182818
178171

Новим незвичайним способом вирощують корів на Волині

Про це інформує Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U—LEAD з Європою» і Мінрегіону України, пише volynnews.com

Так, в Поворської об'єднаної територіальної громади інвестор організував підприємство, де худобу випасають так званим безприв'язним способом — тварини круглий рік пасуться в полі, ночуючи при цьому в польових кошарах.

Безприв'язний спосіб — найпоширеніший спосіб утримання худоби в США і Європі. У США так утримують 85% великої рогатої худоби. Фахівці вважають, що безприв'язне утримання ВРХ зменшує трудовитрати, підвищує потенціал продуктивності тварин завдяки тому, що їх селять в максимально природні умови. Сьогодні в європейських країнах безприв'язне утримання ВРХ на підстилці є обов'язковою умовою, щоб отримати сертифікат екологічно чистої продукції.

На підприємстві вже працює 15 чоловік з Поворської ОТГ, причому вони оформлені офіційно, тобто, податки йдуть в громаду. Пастух, наприклад, отримує 4500 грн і премії за збільшення у вазі худоби тощо.

Тварини пасуться на територіях з так званим самосівом, худоба охоче їсть траву і дрібні гілки кущів. Уточнюється, що на Волині безприв'язним способом вирощують кілька порід, наприклад, Волинську м'ясну.



Верховній Раді для голосування запропонували три земельних законопроекти

Про це на сторінці у Facebook повідомив заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, передає AgroPolit.com.

Зокрема, комітет просить уряд розглянути у першому читанні наступні законопроекти:  № 7118 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об'єднаних територіальних громад, № 8121 Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству, № 6049-д Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, № 7060 Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності.

Відповідні листи з проханням підтримки були надіслані до всіх керівників депутатських фракцій і груп.

Зазначені проекти Законів стосуються питань щодо:
- передачі сільським, селищним, міським радам об’єднаних територіальних громад повноважень з розпорядження землями державної власності в межах їх території;
- врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств;
- визначення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення;
- спрощення процедури доступу громадян до земельних ресурсів, які виявили бажання створити або розширити сімейне фермерське господарство.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вітчизняна агрокомпанія переходить на безвідходне виробництво при переробці соняшнику

Про це повідомляє прес-служба компанії, пише agravery.com.

«Під об'єкт нами вже виділена земельна ділянка розміром в 0,35 Га, який розташований на території олієпресового заводу. Таким чином ТЕС буде знаходиться в безпосередній близькості до сировинної бази, існуючих мереж і свердловини з необхідним для ТЕС дебетом води. Плюс до всього вищесказаного, ми вже передбачили наявність кваліфікованого персоналу для забезпечення працездатності ТЕС», — йдеться в повідомленні.

За інформацією, електростанція буде працювати на лушпинні соняшнику. Компанія у процесі переробки соняшнику отримує досить великий відсоток відходів лушпиння (близько 14% від всієї маси насіння соняшнику), який раніше вважався відходами.

«Тепер же, нами будуть придбані і встановлені два парових котелень агрегату, паропродуктивністю 16 тонн / год кожен і один конденсаційний парової турбогенератор електричною потужністю 7 МВт, що створить для нас всі умови для виходу на безвідходне виробництво», — говорять у прес-службі.

Загальна вартість проекту буде відома після отримання документації від проектантів. Висока рентабельність проекту обумовлена ​​діючим на Україні до 2030 року законом, в якому затверджена ціна на «зелений» тариф.

«Як результат, по завершенню будівельних робіт, ми отримуємо безвідходне виробництво при переробці соняшнику, вносимо свою лепту у вирішенні екологічних проблем, отримуємо додатковий дохід при продажу "зеленої" енергії і здатність, при необхідності, перейти на споживання виробленої ТЕС енергії всередині підприємств групи», — резюмують в компанії.

Довідка:

Група компаній «Агроліга» (Agroliga Group) об'єднує ряд компаній середнього бізнесу, які працюють в секторі сільського господарства України. Група компаній обробляє 7,5 тис. га землі, розташованої на сході України в Дворічанському районі Харківської області. Основна продукція - соняшник, соняшникова олія, зерно пшениці та ячменю, кукурудза, рапс, гречка і молоко.

 



Як вплине нова нормативно грошова оцінка землі на вартість 1 га

Теґи: 

Нормативна грошова оцінка земель до ринку сільськогосподарських земель має доволі опосередкований стосунок, тому що її показники використовуються виключно для фіскальних цілей — встановлення земельного податку, визначення орендної плати за державні та комунальні землі, справляння єдиного податку 4—ї групи тощо. Про це сказав доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, пише agropolit.com.

Він сказав, що жодних угод із землею за нормативною грошовою оцінкою не проводитиметься, а сама вона не має ніякого стосунку до реальної ринкової вартості землі.

«Для визначення вартості земельних ділянок і проведення транзакцій із ними використовується експертна грошова оцінка, яка визначається спеціально підготовленими фахівцями—оцінювачами», — зазначив експерт.

Ситуацію, коли громадяни протягом місяця не затвердять нормативну грошову оцінку земель, і згідно із законодавством, вона все одно набере чинності, А. Мартин не вважає чимось страшним.

«Це так званий принцип мовчазної згоди, який сам по собі не є чимось страшним. Проте на практиці є одна цікава проблема: Держгеокадастр дерибанить державні сільськогосподарські землі в оренду, але нормативну грошову оцінку для цього мають затверджувати районні ради. Їм ці оборудки із землею не завжди подобаються, тому райради завжди мали певний важіль впливу — не затверджуючи оцінку, по суті, вони заважали Держгеокадастру укладати договори оренди. Зараз, щоправда, вони й без нормативної оцінки дуже часто укладають договори», — сказав А. Мартин.

Також він зауважив, що нормативна грошова оцінка земель проводиться за досить жорсткими методиками — вони не передбачають багато варіантів розрахунку.

«Загалом, якихось законних підстав відмовляти у затвердженні оцінки, якщо вона зроблена за методикою, пройшла експертизу, ради не мають, проте нерідко вони зловживають своїм правом затверджувати оцінку, блокуючи набуття прав на землю. Це пов’язано і з тим, що у складі рад завжди достатньо місцевих підприємців. Якщо після затвердження нової оцінки, приміром, доведеться платити більше податків, ради можуть затягнути прийняття рішення. Я не бачу нічого страшного у мовчазній згоді, але свободи у громад у прийнятті рішень, звісно, буде менше», — наголосив експерт.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні обирають найкращий бізнес-план розвитку сільських територій

Мета проекту: сприяти взаємодії дрібного і середнього бізнесу та органів державного управління на селі для підтримки розвитку сільських територій та громад, популяризувати життя в селі, нагадати про історико-культурну спадщину українського села.

Формат конкурсу у 2018 році передбачає відбір найкращого бізнес-плану розвитку сільських територій.

 

Назва села

 

Загальний бал

1

Білозір’я, Черкаська область

91

2

Весела Долина, Одеська область

88

3

Гоща, Рівненська область

89

4

Григорівка, Херсонська область

84

5

Добропілля, Херсонська область

75

6

Золотий Колодязь, Донецька область

76

7

Іловиця, Тернопільська область

79

8

Кінські Роздори, Запорізька область

83

9

Крилос, Івано-Франківська область

92

10

Лебедин, Черкаська область

89

11

Леськи, Черкаської області

84

12

Невицьке, Закарпатська область

86

13

Новомиколаївка, Харківська область

82

14

Нiжиловичі, Киïвська область

70

15

Ображіївка, Шосткинський район, Сумська область

71

16

Передільське, Луганська область

73

17

Старі Богородчани, Івано-Франківська область

79

18

Степове, Кіровоградська область

75

19

Чечельник, Вінницька область

79

20

Яструбна, Житомирської області

72

 

Примітка: назви сіл публікуються у алфавітному порядку. З 07 по 20 травня 20-ка сіл має надіслати свої бізнес-плани, які сприятимуть розвитку їхнього села, до редакції. З 21 травня по 03 червня  члени Експертної ради конкурсу визначать 10 сіл-фіналістів.

На реалізацію бізнес-плану переможець отримає 100 тис. грн, друге та третє місця – по 25 тис. грн. Переможці будуть визначені до Дня незалежності України шляхом онлайн-голосування на сайті AgroPortal.ua, яке проходитиме з 16 липня по 16 серпня 2018 р. (примітка: задля об’єктивності паралельно з онлайн-голосуванням кожен член Експертної ради конкурсу виставить оцінки селам-конкурсантам. При підрахунку результатів голоси онлайн-голосування та оцінки Експертної ради будуть зведені до єдиної шкали).

Представник села-переможця отримає можливість взяти участь у одній зі спеціалізованих поїздок проекту «Німецько-український агрополітичний діалог», яка відбудеться в Німеччині. Одне з 10 сіл-фіналістів отримає у подарунок від Посольства Королівства Нідерланди в Україні клумбу з тюльпанів, що дозволить селу привабити туристів атмосферою Голландії. Посольство Франції в Україні, яке підтримує конкурс, повідомить про свою номінацію для конкурсантів згодом. Трійка сіл-фіналістів III Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України 2018» також отримає річну передплату на журнал Agroexpert.

«Сприяння розвитку сільських територій є одним з ключових елементів стратегії діяльності УКАБ на 2017-2019 рр. Цей конкурс активно сприяє розвитку сільських територій через популяризацію ініціатив сіл у напрямку розвитку туризму та підвищення благополуччя місцевого населення, а також діяльності громад, котрі спрямовані на покращення економічного, екологічного стану і інфраструктури територій в цілому, — зазначив генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький. — Враховуючи краще екологічне благополуччя, порівняно з міськими територіями, ми передбачаємо, що в перспективі 10-15 років буде відбуватися повернення жителів міст до життя на сільських територіях. Саме тому ми з впевненістю дивимось на довгострокову майбутню перспективу розвитку українського села».

Головний партнер конкурсу є корпорація IMMER Group, яка пропонує нове екологічно чисте рішення для підвищення ефективності агропромислового рослинництва — біорозкладну плівку для мульчування ґрунту. Президент корпорації IMMER Group Ірина Мірошник вважає, що українське село — це наріжний камінь розвитку сільського господарства, яке сьогодні дає 18% від загального ВВП країни.

«Від життя села залежить добробут країни, де ми живемо і працюємо. Ми, як учасник Глобального Договору ООН, взяли на себе зобов'язання щодо реалізації цілей стійкого розвитку, згідно з якими ми зобов'язані вносити свій вклад у розвиток нашого світу. Нам є що запропонувати для підвищення ефективності сільгоспвиробництва фермерам і людям, які працюють на землі, — констатує президент корпорації IMMER Group Ірина Мірошник. — Будь-яка цивілізована країна ґрунтується у своєму розвитку також на розвиток сільських територій. Інакше порушується баланс взаємин і базові правила економіки».

Конкурс «Неймовірні села України 2018» проходить за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), Посольства Франції в Україні, Посольства Королівства Нідерланди в Україні, проекту «Німецько-український агрополітичний діалог», компанії «Бейкер Тіллі Україна», Асоціації об'єднаних територіальних громад України, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.

«Сільський розвиток безумовний пріоритет роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України. Підтримка фермерства і кооперації, реалізація урядових програм спрямовані на забезпечення соціального і економічного розвитку сільської місцевості. Але розвиток неможливий без прояву ініціативи знизу, безпосередньо з сіл, сільської місцевості, від людей і об’єднаних громад, які живуть у селах. Тому саме такі конкурси як «Неймовірні села України» стимулюють ці першочергові і важливі ініціативи. Вони згуртовують людей, у яких є розуміння того, яким буде цей розвиток, як використати потенціал і сильні сторони своєї території», зазначає заступник міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова.

За її словами, подібні конкурси це можливість стати кращими, проявити себе.

«Безумовно розвиток українського села пов'язується з процесами децентралізації. Треба розуміти, що чим далі, тим більше можливостей і відповідальності буде безпосередньо в селах, безпосередньо в руках самих людей. Саме від людей, від ініціативних об’єднаних громад буде залежати майбутнє українського села, у якого є ресурси і потужний потенціал», — резюмувала Олена Ковальова.

Детальніша інформація про конкурс: http://agroportal.ua/ua/publishing/konkurs/startuet-iii-vseukrainskii-konkurs-neveroyatnye-sela-ukrainy-2018/ 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


ТОП-7 експортерів вітчизняної агропродукції

Зокрема, зарубіжні поставки м’яса птиці збільшилися у січні-березні цього року до 75 тис. т проти 65 тис. т за відповідний період 2017 року. Експорт вершкового масла за І квартал 2018 року збільшився втричі проти показників січня –березня минулого року – з 3 тис. т до 9 тис. т. Експорт яєць за три місяці поточного року перевищив відповідні результати 2017 року у 2 рази і становив 26 тис. т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Загалом же, зазначив він, за даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-березні 2018 року склав 4,4 млрд дол. США. Це на 0,2 млрд дол. США – на 4,5% – менше відповідних показників I кварталу 2017 року.

При цьому у загальній структурі вітчизняного експорту частка сільськогосподарської продукції склала 38%.

Основними ринками збуту залишаються три регіони – країни Азії, Африки та ЄС. Загалом на них припадає 95% вартості українського експорту сільгосппродукції.

Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За січень-березень 2018 року вони закупили українського продовольства на 1,7 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 38,6% від загального експорту аграрної продукції.

Понад третину вітчизняного експорту сільгосппродукції – 34% – припадає на країни Європейського Союзу. За І квартал цього року вони закупили українського продовольства на 1,5 млрд дол. США.

Обсяги експорту до країн Африки склали 0,7 млрд дол. США – 15,9% від загального експорту аграрної продукції.

Обсяги експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД залишилися на рівні показників минулого року – 0,3 млрд дол. США, забезпечивши частку у 6,8% від загального експорту аграрної продукції, зауважив Микола Пугачов.

За результатами І кварталу 2018 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 530 млн дол. США.

На другому місці – Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 346 млн дол. США.

Значну виручку українські експортери отримали також з Іспанії (305 млн дол. США), Нідерландів (274 млн дол. США), Італії (253 млн дол. США), Туреччини (246 млн дол. США) та Китаю (193 млн дол. США).

Ці сім країн забезпечили близько 50% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у січні-березні 2018 року, зазначив Микола Пугачов.

Визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури (за рахунок кукурудзи і пшениці), насіння олійних (в першу чергу, соя), олія (в основному, соняшникова) та продукція харчової промисловості. Їх спільна частка складає близько 88% в аграрному експорті.

Найбільші частки у загальній вартості закупівель українського зерна мають Єгипет (18%), Іспанія (12,4%), Італія (7,8%), Китай (7,4%), Нідерланди (7,3%), Марокко і Туніс (по 5,4%). Спільно з Ізраїлем, Туреччиною, Лівією та Португалією (мають частки не менше 3%) ці країни забезпечують близько 80% грошових обсягів українського експорту цієї групи продукції.

Олійне насіння та плоди користувались найбільшим попитом у Туреччині (22,2%), Ірані (14,4%), Білорусі (9,0%), Єгипті (8,3%), Нідерландах (8,2%), Італії (6,8%), Греції (4,7%), Лівані (4,6%) та Німеччині (4,0%). На ці країни припадає понад 4/5 вартості вітчизняного експорту олійних культур.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія з часткою 44,9%. Решта основних країн-імпортерів – Ірак (6,2%), Іспанія (5,8%), Нідерланди та Італія (по 5,7%), Китай (4,6%) – помітно відстають від неї. За результатами І кварталу 2017 року спільна частка цих країн склала близько 73% у загальній вартості експорту товарів цієї групи.

Географічна диверсифікація поставок м’яса і субпродуктів призвела до посилення ролі країн – членів ЄС як визначальних споживачів. У січні-березні 2018 року вітчизняна м’ясна продукція найбільшим попитом користувалася у Нідерландах (20,4%), Іраку (10,2%), Словаччині (10,0%), Білорусі (8,1%), Гонконгу (6,7%), Німеччині (6,2%), Азербайджані (4,7%) та ОАЕ (4,5%). Ці країни акумулювали понад 70% у вартості продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.