178171
182818

Не "Рябою" єдиною: для чого виробникам індичатини потрібні дотації

Про це у своїй колонці на Економічній правді написав власник компанії “УПГ інвест”, що займається виробництвом української індичатини Володимир Дутчак, передає УНН.

“Написати цю колонку мене спонукало викривлення, яке сформувалося в громадській думці щодо системи програм державної підтримки птахівників. Коли люди чують "птахівництво", то уявляють собі винятково виробництво курятини і тільки одну компанію.

Так от, це не так. Компанія "УПГ інвест" — перша, хто в незалежній Україні почав на промисловому рівні займатися вирощуванням індиків”, — написав він.

Підприємець розповів, що їх компанія стартувала з мінімальних потужностей на площі всього 2 тис. кв м, а зараз, через 15 років, до компанії входять вісім птахофабрик, комбікормовий завод, цех забою, переробки, інфраструктури для дистрибуції. Загальна площа виробництв — 100 тис. кв м. Уся продукція реалізується на внутрішньому ринку.

“Я не скаржуся, хоч цей бізнес і не з легких. У собівартості до 70% припадає на корми. Останні кілька років, коли світові ціни на пшеницю і кукурудзу були низькими, дозволили нам зміцнитися. Крім того, діяв спеціальний режим ПДВ, який був серйозною підмогою. Ми з розумінням поставилися до його скасування, оскільки усвідомлюємо стан державних фінансів, виснажених війною, девальвацією і кризою.

Ми зможемо працювати без цієї пільги, але розвиватися — навряд чи.

Інвестиції в будівництво сучасного заводу, що відповідає європейським стандартам, становлять 5-15 млн дол залежно від потужності, а щоб ми могли реалізувати такий масштабний проект, нам потрібна підтримка з держбюджету. Тому держпрограма компенсації 25% тіла кредитів, залучених на будівництво тваринницьких комплексів, повністю відповідає потребам нашого бізнесу”, — зазначив В.Дутчак.

Він пояснив, що розраховувати на допому банків аграріям нині не приходиться, оскільки фінансові установи не хочуть ризикувати, а тому єдина надія на державну підтримку.

“Банки налякані серією дефолтів, зокрема і з боку позичальників-аграріїв. Вони стали дуже вибагливі — хочуть бачити стабільну маржу, ліквідну заставу, прозору структуру компанії. В результаті фермерам нічого дати в заставу, тому що нема грошей на будівництво, а побудувати вони не можуть, бо не дають кредити.

Дотації дозволяють розірвати це замкнене коло. Банки будуть розуміти, що вони гарантовано повернуть 25% позики. Тобто ризики зменшуються на чверть. З урахуванням цієї пільги облікова ставка НБУ 17% де-факто становитиме 8%.

Усе це повинно стимулювати банки нарощувати кредитування, а бізнес — розширюватися і будуватися. Галузь отримає можливість створити нові пташники, нові забійні і переробні цехи, які дозволять вийти на зовнішні ринки. У нас є замовлення на поставку в ОАЕ, Азію, Європу, Африку, але нема цехів, які зробили б ці поставки можливими. Тому нам критично важливо інвестувати в переробку, щоб мати можливість задовольнити цей попит”, — розповів він.

Якщо розумно скористатися цією пільгою, продовжив В.Дутчак, то через два-три роки ми зможемо конкурувати з іншими європейськими виробниками в сегментах індичатини, гусятини, фазанів, перепілок. Паралельно вигоду отримає і внутрішній ринок.

“Імпорт м’яса птиці в Україну був, є і буде. Так, це невеликі обсяги, але вони регулярні. Найгірше, що завозиться м’ясо, у якого вийшов або закінчується термін придатності. Українці повинні їсти якісне м’ясо і у нас є можливість забезпечити його виробництво. Ми агарна країна, у нас нема проблем з кормовою базою.

Розвиток виробництв дозволить утримати в країні кваліфікованих працівників. Я сам із Західної України і не за чутками знаю, що таке відплив кадрів. Як вирішити проблему? Виплачувати конкурентні зарплати, підтримувати співробітництво з аграрними вузами, створювати робочі місця на сучасних виробництвах”, — резюмував власник “УПГ інвест”.

Нагадаємо, у 2018 році механізм розподілу дотацій було змінено. Держава відмовилась компенсувати за принципом: хто більше платить податків, той більше отримує держпідтримки, оскільки у сфері тваринництва виявилось усього два найбільших платника податків: компанії “Миронівський хлібопродукт” Ю.Косюка та “Укрлендармінг” О.Бахматюка.

Замість квазіакумуляції ПДВ державну підтримку переорієнтували на розвиток тваринницьких комплексів. Зокрема, запропоновано часткову компенсацію погашення тіла кредиту 25% і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів. Чи отримають “МХП” та “Укрлендфармінг” дотації цього року поки не відомо, але зважаючи на масштабне розширення виробничих комплексів “МХП” — цілком ймовірно.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


"Рошен" планує до листопада запустити першу лінію на бісквітному комплексі в Борисполі

Теґи: 

про це повідомила прес-служба компанії, передає Інтерфакс-Україна.

"У квітні на бісквітному комплексі "Рошен" розпочнеться монтаж устаткування, в вересні-жовтні має запрацювати перша лінія із виробництва крекерів. На наступний рік заплановано запуск ще двох ліній. На повну потужність комплекс має вийти за чотири роки", - процитовано в повідомленні слова президента "Рошен" В'ячеслава Москалевського.

За його словами, потужність бісквітного комплексу становитиме орієнтовно 5 тис. тонн продукції на місяць.

"Комплекс у Борисполі побудовано на п'яти ділянках, що перебувають у суборенді. У зв'язку з цим бажання "Рошен" придбати землю є природним. Вартість землі значно нижча від вартості побудованого на ній комплексу - 60 млн грн проти 1,2 млрд грн. Нам необхідно викупити землю, щоб бути впевненими у завтрашньому дні", - зазначив президент корпорації.

Корпорація "Рошен", один з найбільших в Україні виробників кондитерських виробів, до складу якої входять Київська, Кременчуцька (Полтавська обл.) кондитерські фабрики, два виробничих майданчики у Вінницькій області, масло-молочний комбінат "Бершадь молоко" (Вінницька обл.), два виробничих майданчики у Липецькій області (РФ), Клайпедська кондитерська фабрика (Литва) і фабрика Bonbonetti Choco (Угорщина).

Корпорація виробляє близько 320 видів кондитерських виробів: шоколадні та желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти. Загальний обсяг виробництва становить 450 тис. тонн продукції на рік.

Ваш вибір 'Подобається'.


Гендиректор "Мрії" розповів про переговори щодо можливого продажу компанії

Проте потенційна угода неможлива до закінчення реструктуризації боргу на 1,1 млрд доларів. Про це він розповів в коментарі ЕП.

"Інтерес з боку потенційних інвесторів до компанії дійсно є. Минулого року до кредиторів "Мрії" з пропозицією зверталася компанія "Кернел" і ще кілька великих гравців аграрного ринку, цього року так само отримано ряд пропозицій, як від українських, так і від міжнародних компаній", - зазначив генеральний директор агрохолдингу.

Він уточнив, що для кредиторів "Мрії" сільське господарство не є профільним бізнесом, а обслуговування робочого капіталу компанії – вимушений захід. Прихід стратегічного інвестора - ідеальний варіант для подальшого розвитку "Мрії".

"Але будь-яка домовленість про продаж може бути не раніше, ніж завершиться реструктуризація історичного боргу компанії. До цього моменту немає ні предмета потенційної угоди, ні юридичного механізму для її здійснення", - додав Чернявський.

Мрія" - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, заснований в 1992 році Іваном Гутою.

Земельний банк компанії становить 165 тис. га.

У серпні 2014 року "Мрія" повідомила про прострочену виплату близько 9 млн доларів процентного доходу і близько 120 млн доларів в рахунок погашення боргу за її зобов'язаннями.

Сукупна заборгованість агрохолдингу перед усіма фінансовими кредиторами з урахуванням гарантій, наданих пов'язаним з сім'єю Гут компаніям, на момент оголошення дефолту становила близько 1,3 млрд доларів.

На початку лютого 2015 року операційний контроль над компанією перейшов до кредиторів, які обрали нове керівництво, а у вересні 2016 року комітети кредиторів і бондхолдеров агрохолдингу погодили умови реструктуризації боргового портфеля компанії, який наразі складає 1,1 млрд доларів.

В ЗМІ з'явилася інформація про переговори щодо купівлі можливої купівлі "Мрії" компанією Continental Farmers Group.

Ваш вибір 'Подобається'.


У скільки обійдеться українцям домашня паска

Про це повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці у Facebook.

"Ми взяли наступний рецепт паски вагою 2,1 кг: 1 кг пшеничного борошна, 6 яєць, 300 г вершкового масла, 300 г цукру, 400 г молока, 150 г родзинок, 50 г дріжджів, за смаком сіль і ванільний цукор, прикраси", – зазначив експерт.

У 2018 році середня вартість продуктів для паски така:

    1 кг борошна – 9,6 грн;
    6 яєць – 16 грн;
    300 г вершкового масла – 52,6 грн;
    300 г цукру – 3,6 грн;
    400 г молока – 8,8 грн;
    150 г родзинок на вагу – 12 грн;
    50 г дріжджів – 7,4 грн;
    сіль, ванільний цукор і прикраси – 10 грн.

Таким чином паска у 2018 році українцям обійдеться у 120 грн.

У 2017 році ціни на продукти для паски були такими:

    1 кг борошна – 9,3 грн;
    6 яєць – 9 грн;
    300 г вершкового масла – 42,6 грн;
    300 г цукру – 4 грн;
    400 г молока – 6,6 грн;
    150 г родзинок на вагу – 11,6 грн;
    50 г дріжджів – 7,3 грн;
    сіль, ванільний цукок і прикраси – 9,6 грн.

Тобто, паска у 2017 році обходилась у 100 грн – на 20% дешевше.

Нагадаємо, що цьогорічна вартість великоднього кошику в Україні у порівнянні з 2017 роком зросте на 34,2% і складе 506 гривень.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Коли роботи замінять людей на ягідних плантаціях?

Ми живемо в той час, коли машини та роботи можуть досліджувати морські глибини та простори космосу, так чому ж вони не можуть збирати на полі суницю? Розробники із Америки нещодавно презентували унікального робота для збирання суниці , який, за їх словами, вже за кілька років, зможе замінити людей на полі та вирішити проблему із нестачею робочої сили. Втім, як з’ясувалось, продуктивність роботи цієї машини поки що суттєво програє людині.

"Нам, як розробникам комп’ютерної техніки, дуже важко спостерігати за тим що можуть робити люди і що так важко дається машинам, - розповідає Боб Піцер, експерт та співзасновник компанії Harvest CROO Robotics. (CROO - "Комп'ютеризований оптимізований робот). Навіть чотирирічна дитина зможе зірвати суницю із грядки, проте, для машини з її штучним інтелектом, це в свій час було завданням із розряду надскладних”.

Пан Пітцер каже, що одним із найскладніших завдань для такого робота є знайти ягоди, оскільки вони досить дрібні та ховаються поміж листям.

"Ви знаєте, я працював у напівпровідниковій промисловості, був інженером-розробником для Intel, і, мушу зізнатися, що сконструювати напівпровідниковий чіп мені було набагато легше, ніж навчити робота збирати суницю”, - жартує експерт.

Робот-збиральник Пітцера незабаром пройде остаточне тестування у штаті Флорида.

"Ця машина працює на самоуправлінні. За розмірами така, як автобус, може захопити дюжину рядів відразу. Робот обладнаний камерами високої чіткості, щоб легше було знайти ягоду, а також так званими автоматизованими кігтями для збирання.Ніхто не задає координати і не програмує завдання, - пояснює Пол Бісетт, операційний директор Harvest CROO Robotics. -Робот запам’ятовує траєкторію свого руху та розміщення рослин у рядку".

Це все стало можливим, завдяки надточному пристрою GPS, вмонтованому у систему робота. У його комп'ютері міститься карта з точним розташуванням кожної рослини в полі.
"Спостерігати за таким роботом у дії — це насправді надзвичайне видовище, проте я помічаю, що кошики залишаються практично пустими ”, - говорить пан Біссет.

Невже ягоди є настільки складними для сучасних технологій?

Експерти-розробники переконані, що це не так, проте, слід визнати, що машини до людських можливостей, на разі, все ще не дотягують.

Боб Піцер ствердує, що роботи здатні знайти і зібрати понад 50% стиглих ягід, в той час, як робоча бригада, в середньому, встигає вибрати від 60-90% ягід.

Хоча машина працює повільніше, ніж людські руки, існують очевидні переваги. Для прикладу, робот може працювати вночі, коли ягоди холодніші і менш вразливі до механічних ушкоджень.

Ще два роки, каже експерт, і ця машина буде повноцінно працювати на полях. "Так, ще є деякі недопрацювання, але ми близькі до своєї мети ”.

Великі підприємства, що вирощують суницю, готові вкладати мільйони доларів в проекти з автоматизації збирання ягоди. Наприклад, Гері Вишнатцкі, власник компанії Wish Farm, один із таких виробників. За його словами, стає все важче знайти достатньо виробників для збору ягоди на полі і саме це стало головною причиною для нього долучитися до проекту.

"Слід розуміти, що якщо ми не вирішимо проблему дефіциту робочої сили автоматизованими засобами, ягідну промисловість чекають серйозний виклик у вигляді зростання собівартості продукції", - говорить пан Вишнатцкі.

Якщо підсумувати, роботи можуть полегшити людині життя та умови праці. Проте, за будь-яких умов збирання врожаю суниці або будь-якої іншої культури не зможе обійтися без участі людини. Машини мають здатність ламатися.

На питання чи дійсно може настати час, коли людей на полі замінять машини, один із виробників відповідає “ Все може статися, згадайте тільки про історію людини на Місяці!”

Джерело: info.shuvar.com

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Завод на Волині виробляє унікальний «рухливий» цукор

Зараз на заводі є сім видів цукру для фасування, які складають 17 позицій фасованої продукції, пише atmagro.ru.

Одне з досягнень підприємств – виробництво природного цукру. У всьому світі природний цукор виробляють з тростини, і Гнідавський завод, можливо, єдиний, де виготовляють цей продукт з буряка.

- Ми називаємо цей продукт «живим», тому що якщо після виготовлення висипати його на поверхню, то кристали ще довго будуть рухатися, - розповіла Інна Власюка, гендиректор ТОВ «Західна цукрова група».

Ваш вибір 'Цікаво'.