"Наша Ряба" отримала з бюджету 812 мільйонів дотацій

Відповідна інформація напередодні була опублікована на веб-порталі використання публічних коштів Є-data, пише Економічна правда.

 
 
 

 

 
 
 
 
 
 

За даними порталу, кошти надані ТОВ "Вінницька птахофабрика" за програмою часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів.

У серпні ТОВ "Вінницька птахофабрика" за цією ж програмою уже отримало 187 мільйонів гривень. Загалом це підприємство з початку року отримало 806 млн гривень.

Перед цим, 31 жовтня, на засіданні уряд затвердив перерозподіл видатків за програмами підтримки агровиробників.

У результаті на 500 млн грн (до 1,7 млрд грн) була збільшена програма компенсації вартості тваринницьких комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільгосппродукції без залучення банківських кредитів .

Саме за цією програмою основним одержувачем і стала "Вінницька птахофабрика", яка входить до складу агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка.

Як зміниться держпідтримка аграріїв

 
 
 

Крім цього рішення на користь ТОВ "Вінницька птахофабрика", ще два підприємства Юрія Косюка (ПАТ "Зернопродукт МХП" та ПрАТ "Агрофорт") отримали кошти на утримання корів. Сума дотацій становила 5,5 млн гривень.

Загалом на програму компенсації вартості тваринницьких комплексів без залучення банківських кредитів виділено 1,7 мільярда гривень, з яких  806 мільйонів гривень отримали підприємства холдингу МХП Юрія Косюка, і рік ще не закінчився.

Нагадаємо, у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка— 517 млн гривень.

Після скандалу з отриманням значної суми державних коштів агрохолдингами у 2018 році уряд вирішив змінити систему дотацій на програму підтримки тваринництва. В програму, зокрема, було додано нові форми державної підтримки, в тому числі і "часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів".

Миронівський хлібопродукт (МХП) — найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. На українському ринку МХП представлений торговими марками "Наша Ряба", "Легко", "Бащинский", "ФуаГра" тощо.

У червні ТОВ "Вінницька птахофабрика" відкрила нову лінію виробництва і до кінця року планує створити найбільші потужності з виробництва курятини в світі.

Як відомо, Косюк через компанію WTI Trading Limited володіє 66% акцій МХП. Видання "Новое время" оцінило його статки у 908 млн доларів, із цим показником Косюк посів 8 місце у списку 100 найбагатших українців.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найдешевші молочні продукти

Про це повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Експерти Асоціації порахували вартість молочного кошика в регіонах країни. До нього ввійшли по кілограму сметани і кисломолочного сиру, 200гр вершкового масла та літр молока. Тобто ті продукти, які підлягають державному моніторингу цін.

Офіційна статистика за вересень говорить, що найдорожчий молочний кошик у Херсонській області – 217,4грн, а найдешевший у Житомирській – 187,4грн. Різниця між цими регіонами становить 30грн, або 16%. Статистичні дані за жовтень слід очікувати в середині листопада.

ТОП - 5 найдорожчих регіонів виглядає так: Херсонська область – 217,4грн, Черкаська –213,7грн, Київ – 212,9грн, Луганська область – 211,3грн і Полтавська – 210,7грн.

П’ятірка найдешевших регіонів наступна: Житомирщина – 187,4грн, Рівненщина – 188,3грн, Сумська – 189,5грн, Львівщина – 190,5грн і Миколаївщина – 191,2грн.
А між лідерами та антилідерами розмістились: Одеська область – 209,9грн, Запорізька – 206,6грн, Донецька – 206,4грн, Київська – 205грн, Кіровоградська – 203,2грн, Дніпропетровська – 201,7грн, Закарпатська – 201,6грн, Волинська – 200,6грн, Харківська – 200,4грн, Чернівецька – 199,9грн, Івано-Франківська – 198,7грн, Чернігівська – 198,4грн, Хмельницька – 194,5грн, Тернопільська – 194грн, Вінницька – 193,4грн.

Нагадаємо, що за даними Держстату молочний кошик за рік подорожчав на 13%. Тільки м’який сир подешевшав на 6%, а інші молочні продукти стали дорожчими: молоко – на 29%, вершкове масло – на 23%, сметана – на 18%.

Альтернативне дослідження Асоціації постачальників торговельних мереж із кінця лютого по жовтень 2018 року показують, що тільки за останні сім місяців поточного року молочний кошик подорожчав на 9%. Усі продукти демонстрували зростання: молоко +16%, масло +15, сметана +6%, кисломолочний сир +2%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Налітай, подешевшало: урожай змусив продавців знизити ціни на продукти

Нинішня осінь порадувала українців не тільки теплом, але і цінами на дари садів і городів, пише "Сегодня".

Прилавки завалені дешевими вітчизняними яблуками і імпортними бананами вартістю нижче звичного умовного долара за кіло. Експерти продринку кажуть, що причиною тому щедрий урожай. А ось ціни на свіжі помідори і огірки вже кусаються, що й зрозуміло – сезон на них давно закінчився.

Фрукти і овочі

Як показав моніторинг столичних ринків і супермаркетів, українські яблука можна купити в роздріб по 6-7 грн/кг, а ящиками – по 5 грн/кг. Доступні і груші: наприклад, листопадова бера – по 20-22 грн/кг. Для порівняння: рік тому ціни на ці фрукти були на 10-12 грн вище, а асортимент їх набагато менше. Супермаркети радують дешевими цитрусовими: банани по 22-24 грн/кг (зазвичай 26-28), мандарини по 20-22, апельсини по 25-28, що теж на 3-5 грн/кг дешевше, ніж рік тому.

Овочі, на відміну від фруктів, цієї осені дорожче, ніж рік тому, хоча ціни на них наразі доступні, насамперед на картоплю. "Другий хліб" поки додав в ціні всього 10% (50-60 коп./кг), при тому що весь овочевий кошик за рік подорожчав на 34%. За даними Держстатистики, найбільший приріст дала морква (+55%), цибуля тепер коштує більше на 36%, буряк і капуста – на 33%. У гривнях це 11-12 грн за кіло моркви, 9-10 грн за цибулю, 7-8 грн за буряк і 6-7 грн за капусту. Основне подорожчання припало на жовтень, ще місяць тому ціни на борщнабір були трохи вищі за торішні. Свіжі огірки навіть дорожче помідорів: 30-35 грн/кг проти 25-28.

Експерти

Аналітики агроринку головною причиною дешевизни фруктів називають небувалий урожай. За даними інформагентства Шувар-Інфо, середні ціни на українські яблука впали на 70% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Причому вродило всюди: в більшості країн ЄС ціни на яблука знизилися вдвічі, і багато садівників вирішили зовсім не збирати урожай – невигідно. У Польщі яблука продають в опті в середньому по 0,14-0,26 євро/кг, або 4,5-8,3 грн залежно від сорту – зимові сорти, які можуть довго зберігатися, коштують дорожче. Експерт овочевого ринку Федір Рибаков каже, що зростання цін на коренеплоди пов'язане зі зниженням пропозиції:

"Агрогосподарства, що не мають потужностей для зберігання, розпродали врожай за безцінь оптовикам, розуміючи, що втрати при зберіганні не перекриють можливого зростання цін. Тому чекаємо повільного подорожчання борщнабору до кінця року ще на 15%. Ціна на свіжі помідори і огірки може зрости на третину – до 45 грн/кг тепличних огірків чи помідорів".

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко уточнив, що дорожчатиме все, крім картоплі, якої вродило багато.

"Понад 90% картоплі вирощують приватні господарства для себе, і надлишок готові продавати оптовикам навіть по 2-3 грн/кг. Тому дати точний прогноз за ціною на "другий хліб навіть на 2-3 місяці складно", – роз'яснив Дорошенко.

Також він радить дбайливим господарям закупити дешевих яблук і переробити їх про запас – на сік, повидло. Тому що наступного року такого врожаю може не бути, а значить, ціни виявляться набагато вище.

М'ясо, молоко і яйця – в зростання

У жовтні кг свинини можна було купити навіть по 100 грн (-20 грн), яловичини по 120-130 грн. На думку Олексія Дорошенка, зниження цін викликане тим, що закупівельні ціни знизилися на 3-5%, також восени забій вище, що означає збільшення пропозицій.

"Але це короткочасна тенденція, до грудня треба чекати повернення цін до колишніх і плюс ще 3-5%", – упевнений Дорошенко.

Молочна продукція, яка цього року подорожчала на 1-3% при інфляції 5,6% за 9 місяців, також надолужить згаяне, додавши в листопаді і грудні відразу 15%. Це, наприклад, 2-3 грн на літрі молока. Не буде стабільною і ціна яєць, що подешевшали за літо на 2-3 грн/десяток: до січня десяток яєць може подорожчати на 3-4 грн, або до 27-28 грн.

Бакалія: бідно і дорого

А ось з асортименту круп і макаронів радує тільки гречка: ціни на неї впали вдвічі проти торішніх, і на вагу ядрицю можна купити навіть по 12 грн/кг. Але такі демократичні крупи, як горох, пшоно, пшенична січка, кукурудза, навпаки, пішли вгору: рік тому кг пшона коштував 8-9 грн/кг, зараз 10-12, причому в асортименті воно є не скрізь. Горох, кукурудза та ін. продаються, але по 10-12 грн/кг (+2-3 грн порівняно з минулим роком). Подорожчали і макарони: якщо рік тому вироби з пшениці м'яких сортів можна було купити навіть по 7 грн/кг, то зараз – по 9-10 грн. Продавці кажуть, що перебої з крупами почалися після того, як постачальники підняли оптові ціни на недорогі макарони. В результаті люди стали більше купувати крупи, а ось поставки злакових, на жаль, не збільшилися. Також другий місяць тримаються рекордно низькі ціни на цукор: 11,5-12 грн/кг. Але це ненадовго, говорить Дорошенко: цукор додасть наступної зими до 15% від нинішньої ціни (в середньому до 15 грн/кг). А ось бакалія може подешевшати на 10-15% (1-1,5 грн на кілограмі).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Європі найпродуктивніші корови?

До слова, більше в кількісному вимірі не виробляється ні в жодній іншій європейській країні. Для порівняння відповідний показник по Німеччині дорівнює 7,8 тис кг на корову в рік — з ним країна у відповідному рейтингу займає четверте місце, пише milkua.info.

Результати власних опитувань та порівняльні дані по країнам ЄС представила датська національна статистична служба. У рейтингу найвищих показників кількості молока на корову в рік перший рядок займає Данія. За нею йдуть Нідерланди з показником 8,7 тис кг, в той час як Великобританії з цифрою в 8,1 тис кг відповідає третє місце. Німеччина з 7,8 тис кг на рік на тварину розташувалася відразу за трійкою лідерів.

Як показує статистика, останні десятиліття продуктивність серед датських корів поряд з іншими європейськими країнами демонструвала неухильне зростання. Так, в 1998 році на одну датську корову припадало в середньому 6,8 тис кг молока на рік, що на 13% вище відповідного показника Німеччини. Такий «прорив» не пояснюється однією єдиною причиною. На думку датських експертів, це результат «поєднання якісної племінної роботи, професійного консультування і впевненого управління».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українка вирощує екзотичні фрукти на продаж

про це пише газета Експрес. Сходинками піднімаємося на верхній ярус. На деревах заввишки три метри майже не залишилося листя, а гілки рясно вкриті плодами хурми!

Загалом у саду площею півтора гектара росте 190 дерев хурми 22 сортів. Із них чверть уже плодоносить, а решта — тільки но щеплені, врожай дадуть наступного року.

Наталя зриває помаранчеву ягоду, дає скушутувати. На смак це щось неймовірне — мармелад з ароматом шоколаду та ванілі! Плоди великі, деякі важать майже 400 грамів.

На сусідніх ділянках на горі ростуть яблука, виноград та персики.

"Але найбільші заробітки — на хурмі, — переконує Наталя Мартишинець. — Кілограм яблук у сезон коштує 5 гривень, персиків — 10, винограду — 25. А за кілограм хурми на ринку правлять від 50 гривень. До свят же ціна зросте удвічі".

Сад на схилах Чорної гори господиня плекає вже одинадцять років. Прибутковий він останні шість. А до того доводилося вкладати у фермерство чималі кошти.

"Сіянець хурми, однорічний, дикий, нещеплений, нині коштує до 100 гривень, — каже жінка. — Для саду треба 300 — це уже 30 тисяч гривень. Щоб дерева прийнялися та швидко росли, вношу на кожну яму два відра гною. А якщо треба знизити кислотність грунту — додаю вапна. Тож на висаджування кожного деревця плюсуйте ще 70 гривень витрат. Це якщо все робите самі, а не наймаєте працівників".

Далі дерева слід щепити, щоб забезпечити сортове розмаїття. Один чубук-прищепа коштує від 100 гривень, цього вистачає на п'ять саджанців. Пані Наталя везе їх із Італії та Франції.

Уже щеплений саджанець хурми коштує 320 гривень, кронований — від 600, а той, що на наступний рік родитиме, — і понад тисячу гривень.

Хурма не потребує спеціальної обробки хімікатами. Полюбляє світло, боїться вітру і заболочених грунтів. Плодоносити починає на четвертий рік.

"Семилітнє дерево дає близько 20 кілограмів врожаю. У віці 15 — 50 років — аж 150 — 200 кілограмів. А росте хурма дві сотні років — тож прибутки від саду матимуть і ваші правнуки!" — додає пані Наталя.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перехід на міжнародне маркування товарів може бути відкладений до 2021 року

Міністерство економічного розвитку та торгівлі має намір відкласти перехід на обов’язкове маркування продукції одиницями SI (одиниці вимірювання з використанням літер латинського або грецького алфавіту) на 2 роки — до 1 січня 2021 року, пише agroinsider.com.ua.

Згідно з проектом наказу МЕРТ, дані зміни продовжать перехідний період, протягом якого виробники повинні адаптуватися до міжнародних позначень і списати залишки існуючих пакувальних матеріалів.

Згідно з документом, з 1 січня 2021 року виробники повинні будуть в першу чергу вказувати одиниці виміру латиницею, а вже в дужках — українською мовою. До цього моменту одиниці позначаються на українському.

Документом також передбачено, що продукція, виведена на ринок до 2021 року, залишається в обороті до закінчення терміну придатності без обмежень з приводу невідповідного маркування.

За даними МЕРТ, згідно з наказом №914 від серпня 2015 року, перехід на міжнародну маркування повинен був відбутися 1 січня 2019 року.

У той же час, на думку Європейської бізнес асоціації (ЄБА), нові вимоги до маркування спричинять значні матеріальні витрати для виробників.

“Тільки для одного гравця ринку необгрунтовані витрати можуть становити кілька мільйонів гривень”, — повідомляється в прес-релізі ЄБА.

Крім того, за даними асоціації, в деяких галузях маркування продукції латиницею суперечить законодавству, яким передбачено маркування українською мовою. Зокрема, такі вимоги існують для харчової продукції, кормів для тварин, ветеринарних препаратів і пестицидів.

За даними ЄБА, неузгодженість використання міжнародного маркування в деяких законах може призвести до припинення поставок кормів.

“Усі корми, кормові добавки та ветеринарні препарати повинні бути зареєстровані українською мовою. Процес реєстрації кожної товарної позиції, згідно із законодавством, займає до 210 днів. Відповідно, свідоцтва будуть видані вже в 2019 році. Тобто товари будуть фактично дозволені до обігу, але не відповідатимуть чинному законодавству. Тому компанії будуть змушені припинити їх поставку “, — пояснили в ЄБА.

У той же час, асоціація висловила подяку міністерству за відстрочку SI маркування на два роки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview