178171
182818

На Вінничині хочуть створити міжнародний агрокластер

До кластеру мають доєднатися промислові компанії та агровиробники Вінниці та Вінницької област, пише Вінницька хвиля.

Як зазначив заступник голови ОДА Сергій Здітовецький, реалізація проекту надасть можливість Вінниці та регіону загалом розвинути економічну діяльність в агропромисловій галузі, а також вийти на новий рівень міжнародного співробітництва.

“У жовтні 2019 року ми розпочали діалог із французькою стороною. Один із пріоритетних напрямків співробітництва – створення агрохабу у м.Вінниці та в області, який передбачає обмін досвідом та науково-дослідними напрацюваннями. Вінницький національний аграрний університет також долучається до співпраці і надасть свою навчальну базу для агрохабу” – зазначив заступник голови.

Заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний коментує: “Інший напрям співпраці – агрокластер, тобто об’єднання фермерів, сільськогосподарських виробників, переробників тощо. Це своєрідна платформа для співробітництва, тож для нас важлива думка представників аграрного сектору з цього приводу”.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Тепла зима не матиме негативного впливу на озимі культури — Укргідрометцентр

Про це розповіла Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру в інтерв'ю Agravery.com.

Фахівці стверджують, що з часом відсутність зими траплятиметься все частіше. «Я аналізувала дані, і за період з 1991 по 2000 роки така зима була один раз, в період з 2001 по 2010 — два рази, а з 2011 по 2020 це вже третя тепла зима», — розповідає експерт.

Таким чином, прослідковується чіткий тренд на збільшення кількості теплих зим. Тому, в подальшому, Україну очікує більш європейська погода, яка властива півдню Франції. Це прообраз майбутнього клімату, але коли цей клімат стане усталеним — ще невідомо.

«Усе залежить від швидкості зростання глобальної температури. Наприклад, 2019 рік став найтеплішим за усю історію метеорологічних спостережень в Україні. Середньорічна температура перевищила норму на 2,7°C. Тоді як у Паризькій кліматичній угоді мова йде про недопущення глобального потепління на 2°C», — пояснює Адаменко.

На думку експерта, рівень зимових температур недостатньо високий для розвитку озимих рослин. «У такій погоді я нічого особливо негативного не бачу. Повноцінного відновлення вегетації не було практично ніде. Єдине що рослини озимих при такій погоді витрачають більше цукрів, ніж при традиційній перезимівлі», — підкреслює Тетяна Адаменко.

За даними досліджень харківських експертів, наразі у вузлу кущення на 30−40% менше цукрів, ніж потрібно. «Це дещо погіршує шанси на перезимівлю у разі сильних морозів. Але, якщо їх не буде, то весняне підживлення виправить ситуацію», — додає Адаменко.



На Житомирщині посадовці лісгоспу розкрали деревину на 3 млн грн

Про це  повідомили у прес-центрі Служби безпеки України.

За даними спецслужби, керівники одного з лісових господарств регіону налагодили механізм протиправної реалізації оптових партій дерев хвойних порід. Посадовці організували вирубування лісу понад встановлені норми під виглядом проведення санітарних і планових порубок. Необліковану деревину вони збували афілійованим підприємствам за цінами, вдвічі нижчими за ринкові. 

Щотижня ділки нелегально продавали близько сорока кубів деревини. За оперативною інформацією, керівники лісгоспу розікрали понад 1800 кубів лісу на суму 3 мільйона гривень.

Під час обшуків у адміністративних приміщеннях держустанови, місцях проживання фігурантів справи та реєстрації фірм-клієнтів посадовців правоохоронці вилучили документацію із доказами незаконної діяльності. Також виявлено понад 100 кубів деревини, підготовленої до нелегального збуту. 

У межах кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою) Кримінального кодексу України тривають слідчі дії для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до оборудки. 



Законопроект про ринок землі треба вносити в Раду у лютому – Сольський

Голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський зазначив, що законопроект №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель треба вносити в Раду у лютому. Про це він заявив журналістам перед сьогоднішнім засіданням комітету, передає УНН.

Відповідаючи на питання, коли комітет планує вносити законопроект про ринок землі у Раду, Сольський відповів:

"Моя думка, що його треба в лютому вносити. Але це моя думка, моя думка була ще й в січні вносити".

Парламентський комітет з питань аграрної та земельної політики на сьогоднішньому засіданні розпочав продовження розгляду проекту закону №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні.

"Переглядати правки (до закону про ринок землі – ред.) по рішенню комітету, які вже прийняті, ми надали фракціям, які були присутні вчора. Розумію, що сьогодні є інші фракції, які мають подібні бажання. Давайте продовжимо цей процес", - зазначив голова комітету Микола Сольський.

Так, члени комітету розпочали розгляд поправок від фракції "ОПЗЖ", яких налічується понад дві тисячі.

Окрім того, Сольський зауважив, що на сьогоднішньому засіданні нардепи можуть користуватися не лише друкованими матеріалами, а планшетами, для розгляду таблиці.

Нагадаємо, в аграрному комітеті презентували остаточну версію законопроекту про ринок землі. Зокрема, в підсумковій версії йдеться про те, що учасниками ринку можуть бути тільки фізичні особи - громадяни України, юридичні особи, які засновані громадянами України, держава і місцева громада.

Також Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що парламент розгляне в другому читанні законопроект про ринок землі на наступній сесії, яка розпочнеться 4 лютого.



Дефіцит молока в Україні призвів до рекордного імпорту молочних продуктів

Дефіцит молочної сировини в Україні, як і прогнозувалося науковцями Інституту аграрної економіки, призвів до зростання імпорту всіх видів молочних продуктів у 2019 році. Глобальний продовольчий ринок адекватно і оперативно відреагував на виникнення дефіциту молока в Україні і заповнив його вже готовими молочними продуктами з високою доданою вартістю, зауважила провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.

За даними Митної служби України, за 12 місяців минулого року було завезено:

- молока і вершків згущених – 3598 т, або в 2,7 раза більше порівняно з відповідним періодом 2018 року;
- молока згущеного – 2564 т (в 1,1 раза більше);
- кисломолочної продукції – 6467 т (в 1,3 раза більше);
- молочної сироватки – 3185 т (в 1,5 раза більше);
- масла тваринного – 34506 т (в 3,1 раза більше);
- сирів – 23724 т (в 1,7 раза більше);
- морозива – 392 т (в 1,3 раза більше);
- казеїну – 106 т (в 1,5 раза більше, ніж за січень-грудень 2018 року).

Вартість імпорту молочних продуктів збільшилася з 66,3 млн дол. США у 2017 році до 152,2 млн дол. США у 2019 році, тобто у 2,3 раза, поінформувала експерт.

І хоча поки що Україна залишається нетто-експортером по більшості видів молочних продуктів, негативні тенденції на ринку цього виду продукції невпинно посилюються, висловила занепокоєння Ольга Козак.

На її думку, дефіцит молочної сировини вже призвів до зменшення виробництва молочних продуктів. Тоді як рівень їх споживання, враховуючи нові дані щодо чисельності населення України у 37,3 млн осіб, ймовірніше вищий за офіційно розрахований. Не задоволений попит на сири проявився негативним сальдо зовнішньої торгівлі ними протягом останніх трьох років. Наступне на черзі – вершкове масло.

Відсутність ефективних механізмів стимулювання розвитку молочної галузі в Україні призведе до подальшого збільшення обсягів імпорту молочних продуктів, послаблення вітчизняних виробників молочної продукції, а згодом і до імпортозалежності внутрішнього ринку цих продуктів, спрогнозувала  Ольга Козак.



Україна та Єврокомісія обговорили шляхи зняття обмежень щодо експорту української курятини

Українська урядова делегація під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торгового представника України Тараса Качки та у складі начальника Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби Олени Куряти 28-29 січня 2020 року в Брюсселі провели окремі зустрічі з Єврокомісаром з питань сільського господарства Я. Войчеховським та заступником генерального директора Генерального директорату з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів Європейської Комісії (DG SANTE) М. Хадсоном.

Метою зустрічей є досягнення позитивного рішення ЄС щодо якомога швидшого зняття торговельних обмежень щодо України у зв'язку з реєстрацією спалаху пташиного грипу на території Вінницької області  та застосування принципу зонування до місць спалаху пташиного грипу.

Так, під час переговорів представники української делегації представили аргументацію із даного питання, поінформувавши європейських колег про вжиті заходи із ліквідації зазначеного захворювання на території нашої держави.

Нагадаємо, 18 січня спалах пташиного грипу зафіксували у фермерському господарстві на Вінниччині. 

Це стало підставою для призупинення ввезення української курятини в європейські країни. Таке рішення Єврокомісія прийняла 22 січня, чим дуже здивувала українських посадовців. У Держпродспоживслужбі пояснили, що між Україною та ЄС були попередні домовленості не перекривати торгівлю через локальні спалахи пташиного грипу, які з початку року були в ЄС.

Зазначимо, що через спалах пташиного грипу Держпродспоживслужба застерегла українців від купівлі м'яса птиці на стихійних ринках.

У свою чергу Європейська сторона повідомила про процедури, які необхідно пройти для прийняття відповідного рішення. При цьому було відзначено, що завдяки швидкому опрацюванню робочих питань, налагодженню прямої комунікації фахівців та оперативному інформуванню ЄС про вжиті компетентним органом України заходи, такі процеси уже розпочалися і тепер потрібен певний час для їх завершення.

Крім того, під час переговорів учасники обговорили поточні питання двосторонньої торгівлі та перспективи на майбутнє. При цьому було підкреслено важливість імплементації сторонами Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та наближення національного законодавства до законодавства Євросоюзу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.