150670

Одне із найбільших зерносховищ західного регіону повернено у державну власність

Рішенням господарського суду Хмельницької області задоволено позовні вимоги прокуратури Хмельниччини про визнання за державою права власності на цілісний майновий комплекс «Богданівецький комбінат хлібопродуктів» загальною площею понад 50 тис. кв. м та вартістю 166 млн. грн.

Про це 7 листопада повідомила прес-служба прокуратури Хмельницької області.

В межах реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді, прокуратурою області виявлено порушення законодавства при розпорядженні майном державної форми власності.

Встановлено, що у 2012 році на підставі рішення Копистинської селищної ради Хмельницької області за одним із публічних акціонерних товариств оформлено право приватної власності на цілісний майновий комплекс зерносховища загальною площею понад 50 тис. кв. м, розташований у Хмельницькому районі.

Незважаючи на те, що вказана нерухомість входила до переліку майна, що не підлягає приватизації, за відсутністю рішення власника про зміну правового статусу державного майна, цілісний майновий комплекс вартістю 166 млн. грн. вибув із державної власності.

Як повідомив начальник управління представництва інтересів держави у суді прокуратури області Андрій Гаврилик, з метою захисту інтересів держави, прокуратура області звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності, а також визнання права власності на цілісний майновий комплекс за державою.

Відтак, за втручання прокурати одне із найбільших зерносховищ західного регіону вартістю 166 млн. грн. підлягає поверненню у державну власність.

Джерело: agrarii-razom.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держпідтримка агровиробників знову сконцентрувалась в «одних руках»

Відсутність запобіжників, які обмежували б максимальні обсяги держпідтримки «в одні руки» – тобто на одну групу взаємопов’язаних суб’єктів господарювання – і у 2018 році спровокувала надмірну концентрацію бюджетних ресурсів в розпорядженні не те, що однієї бізнес-групи, а навіть одного аграрного підприємства, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи особливості адміністрування державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників у поточному році.

Згідно з даними єдиного веб-порталу використання публічних коштів, станом на початок листопада поточного року за напрямом «Часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів» бюджетної програми 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» реципієнтам цього виду держпідтримки вже було спрямовано 970,5 млн грн.

Із цієї суми понад 806,5 млн грн – а це 5/6 (!) вже освоєних за цим напрямом підтримки коштів, акцентував експерт, – спрямовано лише одній компанії – лідеру з виробництва м’яса птиці в Україні.

Отже, для решти суб’єктів господарювання залишилася лише 1/6 загального ресурсу, зауважив науковець.

Таким чином, повторилася ситуація минулого року, коли лише одна – та ж сама, що й нині – компанія виявилась найбільшим реципієнтом бюджетної підтримки, констатував Леонід Тулуш. Тоді вона залучила майже 600 млн грн. А це – 12% загального обсягу дотацій, виділених по усіх бюджетних програмах на розвиток аграрного сектора економіки або понад 14,6% загального обсягу фінансування за напрямом «Бюджетна дотація для стимулювання виробництва окремих видів сільгосппродукції» ключової у 2017 році бюджетної програми 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників».

При цьому сукупно підприємства найбільшої в Україні бізнес-групи птахівничого напряму отримали торік більш як третину загального обсягу «бюджетної дотації для стимулювання виробництва окремих видів сільгосппродукції» та змогли сконцентрувати у своєму розпорядженні понад 27,5% загального обсягу виділених на всю галузь дотацій.

Аби уникнути таких перекосів у розподіленні бюджетних ресурсів, слід запровадити відповідний запобіжник, який визначав би або максимальну суму держпідтримки, яка може бути виплачена в розрахунку одну групу взаємопов’язаних осіб, або частку – квоту – таких суб’єктів у загальному обсязі підтримки за певною бюджетною програмою або її окремим напрямом, вважає Леонід Тулуш.

Україна вже має приклад запровадження подібних обмежень, нагадав експерт. Наприкінці 2016 року нормами підпункту 16-1.6 пункту 16-1 статті 16 «Бюджетна дотація для стимулювання виробництва окремих видів сільгосппродукції» визначалося, що розподіл такої бюджетної дотації здійснюється у сумі не більше, ніж 150 млн грн на рік у розрахунку на одного сільськогосподарського товаровиробника та пов’язаних з ним осіб. Проте, оскільки відповідна дотація у 2018 році взагалі не виплачується, то даний запобіжник не має практичного значення.

Практику застосування подібних запобіжників необхідно поширити на всі бюджетні програми та напрями підтримки розвитку сільського господарства. Це унеможливить надмірну концентрацію значної частки ресурсів держпідтримки в розпорядженні лише декількох бізнес-груп та забезпечити більш раціональний розподіл бюджетних коштів, підсумував Леонід Тулуш.

Нагадаємо, підприємство Юрія Косюка (ТОВ "Вінницька птахофабрика"), виробник "Нашої Ряби", 1 листопада отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік – 812 мільйонів гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В українських магазинах з'явиться органічна високоолеїнова олія

Про це повідомив директор із розвитку компанії Юрій Шевченко, пише AgroTimes.

За його словами, перші партії продукції вироблено буквально кілька днів тому.

«Незабаром ви зможете побачити цю продукцію в мережі нашого рітейлу. Ми розпочнемо переговори з торговими мережами вже з наступного тижня», – зауважив Юрій Шевченко.

У асортименті компанії – органічна соняшникова олія та високоолеїнова органічна соняшникова олія. Її фасуватимуть у скляну тару обсягом 250 мл, 500 мл і 1 л та реалізовуватимуть під ТМ Garna Organica.

Нагадаємо, що компанія «Укролія» відкрила перший в Україні завод органічних олій на Полтавщині наприкінці листопада минулого року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські яйця знайшли новий ринок збуту

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів та компетентний орган Республіки Сербія погодили ветеринарний сертифікат для експорту яєць і яєчних продуктів з України, повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.

"Держпродспоживслужба і компетентний орган Республіки Сербія погодили ветеринарні сертифікати здоров'я для експорту яєць і яєчних продуктів з України до Сербії", - йдеться в повідомленні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новітні технології виробництва та співпраця — запорука успіху на зовнішньому ринку

“Виробники як Польщі, так і ЄС, загалом, повинні розвиватися. Для того, щоб виграти конкуренцію на світовому ринку, треба виходити на новий рівень виробництва ”, - про це заявив Вітольд Богута, президент Національної спілки виробників фруктів та овочів Польщі, в ході дебатів на конференції „Sady i Ogrody”, пише Інфо-Шувар.

"Яким має бути успішне господарство майбутнього? Що буде важливим для споживача при виборі продукції? Питань виникає, насправді чимало. Я вважаю, що єдиний вірний шлях до розвитку — це шлях якості!", - зазначила проф. Інституту садівництва Скерневіце Малгожата Корбін.

За словами фахівця, садівництво в Польщі в останні роки продовжує розвиватися. Для того, щоб цей розвиток був довершеним та приніс результат, потрібно враховувати низку факторів.

“Я вважаю, найголовніше, чому зараз варто вчитися виробникам — це співпраця, тобто, злагоджена робота для спільної мети. Однією із ключових передумов успіху на зовнішніх ринках є організованість та системність поставок продукції, якої буде значно легше досягнути виробникам, які співпрацюють в межах певного об’єднання чи групи.

Майбутнє галузі - це кооперативи та групи виробників. Метою таких груп має бути виготовлення продукту найвищої якості.

Слід пам’ятати, для того, щоб отримати високу якість, в неї неодмінно потрібно інвестувати. Гарна якість — це сучасна технологія вирощування, належний захист, правильне збирання та зберігання врожаю.

Саме таким чином, можна буде здобути собі постійного клієнта, який захоче купити у вас повторно та порекомендувати ваш продукт іншим”, - розповіла пані Корбін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аналітики збільшили прогноз виробництва зерна в Україні

Враховуючи інформацію, що до ходу збирання врожаю, аналітики переглянули останній прогноз по виробництву зерна в Україні в бік його подальшого збільшення. Основний внесок в збільшення загального валу зерна внесла кукурудза. Так, прогноз виробництва останньої у 2018/19 МР нами було збільшено на 11,7% в порівнянні із жовтневою оцінкою до 34,5 млн тонн зерна. Загальний обсяг виробництва зерна в країні аналітики оцінюють на рекордному рівні у 69 млн тонн, що на 13,34% перевищить минулорічний показник та на 5,5% є вищим за жовтневу оцінку.

Основною причиною перегляду оцінок виробництва кукурудзи стали сприятливі погодні умови, які призвели до більш високої її продуктивності. Так, за оцінками аналітиків середня врожайність кукурудзи в Україні за підсумками сезону 2018/19 МР оцінюється на рівні 74,5 ц/га. Зазначимо, що станом на 1 жовтня оцінка врожайності кукурудзи була на рівні 66,7 ц/га. Нагадаємо, що за підсумками сезону 2017/18 МР врожайність української кукурудзи склала 54,4 ц/га. Відповідно до інформації, яка надходить з полів, поточна середня врожайність кукурудзи в країні станом на 6 листопада зафіксована на рівні 72,8 ц/га і демонструє щодобову динаміку приросту.

Сприятливі погодні умови також стали причиною збільшення оцінки врожайності цукрового буряку, сої та соняшнику.

Детальніше читайте в огляді компанії "ПроАгроГруп"

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview