178171
182818

Найбільше українці не шкодують грошей на солодощі

Ці дані опублікував Держстат, пише uain.press.

Як виявилось, найбільше українці витрачають на солодощі (включаючи морозиво) –  чотири з половиною мільярди гривень. Далі у списку тютюнові вироби – 4,2 мільярди. Молоко, молочна продукція свіжі плоди, ягоди, виноград та горіхи – понад чотири мільярди.

Найменше українці витрачають на тваринні харчові жири – понад десять мільйонів гривень, сіль – 78 мільйонів, фруктово-ягідні консерви – понад 150 мільйонів та   м’ясні напівфабрикати – понад 180 мільйонів.

За останні п’ять років обіг роздрібної торгівлі продовольчими товарами в Україні зріс на 74,5%.

Ваш вибір 'Подобається'.


Державна зернова корпорація втратила додатковий дохід на десятки мільярдів

Теґи: 

Про це йдеться у звіті Держаудитслужби за результатами перевірки корпорації за 2015-2017 роки, витяг з якого публікує проект "Марлін", повідомляє Українська правда.

У звіті аудиторів наголошено, що з самого початку існування результатом діяльності зернової корпорації стала хронічна збитковість.   

Контроль за цільовим використанням кредитів, залучених під державні гарантії було покладено на Мінагрополітики. Однак, аудитори зафіксували незадовільний контроль зі сторони міністерства.

В аудиті ідеться про те, що корпорація є учасником державної програми від 2012 року, коли між Міністерством аграрної політики та Експортно-імпортним банком Китаю укладено меморандум, згідно яким ДПЗКУ отримує кредит на 12 мільярдів гривень (за тодішнім курсом 1,5 млрд доларів США) під державні гарантії для здійснення поставок зернових Китайському імпортеру - ССЕС.

Зокрема Держаудитслужба встановила ризикові операції, через які держава може бути змушена негайно сплатити всю суму китайського кредиту та інших додаткових виплат, що разом становить понад 40 мільярдів гривень, і яку зернова корпорація не може погасити через неплатоспроможність та повну залежність від кредитних коштів.

Відповідно до укладеного договору, зернова корпорація зобов’язується всі надходження за кредитом використовувати на придбання сільськогосподарської продукції для подальшого її продажу ССЕС та постачати щорічно не менше 4 млн т зерна кукурудзи та інших зернових.

Поряд з цим неефективні управлінські рішення посадових осіб корпорації та відмова ССЕС укладати контракти на таку поставку призвели до незабезпечення мінімального обсягу поставок зернових.

Аудитори зазначають, що у корпорації відсутній механізм дій у разі неприйняття ССЕС умов поставки зернових, це може призвести до порушення питання щодо використання кредиту на суму близько 17 млрд грн, витрачених на придбання зернових, які поставили іншим контрагентам та пред’явлення вимоги з боку ССЕС негайно сплатити всю суму китайського кредиту.

Причиною кризового фінансового стану на підприємстві аудитори вбачають часту зміну керівництва. При цьому контракти з тимчасовими керівниками не укладалися, а отже не було визначено їх відповідальності за ефективну діяльність Державної продовольчо-зернової корпорації.

За даними аналітичної системи YouControl, з 2014 року змінилося 7 керівників ДПЗКУ.

 



Фермери подвоїли виробництво броколі через активний попит

Здебільшого її вирощують в професійних господарствах на замовлення переробників та торговельних мереж. Це стосується, наприклад, цвітної капусти та броколі, пише agroday.com.ua.

За останні 10 років збір цих видів капусти зріс в 1,7 рази. Тільки за минулі три роки обсяги вирощування додали 15%.

Особливо активний приріст демонструють професійні господарства. Там за вказаний період виробництво подвоїлося — з 900 т у 2007 році до 2500 т торік.

Як пояснюють фахівці, це зумовлено зростанням споживання цвітної капусти та броколі серед населення. Причому сегмент показуватиме приріст і далі, в тому числі, збільшуватиметься пропозиція замороженої капусти.

Не відстає від броколі і «пекінка», завойовуючи все більше полів. При цьому фермери більше вкладають не тільки в її вирощування, але і в доробку та зберігання. Вміння правильно зберігати цю продукцію є одним з найважливіших технологічних моментів у виробництві пекінської капусти, оскільки на відміну від звичайної білоголової, «пекінку» потрібно закладати у сховища с регульованим газовим середовищем.

Виробництво пекінської капусти стимулює попит на зовнішніх ринках. Тільки за останні два сезони експорт цього овоча подвоївся, склавши 1500 т.

Ваш вибір 'Подобається'.


Новий орендар «Братського МПЗ» налагодив роботу заводу і створив нові робочі місця для жителів селища

Після відновлення роботи, підприємство почало виробляти близько 5000-6000 тонн соняшникової олії вищого і першого сорту і 5500 тонн соняшникової макухи.

Нагадаємо, ТОВ «Саундагро» є законним орендарем заводу і не має ніякого відношення ні до корпоративного конфлікту між старими і новими учасниками (власниками) ТОВ «НЕСТ», ні до кримінальної справи щодо законності зміни власників. На сьогодні ТОВ є одним з головних роботодавців в смт Братське.

«Власником заводу є ТОВ «НЕСТ» як юридична особа, що визнають всі сторони конфлікту. Тому конфлікт учасників є корпоративним, а не майновим і не повинен впливати на можливість роботи самого заводу. Суперечка учасників товариства насправді не впливає на управління заводом і розпорядженням майна заводу, оскільки Товариство з грудня 2017 р знаходиться в процедурі банкрутства, введена ліквідаційна процедура, судом призначено ліквідатора (справа господарського суду Дніпропетровської області № 904/9119/17)», - йдеться в заяві ТОВ «Саундагро».

У релізі також нагадується, що відповідно до закону, з моменту введення судом ліквідаційної процедури, повноваження органів управління підприємства-банкрута (в тому числі зборів учасників) припиняються, а всі повноваження з управління підприємством «передаються призначеному судом Ліквідатору, як нейтральній особі, яка покликана 1) зберегти і при можливості помножити майно заводу 2) забезпечити роботу підприємства 3) підготувати підприємство до розрахунку по боргах».

«Зараз єдиною особою, яка має право керувати заводом є Ліквідатор (під контролем судами і в рамках банкротної процедури). ТОВ «Саундагро» працює на потужностях заводу з січня 2018 року на основі договору оренди, який укладено з ліквідатором ТОВ «НЕСТ» в особі ліквідатора. Ми платимо зарплати, забезпечуємо замовленнями завод, платимо гроші за оренду, тим самим збільшуючи його активи і підвищуючи шанси заводу розрахуватися з кредиторами і вийти працездатним з процедури ліквідації», - поінформували на підприємстві.

Орендар і трудовий колектив закликали, щоб конфлікт власників вирішувався в судах, а не шляхом силового протистояння, і «чим би він не вирішився, власники мають право одержати належну їм частину майна заводу, лише після завершення повного розрахунку з кредиторами заводу».

«Саундагро» зараз це єдина особа, яка вкладає реальні гроші в завод і його роботу, а не веде війну за його активи. І замість того, щоб отримати підтримку від керівництва області, ми змушені битися головою об стіни, так як абсолютно не захищені від дій учасників конфлікту», - відзначають в компанії.

Як раніше повідомляли українські ЗМІ, ТОВ «Саундагро» продемонструвало документи, що вони законні орендарі заводу. Також стало відомо, що на місці руїн, які залишили колишні власники об'єкта, новий орендар фактично побудував нову будівлю. Туди було поставлено нове обладнання, а близько 100 осіб селища знайшли собі роботу з гідною оплатою праці.

За повідомленнями очевидців, при колишньому власника заводу підприємство занепало і було доведено до банкрутства. Працівники заводу не отримували більше 2-х років зарплату, а людям при звільненні не поверталися трудові книжки.



В Україні через використання агрохімікатів гинуть бджоли та корови

Про це повідомив голова Спілки пасічників України, екс-нардеп Володимир Стретович, пише agrarii-razom.com.ua.

 «Протягом останнього місяця, коли почався активний ріст сільськогосподарських рослин, землероби почали використовувати для обробки полів незареєстровані препарати, які шкодять бджолам. В окремих регіонах уже полягли корови. Є навіть інформація про людські жертви через використання агрохімікатів», — нарікає Володимир Стретович.

Голова Спілки пасічників каже, що така ситуація є неприйнятною у час, коли є все для сповіщення бджолярів. Фермери завжди можуть інформувати людей про майбутні обробки за допомогою мережі інтернет, телефонних дзвінків чи навіть СМС-повідомлень. Але поки дієвого діалогу між фермерами і пасічниками в Україні немає.

Ваш вибір 'Подобається'.


Чому на українській землі важко розвивати власний бізнес: історія винороба з Франції

Про це пише Сегодня.

"Чинний мораторій на продаж земель стримує інвестиції, гальмує розвиток аграрного ринку і позбавляє значну кількість громадян України можливості реалізувати конституційне право розпоряджатися своєю земельною власністю", – місяць тому на засіданні Національної інвестиційної ради Петро Порошенко підтримав скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Зі словами президента радісно погодяться багато підприємців, які намагаються розвивати власну справу на українських полях, але через нездорову конкуренцію або рейдерські атаки змушені відмовлятися від справи свого життя. 

Наприклад, Крістоф Лакарен, винороб із Франції, переїхав до села Шабо Одеської області 2005 року і був одним з перших, хто почав розвивати екологічно чисте виробництво вина в Україні.

В Шабо унікальна земля, яка за своїм складом найкраще підходить для вирощування винограду. На цьому місці вирощували виноградники споконвіку. З морським кліматом і родючою землею Україна має всі шанси випередити багато європейських країн у виробництві вина. Тому Лакарен, розуміючись на цій справі, офіційно взяв в сільраді в оренду на 25 років землю, купив в лізинг 130 га виноградників, які 2013 року офіційно викупив, а 2007-го купив 10 будівель та один великий підвал колишнього колгоспу імені Леніна. Він каже, що там не було ніякої інфраструктури, придатної для виробництва вина або для проживання з сім'єю. Він самостійно все влаштував і став робити біле, рожеве, червоне органічне вино за рецептами з Бургундії, Бордо, і шампанське за старовинною технологією Дом Періньон. У сезон до нього стали приїжджати туристи. Він вирощує вівців, кіз, курей, щоб його сім'я завжди могла їсти натуральні яйця, молоко, сир, бринзу тощо. Також у нього є коні і собаки.

Щоб почати працювати і отримати ліцензію на виробництво і реалізацію вина, потрібно пройти чимало бюрократичних процедур. Лакарену для цього знадобилося більше 10 років. Але виноградарство в цілому вимагає значних довгострокових інвестицій. Виноградник тільки після 15 років починає давати дійсно цінну сировину для виробництва вина високої якості.

"Для того, щоб посадити 1 га нового виноградника, потрібно $ 8000 – $ 12 000. Якщо земля не належить власнику виноградника, він легко може втратити фінансові інвестиції та результати роботи протягом цих років. Як і стало зі мною", – говорить Лакарен.

Через кілька років після того, як фермер запустив бізнес, почалися конфлікти за землю з місцевими жителями. Їх розпалювали земельні корупціонери, які намагалися знищити виноградники і на їх місці побудувати котеджне містечко. 2009 року деякі власники землі захотіли забрати свою землю, яка була в оренді, і звернулися до суду, щоб винороб швидше звільнив її від своїх виноградників. 2012 року суд не задовольнив їх позов. Після Майдану вони знову звернулися до суду. Але в листопаді 2016-го перед першим засіданням суду 11 га 50-річних кущів винограду були знищені бульдозерами. Це повторилося знову 28 червня 2017 го, тоді бульдозери знищили вже 12 га дуже продуктивних виноградників. Більше 18 000 нових саджанців виноградної лози, які садив Лакарен, і які в майбутньому могли б давати хороший врожай, були знищені.

"Поліція, яку я викликав, навіть не поворушила пальцем, щоб їх зупинити. Вони просто стояли, спостерігаючи. Згодом Апеляційний суд відмовив мені в задоволенні мого позову і скасував дію всіх моїх угод на землю, укладених з власниками. Як після такого я можу інвестувати в розвиток цього бізнесу?" – розповідає Крістоф Лакарен.

Так що сьогодні виноградники належать йому, але земля – не його, він не висаджуватиме нові сорти винограду, які коштують чималих грошей, оскільки не впевнений, що їх не знищать.

"Як я можу думати про якісь перспективи і організувати бізнес-план на найближчі 5 або 10 років, якщо не знаю, не проженуть мене з землі її власники завтра", – говорить винороб.

За його словами, Україна, яка хоче йти європейським шляхом розвитку, повинна розвивати малий і середній бізнес, адже саме він збільшить кількість робочих місць у сільській місцевості і зупинить трудову еміграцію, яка вже досягла катастрофічних масштабів. Але для цього потрібен ринок землі. Якщо він буде прозорим, фермери зможуть брати кредити під заставу землі або врожаю, і, таким чином, інвестувати в розвиток своєї справи.

Поки що, незважаючи на всі перепони, винороб продовжує займатися улюбленою справою і сподівається, що після зняття мораторію на землю зможе безперешкодно працювати на своїх виноградниках. Уже на своїй землі.

 

Ваш вибір 'Подобається'.