Найбільша в Україні цибулина важить 1,8 кг

“Це голландський сорт, який добре росте в наших умовах. Я посадив її наприкінці березня і ось до осені виріс гігант! Цибулина навіть отримала своє ім’я – “Чіполінка”, – розповів Олександр Шкидченко.

Він підкреслив, що рекордний розмір цибулини пов’язаний з тим, що рослину не вдобрювали хімічними добавками, а лише періодично поливали

Доля цибулини поки не вирішена. Вона наразі в офісі чоловіка. Там з нею фотографуються співробітники та їх діти.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через тіньову оренду сільгоспземель держбюджет щороку недоотримує до 22 млрд грн

Інститут соціально-економічної трансформації (ISET) та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine дослідили схеми ухилення від податків. З’ясувалося, що бюджет України найбільше недоотримує коштів через контрабанду, офшори, зарплати «в конвертах» та тіньову оренду сільгоспземель.

Про це повідомляє Інститут соціально-економічної трансформації.

Так, через «сірий імпорт» держбюджет щороку недоотримує від 63 до 93 млрд грн, офшорні схеми – 22-36 млрд грн, зарплати «в конвертах» – 25-74 млрд грн, тіньову оренду сільгоспземель – 6-22 млрд грн.

Втрачає бюджет також через конвертаційні центри (12-18 млрд грн), контрафакт (10-12 млрд грн), маніпуляції з ПДВ (7-9 млрд грн), оформлення штатного працівника підприємцем (4-7 млрд грн) та заниження оборотів (2-2,5 млрд грн).

«За останні роки рівень тіньової економіки значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси. Тінізація є закономірною відповіддю на надмірний податковий тиск. Водночас наявність великого «тіньового сектору» не дозволяє зменшити податкове навантаження і спотворює умови конкуренції», – зазначив старший економіст CASE-Ukraine, співавтор дослідження Володимир Дубровський.

У дослідженні зазначається, що тіньова економіка, яку уряд оцінює в 30% від ВВП, сконцентрована здебільшого у великому бізнесі, який домінує в економіці і зловживає у великих обсягах завдяки своїм неформальним зв’язкам з владою.

Вперше дослідження схем ухилення від податків було проведено у 2017 році. Тоді втрати від тіньового ринку оренди землі були третіми за обсягами після оффшор та контрабанди.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українській яловичині відкрили китайський ринок

Відповідного листа Держпродспоживслужба отримала від Посольства КНР в Україні, повідомила прес-служба відомства. 

Наразі до зазначеного переліку внесені три потужності з виробництва замороженого м’яса яловичини, але процес триває, і до Держпродспоживслужби продовжують надходити заявки на відкриття китайського ринку для інших українських виробників.

Остаточне рішення про затвердження переліку українських виробників яловичини було схвалене 4-7 серпня 2019 року під час офіційного візиту до України делегації Генеральної митної адміністрації Китайської Народної Республіки  (GACC) на чолі з Віце-міністром паном Лі Гуо. Це рішення стало результатом роботи інспекційної місії GACC, яка перебувала в Україні 3-10 червня 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса великої рогатої худоби (ВРХ).

Слід зауважити, що розширення ринків збуту для української сільськогосподарської продукції, зокрема на ринок КНР, є постійною і послідовною роботою Держпродспоживслужби.

Наприклад, можливість експорту української яловичини на китайськи ринок вивчалася ще з 2016 року – тобто з моменту початку роботи Держпродспоживслужби. За цей час відбулося ряд переговорів, зустрічей, місій і візитів представників Держпродспоживслужби, українського і китайського посольств, компетентного органу КНР, урядових делегацій, зокрема Мінагрополітики та Мінеконорозвитку.

Активізацією співробітництва слугувала місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у квітні 2017 року з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини. За її результатами у Києві у травні 2017 року Держпродспоживслужба та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини. Але для практичного виходу цієї вітчизняної продукції на ринок КРН українські підприємства повинні були пройти аудити компетентного органу КРН. Тепер із затвердженням списку українських підприємств, яким відкрито доступ до експорту яловичини до Китаю, і цей рубіж подолано.

Зауважимо, що підприємства, які мають намір експортувати заморожену яловичину до КНР повинні насамперед ознайомитися з вимогами цієї країни до експорту зазначеної продукції (Відповідні рекомендації розміщені у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Вимоги країн світу»). Також для консультацій просимо звертатися до Управління міжнародного співробітництва ([email protected]).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вирощують гриби шиїтаке

«NG нарешті відкриває свої двері для бізнесу після двох років планування, будівництва, розвитку та забезпечення стабільної якості врожаю» — йдеться у повідомленні.

Також додається, що для вирощування грибів використовують лише органічні компоненти. 

Гриби планують реалізовувати як на місцевому, так і на міжнародному ринках.

Окрім шиїтаке, на фермі планують вирощувати також гриби пом пом (лев’яча грива), шімеджі, ерінги та інші екзотичні гриби.

Ферма має виробляти понад 200 тонн високоякісного шиїтаке щомісяця, і створювати робочі місця, — додав керівник відділу продажів компанії NG Пітер Сазерленд.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії чекають на справедливу ціну на добрива після повалення монополії компанії OSTCHEM

Минулого тижня Антимонопольний комітет України ухвалив рішення про примусовий поділ групи компаній OSTCHEM Дмитра Фірташа у частині виробництва азотних мінеральних добрив. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

"Це справді історичне рішення для нашої країни. Аграрна галузь вже кілька років потерпає від штучного завищення ціни на азотні мінеральні добрива, що стало можливим саме через монополізацію ринку корпорацією OSTCHEM, яка об’єднує основні підприємства з виробництва добрив в Україні –  ПАТ «Азот», ПрАТ «Рівнеазот», ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання азот».

Розділ монополії Дмитра Фірташа означатиме, що ціну на добрива зможе формувати сам ринок внаслідок конкуренції між виробниками", - йдеться у повідомленні.

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», яка представляє інтереси малого та середнього аграрного бізнесу, вітає рішення АМКУ. Адже протягом останніх чотирьох років саме ВАР активно наполягала на крайній необхідності такого рішення.  

"Більше того, аграрії сподіваються, що рішення АМКУ буде враховано і в ході  розслідування Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) щодо імпорту мінеральних добрив. Рішення про початок такого розслідування комісія ухвалила наприкінці серпня за зверненням саме компанії OSTCHEM, мотивуючи це захистом вітчизняного виробника добрив від «недобросовісного» імпорту.

Однак, аграрії та трейдери одразу попередили, що розслідування, в ході якого можуть бути запроваджені обмежувальні заходи щодо постачання добрив з країн-партнерів України, включаючи США, країни Європи, Персидської затоки, Північної Африки, Туреччини, Білорусі та інших, призведе до їх дефіциту та здорожчання. А особливо – до ще більшого посилення монополії OSTCHEM.

Тепер, коли зловживання монопольним становищем групи компаній OSTCHEM офіційно підтверджено АМКУ, а керівництво Міністерства економіки змінилось, аграрії закликають Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі переглянути своє рішення щодо проведення розслідування та скасувати його, як таке,  що суперечить національним інтересам України". - підкреслили у ВАР.

Нагадаємо, 5 вересня Антимонопольний комітет ухвалив рішення примусово розділити хімічні активи Фірташа. Компанію підозрюють у тому, що воно зловживає монопольним становищем на ринку мінеральних добрив та продавала добрива за завищеними цінами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якими будуть ціни на яблука

За прогнозами експертів, у порівнянні з 2018 роком, урожай яблук буде скромніше на тридцять відсотків. Більш того, в деяких регіону України аграрії отримають урожай на половину менший, ніж в минулому сезоні, інформує enovosty.com/news.

Причин для негативних прогнозів кілька. Зокрема, в цьому році частина врожаю була пошкоджена градами. Після цього врожай стає промисловим, а недобір столового яблука складе до 50 відсотків. Логічно, що це спричинить за собою різке підвищення ціни. Якщо в минулому році супермаркетам продавали яблука за ціною в 4-5 гривень за кілограм, то в цьому році вони закуповуються за 13-14 гривень. Крім того, вартість надалі буде тільки збільшуватися.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview