січні 2019 року визнала її застосування інструментом саморегулювання. Під час сертифікації вивчаються 12 параметрів, у тому числі параметри здоров'я тварин, їх поведінки, житлової системи, харчування, позитивних і негативних емоцій, взаємин між людьми і тваринами, способів управління фермою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview