150670

Нові правила маркування продуктів: Рада ухвалила закон

Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроект № 8450 про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів. "За" проголосував 231 народний депутат, повідомляє 112.ua.

Законопроект представив нардеп, представник комітету з аграрної політики Петро Юрчишин.

"Проект закону передбачає комплексне врегулювання усіх питань, пов'язаних з наданням споживачам інформації про харчові продукти. При цьому кількість підзаконних актів, необхідних для запровадження нового підходу до надання інформації для споживачів, є мінімальною. Проектом закону забороняється використання інформації, що може ввести споживачів в оману. Зазначена заборона поширюється на рекламування та представлення харчових продуктів", - сказав Юрчишин.

За його словами, найважливіший аспект, який врегульовує законопроект - це забезпечення надання точної, достовірної та зрозумілої пересічному громадянину інформації про харчові продукти.

Законопроект передбачає уніфіковані правила для оператора ринку щодо надання споживачу інформації стосовно харчових продуктів. Очікується, що це дозволить забезпечити правову визначеність та зменшити адміністративний тягар на операторів ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські порти звільняють працівників через конфлікт в Азовському морі

Про це написав міністр інфраструктури Володимир Омелян на своїй Facebook-сторінці.

"Як ми й очікували, Москва здійснює ручне регулювання доступу торговельних суден в українські морські порти Азовського моря за давнім принципом Кремля: "хочу/не хочу", - заявив він.

За словами Омеляна, про дотримання свободи судноплавства та "не перешкоджання проходженню Керченською протокою навіть не йдеться".

"Працюємо з союзниками по антиросійській коаліції з повернення окупованих територій, звільнення захоплених моряків і кораблів, відновленню міжнародного права та припинення економічної блокади Азовського регіону України", - підсумував міністр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кернел став найкращим роботодавцем вітчизняного АПК

В агросекторі працюють майже 6% українців. За перші 7 місяців 2018 року в країні відкрилися більше 1,3 тис. нових агропідприємств.

Дана галузь демонструє найбільшу динаміку зростання середньомісячної офіційної зарплати. За даними Держстату, на початку 2018-го вона становила майже 6 тис. грн, а ближче до другого півріччя вирісла майже на чверть — до 7,8 тис. грн.

Однак реальна заробітна плата вища. За даними Work.ua, понад 10 тис. грн. За останні три місяці лише на цьому сайті роботодавці розмістили близько 800 вакансій. Затребувані вузькі фахівці зі знанням іноземних мов — селекціонери, агрономи, механіки.

Найбільша кількість вакансій в Київській області. У лідерах також Харківська, Львівська, Запорізька і Одеська області.

Найбільше платять агрономам. У Київській області, наприклад, їх заробіток становить понад 20 тис. грн на місяць. Великі агрохолдинги часто пропонують агрономам офіційне працевлаштування, повний соціальний пакет, службовий автомобіль і компенсацію вартості житла.

Редакція журналу "Фокус" вибрала 10 галузей економіки, що формують ВВП нашої країни. У кожній з них представили по три кращі компанії, в яких збалансований рівень зарплати і можливості кар'єрного росту. У трійку кращих роботодавців аграрного сектора увійшли компанії "Кернел", "Нібулон" і Ukrlandfarming.

Кернел

Один з найбільших агрохолдингів країни — "Кернел", який з кожним роком нарощує свою потужність. Головний напрямок роботи — виробництво і експорт соняшникової олії. На частку компанії припадає близько 8% її світового виробництва. У найближчі три роки компанія інвестує більше $500 млн в нові проекти, серед яких мережа елеваторів і маслоекстракційний завод. На підприємстві працює близько 16 тис. осіб.

Читайте також: 100 млн тонн зернових – аграрний прорив України як результат синергії виробників

Нібулон

Компанія "Нібулон" працює на українському ринку з 1991 року. На сьогодні обробляє найбільшу за всю свою історію площу земель — понад 83 тис. га. Вона має 44 виробничих підрозділів у 12 областях України, власний суднобудівельно-судноремонтний завод і сучасний вантажний флот. У планах компанії — збільшити перевезення вантажів річковим транспортом на 20% — до 3 млн тонн. На підприємствах холдингу працює близько 4 тис. осіб.

Ukrlandfarming

Група Ukrlandfarming — це вертикально інтегрований агрохолдниг, що володіє земельним банком площею 570 тис. га. Компанія експортує продукцію в 40 країн. На підприємстві працюють понад 5 тис. осіб. UkrLandFarming — відмінний майданчик для старту кар'єри, оскільки в агрохолдингу передбачена програма стажування студентів четвертих та п'ятих курсів. Після її успішного проходження працевлаштовують молодих спеціалістів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Орендарі страждають від рейдерських захоплень землі

Орендарі часто страждають від рейдерських захоплень землі. Тут також існує багато різних схем. Це відбувається, зокрема, коли підприємці своєчасно не слідкують за пролонгацією договорів оренди, не цікавляться єдиним державним реєстром судових рішень щодо боржників, не проводять інвентаризації майна, у тому числі зібраних врожаїв і техніки, своєчасно не звертаються до правоохоронців та юристів у випадку найменших проявів рейдерства.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Зоя Борисенко, д.е.н., професор. За її словами, коли за спиною цих підприємців рейдери встигають оформити документи на захоплене майно, то буває вже запізно.

"Повернути втрачене виявляється неможливим. Крім невміння своєчасно орієнтуватися в сучасних умовах нецивілізованого ведення бізнесу, причиною рейдерства часто є те, що нечітко визначено межі між ділянками. Багато ще колізій у чинному законодавстві. Є також суттєві проблеми в організації різного роду бюрократичних послуг", — підкреслює експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До кінця року в Україні подорожчає хліб

Про це повідомив виконавчий директор Українського дискусійного клубу Олег Пендзин в коментарі кореспонденту УНН.

"До кінця цього року ще додайте 1,5% - максимум 2% по хлібу", - зазначив експерт, відповідаючи на запитання, на скільки до кінця року подорожчає хліб в Україні.

За його словами, відповідно подорожчають і крупи зернової групи, оскільки їх вартість залежить від росту цін на пшеницю і зернові, які спостерігаються на світових ринках (з 5950 грн за т в минулому році до 6200 грн/т цього року). Втім, за словами О.Пендзина, гречка дорожчати найближчим часом в країні не буде, оскільки накопичився надлишок цієї крупи.

При цьому економіст додав, що також на ціну зерна в Україні вплинуло підвищення тарифів на газ і електроенергію, які потрібні для його зберігання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Продовження земельного мораторію спровокує "бюджетний Чорнобиль"

В Україні робиться спроба продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, який не лише блокує розвиток української економіки, але й, за визначенням Європейського суду з прав людини, у своєму нинішньому вигляді порушує конституційні права українських громадян. Про це йдеться у відкритій заяві Громадської коаліції за скасування мораторію на землю з приводу внесення законопроектів щодо продовження мораторію, опублікованій на "Економічній правді".

"Складається ситуація, що політики, які прийшли до влади із гаслами дотримання громадянських прав та європейського курсу, продовжують практику правового нігілізму, яку провадили їх "попередники".

Хочемо наголосити, що європейські цінності, які обстоювали на Майдані українські громадяни, – це не лише запровадження безвізового режиму. Це також і конституційні права всіх без винятку громадян України; це також і відповідальність влади (і кожного посадовця зокрема) за дотримання цих прав", - йдеться у заяві.

"У зв’язку з ухваленим 22 травня 2018 року рішенням ЄСПЛ, маємо наголосити на тому, чим відрізняється нинішня ситуація від тієї, яка була рік тому, та попередити про головні наслідки, до яких тепер може призвести рішення механічно продовжити мораторій.

По-перше, Україні загрожують колосальні фінансові збитки через масові позови до ЄСПЛ. За оцінками правників, обсяги відшкодувань для кожного з наступних позивачів можуть сягати від 2 тисяч до 75 тисяч євро. У масштабах майже 7 млн власників підмораторних земель це – значний тягар штрафних виплат на Державний бюджет.

Намагаючись продовжити мораторій, його прихильники фактично намагаються спровокувати в Україні "бюджетний Чорнобиль" - штовхнути на шлях мільярдних фінансових збитків. При цьому звинувачувати громадян, які обстоюють свої конституційні права у міжнародних судах, не враховуючи "політичну доцільність" мораторію, було б некоректно.

Читайте також: У Раду внесли п'ять законопроектів про продовження мораторію на продаж землі

По-друге, Україні загрожують серйозні іміджеві втрати. Україна постає як країна, де масово порушуються права людини та не діють закони (адже рішення ЄСПЛ є обов’язковим до виконання). Ті посадовці, які регулярно звітують міжнародним партнерам про здійснені реформи, повинні будуть знайти пояснення, чому Україна ігнорує рішення ЄСПЛ.  

По-третє, усі причетні до збереження статус-кво щодо мораторію депутати та посадовці мають бути готовими до того, що відповідати доведеться персонально. Про це свідчить Ст. 382 Кримінального кодексу України, де у п.4 прямо сказано, що " Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини … карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років".

Першими уже задокументували свій намір залишити все, як було, всупереч рішенню ЄСПЛ, автори законопроектів №9355 від 30.11.2018 та 9355-5 від 04.12.2018. Наступними, окрім авторів інших аналогічних законопроектів, будуть члени профільного Комітету, які поставлять підписи на підтримку їх внесення на розгляд ВР. Далі – депутати, які голосуватимуть поіменно. Потім – спікер та президент, які підпишуть закон.

Закликаємо:

голову Верховної Ради Андрія Парубія - не виносити на голосування законопроекти на продовження мораторію як такі, що порушують конституційні права громадян, та не підписувати такий закон у разі його ухвалення;

президента Петра Порошенка – ветувати закон про продовження мораторію у разі його ухвалення;

прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – внести до 7 грудня на розгляд парламенту Закон про обіг земель або заявити про підтримку одного із уже внесених;

народних депутатів – пам’ятати про наслідки для країни і для них особисто, до яких неминуче призведе їх голосування за продовження мораторію", - підкреслили у Громадській коаліції за скасування мораторію на землю.

Нагадаємо, серед ініціаторів та членів Коаліції – Центр економічної стратегії, Український клуб аграрного бізнесу, Незалежна асоціація банків України, Українська Гельсінська спілка за права людини, Асоціація "Укрсадпром", Спілка українських підприємців, Насіннєва асоціація України, Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR), Нова Країна, CASE Україна, Dragon Capital, VoxUkraine, ГО State Watch, ВО "Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України", Українське товариство економічних свобод, Центр ефективного законодавства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview